Рішення

від 18.01.2024 по справі 206/1848/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/1848/23

Провадження 2/206/39/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі секретаря Погребної А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Боровик ЛО. про ухвалення додаткового рішення та заяву представника позивача ОСОБА_4 адвоката Лященко І.Ю. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, які подані у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , до ОСОБА_3 , треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про поділ спадкового майна, визнання права на спадщину;

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визнання часток у спадковому майні, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за законом,

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2024 року Самарським районним судом постановлено судове рішення у справі за позовом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , до ОСОБА_3 , треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про поділ спадкового майна, визнання права на спадщину;

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , треті особи: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визнання часток у спадковому майні, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за законом.

Позовні вимоги ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2806,93 грн.

Позовні вимоги відповідача було задоволено повністю.

Представником відповідача ОСОБА_2 до закінчення судових дебатів була подана заява про те, що нею протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подано розрахунок понесених відповідачем судових витрат.

Тому, суд, у відповідності до приписів пункту 5 частини 7 статті 265 ЦПК України, призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати, понесені відповідачем ОСОБА_3 на 18 січня 2024 року о 10-00 год. Встановив відповідачу ОСОБА_3 строк у п`ять днів, з дня постановлення рішення суду, для подання суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

15 січня 2014 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. В заяві представник вказує, що відповідачем були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., на оплату судового збору 4831,20 грн., та витрати на отримання документів- доказів у справі 750,00 грн (а.с.94).

У зустрічній позовній заяві відповідачем було зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які складалися з витрат на професійну правничу допомогу 25000,00 грн., витрат на оплату судового збору 4408,00 грн., а всього 29408 грн.

До зустрічного позову відповідачем було надано копію договору про надання правничої допомоги від 29.05.2023 року.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 цього договору оплата послуг здійснюється на основі додаткової угоди №1, яка є додатком до даного договору і його невід`ємною частиною, включаючи додаткові умови договору (а.с.113).

У додатковій угоді №1 від 29.05.2023р. до Договору про надання правничої допомоги від 29.05.2023р. (а.с.114-115), у відповідності до п.4.1 договору від 29.05.2023р., за згодою сторін, визначена наступна сума договору (гонорар) та порядок розрахунку: 1. За надання правової допомоги, а саме; збір документів, представлення інтересів в Самарському районному суді м. Дніпропетровська по справі №206/1848/23 клієнт сплачує адвокату гонорар відповідно до вартості послуг, які розраховуються адвокатом. Виплата проводиться: при підписанні договору та додаткової угоди №1, яка загалом складає 25000 грн, з яких:

-600 грн.- усна консультація з вивченням документів;

-1000 грн.- ознайомлення з матеріалами справи;

-6000 грн.- складання позовної заяви майнового та немайнового характеру;

-1600 грн. - представництво інтересів в суді І інст. (за кожне засідання).

У Примітці зазначено: в разі перевищення за кількістю виходів в суд або іншої роботи, додаткова оплата з Клієнта не стягується. В разі обсягу робіт менше вище вказаної та отриманої загальної суми, залишок оплаченої суми вважається гонораром успіху Адвоката і поверненню не підлягає.

У пункті 2 Додаткової угоди №1 викладено перелік послуг адвоката та їх вартість.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ( а.с.218-220) адвокат вказує, що нею було прийнято участь в 11 судових засіданнях: 20.06.2023р., 03.07.2023р., 11.07.2023р, 26.07.2023р., 30.08.2023р., 20.09.07.2023р., 19.10.2023р., 16.11.2023р., 13.12.2023р., 11.01.2023р. і сьогоднішнє судове засідання 18.01.2023р. Таким чином загальний розмір витрат складає: 600+1000+6000= 7600; 1600х11=17600; 7600+17600=25200 грн.

Таким чином, загальна вартість наданих адвокатом послуг становить на 200 грн більше обумовленої суми в додатковій угоді №1, а тому гонорар успіху в даному випадку відсутній.

На підтвердження отримання від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 25000,00 грн., адвокатом надана довідка від 14.01.2023р. (а.с.221).

17.01.2023 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 подано заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 грн. Стосовно стягнення витрат на оплату судового збору у розмірі 4408 грн. і витрат на отримання доказів в розмірі 750 грн. покладається на розсуд суду. В обґрунтування заперечень вказує на те, що відповідачем на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу не надано суду документального підтвердження таких витрат, як-то платіжне доручення, квитанція, фіскальний чек. Довідка про отримання адвокатом Боровик Л.О. коштів від ОСОБА_3 свідчить про прибуток адвоката, а не про витрати відповідача.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

В той же час, відсутність заперечень з боку відповідача не може мати наслідком стягнення з нього витрат на правову допомогу в такому розмірі, що очевидно призведе до надмірного обтяження відповідача. В даному випадку суд звертає увагу, що дослідження судом співмірності витрат на правову допомогу здійснюється судом навіть у тому випадку, коли сам відповідач не надає будь-яких письмових заперечень.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

Згідно з Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Цим Законом визначено, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Наводячи розрахунок витрат на правову допомогу, адвокат Боровик Л.О. зазначила, що вона приймала участь в 11 судових засіданнях, а тому витрати за участь в судових засіданнях становлять 17600,00 грн, а також зазначила про те, що гонорар успіху в даному випадку відсутній.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що адвокат Боровик Л.О. фактично брала участь у 3 судових засіданнях, які відбулися 13.12.2013р., 11.01.2024 р., 18.01.2024р. Два судових засідання не відбулися через відсутність електропостачання в суді 20.09.2023 року і через оголошення тривалої повітряної тривоги 19.10.2023 року.

У судові засідання, які були призначені на 30.05.2023р., 20.06.2023р., 11.07.2023р, 26.07.2023р., 16.11.2023р., 11.01.2023р. сторони не з`явилися, ними подавалися заяви про відкладення розгляду справи з різних причин або про розгляд справи без їх участі.

На 03.07.2023 р. і 30.08.2023р. судові засідання взагалі не призначалися.

За такихпідстав,з урахуванням принципу справедливості, а також складності справи і процесуальної поведінки, суд приходить до висновку, що до витрат на правову допомогу необхідно зарахувати: участь адвоката в суді у 5 судових засіданнях, на загальну суму 8000,00 грн. (1600х5), а також 600 грн.- усна консультація з вивченням документів;1000 грн.- ознайомлення з матеріалами справи; 6000 грн.- складання позовної заяви майнового та немайнового характеру. Загальна сума витрат на правову допомогу становить 15600,00грн, які підлягають стягненню з позивача ОСОБА_4 .

Також з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати на оплату судового збору у розмірі 4408,00 грн. (а.с.84) і витрати, пов`язані з витребуванням доказів 750,00 грн (а.с.172).

Загальний розмір судових витрат відповідача ОСОБА_3 становить 20758,00 грн, які підлягають стягненню з позивача ОСОБА_4 .

Що стосується заяви представника позивача ОСОБА_4 адвоката Лященко І.Ю. про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу, яка подана 18.01.2024 року, то суд приходить до наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з положеннями частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат по справі визначений ст.141 ЦПК України, відповідно до якого та з врахуванням положень ст.265 ЦПК України, яка визначає зміст рішення суду, за загальним правилом, судові витрати розподіляються під час ухвалення рішення суду, за умови надання стороною до ухвалення такого рішення доказів понесення відповідних витрат.

Виключення з цього правила міститься в ч.8 ст.141 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесенних нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При цьому, стаття 141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судових дебатів).

З матеріалів справи, встановлено що представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 11.01.20234 року просила суд стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3220,80 грн. ( 1 вимога майнового характеру, 2 вимоги немайнового характеру) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5200,00 грн. ( а.с.5-11), вказані дії представника позивача занесені до протоколу судового засідання (а.с 197, №з/п 14).

Рішенням Самарського районного суду від 11.01.2024 року позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог майнового характеру (стягнення 1/2 частини допомоги на поховання), а позовні вимоги немайнового характеру задоволено частково За рішенням суду з відповідача на користь позивача було стягнуто судові витрати у розмірі 2806,93 грн.

При цьому представник позивача до закінчення судових дебатів не заявляла про те, що нею будуть подані інші докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат.

Заяву про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу була подана представником ОСОБА_1 18.01.2024 року, тобто поза межами п`ятиденного строку, встановленого ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вказаної статті мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат по справі, подану після визначеного ч.8 ст.141ЦПКУкраїни граничного строку для її подання, тобто після закінчення судових дебатів та після ухвалення рішення по справі.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заяви представника позивача ОСОБА_4 адвоката Лященко І.Ю. про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу має бути залишена без розгляду.

Керуючись ст.ст.81,126,133, 137, 140, 141,265, 270, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Боровик ЛО. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в загальному розмірі 20758,00 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень).

Заяву представника позивача ОСОБА_4 адвоката Лященко І.Ю про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників провадження:

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання:Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Михайловка, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Законний представник малолітнього позивача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Михайловка, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького,36.

Треті особи: служба у справах дітей та орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради: 49127, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 51,

Повне судове рішення складено 19.01.2024 року.

Суддя І.П. Прінь