Постанова

від 11.01.2024 по справі 922/3088/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3088/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

без виклику сторін в порядку спрощеного провадження;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №2388 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 (повний текст судового рішення складений 29.09.2023, суддя Калантай М.В.)

у справі №922/3088/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс", м.Київ,

до Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про стягнення 213 526,24грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця, про стягнення 213 526,24грн, з яких: 208 338,66грн орендної плати, 5 187,58грн компенсації за спожиту теплову енергію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі 3922/3088/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс" 208 338,66грн орендної плати, 3 125,08грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2023 у справі №922/3088/23 виправлено описку, допущену в другому абзаці резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23, виклавши його в наступній редакції: "Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс" (02100, м.Київ, вул.Бажова, буд. 9, кімната 43, код 21660893) 208338,66грн орендної плати, 3125,08грн. судового збору".

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:

- незважаючи на розірвання договору в односторонньому порядку, відповідач був зобов`язаний повернути орендоване майно позивачу за актом приймання-передачі та вносити орендну плату до моменту повернення приміщення на підставі такого акту приймання-передачі приміщення; оскільки в матеріалах справи відсутній підписаний обома сторонами акт приймання-передачі приміщення, правомірним є нарахування позивачем орендної плати за період з 01.01.2022 по 29.06.2023 у розмірі 208 338,66грн;

- у даному випадку відповідачем не доведено неможливість виконання взятих на себе зобов`язань у зв`язку з обставинами непереборної сили, у тому числі не було надано сертифікату Торгово-промислової палати України;

- у задоволені позову в частині вимог про стягнення 5 187,58грн компенсації за спожиту теплову енергію слід відмовити, адже позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту понесення останнім таких витрат.

Відповідач, ОСОБА_1 , з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилалась на наступне:

- відповідачем з 24.02.2022 в спірному орендованому приміщенні не здійснювалась господарська діяльність та в установленому договором порядку 18.04.2022 було направлено позивачеві лист про розірвання договору, однак останній з формальних підстав, а саме - у зв`язку з відсутністю акту приймання-передачі приміщення, продовжив нараховувати оренду плату;

- станом на березень 2022 року з боку відповідача мала місце переплата за орендоване приміщення у сумі 5 699,57грн, що підтверджується рахунком заборгованості зі сплати орендної плати, який було надано позивачем, однак відповідна сума не була врахована судом першої інстанції; позивач, беручи до уваги розірвання договору після тридцяти днів з дня направлення повідомлення про дострокове розірвання договору, мав право вимагати сплати орендної плати до 17.05.2022, що з урахуванням переплати становить 16 300,08грн;

- відповідно до офіційного чат-боту «Харків - Твій дім» стан будівлі за адресою м. Харків, пр-т Науки, 22, зазначений як «пошкоджений внаслідок бойових дій», що вказує про неможливість користування відповідачем спірним приміщенням; факт постійних ворожих обстрілів м. Харкова є загальновідомим та не потребує доказування, що, з урахуванням переїзду відповідача у квітні 2022 року до м. Кобеляк Полтавської області, а також пошкодження будівлі, свідчить про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч.6 ст. 762 Цивільного Кодексу України.

Одночасно апелянт просила поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.11.2023 для розгляду справи №922/3088/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3088/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх. №2388 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23 до надходження матеріалів справи.

20.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3088/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №922/3088/23 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23; встановлено учасникам справи строк до 06.12.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 06.12.2023 без повідомлення учасників справи; зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23.

06.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить відмовити у їх задоволенні, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Власна правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс" зумовлена наступним:

- апелянтом не доведено факт наявності в даному випадку переплати зі сплати орендних платежів у сумі 5 699,57грн, оскільки останнім не було надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів вказаної оплати, не здійснено звернення із зустрічним позовом про стягнення такої заборгованості, а також не надано власного контр-розрахунку позовних вимог;

- в порушення положень процесуального закону апелянтом було додано до матеріалів апеляційної скарги докази, що не були подані до суду першої інстанції, що унеможливлює право останнього посилатись на них як на підставу своїх вимог та заперечень; роздруківка чат-боту не є належним та допустимим доказом та здійснена з неофіційних джерел;

- факт пошкодження спірної будівлі мав бути доведений відповідачем, зокрема, результатами проведеної експертизи, однак останнім відповідні дії в установленому законом порядку вчинені не були;

- відповідачем не доведений факт направлення позивачеві повідомлення про розірвання договору, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення такого відправлення;

Будь-яких інших заяв, клопотань щодо розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.11.2019 між позивачем як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір №2019/6-а оренди приміщення (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення для розміщення офісу, а саме кімнату, загальною площею 55 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Науки, 22.

За умовами наведеного договору:

- за використане приміщення орендар щомісячно, не пізніше 25-го числа поточного місяця сплачує орендодавцю орендні платежі, згідно рахунку-фактури, наданого орендодавцем. За згодою сторін розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів в розмірі орендної плати на поточний рахунок орендодавця, згідно рахунку-фактури або на підставі даного Договору (п.2.1 договору);

- по закінченні терміну договору, або у випадку його розірвання, всі платежі, передбачені договором, сплачується по день фактичної здачі приміщення (п.2.4 договору);

- сплата орендної плати нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення (додаток № 1) і до моменту повернення приміщення на підставі акту приймання-передачі приміщення (додаток № 2), враховуючі день фактичного повернення орендованого приміщення. Орендна плата сплачується орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків-фактур або на підставі даного Договору (п.2.8 договору);

- орендар має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово попередивши орендодавця за 30 (тридцять) календарних днів (п.3.4.4 договору);

- договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, діє до 31 грудня 2019 року і може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди (п.5.1 договору);

- після закінчення терміну оренди орендар зобов`язаний передати орендодавцю приміщення протягом 3-х днів з моменту закінчення терміну оренди за Актом приймання-передачі (додаток №2) (п.7.1 договору);

- сторона, для якої настали обставини неможливості виконання своїх зобов`язань за договором, повинна про настання і можливі терміни припинення цих обставин, на протязі трьох календарних днів із моменту настання форс-мажорних обставин, письмово сповістити іншу сторону. При цьому вона звільняється від виконання зобов`язань на протязі перших шести місяців до припинення дії форс-мажорних обставин (п.8.2 договору);

Орендодавець передав приміщення орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2019 (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 01.09.2022 до Договору розмір місячної орендної плати є договірним та складає 11 458,15 грн., ПДВ 20% - 2 291, 63 грн., усього 13 749, 78 грн.

Додатковою угодою № 1 від 31 грудня 2021 року (п.2.) сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2022 року.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 3 від 31 грудня 2021 року сторони визначили, що орендар компенсує орендодавцю різницю по сплаті за спожиту теплову енергію пропорційно займаної площі, у разі підвищення тарифу, який складає 1 582,63 грн. за 1 Гкал з ПДВ. Оплата здійснюється не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним, згідно рахунку-фактури, наданого орендодавцем.

Сторонами спору не заперечується, що відповідач у період з грудня 2019 року по лютий 2022 року своєчасно здійснював сплату орендної плати та підписував акти здачі-прийомки наданих послуг за оренду приміщення.

Останній акт (акт №5 здачі-прийомки наданих послуг за оренду приміщення відповідач підписав 31 січня 2022 року на суму 13 749,78 грн.

Починаючи з березня 2022 року відповідач актів не підписував та орендної плати не сплачував. Факт невнесення платежів за договором, починаючи з березня 2022 року відповідачем не оспорюється.

Відповідач склав та направив позивачу лист від 17.04.2023, в якому повідомив про одностороннє розірвання договору у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, що підтверджується наявною у справі копією опису вкладення від 18.04.2022.

Посилаючись на те, що відповідач має заборгованість за договором за період з 01.03.2022 по 29.06.2023 у розмірі 213 526,24грн, з яких: 208 338,66грн орендної плати, 5 187,58грн компенсації за спожиту теплову енергію, позивач звернувся з позовом у цій справі.

Місцевий господарський суд погодився з наявністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат з оплати орендованого майна та дійшов висновку щодо недоведеності позивачем належними та допустимими доказами факту понесення позивачем витрат за спожиту відповідачем теплову енергію.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічний за змістом припис вміщено в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За приписами частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України також визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обставинами вище встановлено та не заперечується сторонами спору, що 01.11.2019 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір №2019/6-а оренди приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення для розміщення офісу, а саме кімнату, загальною площею 55 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Науки, 22.

Сторонами спору також не заперечується, що відповідачем упродовж строку дії договору та до березня 2022 року вносилися платежі зі сплати орендної плати в повному обсязі.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що згідно з п. 3.4.4 орендар має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово попередивши орендодавця за 30 (тридцять) календарних днів.

Так, на підставі вищевказаного пункту договору відповідач склав та направив позивачу лист від 17.04.2023, в якому у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану повідомив про одностороннє розірвання договору, а також передав у власність рухоме майно, розміщене в орендованому приміщенні, у випадку наявності недоплати орендної плати.

Направлення даного листа на адресу позивача підтверджується наявною у справі копією опису вкладення від 18.04.2022.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що договір оренди слід вважати розірваним в односторонньому порядку за заявою орендаря (відповідача у справі) через 30 календарних днів, тобто 17.05.2022.

При цьому, судова колегія звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.04.2021 у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/11131/19, в яких останній відступив від правової позиції, викладеної в постановах від 14.11.2018 у справі № 924/195/16 та від 11.05.2018 у справі № 926/2119/17, відповідно до якої зобов`язання орендаря сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється зі спливом строку дії договору оренди, оскільки таке припинення пов`язане не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в наведеній постанові дійшов висновку про те, що права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач у суді першої інстанції посилався на неможливість користування ним орендованим майном у спірний період у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, постійних обстрілів міста Харкова та наявності або загрози ведення активних бойових дій, нездійснення господарської діяльності в пошкодженому орендованому приміщенні та набуття відповідачем з квітня 2022 року статусу вимушено переміщеної особи.

Місцевий господарський суд, з огляду на відсутність у даному випадку у орендаря сертифікату Торгово-промислової палати України, доказів наявності пошкоджень спірного майна, дійшов висновку щодо необґрунтованості вказаних вище доводів відповідача, однак суд апеляційної інстанції з наведеним не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі ч. 6 ст. 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що право наймача вимагати зменшення плати або звільнення від неї через обставини, за які він не відповідає, та які впливають на можливість користування майном, передбачено законом.

Для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні").

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», було визначено перелік населених пунктів, на території яких було ведення активних бойових дій. До вказаного Переліку включено також м. Харків, що території якого з 24.02.2022 мають місце активні бойові дії.

Загальновідомість фактів військової агресії Російської Федерації, ракетні обстріли об`єктів інфраструктури України та м. Харкова зокрема підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації.

Торгово-промислова палата України оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування. При цьому, ці обставини повинні бути відомі обом сторонам.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні дійшов висновку про те, що будівля, розташована на проспекті Науки, 22, у м.Харкові, не зазнала жодних влучань від ракет або дронів, є цілою, придатною до користування, тому жодних перешкод у користуванні приміщенням на пр. Науки, 22, у м. Харкові, у відповідача не було та на сьогодні не має.

Водночас, з наведеним висновком суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає його передчасним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, зважаючи на наступне.

У відповідності до відомостей чат-боту "Харків - Твій дім" стан будівлі за адресою: м. Харків, проспект Науки, 22 зазначено як: пошкоджена внаслідок бойових дій.

Електронний сервіс «Харків - Твій дім» є офіційним чат-ботом Харківської міської ради та дозволяє перевірити стан житлового будинку та, зокрема, отримати інформацію щодо статусу будівлі - неушкоджена, ушкоджена та відновлена після пошкодження внаслідок бойових дій.

Отже, офіційна інформація органу місцевого самоврядування, яка є публічною, відкритою та загальнодоступною, відомою широкому загалу, тобто є загальновідомою та не потребує доказуванню, свідчить про те, що житловий будинок, в якому розміщене орендоване майно, є пошкодженим внаслідок воєнних дій.

Вказане у сукупності свідчить про те, що у зв`язку з пошкодженням орендованого майна, розміщеного у місті Харкові, за наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України, в оскаржуваний період об`єкт оренди вже не міг використовуватися відповідачем з незалежних від нього причин.

Фактичне невикористання відповідачем орендованого приміщення, а також нездійснення останнім господарської діяльності в спірному об`єкті сторонами спору не заперечується.

З огляду на наведене, враховуючи наявність доказів, які свідчать про неможливість використання відповідачем у спірний період орендованого майна у господарських потребах, суд апеляційної інстанції вважає наявними правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та є підставою для його скасування.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та беручи до уваги те, що наявні матеріали справи та загальновідомі широкому колу осіб обставини підтверджують доводи відповідача щодо неможливості користування наймачем орендованим нежитловим приміщенням у спірний період, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23 слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, ст. ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №2388 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2023 у справі №922/3088/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедполіс" (02100, м.Київ, вул. Бажова, буд. 9, кімната 43, код 21660893) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрати за подання апеляційної скарги в сумі 4 687,62грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.01.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко