Справа № 462/4893/23
УХВАЛА
про призначення експертизи та зупинення провадження у справі
15 січня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Кирилюк А. І.,
за участю секретаря судового засідання Заболотної Я. Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Старий М. М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщеннісуду ум.Львові впорядку загального позовного провадження письмове клопотання уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Старий Миколи Миколайовича про призначення земельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_3 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.,
встановив:
Рух справи.
Міський голова ОСОБА_4 28.06.2023 року (вх.№ 13511) звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_3 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 4610136300:05:017:0043 площею 0,3811га за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів у розмірі 177911 грн. 85 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирилюка А. І.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29.06.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі.
Суть клопотання (заяви), що вирішується.
Уповноважений представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Старий М. М., 10.11.2023 року (вх.№ 23912) подавдо судуписьмове клопотанняпро призначенняземельно-технічноїекспертизи (документ сформовано в системі «Електронний суд» 09.11.2023 року).
В обґрунтуванняклопотання зазначає,що позивачв позовнійзаяві посилаєтьсяна те,що земельнаділянка зкадастровим номером4610136300:05:017:0043належить територіальнійгромаді м.Львова,якою безпідставнопочинаючи із01.01.2020року по31.12.2022року користуютьсявідповідачі,які несплачують оренднуплату іводночас несуб`єктами сплатиподатку наземельну ділянку.На земельнійділянці розташованіоб`єкти нерухомогомайна,які належатьвідповідачам,та якіїх використовуютьбез укладенняіз власникомземельної ділянкидоговору оренди.Посилаючись нарозрахунки таакти обстеженьвищевказаної земельноїділянки,дані іздержавного земельногокадастру тадержавного реєструречових правна нерухомемайно,позивач вважає,що відповідачізобов`язані сплатитисуму коштівв розмірі177911грн.85коп.,як безпідставнозбережені коштиза користуванняналежною позивачу вказаною вище земельною ділянкою. Окрім цього зазначає, що відповідно до акту № 120 від 08.12.2021 року про обстеження земельної ділянки доданого до позовної заяви відповідачі використовують лише частину із загальної площі земельної ділянки. Також відповідні акти № 120 від 08.12.2021 року про обстеження земельної ділянки доданого до позовної заяви не може бути належним та допустимим доказом у справі так як складений без участі відповідачів та інших власників нерухомого майна, а тому не може відображати дійсні обставини з приводу використання земельної ділянки. При існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникає часткове зобов`язання. Тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок не у рівних частинах, а в даному випадку відповідно до частки у майні яким володіють учасники у зобов`язанні. За вказаних обставин, оскільки позов спрямований до кількох відповідачів, необхідно визначити в якій частині кожен із учасників має відповідати за невиконанням зобов`язання. Також необхідно встановити, яка саме площа земельної ділянки перебуває під забудовою нерухомим майном належним Відповідачам, а також іншим особам. За вказаних обставин та позиції Відповідача, висловленої в тому числі у відзиві на позовну заяву, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Так, у прохальній частині клопотання сторона відповідача просить:
- призначити у справі земельно-технічну експертизу проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кірова, 1).
На вирішення експертизи поставити питання:
- визначити площу та частку земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043 яку фактично займають будівлі та споруди належні ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .?
- чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів належних відповідачам та іншим власникам, межам земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?
-визначити,яка площаземельної ділянкиз кадастровимномером 4610136300:05:017:0043перебуває підфактичним землекористуваннямбудівлями та спорудами.
Позиція учасників справи.
Представник позивача ЛМР адвокат Гузюк Н. І., у підготовчому засіданні заперечила проти задоволення даного клопотання, подавши 05.12.2023 року (вх.№ 25984) на електронну адресу Залізничного районного суду (документ сформовано в системі «Електронний суд» 04.12.2023року). письмові заперечення.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Старий М. М., у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції підтримав подане клопотання, просив задовольнити таке у повному обсязі.
Так, суд, перевіривши матеріали справи, розглянувши письмове клопотання із додатками, враховуючи думку учасників справи, дійшов наступного висновку.
Щодо можливості призначення експертизи.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості є обов`язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна матирозумну можливість представити свою справу, включаючи докази,в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становищестосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27.10.1993 року, заява № 14448/88).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом ізтим урішенні Європейськогосуду зправ людиниу справі«Дульський протиУкраїни» від01.06.2006року зазначено,щоекспертиза,призначена судом,є одниміз засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд може призначити експертизу для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи,необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Як зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду № 904/4982/20 від 20.04.2023 року предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказуваннята встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знанняхдля з`ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Крім того, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах № 916/2740/19 від 16.12.2020 року, № 924/898/21 від 06.09.2022 року, № 915/442/21 від 02.11.2022 року.
Також суд зазначає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (ст. 109 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду № 695/318/20 (провадження № 61-1833св22) від 03.08.2022 року зазначено, що ст. 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18) від 06.05.2020 року.
Висновки.
Враховуючи зазначене, предмет доказування у даній справі, а також те, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення письмового клопотання уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 адвокатаСтарий М.М про призначення земельно-технічної експертизи, оскільки для вирішення відповідного питання необхідні спеціальні знання.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Стороною відповідача, у підготовчому засіданні обрано експертну установу, тому суд вважає за можливе доручити проведення експертизи у даній справі експертній установі, запропонованою стороною відповідача Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кірова, 1).
Згідно з ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Від сторони позивача у справі пропозицій щодо питань, які слід поставити на розгляд експерта не надійшло.
У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п.5ч.1ст.252ЦПК України). В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Також суд приймає до уваги зазначене у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) від 14.08.2019 року, а саме, щовитрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.
На підставі наведеного та керуючись ст. 81, 103-104, 139, 252, 253, 260, 353-355 ЦПК України, суд -
постановив:
Письмове клопотання уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Старий Миколи Миколайовича про призначення земельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_3 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою задовольнити.
Призначити у справі № 462/4893/23 земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кірова, 1).
На вирішення експертів поставити наступні питання:
- визначити площу та частку земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043 яку фактично займають будівлі та споруди належні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ?
- чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів належних відповідачам та іншим власникам, межам земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?
- визначити, яка площа земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043 перебуває під фактичним землекористуванням будівлями та спорудами.
Попередити експерта, що безпосередньо буде проводити дослідження, про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на відповідача ОСОБА_2 .
На час проведення експертизи провадження у справі № 462/4893/23 зупинити.
Ухвалу направити учасникам судового провадження та Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кірова, 1).
У розпорядженняекспертної установи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кірова, 1) надати: копію цієї ухвали; матеріали цивільної справи № 462/4893/23 запозовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_3 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч.1ст.355ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 16.01.2024 |
Номер документу | 116273841 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Залізничний районний суд м.Львова
Кирилюк А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні