Ухвала

від 10.01.2024 по справі 932/4759/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 932/4759/21

провадження № 61-18560ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк», Первинної профспілкової організації Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання незаконними протиправними дій та бездіяльність, скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі, відшкодування завданої моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 році ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом,

у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 01 липня 2022 року, просив суд:

- визнати незаконними протиправні дії та бездіяльність акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк»), примушування до звільнення за власним бажанням та незаконного звільнення за пунктом першим

статті 40 КЗпП України;

- визнати незаконними протиправні дії та бездіяльність Первинної профспілкової організації Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ППО ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), що виразилися у нездійсненні представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів члена профспілки ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ №1591-к від 17 травня 2021 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 за пункту першого статті 40 КЗпП України та поновити

ОСОБА_1 на роботі на посаді регіонального менеджера з протидії фінансовим злочинам (м. Дніпро) управління менеджменту фінансових злочинів департаменту комплаєнсу АТ «Райффайзен Банк»;

- скасувати протоколи виборного органу ППО ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 13/03/21 від 29 березня 2021 року та № 21/05/21 від 17 травня 2021 року; стягнути з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 22 травня 2021 року по день фактичного поновлення на роботі;

- стягнути з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 110 000,00 грн.;

- стягнути з ППО ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня

2023 року провадження у вказаній справі закрито в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування протоколів виборного органу ППО ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 13/03/21 від 29 березня 2021 року та № 21/05/21

від 17 травня 2021 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня

2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано Наказ № 1591-к від 17 травня 2021 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » про звільнення з роботи з 21 травня 2021 року ОСОБА_1 , регіонального менеджера з протидії фінансовим злочинам

(м. Дніпро) управління менеджменту фінансових злочинів департаменту комплаєнсу АТ «Райффайзен Банк Аваль», у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників, пункт 1 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на роботу до АТ «Райффайзен Банк» на посаду регіонального менеджера з протидії фінансовим злочинам (м. Дніпро) управління менеджменту фінансових злочинів департаменту комплаєнсу АТ «Райффайзен Банк Аваль», з 21 травня 2021 року.

Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 539 893,22 грн, заподіяну моральну шкоду

у розмірі 10 000,00 грн, та понесені судові витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн, а всього 550 885,62 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк» задоволено.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня

2023 року в частині задоволення позовних вимог скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня

2023 року залишено без змін.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня

2023 року заяву АТ «Райффайзен Банк» про розподіл судових задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» понесений ними за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 8 248,39 грн.

Доповнено четвертий абзац резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року після слів «стягнення моральної шкоди» фразою «та понесених судових витрат по справі - сплачений судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.».

Доповнено п`ятий абзац резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року після слів «залишити без змін» фразою «виключивши вказівку про стягнення з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на користь держави судового збору в сумі 10 766 грн. 93 коп.»

25 грудня 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року,

у змісті якої просить оскаржувані судові рішення скасувати. За результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та скасувати в цілому ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено

у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У змісті касаційної скарги ОСОБА_1 порушується клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки, як зазначає заявник, копію повного тексту постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року отримано 29 листопада 2023 року,

а копію повного тексту додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду

від 12 грудня 2023 року отримано 19 грудня 2023 року.

Одночасно, саме по собі клопотання, без надання доказів на підтвердження обставин, що заважало звернутися з касаційною скаргою у встановлений законом строк, з урахуванням того, що повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року складено також 21 листопада 2023 року, може свідчити про штучне збільшення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі

у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Так, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, а також не зазначено про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення

і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, з урахуванням дати складення повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку слід надати відповідні докази, про що зазначено вище.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Таким чином заявникові необхідно на підтвердження наведених обставин пропуску строку надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені

в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави

з відповідними доказами.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки

у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 684,00 грн (на момент звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при зверненні з апеляційною і касаційною скаргою на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(536,80 грн).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 481,00 грн (на момент звернення до суду із заявою про уточнення позовних вимог).

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (12 405,00 грн).

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн).

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви

і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту положень пунктів 1 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за вирішення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в силу закону.

Водночас заявник не звільнений від сплати судового збору за оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі та постанови суду апеляційної інстанції як в частині перегляду зазначеної ухвали, так і в частині вирішення інших позовних вимог, зокрема:

- немайнового характеру (визнання незаконними протиправні дії та бездіяльність АТ «Райффайзен Банк», примушування до звільнення за власним бажанням та незаконного звільнення за пунктом першим статті 40 КЗпП України; визнання незаконними протиправні дії та бездіяльність ППО ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що виразилися у нездійсненні представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів члена профспілки ОСОБА_1 ).

- майнового характеру (стягнення з АТ «Райффайзен Банк» на користь

ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 110 000,00 грн.; стягнення з ППО ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн).

Відповідно, за оскарження судових рішень судовий збір підлягав сплаті у розмірі

7 506,40 грн (((992,40+992,40) + (150 000,00 х 1%) х 200%) + 536,80).

Судовий збір за подачу касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку

і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в частині перегляду зазначеної ухвали не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки у змісті скарги заявник чітко не зазначає підстави касаційного оскарження вказаних судових рішень, зокрема не зазначає які саме норми процесуального права судами застосовано неправильно.

Відтак, Верховний Суд доходить висновку, що заявником у змісті касаційної скарги не зазначено конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження у вказаній частині.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада

2020 року у справі № 904/3807/19.

Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці

у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі

№ 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011,

від 26 червня 2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі

№ 522/2732/16-ц).

Касаційна скарга ОСОБА_1 щодо перегляду судових рішень в частині вирішення позовних вимог по суті позову та додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду в повній мірі не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, доводи заявника, викладені у змісті касаційної скарги, зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості. Водночас заявником у змісті скарги не зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня

2023 року, постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року та додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

4. Подана касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на те, що зміст касаційної скарги в повній мірі не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Заявником у змісті прохальної частини касаційної скарги викладено, зокрема, наступні клопотання:

«Скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада

2023 року (справа № 932/4759/21, провадження № 22-ц/803/8114/23,

№ 22-ц/803/8522/23) із змінами, внесеними додатковою постановою від 12 грудня 2023 року (провадження № 22-3/803/764/23), повністю.»

Залишити в силі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 20 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог.

Скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 20 квітня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову.

Скасувати в цілому ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 20 квітня 2023 року.

Направити справу до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська на новий розгляд.

Водночас, прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.

Відтак, згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення

у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково

і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

5. Також заявником не надано копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно, заявникові необхідно: 1) На підтвердження наведених обставин пропуску строку слід надати відповідні докази та звернутися до суду з відповідним клопотанням; 2) Сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) Уточнити касаційну скаргу із чітким посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, уточнити прохальну частину касаційної скарги урахуванням повноважень суду касаційної інстанції визначених змістом статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа

у системі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник