ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
09 січня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/9803/21
Головуючий у першій інстанції Яременко І. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/152/24
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
із секретарем Герасименко Ю.О.
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Чернігівська міська рада, Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко Володимир Васильович,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради, Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання права власності,
місце ухвалення судового рішення м. Чернігів,
час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду о 16 год. 36 хв,
дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції 25 вересня 2023 року.
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до Чернігівської міської ради (далі ЧМР), Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі АТ «Сенс Банк»), в якому, змінивши предмет позову, просили:
- визнати право власності на об`єкт нерухомості: нежитлове приміщення літ. «Г-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 по 1/2 частках за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
- визнати такою, що припинена, іпотеку за Іпотечним договором № 4308 від 27 травня 2008 року, укладеним між ТОВ «Екошамп» та АКБ «Укрсоцбанк», посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Коваленко В.В., право іпотекодержателя за яким перейшло до АТ «Альфа-Банк»;
- зняти обтяження нерухомого майна нежитлового приміщення літ. «Г-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку за № 44940061 та запис про державну реєстрацію обтяження за № 44939840; визнати протиправним рішення про державну реєстрацію № 61469748 від 09 листопада 2021 року, скасувати та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 44940104.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29 травня 2012 року у справі № 5028/12/9/151б/2011 ліквідовано ТОВ «Екошамп», про що до Єдиного державного реєстру 01 червня 2012 року внесено запис № 10641170013000183. При ліквідації товариства судом не вирішено питання щодо нерухомого майна: підвального приміщення літ. «Г-1», загальною площею 883,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Указане підвальне приміщення на момент ліквідації знаходилось у власності ТОВ «Екошамп» та не потрапило до ліквідаційної маси. Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були учасниками ТОВ «Екошамп» на момент ліквідації товариства.
Посилаючись на норми ч. 12 ст. 111 ЦК України, позивачі указували, що майно ТОВ «Екошамп», яке залишилось після задоволення вимог кредиторів та ліквідації юридичної особи, має бути передано їм, як учасникам цього товариства.
Указане нежитлове приміщення має обтяження на підставі іпотечного договору № 4308 від 27 травня 2008 року, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи: 44940061 та 44939840, який укладено між ТОВ «Екошамп» та АКБ «Укрсоцбанк» в рахунок забезпечення основного зобов`язання в сумі 96 000 дол. США, що виникло між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27 травня 2008 року. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2016 року, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27 травня 2008 року в загальній сумі 4 498,03 грн; заборгованість за договором кредиту № 935/6-223 на загальну суму 415 880,17 грн, у решті позовних вимог відмовлено.
Оскільки основне зобов`язання, передбачене договором № 941/7-56 від 27 травня 2008 року, є припиненим в силу недійсності вимоги, є припиненим і право застави на нерухоме майно: нежитлове приміщення літ. «Г-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з занесенням відповідних записів до Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру обтяжень рухомого майна. Зазначали, що договір іпотеки № 4308 від 27 травня 2008 року припинив дію, а тому запис про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-Банк» підлягає визнанню нечинним та скасуванню.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті судом відповідно до ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2022 року у виді заборони АТ «Альфа-Банк» вчиняти дії щодо звернення стягнення на нежитлове приміщення літ. «Г-1», загальною площею 883,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за іпотечним договором № 4308 від 27 травня 2008 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд не врахував те, що спірне нежитлове приміщення належало не боржнику ОСОБА_1 , а майновому поручителю ТОВ «Екошамп».
Скаржники наголошують на тому, що висновок суду першої інстанції про те, що застава та порука є різними видами забезпечення зобов`язання і, як наслідок, ст. 559 ЦК України не підлягає застосуванню до іпотеки, не є слушним у цій конкретній справі, оскільки іпотечний договір № 4308 від 27 травня 2008 року містить елементи поруки і застави, оскільки іпотекодавцем є третя особа майновий поручитель ТОВ «Екошамп», а не боржник за кредитним договором, а саме товариство ліквідовано без правонаступників.
Зазначають, що АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», відносився до конкурсних кредиторів, оскільки його вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, тому зобов`язаний був протягом 30-ти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника. Оскільки таку умову АКБ «Укрсоцбанк» виконано не було, вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави підвального приміщення літ. «Г-1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважається погашеною, про що зазначено у ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції станом на 06 травня 2012 року).
У наданому відзиві представник АТ «Сенс Банк» адвокат Михніцький Г.Ю., вважаючи рішення суду першої інстанції законним, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без задоволення, а рішення суду без змін.
Доводи відзиву зводяться до незгоди з посиланням заявників про припинення іпотеки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України через відсутність позову до майнового поручителя (іпотекодавця) протягом 6-ти місяців з дати настання вимоги, оскільки у цій справі йдеться не про солідарну, а про майнову поруку, і відповідальність існує лише в межах вартості предмета іпотеки. При цьому на правовідносини майнової поруки за договором іпотеки не поширюються норми, які регулюють поруку (ст. 553-659 ЦК України).
Представник АТ «Сенс Банк» указує на те, що сам факт ліквідації іпотекодавця чи боржника за кредитним договором, з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи, за наявності заборгованості боржника за цим договором, підтвердженої судовим рішенням, не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладено з метою забезпечення виконання боржником основного зобов`язання. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між такою особою та кредитором.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів та представника АТ «Сенс Банк», дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а рішення суду скасувати, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст. 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про припинення іпотеки, суд першої інстанції виходив з недоведеності таких вимог, врахувавши наявність невиконаного ОСОБА_1 основного зобов`язання, існування чинного договору іпотеки, умови якого стороною позивача не оспорюються.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на об`єкт нерухомості; зняття обтяження нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку та запису про державну реєстрацію обтяження; визнання протиправним рішення про державну реєстрацію та скасування і виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності, суд першої інстанції вважав такі вимоги похідними від основної вимоги про припинення іпотеки.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, враховуючи наступне.
У справі встановлено, 27 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» («іпотекодержатель») та ТОВ «Екошамп» («іпотекодавець»), в особі директора ОСОБА_1 , яке є майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_1 («позичальник») за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27 травня 2008 року («основне зобов`язання»), укладено іпотечний договір, за умовами якого Іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання, наступне нерухоме майно, яким є нежиле приміщення, а саме: підвальне сховище, що позначено на плані літ. «Г-1», загальною площею 883,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 31 березня 2005 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пантелієнком О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1076 (т. 1 а.с. 15-17).
Згідно з п. 1.2. указаного Іпотечного договору, заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 669 478,00 грн, що за офіційним курсом гривні до долара США встановленим НБУ на день укладення цього Договору становить 138036,70 доларів США.
Пунктом 1.4 указаного Іпотечного договору передбачено, що суть та розмір забезпечених іпотекою вимог: виконання позичальником перед Іпотекодержателем зобов`язань, зокрема: п.1.4.1. повернення кредиту, що надано на поточні потреби, в сумі 96000,00 дол. США, з графіком зниження максимального ліміту заборгованості згідно договору, яким обумовлене основне зобов`язання, з кінцевим терміном погашення кредиту до 22 травня 2008 року включно, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов`язання; п. 1.4.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% річних та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов`язання; п. 1.4.3. сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене Основне зобов`язання; п. 1.4.4. відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог за основним зобов`язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов`язання.
Відповідно до п. 2.4.3. указаного Іпотечного договору, іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4.5. указаного Іпотечного договору, іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: 4.5.1. на підставі рішення суду; або 4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або 4.5.3 шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; або 4.5.4. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»; або 4.5.5. шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»
Відповідно до п. 1.12 указаного Іпотечного договору, іпотекодавець ознайомлений з умовами договору, яким обумовлене основне зобов`язання, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.
Відповідно до п. 6.3 указаного Іпотечного договору, цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов`язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про іпотеку».
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29 травня 2012 року у справі № 5028/9/151б/2011 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Екошамп», ліквідовано (припинено діяльність) ТОВ «Екошамп», як юридичну особу, зазначено, що слід вважати погашеними вимоги всіх кредиторів, провадження у справі припинено (т. 1 а.с. 19). Постановляючи таку ухвалу, суд зазначив, що наданий ліквідбаланс засвідчує відсутність майна банкрута та наявність непогашеної заборгованості перед кредиторами.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01 червня 2012 року засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «Екошамп» (код ЄДРПОУ 33111037) були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 29).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2016 року у справі № 750/12829/15-ц, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-57 від 27 травня 2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом 2 008,43 грн, заборгованості за відсотками 328,04 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту 1 019,28 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків 1 142,28 грн, а всього на загальну суму 4 498,03 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 935/6-223, яка складається із заборгованості за кредитом 157 948,89 грн, заборгованості за відсотками 154 715,28 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту 100 567,30 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків 2 648,70 грн, а всього на загальну суму 415 880,17 грн. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. т. 1 а.с. 23-25, 26, 27-28).
Як свідчить передавальний акт, затверджений 15 жовтня 2019 року рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк», внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 (т. 1 а.с. 86-98).
05 листопада 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Коваленком В.В. внесено запис № 44940104 про реєстрацію права приватної власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-Банк» (т. 1 а.с. 85), у зв`язку з чим зареєстровано зміни про іпотекодержателя та обтяжувача.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Звертаючись з позовом у цій справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мотивували позовні вимоги тим, що відповідно до ч. 12 ст. 111 ЦК України майно ТОВ «Екошамп», що залишилось після задоволення вимог кредиторів та ліквідації юридичної особи, а саме: нежитлове приміщення літ. «Г-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не потрапило до ліквідаційної маси та підлягає поверненню їм, як учасникам ТОВ «Екошамп», шляхом визнання за ними права власності (по 1/2 частині за кожним) на цей об`єкт нерухомості.
Вважали, що слід визнати іпотеку припиненою, знятти обтяження нерухомого майна - нежитлового приміщення літ. «Г-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку та запису про державну реєстрацію обтяження, визнати протиправним рішення про державну реєстрацію та скасування і виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Згідно із ч. 12 ст. 111 ЦК України майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Як свідчить п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасники товариства мають право отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Справи, що належать до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Натомість, відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Аналізуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20) дійшла висновку, що справи, в спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Проаналізувавши предмет та підстави позову у цій справі, дослідивши характер прав позивачів, на захист яких подано позов, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги направлені на отримання активів ліквідованого товариства, отже, звернення до суду із цим позовом зумовлено необхідністю захисту корпоративних прав учасників колишнього товариства, тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочиства.
Колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога про припинення іпотеки являється основною, а інші похідними. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У цій справі пріорітетним є встановлення наявності або відсутності правових підстав для визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомості, і як наслідок можливість або неможливість визнання іпотеки припиненою, зняття обтяження нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку та запису про державну реєстрацію обтяження; визнання протиправним рішення про державну реєстрацію та скасування і виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності.
Отже, з огляду на те, що спір ініціювали учасники ліквідованої юридичної особи, які вважають, що спірне нерухоме майно, яке залишилось після задоволення вимог кредиторів та ліквідації ТОВ «Екошамп», має бути передано на праві власності їм, як учасникам цього товариства, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі (ч. 1 ст. 256 ЦПК України).
З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належить задовольнити частково, а оскаржуване рішення суду скасувати, закривши провадження у справі. Позивачам належить роз`яснити, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції, а також наявне у них право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 367, 374, ч. 1 ст. 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2023 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради, Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання права власності закрити.
Роз`яснити позивачам, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції, та право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 січня 2024 року.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: О.Є. Мамонова
О.І. Онищенко
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2024 |
Оприлюднено | 16.01.2024 |
Номер документу | 116286046 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні