Рішення

від 15.01.2024 по справі 922/4593/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4593/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШН ТРЕЙД» (місцезнаходження: 61000, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Піщана, будинок 30; код ЄДРПОУ 39071608) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" (місцезнаходждення: 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях, будинок 4А; код ЄДРПОУ 43413434) про стягнення 88 631,34 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фешн Трейд" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" 89 125,36 грн. за договором оренди № 204-1 від 06.09.2021 року, що становить еквівалент 2437,21 доларів США згідно з офіційним курсом НБУ на день подання позову.

Також позивач просить суд покласти на ТОВ "Планета Молл+" витрати зі сплати судового збору, витрати на професійну правову допомогу та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення даної ухвали,визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: відомостей щодо зареєстрованого позивачем електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС, а також щодо наявності електронного кабінету у відповідача; відомостей щодо актуальної адреси електронної пошти позивача та відповідача; доказів сплати судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп (оригіналу квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжного доручення, підписаного уповноваженою посадовою особою і скріпленого печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення); зазначити в переліку додатків до позовної заяви договору оренди № 204-1 з правильною датою його підписання; надання довідки щодо офіційного курсу доллару США на дату укладання договору та дату подання позову, обгрунтованого розрахунку суми позову в гривні з перерхунком на суму еквівалентну до доллару США, як на дату укладання договору так і на дату подання позову.

10 листопада 2023 року до Господарського суду Харківської області надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали від 01.11.23 (вх. № 4593/23) із доданими до неї відомостями щодо зареєстрованого позивачем електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС, а також щодо наявності електронного кабінету у відповідача; відомостями щодо актуальної адреси електронної пошти позивача та відповідача; доказами сплати судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп; зазначенням договору оренди № 204-1 з правильною датою його підписання; довідкою щодо офіційного курсу доллару США на дату укладання договору та дату подання позову, обгрунтованого розрахунку суми позову в гривні з перерхунком на суму еквівалентну до доллару США, як на дату укладання договору так і на дату подання позову.

Позивач вказує на те, що оскільки при поданні позову була допущена технічна описка при визначенні суми позову в гривні, тому замість суми 89 125,36 грн. слід вважати правильною суму 88 631,34 грн.

13.11.2023 на електронну пошту Господарського суду Харківської області від представника позивача адвоката Гавриленко Н.А. надійшло клопотання (вх.30982), в якому вона вказує, що позивачем була допущена технічна описка при визначенні ціни позову в гривні, замість суми 88 631,34 грн. була зазнчена помилково сума 89 125,36 грн., у зв`язку з чим просить викласти прохальну частину позову в редакціїї, де вказати суму стягнення 88 631, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 листопада 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешн Трейдприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4593/23, постановлено справу № 922/4593/23 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Зідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, а позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Копію вказаної ухвали направлено позивачу до Електронного кабінету.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвалу про відкриття провадження" від 14.11.2023 у справі №922/4593/23 (суддя Рильова В.В.) було надіслано одержувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фешн Трейд" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 14.11.23 о 20:40 годині ( а.с.120).

Стосовно відповідача, то з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвалу про відкриття провадження" від 14.11.2023 у справі №922/4593/23 (суддя Рильова В.В.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета Молл Плюс" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 14.11.23 о 20:40 годині ( а.с.121).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що був належним чином повідомлений про розгляд даної справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, датою вручення відповідачу ухвали суду від 14.11.2023 у справі №922/4593/23 про відкриття провадження у справі є 15.11.2023, оскільки документ було надіслано після 17:00.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 15.11.2023, а тому він мав право подати відзив не пізніше 30.11.2023.

Однак, відповідач своє право на подання відзиву не реалізував, відзив на позов не надав.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу № 922/4593/23 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06.09.2021 року між ТОВ Планета Молл+, як орендодавцем, та ТОВ Фешн Трейд, як орендарем було укладено договір оренди № 204-1 (надалі Договір).

Пунктом 2.1 зазначеного Договору передбачено, що відповідно до умов цього Договору Орендодавець зобов`язується передати у строкове платне користування Орендарю Приміщення, а Орендар зобов`язаний прийняти Приміщення в строкове користування, сплачувати Орендодавцеві обумовлені в цьому Договорі оренди платежі та виконувати інші умови цього Договору оренди.

Відповідно до п. 3.1. Догвоору цей Договір оренди набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та державної реєстрації (якщо така реєстрація вимагається відповідно до законодавства України) та діє до закінчення Строку оренди.

Зобов`язання фінансового характеру (в тому числі ті, що стосуються сплати Орендарем на користь Орендодавця будь-яких платежів, штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків) припиняються з моменту їх належного виконання, незалежно від припинення дії Договору оренди (в тому числі, дострокового) (п.3.2).

Строк оренди вказано в Додатку №1 (пункт 7). Строк оренди починається з дати передачі Орендареві Приміщення в орендне користування за Актом приймання-передачі (якщо інше не буде встановлене Сторонами Додатковою угодою і не випливає із змісту даного Договору) та закінчується в день повернення Приміщення Орендодавцю за Актом приймання-передачі (повернення) в порядку, визначеному цим Договором (п.3.3).

Згідно п.3.4. Договору строк оренди достроково закінчується в тому випадку, якщо Договір оренди достроково припинить свою дію у відповідності до положень цього Договору оренди або законодавства України.

Відповідно до п.4.1. Договору орендар набуває право користування Приміщенням в день початку строку оренди та зобов`язаний розпочати ведення своєї господарської діяльності у Приміщенні (використовувати Приміщення за Цільовим призначенням) не пізніше визначеної в Додатку №1 (пункт 12.1) до цього Договору Дати відкриття Приміщення.

Пунктом 4.6 Договору визначено, що передача Приміщень між сторонами (в орендне користування та з орендного користування) повинна оформлюватися відповідним Актом приймання- передачі Приміщення.

Впродовж строку, вказаного в Додатку №1 до цього Договору, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому Договорі, або банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку Орендодавця (якщо Орендодавець направить такий рахунок Орендареві), платіж у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати Орендної плати (Основної орендної плати. Експлуатаційної орендної плати та Маркетингової орендної плати) за Договором оренди, за кількість місяців оренди Приміщення, які вказані в Додатку №1 (п.8.1).

Сторони домовилися, що для розрахунку Авансового внеску використовується орієнтовна коефіцієнтна площа вказана в Додатку № 1.

Відповідно до п. 8.2 Договору сума Авансового внеску зараховується в рахунок Орендної плати (Основної орендної плати. Експлуатаційної орендної плати та Маркетингової орендної плати) за місяці оренди Приміщення, які вказані в Додатку № 1.

У випадку, якщо сплаченої суми Авансового внеску буде недостатньо для здійснення відповідних зарахувань, Орендар повинен здійснити доплату протягом 10 (десяти) календарних днів після отримання рахунка Орендодавця. У разі, якщо сплачена Орендарем сума Авансового внеску перевищуватиме розмір Орендної плати, залишок сплаченої суми Авансового платежу підлягає поверненню Орендодавцем на вимогу Орендаря, яка направляється не пізніше останнього дня Строку оренди.

Сторони домовилися, що та частина Авансового внеску, яка зарахована за місяці оренди Приміщення, які вказані в Додатку №1 (якщо таке зарахування має місце відповідно до Договору оренди) є забезпеченням виконання Орендарем його обов`язків по цьому Договору оренди (далі також - «Забезпечувальний платіж») (п.8.3).

Згідно п. 8.5. Договоруу випадку невиконання (прострочення) Орендарем будь-якого із його обов`язків за Договором оренди, пов`язаним із здійсненням на користь Орендодавця будь-яких платежів (в тому числі, Орендної плати, сплати будь-яких штрафних санкцій, відшкодування збитків, тощо) Орендодавець має право погасити таку заборгованість Орендаря за рахунок Забезпечувального платежу. В такому випадку Орендар зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання повідомлення від Орендодавця про погашення заборгованості Орендаря за рахунок Забезпечувального платежу таким чином, щоб вона не була меншою за суму Орендної плати (Основної орендної плати, Експлуатаційної Орендної та Маркетингової орендної плати) за місяці оренди, які вказані в Додатку №1.

Відповідно до п.8.6 Договорув тому випадку, якщо Орендар не виконує будь-який із своїх обов`язків за цим Договором, Орендодавець має право виконати такий обов`язок самостійно за рахунок Забезпечувального платежу.

Згідно п. 8.7. Договору у випадку розірвання та/або припинення дії цього Договору з вини та ініціативи Орендаря (в тому числі у випадку дострокового припинення (розірвання) в односторонньому порядку зі сторони Орендодавця в зв`язку з порушення Орендарем Договору оренди), крім дострокового розірвання за ініціативою Орендаря з дотриманням строків попередження, передбачених п.24.4 цього Договору, Забезпечувальний платіж не повертається Орендареві та залишається у Орендодавця.

Всі доповнення або зміни до Договору мають вноситися у письмовій формі, мають бути позначені, пронумеровані та підписані як такі обома Сторонами, інакше вони не будуть мати сили. З моменту належного складання, такі зміни стають невід`ємною частиною цього Договору (п.27.15).

Відповідно до додатку №1 до Договору, а саме п.20: Авансовий внесок - 125 891,43 грн., але не менше гривневого еквіваленту 4 674,00 доларам США згідно з Офіційним курсом на дату укладення, (з урахуванням ПДВ). На момент сплати вказана сума збільшується (підлягає множенню) на показник Коефіцієнту. Авансовий внесок зараховується в якості Орендної плати за перший та останні/ій місяць оренди.

Строк сплати Авансового внеску:

1)Протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання цього Договору Орендар сплачує Орендодавцеві частину Авансового внеску у розмірі 64 976,22 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят шість ) грн. 22 коп., з урахуванням ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 2412,80 доларам США згідно з Офіційним курсом на дату укладення, що зараховується в якості Забезпечувального платежу за цим Договором;

2)Протягом 5 (п`яти) казендарних днів з дати підписання Протоколу допуску Орендар сплачує Орендодавцю частину Авансового внеску у розмірі 60 915,21 (шістдесят тисяч дев`ятсот п`ятнадцять ) грн. 21 коп., з урахуванням ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 2262,00 доларам США згідно з Офіційним курсом на дату укладення, що зараховується в якості Орендної плати за перший місяць оренди за цим Договором.

На виконання пункту 8.1. Договору оренди, позивач перерахував на користь відповідача авансовий внесок згідно платіжного доручення №712 від 13.09.2021 р., а саме, який становив еквівалент 2437,21 доларів США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору відповідно до п. 20 Додатку № 1 до Договору.

Проте, станом на 30.10.2023 відповідач не передав позивачу в орендне користування за Актом приймання- передачі згідно з пунктами 3.3, 4.6 Договору Приміщення. Тому відповідно до п. 8.1. Договору оренди відсутні підстави для отримання сплаченого позивачем авансового внеску для врахування в рахунок внесення орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав належним чином свої зобов`язання з попередньої оплати ТОВ "Планета Молл" на суму 64 976,22 грн.-еквівалент 2 437,21 доларів США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (авансовий платіж), що підтверджується Платіжним дорученням № 712 від 13 вересня 2021 року із призначенням платежу: "Забезпечувальний платіж за останній місяць оренди зг.договора 204-1 від 06.09.2021 р. в т.ч. ПДВ 20 % -10 829,37 грн."(а.с.58).

Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ "Фешн Трейд" стверджує, що відповідач свої зобов`язання не виконав, приміщення в орендне користування за Актом приймання-передачі не передав та продовжує грубим чином порушувати умови укладеного Договору, внаслідок чого позивач несе збитки.

Відповідач, в свою чергу, доводи позивача не спростував. Будь-яких доказів готовності передачі в орендне користування приміщення за Договором матеріали справи не містять.

Позивач 21.08.2023 надіслав на адресу відповідача лист-вимогу (вих.№21/08-2023-01), в якому зазначив, що оскільки співробітництво між підприємствами за договором не почалося, приміщення не було передане в орендне користування за Актом приймання-передачі згідно п. 3.3 Договору, а тому відповідно до п.8.1 Договору відсутні підстави для отримання сплаченої раніше орендної плати. З огляду на вищевказане, позивач просить невідкладно повернути безпідставно отирмані кошти у гривнях, що є еквівалентом 2 437,21 долларам США на день повернення коштів згідно платіжного доручення №712 від 13.09.2021.

Вищевказаний лист було надіслано на юридичну адресу відповідача: 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях, будинок 4А, що підтверджується описом у цінний лист від 22.08.2023 та накладною Укрпошти про надсилання цінного листа № 5934300230181 (а.с.59).

Відповідач не надав відповіді на вказаний лист-вимогу, авансовий внесок позивачу не повернув.

На думку позивача, такі обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Відповідно до статті 759 Цивільного кожексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). В даному випадку це нежитлове приміщення.

Згідно статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є акт приймання-передачі майна, який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю. Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані (стаття 767 Цивільного кодексу України). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі.

Відповідно до статті 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Статтею 766 Цивільного кожексу України встановлено, що якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Пунктом 3.3. Договору сторони визначили , що строк оренди починається з дати передачі орендареві приміщення в орендне користування за Актом приймання-передачі та закінчується в день повернення приміщення орендодавцю за Актом приймання-передачі в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п.4.6. Договору передача приміщень між сторонами (в орендне користування та з орендного користування) повинна оформлюватися відповідним актом приймання-передачі приміщення.

Сторони зобов`язані підписати акт приймання - передачі приміщення в строк, визначений додатком №1 (п.12.1) до Договору (п.4.7).

Відповідно до п.12.1 додатку №1 до Договору дата відкриття приміщення - через 35 календарних днів від дати допуску.

Проте, як вже зазначалось раніше, приміщення в орендне користування передане не було, акт приймання-передачі за Договором сторонами не підписано, а тому підстави для сплати орендної плати відсутні, що унеможливлює використання відповідачем авансового внеску.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна видокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Згідно з частиною 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, незалежно від того, чи було це результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності, зокрема, таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17 та від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги є належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За умовами статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно з частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, враховуючи, що стаття 766 Цивільного кодексу України наділяє особу правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права, що було реалізовано позивачем в межах даної справи шляхом подання відповідного позову, приймаючи до уваги, що відповідач без відповідної правової підстави отримав належні позивачу грошові кошти у розмірі 88 631,34 грн. (еквівалент 2 437,21 долларам США)., доказів зворотнього, а також доказів повернення позивачу вказаних грошових коштів матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 88 631,34 грн. (еквівалент 2 437,21 долларам США) авансового внеску за Договором № 204-1 від 06.09.2021 - обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позовні вимоги ТОВ "Фешн Трейд" у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн. покладаються на відповідача - ТОВ "Планета Молл" і підлягають стягненню на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 759, 760, 765, 766, 1212, 1214 Цивільного кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешн Трейд"задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" (місцезнаходждення: 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях, будинок 4А; код ЄДРПОУ 43413434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШН ТРЕЙД» (місцезнаходження: 61000, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Піщана, будинок 30; код ЄДРПОУ 39071608) грошові кошти у розмірі 88 631,34 грн., що становить еквівалент 2437,21 долларам США згідно з офіційним курсом НБУ на день подання позову та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "15" січня 2024 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/4593/23