Постанова

від 04.04.2024 по справі 462/4893/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/4893/23 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/811/478/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.

секретар судового засідання - Марко О.Р.,

з участю представника апелянта ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року, у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_2 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_2 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Позовними вимогамив данійсправі єстягнути солідарноз ОСОБА_2 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради суму безпідставно набутих коштів у зв`язку із користуванням земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043 за адресою: АДРЕСА_1 , без правовстановлюючих документів у розмірі 177 911, 85 грн.

10 листопада 2023 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Старий Микола Миколайович, подав до суду письмове клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.

В обґрунтування клопотання зазначав, що позивач в позовній заяві посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043 належить територіальній громаді м. Львова, якою безпідставно, починаючи із 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року користуються відповідачі, які не сплачують орендну плату і водночас є суб`єктами сплати податку на земельну ділянку. На земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачам, та які їх використовують без укладення із власником земельної ділянки договору оренди. Посилаючись на розрахунки та акти обстежень вищевказаної земельної ділянки, дані із державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач вважає, що відповідачі зобов`язані сплатити суму коштів в розмірі 177 911 грн. 85 коп., як безпідставно збережені кошти за користування належною позивачу вказаною вище земельною ділянкою. Окрім цього зазначає, що відповідно до акту №120 від 08 грудня 2021 року про обстеження земельної ділянки, доданого до позовної заяви, відповідачі використовують лише частину із загальної площі земельної ділянки. Також відповідний акт № 120 від 08 грудня 2021 року про обстеження земельної ділянки, доданий до позовної заяви, не може бути належним та допустимим доказом у справі, так як складений без участі відповідачів та інших власників нерухомого майна, а тому не може відображати дійсні обставини з приводу використання земельної ділянки. При існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникає часткове зобов`язання. Тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок не у рівних частинах, а в даному випадку, відповідно до частки у майні яким володіють учасники у зобов`язанні. За вказаних обставин, оскільки позов спрямований до кількох відповідачів, необхідно визначити в якій частині кожен із учасників має відповідати за невиконанням зобов`язання. Також необхідно встановити, яка саме площа земельної ділянки перебуває під забудовою нерухомим майном, належним відповідачам, а також іншим особам. За вказаних обставин та позиції відповідача, висловленої, в тому числі, у відзиві на позовну заяву, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

У цьому зв`язку просив призначити у справі земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кірова, 1).

На вирішення експертизи поставити питання:

- визначити площу та частку земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043, яку фактично займають будівлі та споруди належні ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 .?

- чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів, належних відповідачам та іншим власникам, межам земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

- визначити, яка площа земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043 перебуває під фактичним землекористуванням будівлями та спорудами.

Ухвалою Залізничногорайонного судум.Львова від15січня 2024року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Старого Миколи Миколайовича про призначення земельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено у справі № 462/4893/23 земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кірова, 1).

На вирішення експертів поставлено такі питання:

- визначити площу та частку земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043, яку фактично займають будівлі та споруди належні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ?

- чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів, належних відповідачам та іншим власникам, межам земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

- визначити, яка площа земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043 перебуває під фактичним землекористуванням будівлями та спорудами.

Попереджено експерта, що безпосередньо буде проводити дослідження, про кримінальну відповідальність за статями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на відповідача ОСОБА_3 .

На час проведення експертизи провадження у справі № 462/4893/23 зупинено.

Не погоджуючись із ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року Львівська міська рада оскаржила таку в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що заявник не погоджується із мотивами, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає зупинення провадження у справі безпідставним та необґрунтованим.

В поданій апеляційній скарзі, в першу чергу заявник звертає увагу на порушення судом норм процесуального права.

Так, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова 29 червня 2023 чітко було встановлено п`ятнадцятиденний строк відповідачу на подання доказів, а відповідачем подано клопотання про призначення експертизи лише через 4 місяців, що, в свою чергу, свідчить про порушення норм 178 ЦПК України та зловживанням стороною процесуальними правами. Відповідачем не подано клопотання в усній чи в письмовій формі про поновлення строків на подання доказів, на підтвердження цього в тексті ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2023 року відомості про продовження строків на подання доказів відповідачу, відсутні. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення клопотання про призначення земельно-технічної експертизи відповідачу ОСОБА_2 , а також позиція відповідача ОСОБА_2 відносно клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.

Окрім того, призначення цієї експертизи призвело до зупинення провадження у справі, а відтак до безпідставного затягування розгляду4 справи.

Що ж стосується призначення судом експертизи, зазначає, що суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Однак, в матеріалах справи міститься акт обстеження земельної ділянки від 08 грудня 2021 року № 120, складений провідними спеціалістами самоврядного контролю за використання та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , також залучено головного спеціаліста юридичного відділу Залізничної районної адміністрації. Даний акт обстеження був направлений відповідачам і не оскаржувався ними в судовому порядку. Відповідні спеціалісти самоврядного контролю за використанням та охороною земель в межах своїх повноважень, наділені відповідними професійними навичками та спеціальними знаннями в сфері земельного законодавства. З врахуванням цього, стороною відповідача в клопотанні не обгрунтовано необхідність проведення експертизи та важливості такої для розгляду справи.

Мотивує апеляційну скаргу також і тим, що предметом позовної заяви є солідарне стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності за кадастровим номером 4610136300:05:017:0043. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 0000557882023 від 28.03.2023 дата державної реєстрації земельної ділянки на АДРЕСА_1 а 08 жовтня 2010 року. Відповідно до пункту площа земельної ділянки гектарів зазначено 0,3811. Відповідно до статті 20 ЗУ «Про державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Відтак, слід вважати що предметом позову є сформована земельна ділянка, із визначеною площею, розташуванням, формою власністі, розміром нормативної грошової оцінки, (аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20). Тому заявник вважає недоречним посилання відповідача про користування земельною ділянкою меншою площею, а саме лише тією, на якій розташована об`єкти нерухомого майна, оскільки, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою. Відповідач також не надав доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Крім того, між Львівською міською радою та відповідачем ФОП ОСОБА_3 22 вересня 2009 року укладено договір оренди землі, де предметом договору була сформована земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 10 років.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 4610136300:05:017:0043, загальною площею 0,3811 га, у тому числі, під забудовою 0,1159 га , під твердим покриттям 0,1472 га, під озелененням 0,1180 га.

Землекористувач користувався земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору оренди, жодних клопотань, щодо розірвання договору оренди він землекористувача земельної ділянки не було.

Звертає увагу на те, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на позиціїї, що одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності).

Відповідно до листа року № З-С-52540-24 від 19 серпня 2022 року, надісланого від відповідача ОСОБА_2 на адресу Львівської міської ради, відповідач користується земельною ділянкою площею 0,3811 га з моменту набуття права власності на будівлі та споруди. Крім цього, повідомлено, що земельна ділянка огороджена воротами. Відповідачем ОСОБА_6 задекларовано та сплачено земельний податок за користування сформованою земельною ділянкою за кадастровим номером 4610136300:05:017:0043. Відповідно до листа Головного управління ДПС у Львівській області №2369/ 5/13-01- 24-11 від 02.03.2023 щодо надходжень плати за землю від ОСОБА_2 , нараховано та сплачено 72 620,10 гривень плати за земельну ділянку кадастровим номером 4610136300:05:017:0043

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналіз змісту позовної заяви свідчить, що позивачем заявлено позовні вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради суми безпідставно набутих коштів у зв`язку із користуванням земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4610136300:05:017:0043 за адресою: АДРЕСА_1 , без правовстановлюючих документів у розмірі 177 911, 85 грн.

Аналіз змісту клопотання про призначення експертизи дає підстави дійти висновку, що відповідач, виходячи з предмету позову та фактичних обставин справи, вважає, що у справі слід визначити, в якій частині кожен з відповідачів має відповідати за пред`явленими вимогами. Також необхідно встановити, яка саме площа земельної ділянки перебуває під забудовою нерухомим майном, належним кожному із відповідачів. Наведені обставини можуть бути з`ясовані лише експертним шляхом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, як висновками експертів (пункт 2 частини другої статті 76 ЦПК України).

Згідно зістаттею 77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно ізчастинами першою третьоюстатті 102ЦПК Українивисновок експерта-це докладнийопис проведенихекспертом досліджень,зроблені урезультаті нихвисновки таобґрунтовані відповідіна питання,поставлені експертові,складений упорядку,визначеному законодавством. Предметомвисновку експертаможе бутидослідження обставин,які входятьдо предметадоказування тавстановлення якихпотребує наявниху експертаспеціальних знань.Предметом висновкуексперта неможуть бутипитання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначаєекспертизу усправі засукупності такихумов: 1)для з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,необхідні спеціальнізнання усфері іншій,ніж право,без якихвстановити відповідніобставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України)

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з частиною першою статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

З огляду на предмет доказування у даній справі, враховуючи, що обставини, які підлягають дослідженню можуть бути встановлені лише експертним шляхом, неможливим є проведення експертизи поза судом на замовлення відповідача, і подання ним відповідного висновку до суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності передбачених процесуальним законом підстав для призначення у справі експертизи.

Зміст оскаржуваної ухвали узгоджується з положеннями статті 104 ЦПК України.

Відтак, доводи апеляційної скарги щодо неправомірності призначення експертизи та відсутності необхідності у її проведенні, а відтак і зупинення провадженню у справі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції стадійності під час вирішення питання про призначення експертизи, колегія суддів такі відхиляє, виходячи з таких мотивів.

З матеріалів справи убачається, що підготовче провадження не закінчено, відтак, враховуючи пункт 8 частини другої статті 197 ЦПК України, суд вправі був вирішувати питання про призначення експертизи на цій стадії.

Апелянтом безпідставно ототожнено строк подачі доказів, зі строком подання клопотання про забезпечення доказів, у спосіб призначення експертизи.

Отже доводи щодо порушення норм процесуального права під час вирішення питання про призначення експертизи також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки її доводи вірних висновків суду не спростовують, ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, підстави для здійснення розподілу судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, у касаційному порядку в частині призначення експертизи оскарженню не підлягає, в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич