Постанова
від 10.01.2024 по справі 280/1777/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Xh7VH0HD4Abgl10 січня 2024 року

м. Київ

Xh7VH0HD4Abglсправа № 280/1777/19

адміністративне провадження № К/9901/12463/20

Xh7VH0HD4AbglВерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Берназюка Я.О.,

Xh7VH0HD4Abglрозглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (головуючий суддя Татаринов Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (головуючий суддя Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.) у справі № 280/1777/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС-А» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування наказу та визнання дій протиправними,

Xh7VH0HD4AbglУ С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

18 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС-А» (надалі також позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі також відповідач), в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 та 3 наказу № 875-ДК від 05 грудня 2018 року «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності»;

визнати протиправними дії Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо проведення перевірки, за результатами якої 14 грудня 2018 року складено Акт № 875/0/92-18-ДК/869/АП/09/01-18 від 14 грудня 2018 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, як об'єкта перевірки, яка розташована за адресою: вул. Незалежної України, 34 м. Запоріжжя, з кадастровим номером 2310100000:04:037:0203.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2 та 3 наказу № 875-ДК від 05 грудня 2018 року «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

Визнано протиправними дії Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо проведення перевірки, за результатами якої 14 грудня 2018 року складено акт № 875/0/92-18-ДК/869/АП/09/01-18 від 14 грудня 2018 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, як об'єкта перевірки, яка розташована за адресою: вул. Незалежної України, 34 м. Запоріжжя, з кадастровим номером 2310100000:04:037:0203.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

06 липня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить в задоволення касаційної скарги відмовити, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду 09 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

Xh7VH0HD4AbglІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 липня 2018 року від Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов лист № 7048/6-2018 від 23 липня 2018 року, за змістом якого старший слідчий майор поліції Кревенко Є.М. зазначає, що у зв'язку з виниклою необхідністю, з метою подальшого використання в якості доказів у ході розслідування зазначеного кримінального провадження, на підставі статті 40 Кримінального процесуального кодексу України (далі також КПК України), прошу Вас направити до слідчого управління відповідного спеціаліста для участі у проведення огляду земельної ділянки за кадастровим номером № 2310100000:04:037:0203 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 34.

31 липня 2018 року виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітовою Т.В. був винесений наказ № 423-ДК від 31 липня 2018 року «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

Зі змісту наказу № 423-ДК від 31 липня 2018 року вбачається, що у зв'язку із листом Головного управління національної поліції в Запорізькій області № 7048/6-2018 від 23 липня 2018 року, зокрема, вирішено: здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, як об'єкта перевірки, яка розташована за адресою: вул. Незалежної України, 34 м. Запоріжжя, з кадастровим номером 2310100000:04:037:0203.

22 жовтня 2018 року виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітовою Т.В. був винесений наказ № 693-ДК «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 31 липня 2018 року № 423-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

Зі змісту наказу № 693-ДК від 22 жовтня 2018 року вбачається, що на підставі доповідної записки Огарко М.О. від 11 жовтня 2018 року №2277/3-18-0.4, зокрема, вирішено внести зміни до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 31 липня 2018 року № 423-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» виклавши підпункт 2 та 3 у такій редакції: «…Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області - головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Михайлівському, Токмацькому районах та м. Токмак Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Огарко М.О. у термін з 22 жовтня 2018 року по 22 листопада 2018 року здійснити зазначений у пункті 1 цього наказу захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів.

05 грудня 2018 року на підставі листа Головного управління національної поліції в Запорізькій області № 7048/6-2018 від 23 липня 2018 року та доповідної записки Огарко М.О. від 11 жовтня 2018 року № 2277/3-18-0.4 виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітовою Т.В. винесений наказ № 875-ДК від 05 грудня 2018 року «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

Зі змісту наказу № 875-ДК від 05 грудня 2018 року зокрема вирішено - здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, як об'єкта перевірки, яка розташована за адресою: вул. Незалежної України, 34 м. Запоріжжя, з кадастровим номером 2310100000:04:037:0203.

Разом з тим відповідно до наказу № 875-ДК від 05 грудня 2018 року визнано накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 31 липня 2018 року № 423-ДК та від 22 жовтня 2018 року № 693-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» такими, що втратили чинність.

14 грудня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області - головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Огарко М.О. складений на підставі наказу № 693-ДК від 22 жовтня 2018 року акт № 875/0/92-18- ДК/869/АП/09/01-18 від 14 грудня 2018 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, як об'єкта перевірки, яка розташована за адресою: вул. Незалежної України, 34 м. Запоріжжя, з кадастровим номером 2310100000:04:037:0203.

Xh7VH0HD4AbglIIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позовну заяву обґрунтовано тим, що наказ № 875-ДК від 05 грудня 2018 року відповідачем винесено без дотримання порядку, встановленого Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 877-V), з урахуванням особливостей встановлених Законом України від 03 листопада 2016 року № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки наказ № 875-ДК від 05 грудня 2018 року не містить відомостей щодо типу заходу (плановий чи позаплановий) та відомостей про особу, яку необхідно перевірити. Перевірка відповідачем здійснювалася без повідомлення землекористувача - ТОВ «ЛОТОС-А» та на підставі наказу № 693- ДК від 22 жовтня 2018 року, який втратив чинність згідно із пунктом 4 наказу № 875-ДК від 05 грудня 2018 року. В свою чергу акт перевірки № 875/0/92-18-ДК/869/АП/09/01-18 від 14 грудня 2018 року державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області - головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Огарко М.О. складено без участі землекористувача - ТОВ "ЛОТОС-А", що позбавило його можливості надати пояснення та зауваження до нього, що є порушенням норм Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі також Закон № 963-IV).

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що чинне законодавство України не встановлює обов'язку державного інспектора повідомляти будь-яких осіб про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а також залучати до проведення вищеназваної перевірки особу правопорушника, свідків. Вказує, що здійснюючи перевірку дотримання вимог земельного законодавства, Головне управління не перевіряло господарську діяльність ТОВ «ЛОТОС-А». У випадку спірних правовідносин недоцільним є посилання на встановлений мораторій, правове регулювання якого здійснюється, зокрема, Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного (нагляду) контролю у сфері господарської діяльності», оскільки в силу того, що Головне управління в своїй діяльності керується саме Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», недоцільно говорити про необхідність застосування приписів Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного (нагляду) контролю у сфері господарської діяльності». Стверджує, що видання оскаржуваного наказу було необхідною, ключовою дією органу державної влади, спрямованою на вжиття заходів для запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень. Вказує про те, що відповідно до частини 5 статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого. Отже, дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в повній мірі узгоджуються з частиною 2 статті 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Xh7VH0HD4AbglІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач, отримавши лист ГУ НП в Запорізькій області про направлення спеціаліста для участі в огляді земельної ділянки та перелічивши лише Земельний кодекс України (далі також ЗК України) та Закони України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і «Про охорону земель», без конкретизації статей, вирішив провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства, хоча жодних повідомлень про порушення земельного законодавства згідно зазначеного листа не отримував, та в наказі вказав, що перевірка проводиться в зв'язку з листом ГУ НП в Запорізькій області без зазначення конкретних підстав.

Суд першої інстанції зазначив, що в межах КПК України спеціаліст залучається до участі лише у якості особи яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

За позицією суду першої інстанції, саме такого спеціаліста старший слідчий, майор поліції Кревенко Є.М. просив направити до слідчого управління для участі у проведенні слідчої дії огляду земельної ділянки. Такий огляд проводився в межах кримінального провадження № 12017080000000300 від 29 серпня 2019 року. Проведення перевірки від Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області не вимагалося.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 538 від 06 листопада 2018 року затверджено уніфіковану форму акта згідно якої в акті обов'язково зазначаються, зокрема, тип перевірки: плановий чи неплановий, підставу для проведення перевірки, а також особи, які приймають участь чи присутні під час перевірки, зокрема керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перевірка проведена з порушенням порядку її проведення та порушенням прав позивача, оскільки в акті перевірки від 14 грудня 2018 року тип перевірки не зазначено, перевірка проведена за відсутності представника суб'єкта господарювання, доказів повідомлення позивача про проведення перевірки відповідачем не надано.

Водночас судом апеляційної інстанції зауважено, що в акті перевірки зазначено підставу проведення перевірки - наказ відповідача № 693-ДК від 22 жовтня 2018 року, проте судом встановлено, що на момент складання актаперевірки (14 грудня 2018 року), пунктом 4 наказу відповідача № 875-ДК від 05 грудня 2018 року накази № 423-ДК від 31 липня 2018 року та № 693-ДК від 22 жовтня 2018 року визнано такими, що втратили чинність.

За позицією судів попередніх інстанцій, перевірку проведено на підставі наказу, в якому не зазначено підстав проведення перевірки та який на час перевірки втратив чинність.

Xh7VH0HD4AbglV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 826/11708/17 та постанові Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі № 140/2320/18.

З покликанням на правову позицію, викладену у вищезазначених постановах, скаржник стверджує, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосується безпосередньо сфери господарської діяльності відносно суб'єктів господарювання та жодним чином не стосується перевірок земельних ділянок. Вважає, що зазначений Закон регулює правовідносини щодо здійснення державного нагляду за суб'єктами господарювання, а не за об'єктами.

Акцентує увагу на тому, що суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин підзаконний нормативно-правовий акт, який не тільки не міг бути застосованим, але і який на момент перевірки не набрав чинності. Так, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 листопада 2018 року № 538 набрав чинності 21 грудня 2018 року.

Скаржник стверджує, що здійснюючи перевірку дотримання вимог земельного законодавства, Головне управління Держгеокадастру перевіряло земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Незалежної України, 34, м. Запоріжжя з кадастровим номером 231010000:04:037:0203, та з'ясовувало чи має місце порушення земельного законодавства щодо цієї земельної ділянки, проте господарська діяльність ТОВ «Лотос А» не перевірялася .

Також вважає, що зазначення у тексті актаперевірки наказу від 22 жовтня 2018 року № 693, який втратив чинність, є формальною неточністю, яка не може бути самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб'єкта владних повноважень.

Скаржник зазначає про відсутність правового висновку відносно того, чи є лист ГУ НП в Запорізькій області про направлення спеціаліста для участі у проведенні огляду земельної ділянки підставою для проведення перевірки.

Звертає увагу, що зазначений у листі огляд необхідний був для подальшого використання в якості доказів у відповідному кримінальному провадженні.

Стверджує, що за змістом приписів статті 71 КПК України, статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» у якості доказів у кримінальному провадженні такий спеціаліст як державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель міг надати виключно акт перевірки. Проте задля можливості створення такого доказу як акт перевірки, державному інспектору необхідно було провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

З покликанням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 823/1154/18, скаржник зазначає, що наказ є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпую свою дію фактом виконання та, відповідно, не може бути скасованим.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у статті 6 Закону України № 877-V. Водночас в частині 2 статті 6 цього Закону вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Водночас позивач покликається на частину першу статті 3 Закону України від 3 листопада 2016 року № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю)у сфері господарської діяльності».

З покликанням на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, Верховного Суду у постановах від 05 лютого 2019 року у справі № 821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14, стверджує, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Позивач звертає увагу, що за змістом акта перевірки зазначено порушення ТОВ «Лотос-А» приписів статей 125,126 ЗК України, а саме використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів. Вважає, що перевірка проводилася не щодо об'єкту -земельної ділянки, а щодо суб'єкту господарської діяльності.

Xh7VH0HD4AbglVІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).

Суть і завдання земельного законодавства визначено положеннями статті 4 ЗК України, згідно із якою земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин; завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (частина друга статті 188 ЗК України).

Закон № 963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У статті 2 Закону № 963-IV визначені основні завдання державного контролю за використанням та охороною земель, до яких належать:

забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель положеннями статті 3 цього ж Закону визначено, зокрема:

забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави;

пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами;

повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України;

поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.

Статтею 4 Закону № 963-IV визначено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі в прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель регламентовані положеннями статті 10 Закону № 963-IV, згідно із частиною першою якої державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону (частина друга статті 10 Закону № 963-IV).

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно із пунктом 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що державний контроль за раціональним використанням та охороною земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, має важливе значення, оскільки земельне законодавство надає землевласникам та землекористувачам широкі права щодо самостійного господарювання на землі, однак у силу положень статті 41 Конституції України така діяльність не повинна завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Державний контроль за використанням і охороною земель є діяльністю компетентних органів держави, яка спрямована на додержання вимог земельного законодавства, забезпечення гарантій реалізації земельно-правових норм та утвердження законності у земельних відносинах. Він дозволяє не тільки виявляти й усувати наслідки правопорушень у сфері використання та охорони земель, вимог земельного законодавства, а й застосовувати у необхідних випадках до таких порушників земельного законодавства заходи відповідальності. Цей контроль охоплює всі категорії земель незалежно від форм власності та видів землекористування і поширюється на всіх суб'єктів земельних відносин.

Водночас такий державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися, у тому числі, посадовою особою територіального управління Держгеокадастру шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, здійснювати обстеження земельних ділянок, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Отже, правові основи організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведення моніторингу ґрунтів, організації здійснення державного контролю за використанням і охороною земель визначає Закон № 963-IV, проте він не визначає процедуру проведення перевірок під час здійснення заходів такого контролю у сфері земельних відносин, яка охоплює як суб'єктів, так і об'єкти цих відносин.

Як випливає зі змісту статей 9- 10 Закону № 963-IV, механізм державного контролю за використанням та охороною земель, який здійснюється шляхом проведення перевірки, її види та порядок складання документів за наслідками перевірок у цій сфері визначаються іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що використання землі як об'єкта державного контролю та охорони нерозривно пов'язано з діяльністю на ній (щодо неї) суб'єктів земельних відносин, у тому числі господарської.

Для усунення недоліків чинного законодавства щодо регламентації повноважень у процесі діяльності контролюючих органів під час здійснення контрольних функцій, для розвитку правових засад регулювання організації та проведення державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, основ взаємовідносин контролюючих органів та суб'єктів господарювання, встановлення єдиного порядку організації та проведення контролю, підвищення рівня захищеності підприємництва був прийнятий Закон № 877-V, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

У статті 2 Закону № 877-V визначено сферу його дії, згідно із частиною першою якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Положеннями частини другої статті 2 Закону № 877-V визначено чіткий перелік відносини, на які його дія не поширюється, а саме: відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Частинами другою, третьою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, установлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно із частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, норми цього Закону поширюються на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, однак ним встановлені певні виключення у частині другій цієї статті, в якій зазначено, на які відносини не поширюється дія цього Закону, та особливості в частинах третій - п'ятій цієї статті - щодо застосування певними контролюючими органами вимог цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Правовим питанням у цій справі є те, чи можливо застосувати до спірних правовідносин норми Закону № 877-V, якими регламентовано, зокрема, порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель шляхом проведення перевірки у сфері дотримання вимог земельного законодавства, зокрема використання та охорони земель, яка проводиться на підставі Закону № 963-IV, через неоднозначне трактування положень статті 2 Закону № 877-V, частина друга якої не містить заборони поширення його дії на відносини, які виникають у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, натомість у частинах третій і четвертій не визначає поміж органів, які здійснюють заходи державного контролю у сфері господарської діяльності, органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.

Зазначене правове питання вирішувалося Верховним Судом у постанові від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19, за наслідками розгляду якого, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вирішила за необхідне відступити від правових висновків, за якими під час здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель не можуть бути застосовані вимоги та правила Закону № 877-V, що викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 826/11708/17, від 15.07.2019 у справі № 140/2320/18, від 27.02.2020 у справі № 818/1512/17, від 11.06.2021 у справі № 818/970/17, від 09.07.2020 у справі № 824/561/18-а, від 25.05.2022 у справі № 120/1196/19-а, від 04.11.2021 у справі № 818/1365/17, від 28.02.2023 у справі № 280/2932/20, від 08.06.2023 у справі № 380/7230/20 та інших аналогічних за своїм змістом рішень, і сформувати у спірних правовідносинах наступний правовий висновок:

« 1) правові основи організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведенням моніторингу ґрунтів визначає Закон № 963-IV, проте він не визначає порядку проведення перевірок під час здійснення такого контролю у сфері земельних відносин, яка охоплює як суб'єктів, так і об'єкти цих відносин;

2) цілі й завдання Закону № 877-V щодо правових засад регулювання організації та проведення державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, основ взаємовідносин контролюючих органів та суб'єктів господарювання, встановлення єдиного порядку організації та проведення контролю корелюються із повноваженнями органу, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведенням моніторингу родючості ґрунтів в особі інспекторів, визначених Законом № 963-IV;

3) норми Закону № 877-V потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов'язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону № 963-IV, який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов'язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об'єкта державного контролю та охорони нерозривно пов'язано з діяльністю на ній суб'єктів земельних відносин, у тому числі господарської (об'єктом перевірки є земельна ділянка, яка перебуває у користуванні суб'єкта, а суб'єктом перевірки є суб'єкт господарювання, предметом перевірки є дотримання суб'єктом вимог земельного законодавства під час здійснення господарської діяльності).».

Одночасно у пункті 78 постанови від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду наголосив, « <..> що Законом № 877-V встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів. Їх дотримання може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) про призначення і проведення перевірки суб`єкт господарювання має бути обізнаним у встановлений законом спосіб до її початку. Такий суб'єкт також має право на участь у проведенні перевірки, прийнятті рішень за її наслідками. Має право на оскарження таких рішень. Порушення порядку проведення перевірки, передбаченого Законом № 877-V, та порушення порядку прийняття рішень за наслідками такої перевірки є істотними порушеннями процедури заходу державного нагляду (контролю).».

У справі, що розглядається, колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від правових висновків, сформованих у справі № 160/7116/19.

За змістом частини першої статті 6 Закону України № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваний наказ № 875-ДК від 05 грудня 2018 року «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» прийнятий Головним управління Держгеокадастру у Запорізькій області на підставі листа Головного управління національної поліції в Запорізькій області від 23 липня 2018 року № 7048/6-2018, та на підставі доповідної записки Огарко М.О. від 11 жовтня 2018 року № 2277/3-18-0.4

За змістом листа Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №7048/6-2018 від 23 липня 2018 року старший слідчий майор поліції Кревенко Є.М. зазначає, що у зв'язку з виниклою необхідністю, з метою подальшого використання в якості доказів у ході розслідування зазначеного кримінального провадження, на підставі статті 40 КПК України, прошу Вас направити до слідчого управління відповідного спеціаліста для участі у проведення огляду земельної ділянки за кадастровим номером № 2310100000:04:037:0203 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 34.

Скаржник наполягає, що зазначений у листі Головного управління Національної поліції в Запорізькій області огляд необхідний був задля подальшого використання його результатів в якості доказів у відповідному кримінальному провадженні.

Проте суд першої інстанції правильно зауважив, що такий огляд проводився в межах кримінального провадження № 12017080000000300 від 29 серпня 2019 року. Проведення перевірки від Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області не вимагалося.

Згідно із частиною 5 статі 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

За приписами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За правилами частини 4 статті 71 КПК України визначено, що спеціаліст має право: 1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду; 2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; 3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів; 4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження; 5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження; 6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

Частиною 5 статті 71 КПК України визначено, що спеціаліст зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади; 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань; 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків; 4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що визначені права та обов'язки спеціаліста залученого до проведення процесуальної (слідчої) дії, в межах кримінального провадження, не ставить обов'язку проводити перевірки, так само як право таке у спеціаліста не виникає.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, у відповідача були відсутні, визначені частиною першою статті 6 Закону № 877-V, підстави для призначення перевірки. Водночас за змістом листа Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 7048/6-2018 від 23 липня 2018 року не вимагалося проведення перевірки, а лише зазначено про необхідність направлення спеціаліста.

Також судами правильно зауважено, що в акті перевірки в якості підстави перевірки зазначено наказ відповідача № 693-ДК від 22 жовтня 2018 року, проте судом встановлено, що на момент складання акта перевірки (14 грудня 2018 року) пунктом 4 наказу відповідача № 875-ДК від 05 грудня 2018 року накази № 423-ДК від 31 липня 2018 року та № 693-ДК від 22 жовтня 2018 року визнані такими, що втратили чинність.

Верховний Суд критично оцінює покликання суду апеляційної інстанції на наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 538 від 06 листопада 2018 року, яким затверджено уніфіковану форму акта, оскільки на час складення акта перевірки (14 грудня 2018 року), такий не набрав чинності (дата опублікування в офіційному виданні «Офіційний вісник України» 21 грудня 2018 року).

Також Верховний Суд не приймає до уваги покликання скаржника на Закон України від 03 листопада 2016 року № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон № 1728-VIII), з огляду на таке.

01 січня 2018 року набрали чинності зміни до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2018 року за № 2246-VIII.

Відповідно до статті 6 Закону № 1728-VIII (у редакції чинній з 01 січня 2018 року) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, з 01 січня 2018 року почала діяти нова редакція статті 6 Закону № 1728-VIII, відповідно до якої саме Кабінет Міністрів України встановлює перелік органів, на яких не поширюється дія цього Зкону.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 18 грудня 2017 року затверджено відповідний Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до якого включено також Держгеокадастр та його територіальні органи.

Відповідно до статті 2 зазначеної Постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування та діє до 31 грудня 2018 року включно.

Відтак, дія Закону № 1728-VIII не поширювалася на спірні правовідносини.

Отже, відповідачем допущені порушення при призначенні перевірки, оскільки останню призначено за відсутності підстав, у тому числі визначених Законом № 877-V.

Верховний Суд не приймає до уваги покликання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 823/1154/18, оскільки така хоча і була прийнята у подібних правовідносинах, проте за інших фактичних обставин, тому вказане не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства, та, відповідно, правові позиції у цій справі.

Так, в межах справи, яка переглядається, оскаржуються виключно відповідні пункти наказу щодо призначення перевірки та дії щодо проведення такої, а отже судами попередніх інстанцій не встановлювалися обставини щодо прийняття суб'єктом владних повноважень рішення за наслідками перевірки.

Xh7VH0HD4AbglVII. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Беручи до уваги наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зміни мотивувальної частини рішень судів попередніх інстанцій, виклавши її в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

Xh7VH0HD4AbglП О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 280/1777/19 змінити, виклавши їх мотивувальну частину, в редакції цієї постанови.

В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 280/1777/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Xh7VH0HD4AbglСудді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А.А. Єзеров

Я.О. Берназюк

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення10.01.2024
Оприлюднено12.01.2024
Номер документу116242058
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками

Судовий реєстр по справі —280/1777/19

Постанова від 10.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 09.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 20.05.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Постанова від 19.02.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Постанова від 19.02.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 15.01.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 15.01.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Рішення від 05.11.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

Рішення від 05.11.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

Ухвала від 16.10.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні