Ухвала

від 08.01.2024 по справі 947/22722/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22722/23

Провадження № 1-кс/947/153/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисників підозрюваних - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023160000000021 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має доньку 2014 року народження, є військослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , посада - інструктор, військове звання - молодший сержант, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

вироком Приморського районного суду м.Одеси від 04.10.2021 у кримінальному провадженні №12020160000000847 від 23.07.2020 визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.362 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, 13.07.2018 о 16год.45хв. ОСОБА_4 , займаючи посаду державного реєстратора прав на нерухоме майно комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» (код ЄДРПОУ №42107749), перебуваючи у приміщенні вказаного комунального підприємства за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 4Д, в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 в редакції від 22.06.2018, за допомогою особистого пароля, логіну та електронного цифрового підпису для доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснив вхід до нього та здійснив дії пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: прийняв рішення №42054281 за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 №29157530 про реєстрацію змін технічних характеристик об`єкту нерухомого майна №243100351101 та вчинив протиправну реєстраційну дію, виконавши у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис, а саме вніс зміни у записі про право власності спеціального розділу №17909858 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером №243100351101, шляхом внесення інформації про загальну площу нежитлового приміщення першого поверху №507, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 за наступних обставин.

Договором купівлі - продажу від 05.12.2016, укладеного між Територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради та ГО «Добрі справи», громадська організація набула право власності на нежитлове приміщення першого поверху АДРЕСА_4 .

Так, 13.07.2018 на адресу КП «Агенція державної реєстрації», яке розташоване за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 4Д, від ОСОБА_8 надійшла заява №29157530 про реєстрацію змін технічних характеристик об`єкту нерухомого майна №243100351101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - нежитлового приміщення №507, розташованого на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_3 .

Заяву №29157530 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав

на нерухоме майно 13.07.2018 о 16:45:00 та державним реєстратором ОСОБА_4 сформовано друковану форму заяви.

Державним реєстратором ОСОБА_4 13.07.2018 на підставі заяви керівника ГО «Добрі справи» ОСОБА_8 , технічного паспорту №б/н від 19.06.2018 та довідки №336258 від 19.06.2018, виданих ТОВ «Профпроект», прийнято рішення №4205428 від 13.07.2018, на підставі якого зареєстровано зміни у розділі (номер запису 243100351101) щодо загальної площі нежитлового приміщення першого поверху, у результаті яких було збільшено площу приміщення на 462,8 кв. м.

У технічному паспорті №б/н від 19.06.2018 зазначено, що загальна площа приміщення 497,6 кв. м. та складається вже з двох приміщень, які розташовані на різних поверхах (нежитлове приміщення першого поверху №507, загальною площею 34,8 кв. м. та окремо нежитлове приміщення мансарди триповерхового будинку (фактично четвертий поверх) №508, загальною площею 462, 8 кв. м.).

Разом із заявою №29157530 надано висновок ТОВ «Профпроект» №116779 від 12.07.2018 щодо надання технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 (відповідно до якого склад новоутворених об`єктів: нежитлове приміщення першого поверху №507, загальною площею 34,8 кв. м. та нежитлове приміщення мансарди триповерхового будинку (фактично четвертий поверх) №508, загальною площею 462, 8 кв. м.).

Незважаючи на вказані обставини, 13.07.2018 о 17 год. 04 хв. 05 сек. державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , в порушення:

- п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону (встановлення відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема - відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; перевірки документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень),

- п. 4, 5 ч. 1 ст. 18 Закону (перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

- п. 5, 6, 8, 12, 25, 29-32, 36, 37, 40 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1141, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011,

не зупинив розгляд заяви ОСОБА_8 та будучи достовірно обізнаним про порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, із порушенням вищевказаних норм законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності правових підстав та за наявності очевидних суперечностей між характеристиками фактично зареєстрованого об`єкту нерухомого майна із характеристиками на об`єкт нерухомого майна, зазначеними у наданих на реєстрацію документах, а саме - у технічному паспорті б/н і довідці № 336258 від 19.06.2018, виготовлених ТОВ «Профпроект» (код ЄДРПОУ №41682599), якими площу нежитлового приміщення першого поверху №507 за адресою: АДРЕСА_3 , протиправно збільшено до 497,6 кв. м., прийняв рішення №42054281 щодо розгляду заяви №29157530 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та вчинив протиправну реєстраційну дію, виконавши у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за №17909858 про зміну до запису про право власності за №17909858 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером №243100351101 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим змінив загальну площу приміщення першого поверху №507, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з 30,5 кв. м. на 497,6 кв. м. за рахунок мансарди (триповерхового будинку).

Таким чином, 13.07.2018 о 17 год. 04 хв. 05 сек. державний реєстратор

КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_4 , перебуваючи в офісі за адресою: АДРЕСА_6 , маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розглянув документи та заяву ОСОБА_8 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.07.2018 та розуміючи, що відсутні правові підстави для реєстрації змін до запису, в частині зміни площі нежитлового приміщення першого поверху №507 за рахунок мансарди, (триповерхового будинку) за адресою: АДРЕСА_3 , діючи в порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 в редакції від 22.06.2018, прийняв рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №42054271, на підставі якого несанкціоновано змінив інформацію, яка обробляється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме без належних правових підстав зареєстрував зміни щодо загальної площі нежитлового приміщення першого поверху №507 на 462,8 кв. м. за рахунок мансарди у триповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №243100351101, вартістю 4 976 488 грн, спричинивши своїми умисними діями територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради збитки у вказаному розмірі.

13.11.2023 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, за кваліфікуючими ознаками: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду.

Цього ж дня, ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Захисники підозрюваного в судовому засіданні заперечували щодо клопотання сторони обвинувачення. Звертали увагу, що ризик впливу на свідків та знищення доказів є відсутнім. Підозрюваний є військовослужбовцем та бажає здійснювати захист держави на лінії боєзіткнення, про що він подав відповідне клопотання до військового командування та до прокурора. Визначений розмір застави є явно непомірним, що фактично не є альтернативою тримання під вартою. Просили зменшити розмір застави або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав захисників.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як встановлено в судовому засіданні 13.11.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.01.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.01.2024 продовжено строк досудового слідства по даному кримінальному провадженню до чотирьох місяців, тобто до 10.03.2024 року.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

Крім цього, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри перевірялась слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та колегією суддів Одеського апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги захисника подану на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 14.11.2023 року.

Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечний характер, а саме: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні несанкціонованих дій пов`язаних із зміною інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду, а саме: територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради у розмірі 4 976 488 грн, враховуючи, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особу підозрюваного, оскільки останній усвідомлює, що санкція інкримінованого йому злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що доводить існування ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на момент застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

Ризики, передбачені пунктами 2,4 на даному етапі досудового розслідування є відсутніми, а тому слідчим суддею не враховуються.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на можливість усунення ризику ухилення від органу досудового розслідування та суду.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

В частині визначеного ухвалою слідчого судді Київскього районного суду міста Одеси від 14.11.2023 року розміру застави, слідчий суддя зазначає, що у зв`язку із зменшенням переліку встановлених процесуальних ризиків та їх ступеню, розмір застави підлягає зменшенню до 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023160000000021 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 09.03.2024 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачених КПК України в розмірі 700 (сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 119 600 (два мільйона сто дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком до 09.03.2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному проваджені, що визначені слідчим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1