Ухвала

від 11.01.2024 по справі 363/115/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"11" січня 2024 р. Справа № 363/115/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до Димерської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2024 року, засобами поштового зв`язку, керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації звернувся до суду із позовом у якому просив:

- усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування, та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами: 3221888301:16:118:0706, 3221888301:16:118:0151, 3221888301:16:118:0702, шляхом визнання недійсним рішення Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області від 09.09.2006 року за №23 в частині затвердження рішення виконавчого комітету Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області від 28.12.19989 року за №43 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок» в частині надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , рішення виконавчого комітету Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області від 07.10.2003 року за №53 «Про передачу у власність земельних ділянок», в частині надання у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , рішення виконавчого комітету Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області від 29.12.2003 року за №71 «Про надання та вилучення земельних ділянок», в частині надання земельної ділянки ОСОБА_3 ;

- усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення: з кадастровим номером 3221888301:16:118:0706, площею 0,2352 га шляхом її повернення на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3221888301:16:118:0702, площею 0,1260 га шляхом її повернення на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 та з кадастровим номером 3221888301:16:118:0702, площею 0,1811 га шляхом її повернення на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_3 .

Вивчивши матеріали зазначеної позовної заяви, судом встановлено, що позовна заява керівника окружної прокуратури не може бути прийнята судом, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам закону:

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 175 ЦПК України - позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Визначення ціни позову це обов`язок, а не право позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керівником окружної прокуратури зазначено в позові його ціну 23197 грн. та додано до позову платіжну інструкцію за №4100 від 21.12.2023 року про сплату судового збору в розмірі 5368грн.

При цьомузі зміступоданого позовувбачається,що вінмає одночасномайновий інемайновий характер.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі за №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Згідно положення ч. 5ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач визначив ціну позову 23 197 грн., вказавши, що згідно довідника показників нормативної грошової оцінки угідь в Україні, що розміщений на Єдиному порталі державних послуг «Дія», вартість 1 га багаторічних насаджень на території Київської області складає 42 775,60 грн., а тому вартість спірних ділянок площею 0,5423 га складає 23 197 грн. При цьому, позивачем не долучено до позову зазначеного довідника показників нормативної грошової оцінки угідь в Україні, що розміщений на Єдиному порталі державних послуг «Дія», на який останній посилається при визначенні ціни позову, що позбавляє суд встановити правильність визначення ціни позову та, відповідно, сплати судового збору за вимогу майнового характеру.

В п. 10, 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Звертаючись до суду з позовом, позивач в прохальній частині позову розмістив одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру. При цьому, позивачем було залучено до участі в справі, як відповідачів чотирьох осіб, трьом з яких видано державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, про що зазначено в позовній заяві.

Згідно з ч .4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі за №758/5118/21 (провадження №61-5554сво23) з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів. Можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»). Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися б із об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог. Таким чином, при тлумаченні поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак,навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватись окремо.

Таким чином, дані вимоги позивача є самостійними вимогами до різних відповідачів, а тому судовий збір за позовну вимогу до кожного з відповідачів має сплачуватись окремо, як за самостійну вимогу немайнового характеру. З урахуванням наведеного, позивач при зверненні до суду мав би сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збірсправляється увідповідному розмірівід прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,встановленого закономна 1січня календарногороку,в якомувідповідна заяваабо скаргаподається досуду,-у відсотковомуспіввідношенні доціни позовута уфіксованому розмірі.

Частина 3ст.6цього законуУкраїни зазначає,що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 01.1.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2 684 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939400 грн.). З огляду на це, позивачу, при зверненні до суду з позовом, необхідно було надати докази щодо ціни позову та сплатити відповідний судовий збір за вимогу майнового характеру.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн.). З огляду на це, позивачу, при зверненні до суду з позовом, необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 684 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, яких в прохальній частині заявлено три.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя звертаєувагу,що прецедентнапрактика Європейськогосуду зправ людинивиходить зтого,що реалізуючип.1ст.6Конвенції прозахист правлюдини їїосновоположних свободщодо доступностіправосуддя тасправедливого судовогорозгляду,кожна держава-учасницяцієї Конвенціївправі встановлюватиправила судовоїпроцедури,в томучислі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

На підставівищевикладеного,позовна заявав порядкуст.185ЦПК Українипідлягає залишеннюбез рухуз наданнямстроку длявиправлення зазначенихв мотивувальнійчастині цієїухвали недоліків.

Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до Димерської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.П. Дьоміна