Рішення

від 12.01.2024 по справі 910/13059/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.01.2024Справа № 910/13059/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА"доФізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни простягнення 26707,85 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни 26707,85 грн, з яких 5181,74 грн 3% річних та 21526,11 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №18/01/21 від 18.01.2021 в частині своєчасної оплати товару, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №910/6870/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/13059/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" до Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни про стягнення 26707,85 грн задоволено повністю.

В порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" 22.12.2023 звернулося із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

При цьому, позивачем у позовній заяві зазначено про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У відзиві на позов відповідач просив зменшити належний до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 2000,00 грн з огляду на те, що адвокатом позивача не були надані всі перелічені у розрахунку вартості витрат на професійну правничу допомогу послуги.

У ст.244 Господарського процесуального кодексу України зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення у справі №910/13059/23 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, то суд здійснює розгляд заяви представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в тому самому порядку, що й судове рішення.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3-5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

В обґрунтування заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір №15/08/23 про надання правової допомоги адвокатом (представництво) від 15.08.2023, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "Бізнес і Право", рахунок-фактуру №СФ-0000026 від 15.08.2023 на суму 10000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6823/10 від 05.09.2018, ордер серії АІ №1443375 від 15.08.2023, платіжу інструкцію №2377 від 20.12.2023 на суму 10000,00 грн, акт приймання-передачі надання правової допомоги адвокатом від 20.12.2023 на суму 10000,00 грн.

При цьому, у розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем зазначено, що адвокатом надані наступні послуги: робота з наданими документами (вивчення, аналіз судової практики, формування правової позиції) на суму 2000,00 грн, складання позовної заяви на суму 3000,00 грн, підготовка справи до розгляду, виконання вимог ухвали суду на суму 1000,00 грн, складання відповіді на відзив на суму 2000,00 грн, складання процесуальних документів під час розгляду справи на суму 1000,00 грн, оформлення, направлення, подання, отримання процесуальних документів на суму 1000,00 грн.

За змістом ст.19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому судом не встановлено надання адвокатом позивача послуг з підготовки справи до розгляду, виконання вимог ухвали суду на суму 1000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені документально на суму 9000,00 грн та підлягають розподілу між сторонами у відповідності до ст.ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зауважує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Суд зазначає, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, що розглядається є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Враховуючи фактичні обставини даної справи, її незначну складність, предмет та підстави позовних вимог, суд погоджується з доводами відповідача, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності, становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність присудження до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст.124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" (07415, Київська область, Броварський район, село Зазим`є, вулиця Радгоспна, будинок 3, ідентифікаційний код 43317463) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова