Постанова

від 10.01.2024 по справі 369/10221/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 369/10221/23

номер провадження №22-ц/824/2007/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2023 року /суддя Пінкевич Н.С./

у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.07.2023 року відкрито провадження у справі.

11.10.2023 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинюк Андрія Петровича надійшла зустрічна позовна заява про визнання права власності. Просив суд поновити процесуальний строк на подання зустрічного позовну у справі №369/10221/23. Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- земельну ділянку, площею 0,0586 га, кадастровий номер 3222484000:02:002:6626, розташовану за адресою: Київська область, Бучанський район, село Крюківщина;

- земельну ділянку, площею 0,0585 га, кадастровий номер 3222484000:02:002:6627, розташовану за адресою: Київська область, Бучанський район, село Крюківщина.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до спільного розгляду із цивільною справою за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської обласної в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. /т. 3 а.с. 91-93/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання зустрічного позову, прийняти зустрічний позов, вимоги об`єднати в одне провадження і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що як зі змісту зустрічного позову, так і зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, апелянтом було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову. Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу. Зауважував, що ухвали про відмову у поновленні процесуального строку на подання зустрічного позову суд першої інстанції не виносив, що є порушенням процесуального закону, яке призводить до обмеження апеляційного оскарження судового рішення. Крім того, не відповідають дійсним обставинам справи посилання суду першої інстанції на ту обставину, що ОСОБА_1 не навів поважні причини пропуску вказаного вище строку. Як вбачається зі змісту зустрічного позову, апелянт обґрунтував причину пропуску процесуального строку. З огляду на відсутність у апелянта фахової освіти у галузі права реалізація ним своїх процесуальних прав у відповідності до вимог закону у строк, встановлений для подання відзиву по справі, була неможливою. Відтак, місцевий суд неправильно оцінив обставини, які стали підставою клопотання про поновлення відповідного процесуального строку. Також вказував, що спільний розгляд зустрічного позову та первісного позову по справі є доцільним, оскільки визнання права власності на відповідне майно частково виключає задоволення первісного позову в частині витребування відповідних земельних ділянок у позивача за зустрічним позовом.

Представник Вишневої міської ради Бучанського району Київської області М. Ярмош звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність. Вказувала, що визначена представником ОСОБА_1 причина пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви не характеризує об`єктивну неможливість відповідача вчасно реалізувати своє право, а свідчить про пасивну участь останнього в процесі розгляду даної справи. Так як, останній не був позбавлений можливості, в тому числі одночасно із відзивом на позовну заяву, подати до суду зустрічну позовну заяву. З огляду на викладене, у суду першої інстанції відсутні підстави для поновлення відповідачу строку на подачу зустрічного позову. Вказувала і на те, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Просила у вимогах апеляційної скарги відмовити.

Інші учасники про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивами на апеляційну скаргу до суду не звертались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Суд першої інстанції, повертаючи зустрічний позов, вірно керувався вимогами положень ст.193 ЦПК України, про те, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднаються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучати нових учасників процесу.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.07.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 07 вересня 2023 року.

08.08.2023 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Мартинюк А.П. звернувся до суду з зустрічною позовною заявою 11.10.2023 року, тобто з пропуском строку подання такого позову, просив поновити строк звернення на подання зустрічного позову. В своєму клопотанні на поновлення строку вказує, що відповідачем було подано відзив на позовну заяву особисто, без залучення представника. 07.08.2023 року між сторонами було підписано договір про надання правової допомоги та 09.08.2023 року представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи. 07.09.2023 року відбулося перше судове засідання по справі, з якого представник з`ясував позицію інших сторін. З урахуванням викладених обставин, формування повноцінної правової позиції, визначеної у зустрічному позові та його обґрунтування належними доказами у строк, встановлений законом для подачі відзиву на позову є для відповідача неможливим. Враховуючи викладені обставини просив суд поновити строк на подання зустрічного позову.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що представник не вказав на поважні причини пропуску даного строку та належним чином не обґрунтував неможливість подачі зустрічного позову у визначені законом строки. Посилання представника позивача на формування правової позиції, з`ясування позиції інших сторін суд підставно вважав неповажними для подання зустрічного позову.

Відтак, суд першої інстанції вірно не вбачав підстав для поновлення строку для звернення до суду з зустрічним позовом.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновків і про те, що об`єднання зустрічного позову з первісним позовом призведе до обтяження розгляду даної цивільної справи.

Відповідно ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у прийнятті зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності окремого рішення суду щодо відмови у поновленні строку на подання зустрічного позову, що унеможливлює апеляційне оскарження, є неспроможними та такими, що не впливають ані на правильність судового рішення, ані на апеляційне оскарження.

Доводи апеляційної скарги щодо конституційного права на правову допомогу також є неспроможними і такими, що не вказують на об`єктивні непереборні обставини у зв`язку з якими було пропущено такі строки.

Апеляційний суд наголошує, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Водночас, до таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.

Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

09.08.2023 року представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи. 07.09.2023 року відбулося перше судове засідання по справі, з якого представник з`ясував позицію інших сторін. Те, що з урахуванням формування повноцінної правової позиції, визначеної у зустрічному позові та його обґрунтування належними доказами було пропущено строк не є обставинами непереборної сили і залежали виключно від волі ОСОБА_1 та його представника.

Крім того, у пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах №916/3245/17 від 13.03.2019, №916/542/18 від 12.06.2019.

Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду свідчить, що право відповідача на подання зустрічного позову не є абсолютним правом сторони у справі, взаємопов`язаність позовних вимог первісного та зустрічного позову не може бути достатньою підставою для спільного їх розгляду, оскільки суд має встановити доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні.

Судом першої інстанції встановлено, що об`єднаний розгляд вимог, зокрема, ОСОБА_1 , обтяжить розгляд даної справи, аргументи апеляційної скарги, окрім доцільності об`єднання таких вимог відсутні.

Разом з тим, ОСОБА_1 не позбавлений доведення безпідставності позовних вимог в даному судовому провадженні, або звернення з окремим позовними вимогами, шляхом подачі окремого позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2023 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: