Рішення

від 12.01.2024 по справі 948/1680/23

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/1680/23

Номер провадження 2/948/52/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Машівської селищної ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державна інспекція архітектури та містобудування України, Садівничий кооператив «Локомотивщик», про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

у с т а н о в и в :

у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Машівського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Машівської селищної ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Управління Державної інспекції архітектури та містобудування та садівничий кооператив «Локомотивщик» про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, у якій просить визнати за ним право власності на садовий будинок загальною площею 42,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , будинок літ. «А-1», так як він 13.08.2018 відповідно до договору купівлі-продажу придбав земельну ділянку площею 0,0600 га. Набувши права власності на цю земельну ділянку, в 2019 році позивач за власні кошти збудував на ній садовий будинок, баню, сарай та вбиральню, поставив огорожу та встановив пробивну колонку. В серпні 2022 року за його заявою ПП Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» виготовлено технічний паспорт на садовий будинок по АДРЕСА_1 . Маючи намір зареєструвати за собою право власності на вказані споруди, звернувся до Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Полтавській області з декларацією про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, проте в реєстрації йому відмовлено через відсутність зареєстрованого повідомлення про початок будівельних робіт, яке є підставою для реєстрації декларації про готовність до експлуатації.

Позивач стверджує, що такі обставини перешкоджають йому зареєструвати право власності на самовільно збудоване нерухоме майно, внаслідок чого він обмежений у праві розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд.

Ухвалою від 24.08.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (а.с. 49).

Ухвалою від 14.11.2023 суд замінив третю особу у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Полтавській області на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (а.с. 99).

12.12.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по справі від Державної інспекції архітектури та містобудування України, у яких зазначено, що позивачем не надано проектної та робочої документації. Довідка 16.07.2022 видана садівничим кооперативом «Локомотивщик», про яку зазначає позивач у позовній заяві, встановлює лише відповідність розташування оскаржуваного об`єкта вимогам ДБН. Тобто наявність такої довідки не є доказом відсутності порушень будівельних норм, а лише встановлює, що оскаржуваний гараж, побудований в межах відведеної земельної ділянки у відповідності до містобудівних вимог відносно прилеглих земельних ділянок, будівель і споруд та може використовуватись за призначенням. У свою чергу встановити наявність або відсутність відхилень від вимог державних будівельних норм можливо тільки за результатами експертизи проектів будівництва в порядку, передбаченому постановою КМУ від 11.05.2011 № 560. Більш того, відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Отже, зазначене технічне обстеження виконується вже після визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду та не може слугувати підставою для прийняття цього рішення. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок. Крім того, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його до експлуатації в установленому законодавством порядку. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється. Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Позивачем через центр надання адміністративних послуг було подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що зареєстрована в реєстрі будівельної діяльності, проте її було повернуто на доопрацювання. Такі дії позивач не оскаржив, а отже не вичерпав усі можливі заходи узаконення самовільно збудованого об`єкту у позасудовому порядку. Законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації. У такому випадку об`єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права (а.с. 106-113).

Ухвалою від 12.12.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 117).

12.01.2024 представник позивача адвокат Бульбах Н.М., подала до суду письмове пояснення по суті третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної інспекції архітектури та містобудування України, в яких зазначила, що позивач збудував садовий будинок із господарськими спорудами на власній земельній ділянці, жодні права будь-кого із інших осіб не порушено, будівлі збудовані у відповідності до державних будівельних норм і правил і придатні до експлуатації, що підтверджується складеним ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» звітом про проведення технічного обстеження об`єкта. Садовий будинок з господарськими спорудами збудований на належній позивачу на праві приватної власності земельній ділянці площею 0,06 га, цільове призначення якої для індивідуального садівництва, що з врахуванням вимог ч. 3 ст. 35 ЗК України дозволяє зведеня на ній необхідних будинків, господарських споруд тощо, а тому свідчить про відповідність статусу побудованих позивачем об`єктів цільовому призначенню земельної ділянки. Крім того, статутом СК «Локомотивщик» підтверджується право членів садівничого кооперативу, які є власниками земельних ділянок, на зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо без згоди на те інших членів садівничого кооперативу та його органів керівництва. Жодним законодавчим актом не передбачено обов`язку проведення експертизи проекту будівництва при зверненні до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Позивач довів, що будівництво велося з додержанням норм і правил, у зв`язку з чим проведеним технічним обстеженням встановлена можливість його безпечної експлуатації. Вимога проведення технічного обстеження самочинно збудованого нерухомого майна у випадку визнання його права власності за рішенням суду є чітко регламентованою Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, тоді як вимога щодо проведення експертизи проекту будівництва відсутня. На даний час позивач позбавлений можливості отримати дозвіл на початок будівництва. Погодити його проект та вчинити інші дії, які передбачені позасудовою процедурою та на яких наголошує третя особа в поясненні. Введення в експлуатацію можливе лише на підставі судового рішення. На даний час позивач позбавлений можливості усунути недоліки, які стали підставою для повернення декларації про готовність до експлуатації об`єкта на доопрацювання, позбавлений можливості зареєструвати дану декларацію та в позасудовому порядку ввести побудовані ним садовий будинок з господарськими будівлями в експлуатацію. Оскільки за результатами розгляду поданої позивачем декларації 12 квітні 2023 року в її реєстрації та у видачі документа про готовність об`єкта до експлуатації йому відмовлено з причин відсутності зареєстрованого повідомлення про початок будівельних робіт, а він перед початком будівництва не отримував дозвільних документів на будівництво садового будинку з господарськими будівлями та спорудами та, відповідно не реєстрував повідомлення про початок будівельних робіт, позивач позбавлений можливості зареєструвати дану декларацію, усунути недоліки та повторно направити її для розгляду до ДІАМ (а.с. 128-130).

У судове засідання учасники справи не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач та його представник позовну заяві підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити (а.с. 127). Машівська селищна рада не заперечує проти позову (а.с. 86). Державна інспекція архітектури та містобудування України просить при винесенні рішення врахувати надати раніше письмові пояснення (а.с. 125-126).

Суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та третіх осіб, з огляду на подані ними заяви, та, дослідивши надані письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 13.08.2018 позивач ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 5323055100:00:003:0104, розташовану в садівничому кооперативі «Локомотивщик», АДРЕСА_1 , що стверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Машівського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1833 (а.с. 14-15).

Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить відповідний витяг (а.с. 16).

28.09.2022 ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» на замовлення ОСОБА_1 виготовило технічний паспорт на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , садівничий кооператив «Локомотивщик» (а.с. 17-22).

За повідомленням ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 05.10.2022 відповідно до матеріалів Полтавського БТІ «Інвентаризатор» реєстрація права власності за адресою: АДРЕСА_1 в садівничому кооперативі «Локомотивщик» станом на 31.12.12 не проводилась (а.с. 26).

Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 18.10.2022 за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта, конструкції стан яких оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації або аварійний не виявленою. За результатами проведеного технічного обстеження об`єкта (садовий будинок літ. «А-1», загальною площею 42,8 кв.м., баня літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г») за адресою: АДРЕСА_1 , садівничий кооператив «Локомотивщик», встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації (а.с. 27-30).

Позивачем 12.04.2023 через центр надання адміністративних послуг було подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що зареєстрована в реєстрі будівельної діяльності, проте її було повернуто на доопрацювання (а.с.31-33)..

Як видно з копії довідки СК «Локомотивщик», ОСОБА_1 дійсно є членом садівничого кооперативу «Локомотивщик» та власником земельної ділянки площею 0,06 га, яка знаходиться в садівничому кооперативі «Локомотивщик» по АДРЕСА_1 . На земельній ділянці побудований будинок та інші господарські споруди (а.с. 34).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи № 21 від 16.05.2023 ринкова вартість садового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , садівничий кооператив «Локомотивщик» складає 121210 грн (а.с. 35-44).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положення частини другої статті 331 ЦК України слід розуміти у системному зв`язку з положеннями статті 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає жодних винятків. Як правило, усі об`єкти нерухомого майна в силу своєї специфіки після завершення будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації.

Отже, для того, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва;2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.

Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна).

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо:1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до статті 9 Закону України«Про архітектурнудіяльність» будівництво (нове будівництво, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При вирішенні спору про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п`ята стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, підстав відступати від якого колегія суддів не вбачає.

Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц (провадження№ 14-483цс19).

При розгляді справ, пов`язаних із самочинним будівництвом, слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону України «Про містобудування», спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Судувід 31 липня 2019 року у справі № 127/24183/16-ц (провадження № 61-18811св18), від 01 серпня 2019 року у справі № 501/982/16 (провадження № 61-34431св18), від 06 квітня 2020 року у справі № 638/4159/17 (провадження №61-44685св18), від 14 липня 2020 року у справі № 761/43044/16-ц (провадження № 61-20807св19), від 18 квітня 2019 року справа № 306/2140/17, від 18 лютого 2019 року справа № 308/5988/17-ц, від 26 грудня 2018 року справа № 727/720/17, від 07 лютого 2018 року справа № 127/18746/15-ц.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В матеріалах справи відсутні дані щодо дотримання позивачем визначеної чинним законодавством процедури прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна та порядку проведення державної реєстрації і оформлення права власності на нього, оскільки подану позивачем декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що зареєстрована в реєстрі будівельної діяльності було повернуто на доопрацювання, натомість суд не може підміняти собою органи державної влади, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно та введення його в експлуатацію.

Таким чином, оскільки спірне нерухоме майно ( садовий будинок літ. «А-1», загальною площею 42,8 кв.м., із яких житлова площа становить 27,0 кв.м., баня літ. «Б», площею 3,6 кв.м., сарай літ. «В», площею 4,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , садівничий кооператив «Локомотивщик») у передбаченому законом порядку до експлуатації не приймалось, даних щодо відмови компетентних органів стосовно узаконення самочинно збудованого нерухомого майна матеріали справи не містять, а тому суд дійшов висновку про відмову у позові.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Машівської селищної ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державна інспекція архітектури та містобудування України, Садівничий кооператив «Локомотивщик», про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 20.11.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач Машівська селищна рада Полтавської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 93, смт Машівка Полтавської області, код ЄДРПОУ 21047618.

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Державна інспекція архітектури та містобудування України, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 44245840;

Садівничий кооператив «Локомотивщик», місцезнаходження: вул. Виноградна, 56, смт Машівка Полтавської області, код ЄДРПОУ 35797138.

Суддя С. М. Косик