Ухвала

від 22.12.2023 по справі 915/546/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 915/546/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Аграрний фонд"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Фермерського господарства "АГРОСТАР+"

про стягнення збитків,

та зустрічним позовом Фермерського господарства "АГРОСТАР+" (далі - ФГ "АГРОСТАР+")

до Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - АТ "Аграрний фонд")

про визнання частково недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

1. У квітні 2021 року АТ "Аграрний фонд" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ФГ "АГРОСТАР+" про стягнення 1 634 370,00 грн.

2. Позовні вимоги з посиланням на статті 509, 526, 527, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК) мотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки зерна врожаю 2020 року №22-ВП-11.03.2020 від 11.03.2020 (далі - Договір) в частині своєчасної поставки зерна пшениці м`якої 3 класу в кількості 157,000 тон у строк до 01.10.2020 включно, внаслідок чого, відповідно до п.8.1 Договору та додатку №1 до нього, ФГ "АГРОСТАР+" має відшкодувати понесені покупцем збитки у розмірі 150% вартості товару, який мав бути поставленим.

3. У травні 2021 року ФГ "АГРОСТАР+" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з зустрічною позовною заявою до АТ "Аграрний фонд", в якій просило суд визнати недійсним з моменту укладення п.8.1 Договору в частині, якою передбачено, що сторони також дійшли до взаємної згоди, що у зв`язку з невиконанням постачальником умов цього Договору щодо поставки (передачі) товару покупцю розмір збитків покупця складає 150% вартості товару, який мав бути поставлений за цим Договором згідно умов, вказаних у додатку №1 до цього Договору, розрахованої від ціни, вказаної в довідці Аграрної біржі/або іншої Товарної біржі, визначеної покупцем, про ціни на зернові культури врожаю 2020 року, що діяли на останній день поставки (вказаний у додатку №1 до цього Договору).

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- обумовлений спірним пунктом порядок визначення розміру збитків встановлений АТ "Аграрний фонд" одноособово; укласти такий договір можливо було лише шляхом приєднання, тому фермерське господарство було позбавлене можливості запропонувати свої умови;

- визначений розмір відшкодування збитків більший, ніж достатньо для задоволення реальних збитків покупця за наявності таких, тому умови спірного пункту договору є не добросовісними та неспівмірними з реальними збитками АТ "Аграрний фонд";

- спірний пункт укладений з порушенням вимог діючого законодавства (ст.22 ЦК, статей 224, 225 ГК), які встановлюють порядок визначення збитків;

- встановлення у спірному пункті договору такого порядку та розміру визначення збитків по суті є додатковою неустойкою (штрафом), однак сторони вже встановили порядок нарахування та розмір штрафних санкцій в п.7.3 Договору; ФГ "АГРОСТАР+" фактично притягується до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що є порушенням ст.61 Конституції України.

5. Господарський суд Миколаївської області рішенням від 25.04.2023 відмовив у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнив, виходячи з такого:

- щодо підстав для відмови у задоволені первісного позову: матеріали справи не містять доказів того, що позивач за первісним позовом у справі зазнав як реальних збитків, так і упущеної вигоди, що свідчить про відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, а відтак відповідні позовні вимоги є недоведеними;

- щодо зустрічного позову про визнання недійсним п.8.1 Договору: відповідна умова договору, в якій сторони встановили збитки у відсотковому співвідношенні від суми порушеного зобов`язання, суперечить приписам законодавства, якими врегульовується саме поняття збитків, їх характер, порядок нарахування та стягнення.

6. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.09.2023 залишив без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023.

7. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована, зокрема, таким:

- твердження позивача за первісним позовом щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягали доведенню, водночас він цього не здійснив;

- погодження сторонами в Договорі порядку визначення розміру збитків жодним чином не нівелює обов`язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності як відшкодування збитків та не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначеної суми збитків;

- на час укладання Договору відповідно до Закону від 07.04.2015 №289-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" було скасоване раніше встановлене ч.5 ст.225 ГК право сторін господарського зобов`язання за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов`язання чи строків порушення зобов`язання.

8. 16.10.2023 АТ "Аграрний фонд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове - про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові.

9. Верховний Суд ухвалою від 06.11.2023 касаційну скаргу АТ "Аграрний фонд" залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) як таку, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2 та п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

10. 27.11.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 16.11.2023 касаційна скарга в новій редакції з доказами доплати судового збору, з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 06.11.2023.

11. На виконання вимог п.2 ч.4 ст.290 ГПК скаржник додав платіжну інструкцію від 14.11.2023 №1748, якою підтверджується доплата судового збору у розмірі 4 540,00 грн.

12. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник в касаційній скарзі в новій редакції посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК:

1) з огляду на неправильне застосування статей 6, 203, 215, 546-549, 614, 627,1166 ЦК, статей 199, 207, 224, 225, 230-232 ГК, суди, не врахувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №473/1878/19, від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, діяли всупереч презумпції правомірності правочину встановленої у ЦК та не вказали чітко норму закону, якому суперечить правочин;

2) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права (ч.2 ст.623 ЦК) через призму наведених у тексті касаційної скарги якісно відмінних ознак збитків, які передбачені договором поставки зерна, що виключають застосування до спірних правовідносин обов`язку доказувати розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання.

13. У касаційній скарзі АТ "Аграрний фонд", зокрема, вказує:

- виходячи із принципу свободи договору згідно з ст.627 ЦК сторони в Договорі узгодили розмір збитків і порядок їх відшкодування в разі прострочення відповідачем за первісним позовом виконання зобов`язання на понад 10 календарних днів; ФГ "АГРОСТАР+" повторно схвалило та прийняло умови Договору до виконання, що підтверджується листом від 07.10.2020 №07/10/1,

- суд апеляційної інстанції не зазначив жодної правової підстави згідно з ст.215 ЦК для визнання Договору недійсним та що при укладанні сторонами Договору було порушено приписи ст.203 ЦК;

- нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону; така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "недійсний";

- щодо неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій частин 1, 2 ст.614 та ч.2 ст.1166 ЦК: відповідач за первісним позовом не надав жодних допустимих доказів відсутності його вини або будь-яких інших обставин непереборної сили; враховуючи гарантію відповідача про здійснення поставки до 18.10.2020, суди попередніх інстанцій надали неправильну правову кваліфікацію наявності вини та складу цивільного правопорушення у відповідача, у зв`язку з чим порушили норми частин 1, 2 ст.614 та ч.2 ст.1166 ЦК;

- суди попередніх інстанції, в порушення статей 6, 627 ЦК, втрутились у договірні відносини між позивачем та відповідачем та визнали п.8.1 Договору недійсним з посиланням на виключену ч.5 ст.225 ГК;

- після виключення ч.5 ст.225 ГК збитки, стягнення яких запроваджено статтями 199, 230, 231, 232 ГК, втратили нормативну основу, яка ідентифікувала ці майбутні потенційні витрати правопорушника як окремий спеціальний вид збитків; вилучення ч.5 ст.225 ГК (з 01.05.2016) лише нівелювало цю самоідентичність, проте не заборонила сторонам заздалегідь за взаємною згодою визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі, що, по суті, є окремим, погодженим сторонами договору (контракту) видом забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки зерна;

- суди попередніх інстанції зробили хибні висновки, що умова договору, в якому сторони встановили збитки у відсотковому співвідношенні від суми порушеного зобов`язання суперечить приписам законодавства; така позиція не була б помилковою, якщо б суди правильно встановили якісну відмінність збитків із застосуванням статей 546, 547, 548, 549 ЦК та статей 199, 230, 231, 232 ГК;

- наявність якісно відмінних ознак збитків, які передбачені Договором, виключають застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.623 ЦК, яка покладає на кредитора обов`язок доказати розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання;

- спір щодо стягнення передбачених Договором збитків підлягає вирішенню із застосуванням статей 546, 547, 548, 549 ЦК та статей 199, 230, 231, 232 ГК, які визначають штраф (як одну з форм неустойки) і штрафну санкцію як один з видів господарських санкцій у разі неналежного виконання господарського зобов`язання;

- у справах про стягнення збитків особа, яка порушила зобов`язання або не вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного його виконання, та за наявності доказів її бездіяльності, зумовлює застосування штрафу, передбаченого у договорі, як спосіб компенсації майнових втрат постраждалої сторони та виключають застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.623 ЦК.

14. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.

15. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання та є такою що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв`язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №915/546/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Аграрний фонд".

2. Призначити до розгляду справу №915/546/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 на 14 лютого 2024 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.01.2024.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

8. Витребувати з Господарського суду Миколаївської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №915/546/21.

9. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо касаційна скарга подані до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова