Ухвала

від 12.01.2024 по справі 336/321/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/321/24

Провадження №: 2/336/1232/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тімірязівське» про конфіскації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа:Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тімірязівське» про конфіскації земельної ділянки.

До позовної заяви долучено також заяву про забезпечення позову.

В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що ОСОБА_2 яка є громадянкою російської федерації успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,5529 га за кадастровим номером 1420684500:06:000:0832, яка розташована на території Кленівської сільської ради Амвросіївськго району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1420684500:06:000:0832 площею 5,5529.

Таким чином громадянка російської федерації ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Кленівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області та протягом року не виконала покладений на неї обов`язок не відчужила земельну ділянку.

Отже, до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення ОСОБА_1 як нерезидент України повинна була виконати вимоги законодавство щодо її відлучення, що нею однак, самостійно в добровільному порядку вчинено не було.

Враховуючи викладене, у зв`язку із тим, що відповідач ОСОБА_1 на даний час як власник має реальну можливість вільно розпоряджатись спірної земельної ділянки, що в свою, чергу обумовлює високу вірогідність здійснення її відчуження,зміни конфігурації тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть ускладнити або зрбити неможливим виконання судового рішення щодо конфіскації у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а також з метою забезпечення належного захисту законних прав в охоронюваних інтересів держави,існує необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номер 1420684500:06:000:0832. Зазначений вид забезпечення не перешкоджає відповідачу і надалі фактично володіти та користуватись спірною земельною ділянкою.

Учасники справи для розгляду цієї заяви в силу ч. 1ст.153ЦПК України не викликались.

Вивчивши доводи заяви та додані до неї письмові фактичні докази, суд вбачає підстави для задоволення заяви.

В силуст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позовуце вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по сутіце обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також те, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, суд вважає, що у даному випадку необхідним видом забезпечення позову буде накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Підстав, передбачених частиною 3ст. 154 ЦПК Українидля обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, немає.

Керуючись ст. ст.149-153,261,352-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову, задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1420684500:06:000:0832 площею 5,5529 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кленівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 389671514206) власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ).

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Є.С.Боєв