Постанова

від 01.07.2024 по справі 910/13059/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р. Справа№ 910/13059/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" адвоката Дзюби Анни Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі

за розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни

на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023

у справі №910/13059/23 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА"

до фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни

про стягнення 26707, 85 грн,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2023 позов задоволено повністю

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" інфляційні втрати у розмірі 21526 (двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять шість) грн 11 коп., 3% річних у розмірі 5181 (п`ять тисяч сто вісімдесят одна) грн 74 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Не погоджуючись з судовим рішенням, фізична особа-підприємець Мельник Інна Володимирівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/13059/23, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу у справі №910/13059/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/13059/23, розгляд апеляційної скарги здійснено у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/13059/23 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/13059/23 залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на відповідача (апелянта). Матеріали справи №910/13059/23 повернуто до місцевого господарського суду.

24.04.2024 через канцелярію суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" адвоката Дзюби Анни Василівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" судові витрати на професійну правничу допомогу.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13059/23.

02.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13059/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 прийнято до розгляду заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" адвоката Дзюби Анни Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі, про стягнення понесених витрати на професійну правничу допомогу, ухвалено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Надано відповідачу строк до 24.05.2024 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначена ухвала була направлена представникам сторін шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд» у відповідності до ч. 5 та 7 ст. 6 ГПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа (а.с.138-139)

Відповідач не скористався своїм правом, клопотань або заперечень на заяву на адресу суду не направив.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Як вже зазначалось вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/13059/23 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/13059/23 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що складає 5 000, 00 грн витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. (а.с. 91)

24.05.2024 представник ТОВ "Ватценроде" адвокат Муха Дмитро Олександрович подав заяву про винесення додаткового рішення (а.с. 121-122), в якій останній просить винести додаткову постанову, якою стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомоги в розмірі 5 000, 00 грн в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Згідно з матеріалами справи, 15.08.2023 між ТОВ «Єврофуд Юа» та адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Бізнес і Право» укладено договір про надання правової допомоги адвокатом (представництво) №15/08/23 (а.с.30), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику професійну правову допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором.

За умовами п.3.1 договору, вартість правової допомоги, що надається за цим договором (гонорар) узгоджена сторонами та складає 10 000,00 грн. Сторони погодили, що в залежності від обсягу фактично наданої правової допомоги вартість правової допомоги може бути змінена, про що сторони укладають додаткову угоду до даного договору.

Пунктами 4.1. та 4.2 договору сторони погодили, що не пізніше трьох банківських днів з дня завершення надання послуг за договором та винесення рішення суду відповідної інстанції , виконавець зобов`язаний надати замовникові два примірники акту приймання - передачі наданої правової допомоги, звіт про понесені витрати адвоката, що підлягають компенсації. Замовник протягом двох банківських днів з моменту отримання актів приймання-передачі наданої правової допомоги зобов`язаний підписати вказаний акт та повернути один примірник виконавцеві або протягом цього ж с троку надати у письмовій формі вмотивовані зауваження до змісту акту.

29.01.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №15/08/23 про надання правової допомоги адвокатом (а.с.125). Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що вартість професійної правничої допомоги адвоката, що надається виконавцем за цією додатковою угодою, узгоджена сторонами і складає 5000,00 грн.

На підтвердження надання правничої допомоги позивачем було додано до заяви рахунок-фактури № СФ-0000005 від 30.01.2024 на суму 5000,00 грн (а.с.126) та платіжну інструкцію від 06.02.2024 (а.с.127).

В свою чергу, на виконання пунктів 4.1 та 4.2 договору представником позивача не було подано до заяви, акти приймання-передачі наданої правової допомоги та звіт про понесені витрати адвоката, що підлягають компенсації.

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Станом на 24.05.2024 клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від відповідача на адресу суду не надходило.

Втім, за змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів, оцінивши вищевказані докази, ураховуючи як те, чи були ці витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, фактично понесені, так і їх необхідність і розумність. Враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Дзюбою А.В. послуг позивачу у суді апеляційної інстанції (зокрема, підготовку відзиву на апеляційну скаргу відповідача, який частково дублює текст позовної заяви), виходячи з критерію реальності та розумності розміру цих витрат, колегія суддів дійшов висновку про часткове задоволення заяви.

Колегія суддів при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 11.07.2023 у справі №916/2664/21).

Матеріали справи та зміст судового рішення суду першої інстанції свідчать про те, що правова позиція позивача була сталою, і адвокат Дзюба А.В. надавав правову допомогу позивачу в цій справі, а тому, відповідно, був обізнаний з усіма обставинами цієї справи.

Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 5 000, 00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованими.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 244, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" адвоката Дзюби Анни Василівни про винесення додаткового рішення у справі №910/13059/23 про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Мельник Інни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофуд ЮА" (07415, Київська область, Броварський р-н, с. Зазим`я, вул. Промислова, буд. 3, код ЄДРПОУ 43317463) 2500,00 грн витрат на правничу допомогу за супровід справи в суді апеляційної інстанції.

3. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи №910/13059/23 повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко