Ухвала

від 05.02.2025 по справі 916/26/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/26/24Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1) в інтересах держави в особі

позивача-1: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1)

позивача-2: Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

до відповідача-1: Управління капітального будівництва Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056902, 65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 10А)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" (код ЄДРПОУ 35179778, 65048, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Таїровська, Масив 34, буд. 25)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 20992104, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83)

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору

за участю:

прокурор: не з`явився

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Одеської міської ради, позивача-2 Південного офісу Держаудитслужби, до відповідача-1 Управління капітального будівництва Одеської міської ради, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору.

Ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, залучено Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/26/24 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 05.06.2024.

Ухвалою суду 05.06.2024, окрім іншого, зупинено провадження у справі №916/26/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №918/1043/21 та оприлюднення повного тексту постанови.

Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №918/1043/21.

Ухвалою суду від 17.01.2025 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 05.02.2025

У судове засідання 05.02.2024 учасники провадження не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики, виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").

Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз.3 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення КСУ від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться в загальному доступі, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 справу №922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі 1) Харківської міської ради та 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд об`єднаної палати Касаційний господарський суд вказав, що фактично як у справі №922/3456/23, що переглядається, так і у справі №914/1507/23, від правових висновків у якій прагне відступити колегія суддів, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів. Проте, сам лише факт вчинення учасниками порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 і частини третьої статті 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням. Відтак, прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Колегія суддів у справі №922/3456/23 пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі №914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 20.12.2024 прийняв до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/3456/23.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Так, обґрунтовуючи подання до суду позовної заяви прокурор зазначає, що Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради 11.06.2019 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт "Ремонтно -реставраційні роботи фасадів та покрівель будівель, розташованих в історичній частині м. Одеси. Пам`ятка архітектури місцевого значення. вул. Гоголя, 7" (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-06-11-000914-b). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 7649400,00 грн. Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" з ціновою пропозицією 7601153,00 грн. та ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" з ціновою пропозицією 7644400,00 грн.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Управління капітального будівництва Одеської міської ради №37/Т-3 від 08.07.2019 року, тендерним комітетом встановлено невідповідність документів, наданих у складі пропозиції ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" вимогам тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету протоколом від 10.06.2019 року №37/T-2, а саме: відсутній документ, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції та інше. У зв`язку з наведеним, тендерним комітетом відхилена пропозиція ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" на підставі пункту 4 частини 1 статті 30 Закону.

Одночасно, тендерним комітетом прийнято рішення про обрання переможцем торгів ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП", тендерна пропозиція із сумою 7644400,00 грн. якого відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим у тендерній документації замовника. У зв`язку з викладеним, 10.07.2019 в електронній системі закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.

Надалі між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" укладено договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №65/19 від 23.07.2019.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 18.12.2019, за період з 23.07.2019 по 18.12.2019 ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" виконала роботи, передбачені договором від 23.07.2019, а Управління капітального будівництва Одеської міської ради сплатило за цим договором виконавцю 7634841,39 грн., у тому числі ПДВ 1272473,56 грн.

У подальшому, за результатами розгляду адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи №46-02/2021 відносно ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" 22.11.2022 прийнято рішення №265/l1-p/к, згідно з яким підтверджено факт того, що ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" під час участі у закупівлях UA-2019-06-27-000294-a, UA-2019-06-11-000914-b вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

У вказаному рішенні адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України зазначила, що ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, що кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради на закупівлю робіт "Ремонтно-реставраційні роботи фасадів та покрівель будівель, розташованих в історичній частині м. Одеси. Пам`ятка архітектури місцевого значення, вул. Гоголя, 7" (оголошення про проведення відкритих торгів, опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, ідентифікатор закупівлі UA-2019- 06-11-000914-b).

Узгоджений характер дій ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" вказує як на усвідомлення ними їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору).

Під час розгляду справи Відділенням встановлено обставини, що свідчать про вчинення ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а саме: почергове перебування одних і тих же фізичних осіб у трудових відносинах з відповідачами у період проведення торгів; наявність сталих господарських відносин між ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" та ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС"; обмін інформацією між відповідачами, зокрема, шляхом використання спільних засобів зв`язку; спільне використання однієї ІР-адреси під час участі у торгах UA-2019-06-11-000914-b; синхронність дій у часі під час завантаження файлів в електронну систему закупівель під час торгів; спільні особливості електронних файлів, що є у складі тендерних пропозицій.

На підставі зазначеного, Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України констатувала факт спотворення результатів торгів, проведених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради із закупівлі робіт: "Ремонтно-реставраційні роботи фасадів та покрівель будівель, розташованих в історичній частині м. Одеси. Пам`ятка архітектури місцевого значення. вул. Гоголя, 7".

Прокурор наголошує, що через вчинення ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" і ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Внаслідок цього замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки. Тому, за твердженнями прокурора, дії ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Враховуючи викладене, на думку прокурора, у діях ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Поведінка ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" і ТОВ "Південна Будівельна компанія "ЕКЛІПС" під час участі в тендері, за позицією прокурора, явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель, тому договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" на підставі ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, із застосуванням наслідків його недійсності та стягнення з ТОВ "ВЕСТА ДЕВЕЛОП" 7634841,39 грн., одержаних за вказаним правочином.

Відтак, враховуючи підстави даного позову, суд дійшов висновку, що висновок об`єднаної палати у справі №922/3456/23 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

Суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №922/3456/23 Об`єднаною палатою Верховного Суду, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідачів, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

В даному випадку провадження у цій справі наразі перебуває на стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Таким чином, у разі виникнення обставин, визначених п. 7 ч. 1 статті 228 ГПК України, зупинення провадження у справі можливо лише на стадії підготовчого провадження.

Отже, оскільки зупинення провадження у справі можливе лише на стадії підготовчого провадження, суд, з урахуванням наведених обставин справи, вважає за доцільне повернутися до стадії підготовчого провадження.

При цьому суд зауважує, що ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема, зі стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21) зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".

Також, близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/6085/20 від 05.10.2022.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Відтак, з урахуванням вище викладеного, задля справедливого та неупередженого вирішення спору у справі, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, що мають значення для розгляду цієї справи, господарський суд вважає за можливе повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №916/26/24.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 177, 181, 195, п. 7 ч.1 ст.228, ст.229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 916/26/24 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

2. Зупинити провадження у справі №916/26/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення повного тексту постанови.

3. Зобов`язати сторони повідомити Господарський суд Одеської області про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена у строки та порядку, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 05.02.2025.