Ухвала

від 08.01.2024 по справі 916/26/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"08" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/26/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі

за позовом: Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1) в інтересах держави в особі

позивача-1: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1)

позивача-2: Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

до відповідача-1: Управління капітального будівництва Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056902, 65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-А)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" (код ЄДРПОУ 35179778, 65048, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Таїровська, Масив 34, буд. 25)

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору

за участю прокурора: Тетяни Кривельової

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Одеської міської ради, позивача-2 Південного офісу Держаудитслужби, до відповідача-1 Управління капітального будівництва Одеської міської ради, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору.

02.01.2024 прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" в розмірі 7634841,39 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвалою від 04.01.2024 викликано заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в судове засідання для надання додаткових пояснень щодо заяви про забезпечення позову та зобов`язано з`явитись 08.01.2024 до господарського суду.

В судове засідання з`явився прокурор, який підтримав заяву про забезпечення позову та просить її задовольнити.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову прокурор зазначає, що Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради 11.06.2019 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт "Ремонтно -реставраційні роботи фасадів та покрівель будівель, розташованих в історичній частині м. Одеси. Пам`ятка архітектури місцевого значення. вул. Гоголя, 7" (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-06-11-000914-b).

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 7649400,00 грн. Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" з ціновою пропозицією 7601153,00 грн. та ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" з ціновою пропозицією 7644400,00 грн.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Управління капітального будівництва Одеської міської ради №37/Т-3 від 08.07.2019 року тендерним комітетом встановлено невідповідність документів, наданих у складі пропозиції ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" вимогам тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету протоколом від 10.06.2019 року №37/T-2, а саме: відсутній документ, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції та інше. У зв`язку з наведеним, тендерним комітетом відхилена пропозиція ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" на підставі пункту 4 частини 1 статті 30 Закону.

Одночасно, тендерним комітетом прийнято рішення про обрання переможцем торгів ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП", тендерна пропозиція із сумою 7644400,00 грн. якого відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим у тендерній документації Замовника. У зв`язку з викладеним, 10.07.2019 в електронній системі закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.

Надалі між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" укладено договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №65/19 від 23.07.2019.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 18.12.2019, за період з 23.07.2019 по 18.12.2019 ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" виконала роботи, передбачені договором від 23.07.2019, а Управління капітального будівництва Одеської міської ради сплатило за цим договором виконавцю 7634841,39 грн., у тому числі ПДВ 1272473,56 грн.

У подальшому, за результатами розгляду адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи №46-02/2021 відносно ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" 22.11.2022 прийнято рішення N265/l1-p/к, згідно з яким підтверджено факт того, що ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" під час участі у закупівлях UA-2019-06-27-000294-a, UA-2019-06-11-000914-b вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

У вказаному рішенні адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України зазначила, що ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, що кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради на закупівлю робіт "Ремонтно -реставраційні роботи фасадів та покрівель будівель, розташованих в історичній частині м. Одеси. Пам`ятка архітектури місцевого значення, вул. Гоголя, 7" (оголошення про проведення відкритих торгів, опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, ідентифікатор закупівлі UA-2019- 06-11-000914-b ).

Узгоджений характер дій ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" вказує як на усвідомлення ними їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору).

Під час розгляду справи Відділенням встановлено обставини, що свідчать про вчинення ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а саме: почергове перебування одних і тих же фізичних осіб у трудових відносинах з відповідачами у період проведення торгів; наявність сталих господарських відносин між ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС"; обмін інформацією між відповідачами, зокрема, шляхом використання спільних засобів зв`язку; спільне використання однієї ІР-адреси під час участі у торгах UA-2019-06-11-000914-b; синхронність дій у часі під час завантаження файлів в електронну систему закупівель під час торгів; спільні особливості електронних файлів, що є у складі тендерних пропозицій.

На підставі зазначеного, Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України констатувала факт спотворення результатів торгів, проведених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради із закупівлі робіт: "Ремонтно-реставраційні роботи фасадів та покрівель будівель, розташованих в історичній частині м. Одеси. Пам`ятка архітектури місцевого значення. вул. Гоголя, 7".

Прокурор наголошує, що через вчинення ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" і ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб' єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Внаслідок цього замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Тому дії ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Таким чином, з урахуванням викладеного, ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 7634841,39 грн.

Прокурор зауважує, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" станом на 15.12.2023 зареєстровано, в процесі припинення не перебуває.

За таких обставин вбачається, що товариство продовжує вести господарську діяльність, витрачаючи кошти не для здійснення розрахунків з позивачем.

Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" складає 101000,00 грн., та є значно меншим заявленої до товариства позовної вимоги. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів, право власності не нерухоме майно за товариством не зареєстроване. Втім, все нерухоме майно ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" накладено арешт, відповідно, у випадку задоволення позовних вимог неможливо буде отримати задоволення за рахунок нерухомого майна.

За наведених обставин прокурор з метою забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" в розмірі 7634841,39 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями частини першої статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини 1).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Так, предметом позову прокурора в інтересах держави в особі визначених ним позивачів, є, в тому числі, вимога майнового характеру про стягнення з відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" грошових коштів у розмірі 7634841,39 грн., отже виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №37з-23).

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову, виконуючи роль гарантії виконання судового рішення з конкретним предметом спору, водночас не повинні припиняти чи іншим чином негативно впливати на діяльність сторони зобов`язання чи інших осіб. Проте, у заявлений прокурором спосіб і в межах суми спору, що є предметом стягнення у справі № 916/26/24, законні права відповідача-2 не порушуються. Арешт на грошові кошти, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на них в разі задоволення позову. Відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що обраний прокурором захід до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" в межах суми позову 7634841,39 грн. відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та задовольняє її в повному обсязі.

Наразі судом не розглядається питання щодо зустрічного забезпечення, оскільки частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Розгляд судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням вимог ст.141 ГПК України та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування судового рішення, яким вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у поста-новах від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 16.12.2021 у справі №911/1658/21, від 23.12.2021 у справі №927/762/21.

Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі №916/26/24 задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" (код ЄДРПОУ 35179778, 65048, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Таїровська, Масив 34, буд. 25) в розмірі 7634841 (сім мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі вісімсот сорок одну) грн. 39 коп., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Стягувачем за даною ухвалою є: Малиновська окружна прокуратура міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1)

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП"(код ЄДРПОУ 35179778, 65048, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Таїровська, Масив 34, буд. 25)

Суддя Сулімовська Марина Богданівна

Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено і підписано 12.01.2024.