Ухвала

від 10.01.2024 по справі 908/3468/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/62/13-21/5/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.01.2024 Справа № 908/3468/13

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретареві Подгайній В.О., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3468/13

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 39262230)

2. Приватне підприємство "Стасенко та партнери" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71)

3. Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

4. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

5. Запорізький міський центр зайнятості (39037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16-б)

6. Концерн "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бульв. Гвардійський, 137)

7. Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, оф. 45)

9. Комунальне підприємство "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

10. Публічне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" (36029, м. Полтава, вул. Зінківська, 6)

11. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско Пласт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 4/6)

12. Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

13. Фізична особа - підприємець Руденко Анатолій Петрович (заявник) ( АДРЕСА_1 , ідент. № НОМЕР_1 )

14. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код 39262712)

15. Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" (м. Київ, 11, 01011, пров. Кутузова, 3, поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сєрова, 10)

16. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 30958370)

17. Фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Боржник - Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247)

Керуючий санацією - арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року, адреса: АДРЕСА_3 )

про банкрутство

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

Кредитор - Руденко А.П.; Кредитор - ОСОБА_2 ; Арбітражний керуючий - Оберемко Р.А. - керуючий санацією (усі в режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 10.01.2024 надійшла заява кредитора ОСОБА_2 (вих. від 10.01.2024) про відвід судді Черкаського В.І. наступного змісту:

"Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 у справі № 908/3468/13 відкладено судове засідання для розгляду наступної судової процедури на 09.01.2024 о 10 - 30 годин.

Другий день поспіль головуючий суддя Господарського суду Запорізької області Черкаський Володимир Іванович, не виконавши всі вимоги діючих норм законодавства щодо здійснення належного судового контролю за неправомірними діями та бездіяльністю колишніх арбітражних керуючих ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (надалі - Товариство, Боржник, завод), які мають російське походження, членів комітету кредиторів, які своїми рішеннями підтримували ініціативи росіян щодо знищення заводу, намагається перевести Боржника до наступної стадії банкрутства та усунути діючого арбітражного керуючого Боржника - Оберемко Р.А. , який виявився не "ручним" арбітражним керуючим у злодіїв, які розікрали завод. Така наполегливість головуючого судді Черкаського В.І. у ліквідації заводу очевидно виглядає як виконання замовлення зацікавлених у ліквідації Боржника осіб. Суддя, який за 4 роки так і не зміг розглянути мою скаргу на неправомірні дії та бездіяльність злодіїв, які спричинили не тільки мені, але й економіці нашої країни, збитки у надзвичайно великих розмірах, за два дні: 09.01.2024 та 10.01.2024 проводить вже 4-те судове засідання, для виконання означеної вище мети. При цьому до судового засідання допускаються особи з непідтвердженими повноваженнями (представник ДПС України Волкова М.С.); не задовольняється моє клопотання щодо відкладення розгляду справи, оскільки я, як фізична особа, Кредитор у справі маю право на адвоката, та мій адвокат подала клопотання про неможливість бути присутньою у сьогоднішньому судовому засіданні; мені не надається можливість повноцінно виступити; виконуються усі забаганки представників кредиторів, що також зацікавленні у ліквідації Боржника (ПАТ "Запоріжжяобленерго", ДПС України). Такі дії головуючого судді у справі № 908/3468/13 є очевидно упередженими та не дають мені підстави довіряти такому судді. 28.12.2023 я вже заявляв відвід судді Господарського суду Запорізької області Черкаському В.І., з підстав відсутності довіри до судді, який умисно не розглядав скаргу на російського злочинця - арбітражного керуючого ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ОСОБА_4 . В судовому засіданні 09.01.2024 просив Черкаського В.І. звернутися до компетентних органів з метою офіційного підтвердження російського походження ОСОБА_4 .. Натомість мій відвід з вказаних підстав був відхилений, з шаблонним мотивуванням, моє клопотання про витребування доказів не було задоволено. Враховуючи поведінку судді у судових засіданнях 09.01.2024 та 10.01.2024, у мене є всі підстави вважати суддю Господарського суду Запорізької області Черкаського В.І. частиною злочинного угрупування, яке фізично знищило ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" а тепер юридично намагається прикрити свою злочинну діяльність. Згідно з ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: …та 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Таким чином, підставою даного відводу є сумніви, що суддя Господарського суду Запорізької області Черкаський В.І. діє неупереджено та об`єктивно, тому він апріорі не зможе розглянути цю скаргу справедливо. Як зазначено в ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна - центр" проти України" від 15.10.2010 зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності ("Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію ("Пулар проти Сполученого Королівства", 10.06.1996 § 32, Звіти 1996-ІІІ). У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості ("Де Куббер проти Бельгії», 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86). Суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру ("Пєрсак проти Бельгії", 01.10.1982, "Ветштайн проти Швейцарії", "Паскал проти України", 15.12.2011 та інші). Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Микаллеф проти Мальти", "Мезнарич проти Хорватії", в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві. Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу. Враховуючи наявні у мене є сумніви щодо неупередженості судді Господарського суду Запорізької області Черкаського В.І. та його спроможності справедливо розглядати справу № 908/3468/13, тому керуючись ст. ст. 32, 35, 38 ГПК України, заявляю відвід судді Господарського суду Запорізької області Черкаському В.І. від розгляду справи № 908/3468/13".

У судовому засіданні 10.01.2024 заява прийнята до розгляду, судом у засіданні оголошено перерву до 11.01.2024, 10 - 15.

За результатами розгляду заяви у нарадчій кімнаті 10.01.2024 судом постановлено ухвалу від 10.01.2024, у засіданні 11.01.2024 проголошено її вступну та резолютивну частини, повідомлено, що повний текст ухвали буде складено протягом 2-х днів.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Підстави для відводу (самовідводу) визначені ст. 35 ГПК України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об`єктивності та неупередженості судді.

Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.

Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст.ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов`язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи № 908/3468/13) у зв`язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою.

За вказаних обставин, у задоволенні заяви кредитора ОСОБА_2 (вих. від 10.01.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 слід відмовити.

Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Здійюснюється трансляція судового розгляду на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України".

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35-36, 38 - 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У заяві кредитора ОСОБА_2 (вих. від 10.01.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 відмовити.

Копію ухвали направити заявнику ОСОБА_2 , адвокату Погрібній С.О. (електронною поштою/до електронного кабінету).

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 12.01.2024.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ