Ухвала

від 23.01.2024 по справі 363/115/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"23" січня 2024 р. Справа № 363/115/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до Димерської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2024 року, засобами поштового зв`язку, керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації звернувся до суду із позовом у якому просив:

- усунути перешкодиу здійсненніВишгородською районноюдержавною адміністрацієюправа користування,та розпорядженняземельними ділянкамиз кадастровиминомерами: 3221888301:16:118:0706, 3221888301:16:118:0151, 3221888301:16:118:0702, шляхом визнання недійсним рішення Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області від 09.09.2006 року за №23 в частині:

1) затвердження рішення виконавчого комітету Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області від 28.12.19989 року за №43 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок» в частині надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ,

2) рішення виконавчого комітету Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області від 07.10.2003 року за №53 «Про передачу у власність земельних ділянок», в частині надання у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ,

3) рішення виконавчого комітету Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області від 29.12.2003 року за №71 «Про надання та вилучення земельних ділянок», в частині надання земельної ділянки ОСОБА_3 ;

- усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення: з кадастровим номером 3221888301:16:118:0706, площею 0,2352 га шляхом її повернення на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3221888301:16:118:0702, площею 0,1260 га шляхом її повернення на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 та з кадастровим номером 3221888301:16:118:0702, площею 0,1811 га шляхом її повернення на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_3 .

Ухвалою від 11.01.2024 року позовна заява керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до Димерської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду було залишено без руху та надано позивачу для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк, тривалістю десять днів, з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснено позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута.

При цьому зі змісту ухвали від 11.01.2024 року слідує, що керівником окружної прокуратури було зазначено в позові його ціну 23197 грн. та додано до позову платіжну інструкцію за №4100 від 21.12.2023 року про сплату судового збору в розмірі 5368грн.

З поданогопрокурором позову вбачається,що вінмає одночасномайновий інемайновий характер. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач визначив ціну позову 23 197 грн., вказавши, що згідно довідника показників нормативної грошової оцінки угідь в Україні, що розміщений на Єдиному порталі державних послуг «Дія», вартість 1 га багаторічних насаджень на території Київської області складає 42 775,60 грн., а тому вартість спірних ділянок площею 0,5423 га складає 23 197 грн. При цьому, позивачем не було долучено до позову зазначеного довідника показників нормативної грошової оцінки угідь в Україні, що розміщений на Єдиному порталі державних послуг «Дія», на який останній посилається при визначенні ціни позову, що позбавляло суд встановити правильність визначення ціни позову та, відповідно, сплати судового збору за вимогу майнового характеру.

В п. 10, 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Звертаючись до суду з позовом, позивач в прохальній частині позову розмістив одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру. При цьому, позивачем було залучено до участі в справі, як відповідачів чотирьох осіб, трьом з яких видано державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, про що зазначено в позовній заяві.

Згідно з ч .4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі за №758/5118/21 (провадження №61-5554сво23) - з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів. Можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»). Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися б із об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог. Таким чином, при тлумаченні поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак,навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватись окремо.

Таким чином, дані вимоги позивача є самостійними вимогами до різних відповідачів, а тому судовий збір за позовну вимогу до кожного з відповідачів мав би сплачуватись окремо, як за самостійну вимогу немайнового характеру. З урахуванням наведеного, позивач при зверненні до суду мав би сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збірсправляється увідповідному розмірівід прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,встановленого закономна 1січня календарногороку,в якомувідповідна заяваабо скаргаподається досуду,-у відсотковомуспіввідношенні доціни позовута уфіксованому розмірі.

Частина 3ст.6цього законуУкраїни зазначає,що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 01.1.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2 684 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939400 грн.). З огляду на це, позивачу, при зверненні до суду з позовом, необхідно було надати докази щодо ціни позову та сплатити відповідний судовий збір за вимогу майнового характеру.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн.). З огляду на це, позивачу, при зверненні до суду з позовом, необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 684 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, яких в прохальній частині заявлено три.

19.01.2024року на адресу суду від керівника Вишгородської окружної прокуратури надійшло клопотання про продовження на 20 днів процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 11.01.2024 року для усунення зазначених недоліків. При цьому, зі змісту клопотання вбачається, що з метою усунення вказаних судом недоліків Вишгородською окружною прокуратурою 17.01.2024 року було скеровано до Київської обласної прокуратури рапорт на сплату коштів. З причин введення на території України військового стану, надходження коштів до бюджетних установ відбувається з затримками, що призвело до відсутності коштів на рахунку Київської обласної прокуратури на сплату судового збору.

До зазначеного клопотання, в якості доказу додано лист керівника Вишгородської окружної прокуратури на ім`я начальника управління представництва інтересів держави в суді Київської обласної прокуратури, яким було направлено рапорт для сплати судового збору.

Ухвалою суду від 22.01.2024року зазначене клопотання було задоволено частково та продовжено строк на усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 11.01.2024 року, на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

В цей же день, 22.02.3024 року, від керівника Вишгородської окружної прокуратури до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої було надано лише Довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2023 рік, щодо інших вимог (сплати судового збору), недоліки усунені не були, навпаки, прокурор зазначав, що за подання до суду цієї позовної заяви підлягає сплаті судовий збір саме в сумі 5368 грн. та просив відкрити провадження по справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України,якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

В силу вимог ч. 1ст.Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Суддя звертаєувагу,що прецедентнапрактика Європейськогосуду зправ людинивиходить зтого,що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

На підставізазначеного,позовна заявав порядкуст.185ЦПК Українипідлягає поверненнюпозивачу,що всвою чергу жодним чином не є перешкодою у доступі до правосуддя, тобто повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Вважати позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до Димерської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.

Суддя О.П. Дьоміна