Рішення

від 11.01.2024 по справі 206/1848/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/1848/23

Провадження 2/206/39/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі секретаря Погребної А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про поділ спадкового майна, визнання права на спадщину;

за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визнання часток у спадковому майні, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за законом,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , в якому просила суд:

-Розділити спадщину після смерті ОСОБА_6 , визнавши за ОСОБА_4 , як за спадкоємцем за законом, право на прийняття спадщини: на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17524498); - на частину земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:210:0024; - на частину земельної ділянки кадастровий номер1210100000:09:210:0025; - на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Розділити спадщину після смерті ОСОБА_6 , визнавши за ОСОБА_5 , як за спадкоємцем за заповітом, право на прийняття спадщини: на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17524498); - на частину земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:210:0024; - на частину земельної ділянки кадастровий номер1210100000:09:210:0025; - на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 частку отриманої допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_6 ;

-Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 5200 грн.

-В обгрунтування позову вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:09:210:0024; 3/4 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер1210100000:09:210:0025; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Спадкоємцями першої черги, як діти померлої, став син ОСОБА_5 , і став би син ОСОБА_7 , але останній помер ще до відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя спадкодавець ОСОБА_6 склала заповіт від 09.10.1992 року, за яким заповідала усе своє майно заповіла ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в рівних частках кожному. В нотаріальній конторі їй пояснили, що неповнолітній онук ОСОБА_4 має право спадкувати, відповідно до ст.1241 ЦК України, половину частки, яка б належала йому у разі спадкування за законом. Оскільки за життя спадкодавець заповідала усе своє майно порівну обом синам, то позивач вважає, що з урахуванням принципу соціальної справедливості та забезпечення якнайкращих інтересів дитини, з метою уникнення порушення майнових прав неповнолітнього спадкоємця, ОСОБА_4 має спадкувати частку спадкового майна, яку померла заповідала його батьку ОСОБА_7 .

Крім того, позивач вказує на те, що відповідач отримав допомогу на поховання пенсіонера у розмірі двомісячної пенсії. Але вона понесла більші витрати на поховання ОСОБА_6 , ніж відповідач. Нею було витрачено 3000 грн. на копання ями, 5100 грн. на поминальний обід. Тому вона просить стягнути частину допомоги на поховання, яку отримав відповідач.

Ухвалою суду від 02 травня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30 травня 2023 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме спадкової справи, заведеної нотаріусом після смерті ОСОБА_6

16 червня 2023 року на виконання ухвали суду від 30 травня 2023 року Восьма дніпровська державна нотаріальна контора направила до суду копію спадкової справи №305/2020.

28 червня 2023 року відповідач ОСОБА_5 подав до суду зустрічний позов, у якому просив суд:

- визнати за ним частку спадкового майна за заповітом і частку спадкового майна за законом, а всього частки спадкового майна після смерті ОСОБА_6 ;

- визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на частину спадкового майна, яке складається з: 3/8 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; 3/8 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0024; 3/8 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0025; 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на: 3/16 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; 3/16 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0024; 3/16 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0025; 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

- стягнути з відповідача за зустрічним позовом судові витрати.

В обгрунтування позову відповідач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме: частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; 3/4 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0024; 3/4 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0025; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Протягом життя мати два рази укладала шлюб. Він є сином від першого шлюбу. У другому шлюбі мати народила сина ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_4 мати склала заповіт, яким заповіла усе своє майно своїм синам: ОСОБА_5 і ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті брат у шлюбі не перебував, але мав малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті матері ОСОБА_6 він подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом і за законом. Крім нього до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітнього ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_3 .

Вважає, що малолітній ОСОБА_4 має право на спадкування за правом представлення на ту частку майна, яка б належала за законом його батьку, якби він був живим на час відкриття спадщини, тобто на частку спадкового майна, яке підлягає спадкуванню за законом. Доводи позивача щодо визначення малолітньому ОСОБА_4 частки спадкового майна, яке померла ОСОБА_6 у 1992 році заповідала своєму сину ОСОБА_7 , батьку ОСОБА_4 , є безпідставними і не узгоджуються з нормами цивільного законодавства.

У червні 2023 року він подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, але 14.06.2023 року йому нотаріусом видано роз`яснення про те, що вчинення нотаріальних дій призупинено через наявність судового спору щодо часток у спадщині, а тому він вимушений був звернутися до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року зустрічний позов прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом.

26.07.2023 року на адресу суду надійшов відзив позивача на зустрічний позов ОСОБА_5 , у якому позивач вказує на те, що складаючи заповіт спадкодавець ОСОБА_6 мала на меті забезпечити своїм майном у майбутньому своїх дітей. І якщо б спадкоємець ОСОБА_7 помер після смерті матері ОСОБА_6 , то його син ОСОБА_4 прийняв би спадщину в тому розмірі, який ОСОБА_6 вказала у заповіті. Зауваження відповідача, що йому неможливо відмовитися від частини спадщини, яка їх матір`ю була розподілена для померлого брата, не відповідає дійсності, адже законодавством надано таке право відмовитися від прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом, але відповідач не бажає залишити неповнолітньому племіннику того, що йому мало б належати.

Ухвалою суду від 26 липня 2023 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 , заявлені в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві і відзиві на стрічний позов відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення первісного позову ОСОБА_3 , заявленого в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , заперечує з підстав, викладених у зустрічному позові. Зустрічний позов відповідача ОСОБА_5 підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Представники третіх осіб: Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори, служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.13).

Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно:

- частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0024; 3/4 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0025, які належать спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.04.2007 року, видане Восьмою дніпровською державною нотаріальною конторою;

-домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить спадкодавцю на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 26.03.1973 року.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( стаття 1217 ЦК України).

Згідно ізчастиною 1статті 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами частини 1 статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до стаття 1223 ЦК України право наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено, що 27 травня 2020 року державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори до майна померлої ОСОБА_6 була заведена спадкова справа №305/2020, копія якої надана суду ( а.с.55-79). Свідоцтво про право на спадщину на цей час спадкоємцям не видавалися.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_6 , у встановлений Законом строк, до нотаріуса звернулися:

- 24липня 2020року - ОСОБА_3 ,яка дієв інтересахмалолітнього онука померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,із заявоюпро прийняття спадщини за законом, згідно зі ст. 1266 ЦК України ( а.с.56, 58);

- 08 вересня 2020 року - ОСОБА_5 , син померлої, із заявою про прийняття спадщини за заповітом і за законом ( а.с.66 на звороті).

За життя, а саме 09 жовтня 1992 року, ОСОБА_6 склала заповіт, який був посвідчений нотаріусом, за яким вона заповідала усе належне їй майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , в рівних частках кожному ( а.с. 71-72).

Син ОСОБА_6 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 59).

Таким чином, за заповітом, складеним ОСОБА_6 09 жовтня 1992 року, до спадкоємця за заповітом ОСОБА_5 переходить право на спадкування частки усього спадкового майна, що належало спадкодавцю на час відкриття спадщини.

Згідно із частиною 5 статті 1269 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно дочастини 1статті 1245ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Таким чином, інша частка спадкового майна, яка залишилася не охопленою заповітом, спадкується спадкоємцями за законом.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частиною 1 статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина 1 статті 1267 ЦК України).

Спадкоємці за законом не укладали між собою письмової угоди, посвідченої нотаріусом, щодо розмір частки у спадщині когось із них, як це передбачено частиною 3 статті 1267 ЦК України. Жодний із спадкоємців протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, заяви про відмову від прийняття спадщини не подав.

Тобто, до спадкоємців першої черги ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , за правом представлення, переходить право на спадкування частки спадкового майна, що не охоплена заповітом, в рівних частках кожному.

За приписами статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Як було встановлено судом, до складу спадкової маси увійшло нерухоме майно, що належало спадкодавцю на час відкриття спадщини, а саме:

-3/4 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , 3/4 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0024; 3/4 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0025, які належать спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.04.2007 року, видане Восьмою дніпровською державною нотаріальною конторою;

-домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить спадкодавцю на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності житловою площею не більше 60 кв.м. від 26.03.1973 року.

Таким чином, до спадкоємця за заповітом і за законом ОСОБА_5 переходить право на спадкування частки всього спадкового майна ( частка за заповітом і частка за законом), що залишилося після смерті його матері ОСОБА_6 , а саме на:

-на 9/16 частин ( 3/8 частини в порядку спадкування за заповітом і 3/16 частини за законом) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

-на 9/16 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0024, з цільовим використанням земельної ділянки : «обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд»;

-на 9/16 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0025, з цільовим використанням земельної длянки ; «ведення особистого підсобного господарства»;

-на частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

До малолітнього спадкоємця за законом, за правом представлення, ОСОБА_4 переходить право на спадкування частки всього спадкового майна, що залишилося після смерті його баби ОСОБА_6 , а саме:

-на 3/16 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

-на 3/16 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0024, з цільовим використанням земельної ділянки : «обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд»;

-на 3/16 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 121010000:09:210:0025, з цільовим використанням земельної ділянки ; «ведення особистого підсобного господарства»;

-на 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Доводи позивача щодо необхідності, з метою забезпечення якнайкращих інтересів малолітнього спадкоємця, визначити за ним право на спадкування частки спадкового майна, яке б перейшло за заповітом його батьку якщо б він був живим на час відкриття спадщини, суд визнає безпідставними і такими, що суперечать чинному цивільному законодавству України. Заявляючи ці вимоги позивач фактично вимагає від суду позбавити відповідача, як спадкоємця першої черги, права на спадкування за законом, що суперечить нормам цивільного законодавства України.

За приписами частини 5 статті 1269 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року №75/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип захисту права власності, згідно із яким, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Категорія « своє майно» відповідно до статті 1 Першого Протоколу включає в себе не лише майно, яке належить особі на праві власності, але й майно, на яке в особи є законне право, наприклад право на спадкове майно.

Тобто, відповідачу ОСОБА_5 з часу відкриття спадщини належить те спадкове майно, яке він отримав, як спадкоємець за заповітом і за законом. Тому позбавлення його цього майна буде суперечити статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка, відповідно до ст.10 ЦК України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , про стягнення на її користь з ОСОБА_8 часки отриманої ним допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_6 , то ці вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно із ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» у разі смерті пенсіонера допомога на поховання виплачується особам, які здійснили поховання, у розмірі двох пенсій, що отримував пенсіонер на момент смерті (стаття 53 Закону).

З довідки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.05.2023р. встановлено, що допомоги на поховання у розмірі 4770,30 грн. була виплачена 03.06.2020 року ОСОБА_5

ОСОБА_3 у позові вказує на те, що нею були понесені витрати на поховання ОСОБА_6 у розмірі 8100,00 грн., проте жодних доказів, які б підтверджували понесені нею витрати на поховання пенсіонера ОСОБА_6 вона суду не надала. Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають за їх недоведеністю.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 , заявлені в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , підлягають частковому задоволенню, а зустрічні вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача просила також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3220,80 грн. ( 1 вимога майнового характеру, 2 вимоги немайнового характеру) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5200,00 грн. ( а.с.5-11).

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із приписами частини 1, частини 2 стаття 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог майнового характеру (стягнення 1/2 частини допомоги на поховання), а позовні вимоги немайнового характеру задоволено частково.

За таких підстав, з відповідача а користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2806,93 грн. (судовий збір 1073,60 грн + витрати на професійну правничу допомогу -1733,33 грн).

Представником відповідача до закінчення судових дебатів була подана заява про те, що нею п`яти днів після ухвалення рішення суду розрахунок, понесених відповідачем судових витрат.

За таких підстав, суд, у відповідності до приписів пункту 5 частини 7 статті 265 ЦПК України, вважає за необхідне в резолютивній частині рішення суду визначити дату, час і місце проведення судового засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити відповідачу строк для подання суду доказів.

Керуючись статтями 10,12,13, 19, 81, 141, 223, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_10 ,в якому просить усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, визнавши відповідача таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_3 . Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником вказаного будинку на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння від 05.08.2002 року. 19.08.2011 року він зареєстрував у своєму будинку відповідача ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який є сином його дружини від першого шлюбу. Він родинних зв`язків з відповідачем не має. У січні 2021 року відповідач покинув своє місце реєстрації тапереїхав жити до своєї дівчини, забрав всі свої речі, жодної копійки на оплату комунальних послуг за весь час проживання в його будинку не надавав. Наявність реєстрації відповідача в будинку створює для нього перешкоди у користуванні та розпорядженні своїм майном. Власник майна має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносять до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Ухвалою суду від 14.09.2022 року відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.12.2022 року, представником відповідача ОСОБА_11 заявлено клопотання про долучення до справи відзиву відповідача на позов. Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки відповідачем пропущений строк на подачу відзиву, встановлений судом, не надано доказів направлення відзиву позиву.

02.01.2023 року представником відповідача ОСОБА_11 подані письмові зауваження на протокол судового засідання від 13.12.2022 року.

Ухвалою суду від 25.01.2023 року зауваження на протокол були відхилені.

15.03.2023 року представником відповідача подана заява про відвід судді.

Ухвалою суду від 15.03.2023 року в задоволенні заяви про відвід судді відмовлено.

Позивач ОСОБА_9 і його представник ОСОБА_12 в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.

У сьогоднішнє судове засідання позивач і його представник не з`явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

ОСОБА_13 всудове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Судова повістка, яка була направлена відповідачу за зареєстрованим місцем проживання повернулася не врученою, із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси ( п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України).

В останній заяві відповідача про відкладення розгляду справи, яка надійшла до суду 30.03.2023 року, відповідач вказав контактний номер телефону.

На вказаний номер йому була відправлена судова повістка про виклик в судове засідання. Однак відповідач повторно в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зч.ч.1,5,6ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вислухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_9 є власником будинку АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння від 05.08.2002 року.

Згідно з довідкою відділу обліку проживання фізичних осіб департаменту адміністративних послуг Дніпровської міської ради №1306 від 29.06.2022 місце проживання відповідача ОСОБА_10 зареєстровано в будинку АДРЕСА_3 з 19.08.2011 року.

Однак, як зазначає позивач, відповідач ОСОБА_10 з січня 2021 року у будинку не проживає, забрав усі свої речі і переїхав жити до своєї дівчини, участь в оплаті комунальних послуг на утримання будинку не приймає.

Факт не проживання відповідача у вищевказаній квартирі також підтверджений показаннями свідків.

Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_14 суду показав, що є племінником ОСОБА_9 , який проживає в АДРЕСА_3 . Відповідач ОСОБА_10 є пасинком позивача. Відомо, що ОСОБА_10 зареєстрований у будинку позивача, але тривалий час, вже більше трьох років у будинку не проживає. Де саме живе відповідач не знає.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що є сусідом позивача. Відповідача ОСОБА_10 він в будинку позивача давно не бачив.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що другом позивача, часто буває в його будинку. Відповідач ОСОБА_10 це син дружини ОСОБА_9 , від першого шлюбу. ОСОБА_10 тривалий час в будинку АДРЕСА_3 не проживає, останні кілька років він його там навіть не бачив.

Свідок ОСОБА_17 , син позивача, суду показав, що відповідач ОСОБА_10 є його рідним братом по матері. Місце проживання ОСОБА_10 дійсно зареєстровано в будинку батька по АДРЕСА_3 . Після того, як брат відслужив в армії, він зустрів дівчину, з якою став спільно проживати. Останні три роки, десь з кінця 2019 року, ОСОБА_10 в будинку батька не проживає. Він добровільно покинув зареєстроване місце проживання, його ніхто не виганяв, замки в будинку не змінювали.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року №75/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частина 2 статті передбачає, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 не є членом сім`ї позивача ОСОБА_9 . Спільно з позивачем, який є власником будинку, відповідач не проживає, спільним побутом з ним він не пов`язаний.

Отже, відповідно до положень статті 391 ЦК України позивач, як власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування майном.

Відповідно до підпункту 2 пункту 50Порядку декларуваннята реєстраціїмісця проживання,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни 07.02.2022р.№265,зняття іззадекларованого/зареєстрованогомісця проживання(перебування)здійснюється,зокрема, напідставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_9 є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.319, 391 ЦК України, ст.ст. 12,13, 19, 81, 141, 223, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , заявлені в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 , як за спадкоємцем за законом, право на прийняття частки спадкового майна, яке залишилося після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , а саме, на :

на 3/16 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17524498);

- на 3/16 частин земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:210:0024, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 3/16 частин земельної ділянки кадастровий номер1210100000:09:210:0025; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- на 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

Визнати за ОСОБА_5 , як за спадкоємцем за заповітом та за законом право на прийняття частки спадкового майна ( частка за заповітом, 1/4 частка- за законом), яке залишилося після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , а саме, на :

на 9/16 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17524498);

- на 9/16 частин земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:210:0024, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 9/16 частин земельної ділянки кадастровий номер1210100000:09:210:0025; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 3/4 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2806,93 грн.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 , - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_5 право на спадкування за заповітом та за законом на 3/4 частки спадкового майна, яке залишилося після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за заповітом:

- на 3/8 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17524498);

- на 3/8 частин земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:210:0024, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 3/8 частин земельної ділянки кадастровий номер1210100000:09:210:0025; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом:

- на 3/16 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17524498);

- на 3/16 частин земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:210:0024, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 3/16 частин земельної ділянки кадастровий номер1210100000:09:210:0025; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати, понесені відповідачем ОСОБА_5 на 18 січня 2024 року о 10-00 год. Встановити відповідачу ОСОБА_5 строк у п`ять днів, з дня постановлення цього рішення суду, для подання суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Відомості щодо учасників провадження:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання:Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Михайловка, фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Законний представник малолітнього позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Михайловка, фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького,36.

Треті особи: служба у справах дітей та орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради: 49127, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 51,

Повне судове рішення складено 15.01.2024 року.

Суддя І.П. Прінь