Рішення

від 09.01.2024 по справі 710/1265/23

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1265/23 Провадження № 2/710/60/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2024 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

Головуючого - судді - Сивоконя С.С.,

секретаря судового засідання - Шпиці О.Е.

учасники процесу:

представник відповідача Лип`янської сільської ради - Папушняк Л.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради - Гнатик М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради, Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, виконувача обов`язків голови Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Шаблія Анатолія Григоровича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

18.09.2023 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла згадана позовна заява, в якій позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду із цією позовною заявою, стягнути з Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на свою користь заборгованість по заробітній платі при звільненні у загальному розмірі 14 448,00 грн., яка складається:

з невиплаченої ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на неї обов`язків за 2022 рік у розмірі 7224,00 грн. (розмір вказаний без відрахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору);

з невиплаченої ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у 2022 році у розмірі 7224,00 грн. (розмір вказаний без відрахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору);

Стягнути з Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 14 448,00 грн.

Аргументи сторін.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що позивач працювала на посаді вчителя англійської мови Лип`янської середньої школи, правонаступником якої є Липянський ліцей Лип`янської сільської ради, у період часу з 15.08.1981 по 30.06.2022.

Наказом Лип`янського ліцею від 22.06.2022 №27-К «Про звільнення ОСОБА_1 » позивачку звільнено з посади вчителя англійської мови у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору 30.06.2022 року.

Всупереч вимог ст. 47 Кодексу законів про працю України Лип`янською сільською радою, яка здійснює фінансування Лип`янського ліцею, в день звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору, що відбулося 30.06.2022, їй не було видано під підпис письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні.

Позивач вважає, що пропущений з поважних причин тримісячний строк для звернення до суду з цим позовом підлягає поновленню судом на підставі ст. 234 Кодексу законів про працю України.

На час звільнення Лип`янською сільською радою не виплачено позивачці допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні їй щорічної відпустки згідно наказу Лип`янського ліцею від 31.05.2022 №1-в «про надання основної щорічної відпустки педагогічним працівникам ліцею» тривалістю 16 календарних днів з 15.06.2022 по 30.06.2022. Розмір допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 при наданні щорічної відпустки у 2022 році, яка протиправно не виплачена становить 7224,00 грн (без відрахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору).

Крім того позивачці у 2022 році не була виплачена щорічна грошова винагорода в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на неї обов`язків. Так, протягом 2021-2022 навчального року ОСОБА_1 не допускалось діянь (дій/бездіяльності), які є підставою для позбавлення щорічної грошової винагороди.

Однак, не зважаючи на безумовне виконання Позивачем вимог абзацу шостого частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, а також те, що перед звільненням вона відпрацювала повний навчальний 2021-2022 рік, у 2022 році, їй не виплачена щорічна грошова винагорода в розмірі до одного посадового окладу (7224,00 грн) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на неї обов`язків. Відповідний наказ по Лип`янському ліцею не видавався.

Оскільки не було виконано обов`язку щодо проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 у день її звільнення, а відтак, в силу вимог закону, підлягає застосуванню стаття 117 Кодексу законів про працю України. Оскільки розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який становить 105 336,00 грн, значно перевищує заборгованість по заробітній платі при звільненні, яка становить 14 448,00 грн, то позивачка вважає справедливим зменшити розмір середнього заробітку, який має стягнутий до 14 448,00 грн ( без відрахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору).

Відповідач -2 Лип`янська сільська рада Звенигородського району Черкаської області подала відзив на позов в якому міститься прохання відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування зазначено, що наказом директора ліцею від 31.05.2022 №1-в «Про надання основної щорічної відпустки педагогічним працівникам ліцею» ОСОБА_1 надана щорічна основна відпустка терміном на 16 календарних днів, з 15 червня по 30 червня 2022 року. Підстава - заява ОСОБА_1 . До наказу директора додано заяву ОСОБА_1 датовану 02.06.2022 року в якій остання просить надати відпустку терміном 24 календарних дні з 15.06.2022 по 08.07.2022 і виплатити оздоровчі. Означена заява не зареєстрована та не завізована директором. Наказом директора від 22.06.2022 року №27-к «Про звільнення ОСОБА_1 » остання була звільнена з посади вчителя англійської мови. Згідно з цим наказом відділом бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради нараховані розрахункові ОСОБА_1 20.07.2022 року директором виданий наказ №13-в «Про надання основної щорічної відпустки педагогічним працівникам ліцею» і наказ від 20.07.2022 №31-к «Про виплату допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам» Згідно з цими наказами педагогічним працівникам, яким надавалася відпустка, була виплачена допомога на оздоровлення. ОСОБА_1 в цьому наказі не було оскільки станом на 20.07.2022 року вона була звільнена.

Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи. У Лип`янському ліцеї виплата згаданої грошової винагороди регулюється Положенням про надання грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затверджене наказом директора від 11.03.2022 №6, за погодженням з профспілковим комітетом. Відповідно до п.3.3 Положення грошова винагорода видається на підставі наказу директора ліцею та з обов`язковим погодженням з профспілковим комітетом ліцею. Відділ бухгалтерського обліку фінансової звітності Лип`янської сільської ради здійснює всі нарахування та виплати заробітної плати, допомог, винагород відповідно до наказу директора школи. Разом з тим, на ім`я сільського голови 01.07.2022 року бла подана службова записка головного спеціаліста -економіста відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності ОСОБА_3 про проведений розрахунок з ОСОБА_1 відповідно до наказу директора, а також підготовлений розрахунковий листок, який директор школи не отримав для вручення звільненому працівнику.

Від позивача надійшла відповідь на відзив у якому він просить відхилити заперечення Лип`янської сільської ради. Вирішити питання про постановлення окремої ухвали за фактом подання Лип`янською сільською радою до суду копії службової записки головного спеціаліста - економіста відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності ОСОБА_4 від 01.07.2022, яка має явні ознаки завідомо недостовірного доказу.

В обґрунтування зазначено, що відповідач неналежно засвідчив копії доказів, які додані до відзиву, а тому вони є недопустимими доказами і не мають братися судом до уваги. Отже, Лип`янська сільська рада не довела обставин на які посилається у своєму відзиві. Також акцентовано увагу на службовій записці головного спеціаліста - економіста відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради ОСОБА_4 від 01.07.2022, яка погоджена підписом начальника відділу - головним бухгалтером Надією Шевченко. Означена записка не містить відмітки про надходження документа до Лип`янської сільської ради (вхідного реєстраційного індексу) та резолюції керівника Лип`янської сільської ради за результатами її розгляду з прийняттям відповідних управлінських рішень та прізвищ виконавців. Крім цього зазначено, що у 2022 році жоден наказ керівника Лип`янського ліцею про виплату його педагогічним працівникам винагороди за виконану роботу (зокрема, виплат відповідно до державних гарантій, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» не міг бути виданий та реалізований без погодження начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради та начальника відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Лип`янської сільської ради. Відповідні накази видавалися лише у випадку їх подальшого погодження, про що заздалегідь повідомлялося виключно в усній формі. У погодженні виплати ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків за 2022 рік у розмірі 7 224,00 грн та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у 2022 році у розмірі 7224,00 грн, було відмовлено саме начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради ОСОБА_5 , яка формально послалася колишньому керівнику Лип`янського ліцею ОСОБА_2 на відсутність коштів у місцевому бюджеті. Після звільнення позивача, начальник відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності дала вказівку керівнику Лип`янського ліцею видати наказ від 20.07.2022 №31-к «Про виплату допомоги на оздоровлення педагогічних працівників», яких за вказівкою керівника Лип`янської сільської ради було залишено працювати на 2022-2023 навчальний рік.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області надано письмове пояснення у справі. У своєму поясненні зазначило, що на час розгляду справи розрахунково - касове обслуговування Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради Управління не здійснюється, а здійснює обслуговування Лип`янської сільської ради. Управління вважає належним способом захисту порушеного права позивача стягнення визначеної суми коштів саме з Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради, як юридичної особи із якою у позивача були трудові відносини і дії якої позивач фактично оскаржує. Рішення суду у цій справі не вплине на права та обов`язки Управління, оскільки процедура безспірного списання коштів починається з дати надходження заяви стягувача разом із відповідними документами.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради ОСОБА_2 надано письмове пояснення у справі. У своєму поясненні ОСОБА_2 зазначив, що він був керівником Лип`янського ліцею у 2022 році, проте він не був самостійним під час ухвалення рішень щодо нарахування та виплати винагороди за виконану роботу педагогічним працівникам, оскільки кошти Лип`янського ліцею перераховуються та зберігаються на рахунках Лип`янської сільської ради, а бухгалтеський облік в Лип`янському ліцеї здійснювався відділом бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради. Ураховуючи положення Статуту Лип`янського ліцею, саме відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради мав обов`язок у 2022 році, при звільненні ОСОБА_1 письмово повідомити їй про суми нараховані та виплачені при звільненні ОСОБА_1 із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які вона має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) в день їх виплати. Жодних вказівок (ні особисто, ні засобами телефонного зв`язку, ні письмово) щодо необхідності прибуття 30.06.2022 для отримання розрахункового листа ОСОБА_1 для подальшої передачі їй під підпис, від посадових осіб відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради також не надходило. У 2022 році жоден наказ, як керівника Лип`янського ліцею про виплату його педагогічним працівникам винагороди за виконану роботу (зокрема, виплат відповідно до державних гарантій, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту») не міг бути виданий та реалізований без погодження начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради та начальника відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Лип`янської сільської ради. Відповідні накази видалися лише у випадку їх подальшого погодження, про що заздалегідь повідомлялось виключно в усній формі. У разі відсутності погодження, відразу повідомлялось, щоб наказ не видавався. Відповідно до положення Статуту Лип`янської ліцею, затвердженого рішенням Лип`янської сільської ради від 28.10.2021 №13-12/21, виплату його педагогічним працівникам винагороди за виконану роботу безпосередньо віднесено до сфери компетенції та відповідальності відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради та його працівників.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 20.09.2023 було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 07.11.2023 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Залучено до участі в цивільній справі ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явилася подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області до суду не з`явився, причин неявки не повідомив. Особа, яка з`явилася до суду від імена Лип`янського ліцею була ідентифікована судом як ОСОБА_6 , проте жодних документів на представництво в суді цією особою надано не було. Тому ця особа не була допущена судом до представництва інтересів Відповідача -1 Липянського ліцею Лип`янської сільської ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача -1, ОСОБА_2 до суду з`явився та підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача -2 Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Папушняк Л.В. до суду з`явилася , просила відмовити у задоволенні позові у повному обсязі.

Представник Відповідача -3, виконувач обов`язків голови Лип`янської сільської ради Шаблій А.Г. до суду не з`явився, подав заву у якій просив слухати справу за його відсутності.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог уважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно запису №1 від 15.08.1981 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , дата заповнення 25.08.1981 ОСОБА_1 було призначено на посаду учителя англійської мови Лип`янської середньої школи. Запис зроблено на підставі наказу №277 від 12.08.1981 року по Шполянському району. Відповідно до запису №2 від 20.07.1992 року, у трудовій книжці ОСОБА_1 - Лип`янська середня школа перейменована на загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів с. Лип`янки відповідно до наказу Міністерства освіти України від 20.07.1992 року №74. Згідно запису №3 від 11.02.2005 року Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Лип`янка перейменована в Лип`янську Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Шполянської районної ради Черкаської області. Підстава запису - наказ по відділу освіти Шполянської райдержадміністрації від 11.02.2005 №55. Відповідно до запису № 8 від 02.01.2020 року Лип`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Шполянської районної ради Черкаської області перейменовано у Лип`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Підстава запису - наказ №1 по Лип`янській ЗОШ І-ІІІ ступенів від 02.01.2020 року. Згідно із записом №10 від 04.01.2022 року Лип`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області перейменовано на Лип`янський ліцей Лип`янської сільської ради. Запис зроблений на підставі наказу №1 від 04.01.2022 року. Згідно із записом №11 від 30.06.2022 року ОСОБА_1 звільнена з посади вчителя англійської мови в зв`язку з закінченням терміну дії строкового трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України). Підстава запису - наказ №27 -к від 22.06.2022 року. (а.с. 22-31).

Відповідно до наказу №27-к від 22.06.2022 року, виданого директором Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради «Про звільнення ОСОБА_1 », було звільнено із посади вчителя англійської мови ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору 30 червня 2022 року. Головному бухгалтеру відділу обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради ОСОБА_7 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 40 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 15 серпня 2021 року по 30 червня 2022 року. (а.с. 52).

29.05.2023 позивачка звернулася із заявою до Лип`янської сільської ради. У своїй заяві позивачка просила видати їй під підпис письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні з посади вчителя англійської мови Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради, що відбулося 30.06.2022 року. (а.с. 53).

Листом від 10.06.2023 № 02-47/Г-47 Лип`янська сільська рада надала копію розрахункового листа від 30.06.2022. Відповідь разом із розрахунковим листом була надіслана на адресу позивачки цінним листом з описом вкладення. (а.с. 55-56)

Відповідно до розрахункового листа від 30.06.2022, виданого Лип`янською сільською радою, ОСОБА_1 було нараховано до виплати за мінусом податків та зборів - 38549,80 грн. До складу виплаченої суми увійшли: посадовий оклад - 7224,00 грн; педагогічна зарплата за місяць - 5472,73 грн; доплата за перевірку зошитів -410,45грн; доплата за вислугу років - 30% - 1641,82 грн; доплата за престижність - 273,64грн; компенсація за невикористану відпустку - 40 днів - 21965,08 грн; відпускні за 16 днів - 8786,08 грн. Утримано податків та зборів - 7902,71 грн. ОСОБА_1 отримала розрахунковий лист 16.06.2023 року. (а.с. 57, 58).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 02.06.2022 адресованої директору Лип`янського ліцею Гнатику М.С., позивачка просила надати їй основну щорічну відпустку за період роботи з 15.08.2021 по 14.08.2022 терміном 24 календарні дні з 15.06.2022 по 08.07.2022 і виплатити оздоровчі. (а.с. 96).

Згідно з наказом директора Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради від 31.05.2022 №1-в «Про надання основної щорічної відпустки педагогічним працівникам ліцею» надано серед інших ОСОБА_1 , вчителю, за період роботи 15.08.2021 -30.06.2022, терміном 16 календарних днів, з 15 червня по 30 червня 2022 року. Підстава: заява ОСОБА_1 (а.с. 60-61).

Відповідно до довідки про нараховану та виплачену заробітну плату видану Лип`янською сільською радою Шполянського району Черкаської області № 57/08-04 від 30.05.2023 року, ОСОБА_1 з 01.01.2022 - 30.06.2022 нарахована та виплачена заробітна плата - 124 488,55 грн. (а.с. 63).

Відповідно до довідки про нараховану та виплачену заробітну плату видану Лип`янською сільською радою Шполянського району Черкаської області № 300 від 06.07.2023, ОСОБА_1 за січень 2022 року нараховано та виплачено - 17 157,01 грн; за лютий 2022 року - 17310,59 грн; за березень 2022 року - 17157,01грн; за квітень 2022 року - 17157,01 грн; за травень 2022 року -17157,01 грн; за червень 2022 року -38 549,92 грн. Посадовий оклад з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року встановлено в розмірі 7224,00 грн. (а.с. 67).

Згідно з наказом від 20.07.2022 №31-к який виданий директором Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради «Про виплату допомоги на оздоровлення педагогічних працівників» наказано виплатити допомогу на оздоровлення за 2022 рік педагогічним працівникам ліцею. Головному бухгалтеру відділу бухгалтерського обліку та звітності Лип`янської сільської ради ОСОБА_7 виплатити допомогу на оздоровлення працівників в сумі 42003 грн, перерахувати на особисті рахунки працівників. Серед перелічених працівників прізвище ОСОБА_1 відсутнє. (а.с.100).

У службовій записці від 01.07.2022, яка складена головним спеціалістом - економістом Катериною Бакуменко, та була адресована сільському голові ОСОБА_8 , серед іншого зазначено, що при проведенні розрахунку ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошові кошти в повному обсязі відповідно наказу №27-к від 22.06.2022 року, який видав керівник закладу ОСОБА_2 . Також було підготовлено розрахунковий листок на день звільнення, пор що в усній формі повідомлено керівника закладу ОСОБА_2 , який повинен у день звільнення видати трудову книжку та розрахунковий листок звільненому працівнику. ОСОБА_2 не прийшов до кінця робочого дня 30.06.2022 року та не отримав розрахунковий лист для подальшого вручення звільненому працівнику Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради. (а.с. 103).

Відповідно до розділу 3, Положення про надання грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого директором Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради від 30.03.2022 року, погодженого на засіданні профкому протокол від 11.05 №6, щорічна грошова винагорода виплачується в межах загальних коштів, передбачених кошторисом на оплату праці працівників навчального закладу. Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати). Грошова винагорода відповідно до цього положення видається педагогічним працівникам на підставі наказу директора ліцею та за обов`язковим погодженням з профспілковим комітетом ліцею; директору ліцею - на підставі наказу начальника відділу освіти та за обов`язковим погодженням з райкомом профспілки. Щорічна грошова винагорода може виплачуватися до закінчення календарного року, наприклад: до Дня Вчителя. (а.с.с 64-65)

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно зі ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Такий висновок зробив Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці", справа № 1-13/2013 від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013.

Позивач серед іншого просить стягнути із відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. При цьому просить суд поновити йому пропущений строк звернення до суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/12623/19 від 08.02.2022 зробила висновок про те, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, норма статті 233 КЗпП України деталізує це правило стосовно випадків звільнення працівника. У такому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки: в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше.

Отже, для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки. Тобто для такої категорії трудових спорів встановлено спеціальне правило обрахунку початку строку виникнення права на звернення до суду, відмінне від загального правила, за яким виникнення цього права пов`язується з моментом, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є складовою механізму реалізації права на судовий захист та однією із основних гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18, провадження № 61-5845св19 та від 03.10.2022р. у справі №204/1724/20, провадження №67-18714св20.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Суд встановив, що ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади вчителя англійської мови 30.06.2022 на підставі наказу директора Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради від 22.06.2022 №27-к, у зв`язку із закінчення терміну дії строкового трудового договору. Про звільнення позивачки був зроблений запис №11 у її трудовій книжці. (а.с 24, 52).

Зазначений факт сторонами не заперечується та підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах цієї цивільної справи. Із позовом до Шполянського районного суду Черкаської області позивач звернулася 11.09.2023, про що є відмітка на штемпелі поштового відправлення АТ «Укрпошта», штрихкодовий ідентифікатор - 0408033941926. (а.с. 71). Тобто з моменту звільнення позивачки до моменту звернення до суду минуло більше одного року. Проте позивачка вважає, що пропустила строк звернення до суду через поважні причини, а саме, їй у день звільнення Лип`янською сільською радою не було видано під підпис письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми звільнення.

У відзиві Лип`янської сільської ради серед іншого зазначено, що головним спеціалістом економістом відділу бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_3 була подана 01.07.2022 на ім`я сільського голови с. Лип`янка, службова записка, у якій міститься інформація про проведений розрахунок з ОСОБА_1 відповідно до наказу директора, а також про підготовлений розрахунковий листок, який директор школи не отримав для вручення звільненому працівнику.

Серед матеріалів справи міститься розрахунковий лист від 30.06.2022 виданий Лип`янською сільською радою на ім`я ОСОБА_1 . У означеному розрахунковому листі, у графі «ознайомлений та отримав» відсутній підпис позивачки.

У судовому засіданні ОСОБА_2 , який на час звільнення ОСОБА_1 був директором Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради і відповідно її роботодавцем, в усній формі повідомив позивачку про те, що їй повинні зателефонувати із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та повідомити про можливість отримати розрахунковий лист. ОСОБА_2 вважав, що саме бухгалтерія Лип`янської сільської ради повинна була вручити розрахунковий лист позивачці при її звільненні. У той же час у матеріалах справи відсутні докази надання директору Лип`янського ліцею, підготовленого розрахункового листа бухгалтерією Лип`янської сільської ради для подальшого вручення позивачці. Письмово до Лип`янської сільської ради з проханням надати розрахунковий лист щодо ОСОБА_10 , директор ліцею не звертався. Так само Лип`янська сільська рада не передавала розрахунковий лист директору ліцею для подальшого його вручення позивачці.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про освіту» в редакції від 28.05.2023, яка була чинною на момент звільнення позивачки, керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

Відповідно до абз. 2,3 ч.3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки.

Відповідно до п.1.1, 1.8., 1.9 розділу І Статуту Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради у редакції 2021 року, затвердженого рішенням сесії Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 28.10.2021 №13-12/21, Лип`янський ліцей Лип`янської сільської ради є бюджетною установою, комунальним закладом освіти Лип`янської сільської ради. Ліцей є юридичною особою публічного права з дня реєстрації, має печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним номером, штамп, бланки зі своєю назвою, рахунки в установах банків. Ліцей знаходиться в комунальній власності, його засновником є Лип`янська сільська рада, уповноваженим органом засновника - відділ освіти, молоді та спорту, культури і туризму Лип`янської сільської ради. Згідно п.1.14 згаданого Статуту, засновник здійснює фінансування ліцею, його матеріально - технічне забезпечення, закріплює за закладом необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, встановлює територію обов`язкового обслуговування, забезпечує харчування та підвіз учнів, передбачені законодавством. Відповідно до п.4.10 розділу IV цього Статуту, керівник ліцею у межах наданих йому повноважень призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки. Вирішує питання фінансово-господарської діяльності за погодженням із структурними підрозділами Лип`янської сільської ради, які регулюють фінансову та господарську діяльність. Відповідно до п. 5.4 розділу V цього Статуту, порядок ведення бухгалтерського обліку в ліцеї визначається засновником відповідно до законодавства. Бухгалтерський облік здійснюється відділом бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради.

Суд вважає хибною позицію позивачки про те, що розрахунковий лист їй мала вручити Лип`янська сільська рада, адже остання не була безпосередній роботодавцем позивачки, оскільки таким роботодавцем був саме керівник Лип`янського ліцею, яким на той час був ОСОБА_2 .

Отже, суд вважає, що роботодавець, у нашому випадку директор ліцею, яким на час звільнення ОСОБА_10 був ОСОБА_2 , не вручив розрахунковий лист від 30.06.2022 позивачці у день її звільнення, що є порушенням вимог ст. 116 КЗпПП України.

У той же час посадовим особам Лип`янської сільської ради, починаючи із 30.06.2023 було достеменно відомо, що позивачка не отримала відповідного розрахункового листа у день звільнення, проте жодних заходів із усунення цього недоліку у продовж аж до 29.05.2023 року (дата звернення позивачки до Лип`янської сільської ради із відповідною заявою) сільською радою, як засновником Лип`янського ліцею, із власної ініціативи не було вжито, тобто проявлена бездіяльність.

Саме через не виконання, як посадовими особами Лип`янської сільської ради, відповідальними за підготовку розрахункового листа, так і директором ліцею, на якого покладені обов`язку щодо вручення позивачці у день звільнення розрахункового листа, остання змушена була звертатися 29.05.2023 року до Лип`янської сільської ради із відповідною письмовою заявою про видачу їй розрахункового листа, який повинен був бути їй виданий при звільненні.

Отже, позивачка отримала свій розрахунковий лист разом із відповіддю на своє звернення лише 16.06.2023, отримавши відповідний цінний лист від Лип`янської сільської ради. (а.с. 55-58) Звернення до суду із цим позовом відбулося 11.09.2023, що підтверджується датою проставленою «Укрпоштою» на поштовому конверті. (а.с. 71).

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до п.1 «Прикінцевих положень» Кодекс законів про працю України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Оголошення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 за № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі Постанова №1236 від 09.12.2020). До цієї постанови неодноразово вносилися зміни.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У цьому випадку позивачка не повинна була обґрунтовувати поважність причин пропуску строку для вирішення трудового спору, оскільки звернулася не пізніше ніж три місяці після закінчення строку карантину, який встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 справа № 947/8885/21.

Щодо аргументу позивачки про недопустимість доказів наданих відповідачем Лип`янською сільською радою, оскільки вони не завірені у відповідності до вимог п.5.26 ДСТУ 4163:2020.

Відповідно до ч.4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, затверджений Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики. Правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у пункті 5.27 ДСТУ 4163-2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду. Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 233/4365/18 від 04.07.2023.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 170/129/21 від 18.01.2023 аналізуючи зміст статті 95 ЦПК України, зробила висновок, що: 1) письмові докази подаються в оригіналі або копіях; 2) копії поданих документів мають бути засвідчені у порядку, встановленому законодавством; 3) учасник справи, який подає письмові докази в копіях, зазначає про наявність у нього оригіналу такого документа і засвідчує копію такого доказу своїм підписом із зазначенням дати засвідчення копії; 4) якщо в учасника справи немає оригіналу, він подає наявну у нього копію письмового доказу і може заявити клопотання про витребування цього доказу у відповідного учасника справи; 5) за відсутності такого клопотання таке витребування може зробити суд з власної ініціативи. Зазначена норма не містить вимог щодо будь-якого засвідчення копій документів, оригіналів яких позивач не має, а загальне правило щодо подачі копій, засвідчених належним чином, слід тлумачити у контексті усієї зазначеної статті ЦПК України.

Додані до відзиву письмові докази містять напис (згідно з оригіналом), печатку Лип`янської сільської ради, підпис, прізвище та ініціали особи, проте дата засвідчення доказів відсутня.

Суд відхиляє аргументи позивачки щодо недопустимості доказів наданих відповідачем через невідповідність їх вимогам ДСТУ.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до абз. 28, 30 пункту 2 розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181, у редакції від 27.04.2022 року, яка була чинною станом на 01.07.2022 року, реквізит службового документа - обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили. Службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити.

Відповідно до п.5 Глави 2 розділу ІІІ згаданих Правил, факт надходження документа до установи обов`язково фіксується шляхом проставлення на вхідних документах відмітки про його надходження до установи, яка проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора на лицьовому полі у правому куті нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа. У разі застосування автоматизованої системи реєстрації зазначена інформація наноситься за допомогою штрих-коду.

Відповідно до п.1-3, 5 Глави 3 розділу ІІІ Правил, службовий документ, отриманий установою або створений нею, у тому числі для внутрішнього користування, вважається внесеним до документаційного фонду установи з моменту його реєстрації. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації і полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою установою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа, шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Під час реєстрації документу надається умовне цифрове (літерно-цифрове) позначення - реєстраційний індекс. Елементами реєстраційного індексу є порядковий номер документа у межах групи документів, що реєструються, який доповнюється індексами, що застосовуються в установі, зокрема індексами за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ, тощо. Окремо реєструються службові листи. Структурні підрозділи установи реєструють створені ними доповідні та службові записки.

Відповідно до п.1,3,4 Глави 4 розділу ІІІ Правил, зареєстровані документи передаються на розгляд керівництва установи в день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час. Телеграми, телефонограми та інші термінові документи передаються негайно.

Документи, розглянуті керівництвом установи, повертаються з резолюцією щодо їх виконання в службу діловодства, яка здійснює передачу документів на виконання.

Документ, виконання якого доручено кільком структурним підрозділам, може бути переданий виконавцям у порядку визначення їх у резолюції або одночасно у вигляді копій з передачею оригіналу головному виконавцю, визначеному в резолюції першим. У разі впровадження електронного документообігу співвиконавці отримують документ в електронній формі.

Факт передачі документів виконавцям фіксується шляхом проставлення відповідної відмітки в реєстраційній формі із зазначенням інформації про виконавців, яким передано оригінал документа та його копії.

Відповідно до абз.2 п.3 Глави 5 розділу ІІ цих правил у документах, складених не на бланку (заяви працівників, доповідні записки, довідки тощо), дата проставляється автором документа нижче підпису.

Службова записка від 01.07.2022 складена Головним - спеціалістом економістом Катериною Бакуменко, і погоджена начальником відділу головним бухгалтером Надією Шевченко, не має юридичної сили та є недопустимим доказом, оскільки була складена із грубим порушенням чинного законодавства, зокрема Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181. Так, у ній відсутня відмітка про отримання документа, його реєстрації, резолюції керівника, дата документа проставлена вище підпису автора.

Відповідно до ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Тобто підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

Згідно з ч. 11 ст. 262 ЦПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Отже, вирішення питання щодо оцінки обставин визначених ч.1 ст.262 ЦПК України та постановлення окремої ухвали перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який безпосередньо сприймає та самостійно оцінює обставини за ч.1 ст.262 ЦПК України за наслідками чого приймає відповідне процесуальне рішення.

Вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду, та здійснюється ним з урахуванням, зокрема, значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.

Правова природа окремої ухвали як акту судової влади, свідчить про те, що вона не є інструментом вирішення юридичного спору, що виник між учасниками справи. Вона є інструментом реагування суду на певні факти порушення законодавства та/або прав особи.

Така думка повністю узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 560/4030/18 від 19.02.2020, якою надавалася оцінка питанню підсудності справи за позовом про зобов`язання виконати окрему ухвалу суду.

Зважаючи на викладене суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо винесення окремої ухвали.

Щодо позовної вимоги про стягнення щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на нього обов`язків за 2022 рік суд зазначає.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України « Про освіту», у редакції станом на 17.06.2022, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до п.8, 13 Постанови «Пленуму Верховного Суду України» N 13 від 24.12.99 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Умови оплати щорічної винагороди педагогічним працівникам регулюються Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 05.06.2000 року.

Відповідно до п 2-5 цього порядку щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці. Щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у пункті 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи. Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за погодженням з організацією вищого рівня. Щорічна грошова винагорода керівникам навчальних закладів чи методичних установ, які працюють на умовах контракту, надається незалежно від умов, визначених у контракті. Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень.

Отже, державою гарантується надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі не більш одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу, порядок виплати якої регулюється відповідним положенням.

Позивач перебувала із Відповідачем -1 (Лип`янський ліцей Лип`янської сільської ради) у трудових відносинах на посаді вчителя англійської мови з 15.08 1981 року по дату звільнення тобто до 30.06.2022 року, коли закінчився термін дії строкового трудового договору.

Відповідно до п 2-5 Порядку згаданого вище, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці. Щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у пункті 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи. Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за погодженням з організацією вищого рівня. Щорічна грошова винагорода керівникам навчальних закладів чи методичних установ, які працюють на умовах контракту, надається незалежно від умов, визначених у контракті. Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень.

Відповідно до п.3.5 розділу 3, Положення про надання грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого директором Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради від 30.03.2022 року, погодженого на засіданні профкому протокол від 11.05 №6, нарахування і виплата грошової компенсації проводиться бухгалтерією при відділі освіти ТГ на підставі відповідного наказу ліцею та відділу освіти.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 році виплата щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків ОСОБА_1 не проводилася, що підтверджується довідкою про нараховану та виплачену заробітну плату від 30.05.2022 № 57/108-04 виданої Лип`янською сільською радою Черкаської області. (а.с.63). У матеріалах справи відсутні докази видачі Відповідачем - 1, у період з 01.01.2022 по 30.06.2022 наказу про виплату позивачу ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди, передбаченої ст. 57 ЗУ «Про освіту».

У судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що наказу про виплату позивачу ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди, передбаченої ст. 57 ЗУ «Про освіту» він не видавав.

Відповідно до ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до п.4.10 розділу IV цього Статуту Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради у редакції 2021 року, затвердженого рішенням сесії Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 28.10.2021 №13-12/21, керівник ліцею у межах наданих йому повноважень вирішує питання фінансово-господарської діяльності за погодженням із структурними підрозділами Лип`янської сільської ради, які регулюють фінансову та господарську діяльність. Статутом не врегульовано, як саме має відбуватися погодження питань фінансово-господарської діяльності ініційованих керівником ліцею з боку структурних підрозділів Лип`янської сільської ради.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством.

У той же час матеріали справи не містять доказів звернення із письмовими ініціативами директора Лип`янського ліцею, які адресовані відповідним структурним підрозділам Лип`янської сільської ради щодо преміювання ОСОБА_10 грошовою винагородою за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на неї обов`язків за 2022 рік. Також відсутня і відповідна письмова відмова у такій ініціативі директора ліцею з боку структурних підрозділів Лип`янської сільської ради.

Право надання чи ненадання грошової допомоги за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків, а також визначення її розміру не входить до компетенції суду, оскільки встановлення розміру такої винагороди належить до компетенції директора Лип`янського ліцею та профспілкового комітету, а тому в цій частині позову слід відмовити. При цьому суд критично оцінює твердження позивачки, про те, що відповідні накази про виплату грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків, видавалися директором ліцею лише у випадку їх усного подальшого погодження начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради, а також твердження про те, що у погодженні виплати ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків за 2022 рік у розмірі 7 224,00 грн та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у 2022 році у розмірі 7224,00 грн, було відмовлено саме начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради ОСОБА_5 , яка формально послалася колишньому керівнику Лип`янського ліцею ОСОБА_2 на відсутність коштів у місцевому бюджеті. Жодних доказів на підтвердження цих тверджень надано не було, тому суд вважає їх припущенням.

Суд також критично оцінює твердження колишнього директора Лип`янського ліцею Гнатика М.С., який у судовому засіданні зазначив, що для видачі ним будь-якого наказу, які стосувалися грошових виплат працівникам, він попередньо мав отримати в усній формі погодження від працівників Лип`янської сільської ради.

Щодо позовної вимоги про стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1 розділу V Статуту Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради у редакції 2021 року, затвердженого рішенням сесії Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 28.10.2021 №13-12/21, фінансово-господарська діяльність ліцею здійснюється відповідно до законів України «Про дошкільну освіту», «Про освіту», «Про повну освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

З огляду на довідку про нараховану та виплачену заробітну плату від 30.05.2023 року №57/108-04, видану Лип`янською сільською радою Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 року по 30.06.2022 року не виплачувалася допомога на оздоровлення. (а.с.63).

У свій заяві від 02.06.2022 ОСОБА_1 просила виплатити їй оздоровчі. (а.с. 96). Наказ про виплату допомоги на оздоровлення педагогічних працівників був винесений директором Лип`янського ліцею 20.07.2022 року, проте на той час позивачка вже була звільнена із посади вчителя та не перебувала у трудових відносинах. Окремого наказу директора ліцею, який стосується ОСОБА_1 про виплату їй допомоги на оздоровлення матеріали справи не містять.

У судовому засіданні представник відповідача Лип`янської сільської ради зазначила, що у розпорядженні сільської ради такої заяви не має. Крім того ця заява не зареєстрована та не завізована директором.

Твердження представника відповідача, щодо відсутності у них копії заяви ОСОБА_1 про надання щорічної відпустки суд сприймає критично, адже копія цієї заяви була надана саме відповідачем разом із відзивом на позов.

Наказом директора Лип`янського ліцею від 31.05.2022 №1-в було надано відпустку ОСОБА_1 за період роботи з 15.08.2021 - 30.06.2022 року терміном 16 календарних днів, з 15 червня по 30 червня. Втім цим наказом не було передбачено виплату допомоги на оздоровлення. (а.с.60-61).

Окремого наказу директора ліцею, який стосується ОСОБА_1 про виплату їй допомоги на оздоровлення матеріали справи не містять.

У довідці про нараховану та виплачену заробітну плату видану Лип`янською сільською радою Звенигородського району Черкаської області від 30.05.2023 №57108-04 зазначено, що з 01.01.2022 по 30.06.2022 включно було нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 124 488,55 грн. У стовпчику таблиці з написом - « В тому числі: виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки» стоїть риска, тобто інформація не відображена. (а.с. 63).

У наказі №27-к від 22.06.2022 року, виданого директором Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради «Про звільнення ОСОБА_1 », зазначено - « 1.Звільнити ОСОБА_1 з посади вчителя англійської мови ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору 30 червня 2022 року. 2.Головному бухгалтеру відділу обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради ОСОБА_7 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 40 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 15 серпня 2021 року по 30 червня 2022 року». (а.с. 52). У цьому наказі відсутня вказівка щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, чи всіх сум які повинні бути виплачені при звільненні. Будь-яких погоджень від структурних підрозділів Лип`янської сільської ради цей наказ не містить, так само не містить зауважень щодо його змісту.

У розрахунковому листі від 30.06.2023 року виданому ОСОБА_1 Лип`янською сільською радою, відсутня інформація щодо суми нарахованої допомоги на оздоровлення. (а.с. 54).

Отже, відпустка позивачці у 2022 році надавалася проте виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу не здійснювалась.

У відзиві Лип`янська сільська рада зазначила, що відділом бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради були нараховані розрахункові ОСОБА_1 при звільненні відповідно до наказу директора школи від 22.06.2022 №27-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Ця позиція була озвучена і у судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_11 .

Суд уважає, що не зважаючи на виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 у якому відсутня вказівка на виплату допомоги на оздоровлення мав би внести зауваження щодо відсутності посилання у ньому на цю виплату, або про відсутність в наказі вказівки на виплату всіх сум на які має право працівник при звільненні. У будь-якому випадку працівники відділу бухгалтерського обліку Лип`янської сільської ради при здійсненні нарахування розрахункових коштів позивачці повинні були розуміти, що виданий наказ стосуються саме звільнення працівника, а тому зобов`язані були діяти з дотриманням вимог ст. 116 КЗпП України.

Ураховуючи встановлені обставини справи, позовну вимогу про стягнення із відповідача допомоги на оздоровлення за 2022 рік у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати), що становить 7224,00 грн, необхідно задовольнити.

Відповідно до п. 164.6 ст. 164 ПК України, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно п.167.1. ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно п. 16 1 підрозділу 10 Інші перехідні положення, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до п.168.1.1. ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно зі п.171.1. ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.12.2021 року зробила правовий висновок про те, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/12623/19 від 08.02.2022 зробила висновок про те, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 14 448,00 грн.

Суд зазначає, що згідно зі ст.5 Закону України «Про оплату праці» суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила визначення середнього заробітку працівника передбачені Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.5 розділу IV зазначеного порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 даного розділу передбачається, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У постанові Верховного Суду у справі №643/14838/16-ц від 06.11.2019 міститься висновок в якому вказано, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку підлягає застосуванню формула, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку. Подібний правовий висновок мітиться у постанові Верховного Суду у справі № 646/3282/17 від 19.10.2021.

Відповідно до ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно зі ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до довідки наданої Лип`янською сільською радою від 06.07.2023 № 300, заробітна плата позивача за травень 2022 року становила 17157,01 грн; за квітень 2022 року -17157,01 грн. (а.с.67).

Відповідно до ч.3 -6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» п`ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".

Таким чином у квітні 2022 року при п`ятиденному робочому тижні був 21 робочий день, а у травні 2022 року - 22 день. Загальна кількість - 43 дні.

Отже середньоденна заробітна плата позивача становить 17157,01 + 17157,01 = 34314,02 грн/ 43 = 798,00грн.

Період затримки виплати середньої заробітної плати з 01.07.2022 року по 31.12.2022 становить: 21 робочий день за липень 2022 +23 робочих дні за серпень 2022 року +22 робочих дні за вересень 2022 +21 робочий днів за жовтень 2022 +22 дні за листопад 2022 року + 22 робочих дні за грудень 2022 року = 131 день.

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки при звільненні за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 становить 798,00* 131 = 104 537,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у справі № № 761/9584/15-ц від 26.06.2019 виснувала про те, що законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: Розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.

Період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

Ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Ураховуючи, що розмір середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, перевищує розмір заборгованості по заробітній платі при звільненні у загальному, тобто є очевидно неспівмірним із загальною сумою заборгованості, суд вважає справедливим зменшення розміру середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні позивача до розміру суми, яка не була виплачена, тобто розміру допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, а саме до 7224,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Проте за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід сплачувати судовий збір.

Згідно зі ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання заяви у справах позовного провадження сплачується судовий збір фізичними особами у розмір 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023рік», у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: на 1 січня 2023 року - 2648,00 гривні. Тобто, мінімальний розмір судового збору за подання заяви у справах позовного провадження має становити 2684,00 *0,4 = 1073,60 гривень.

За позовну вимогу про стягнення щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків у розмірі 7224,00 грн, допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі 7224,00 грн, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку, який суд стягує із відповідача.

Крім цього позивач просить стягнути поштові витрати пов`язані із вчиненням процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.1.ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачка надала на підтвердження своїх поштових витрат а саме: фіскальний чек Укрпошти від 23.10.2023 на суму 43,00 грн, №0408033955056, яким підтверджується оплата за пересилання Лип`янському ліцею Лип`янської сільської ради копії відповіді на відзив (а.с. 123); фіскальний чек Укрпошти від 23.10.2023 на суму 43,00 грн, №04080339555048, яким підтверджується оплата за пересилання Лип`янській сільській раді копії відповіді на відзив (а.с. 124); фіскальний чек Укрпошти від 23.10.2023 на суму 43,00 грн №0408033955013, яким підтверджується оплата за пересилання В.о. голови Лип`янської сільської ради копії відповіді на відзив (а.с. 125); фіскальний чек Укрпошти від 23.10.2023 на суму 43,00 грн №0408033955005, яким підтверджується оплата за пересилання Шполянському районному суду Черкаської області відповіді на відзив (а.с. 126); фіскальний чек Укрпошти від 11.09.2023 на суму 55,00 грн №0408033941926, яким підтверджується оплата за пересилання Шполянському районному суду Черкаської області позову з додатками (а.с. 128-129); фіскальний чек Укрпошти від 16.11.2023 на суму 50,00 грн №0420528758117, яким підтверджується оплата за пересилання ОСОБА_2 позову з додатками (а.с. 152); фіскальний чек Укрпошти від 20.11.2023 на суму 43,00 грн №0408033986300, яким підтверджується оплата за пересилання Шполянському районному суду Черкаської області заяви з додатками (а.с. 156); фіскальний чек Укрпошти від 23.10.2023 на суму 43,00 грн №0408033954998, яким підтверджується оплата за пересилання Шполянському районному суду Черкаської області заяви з додатками (а.с. 156).

Загальний розмір поштовий витрат позивача становить - 43,00+43,00+43,00+43,00+55,00+50,00 +43,00+43,00 = 363,00 грн.

Отже, поштові витрати позивачки пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, мають бути відшкодовані, така позиція узгоджується із додатковою постановою Верховного Суду у справі № 759/5806/20 від 18.09.2023

На підставі вище викладено, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 47, 116, 117, 233, 234 КЗпП України, ст. 57 Закону України «Про освіту», ст.6, 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст.1, 5, 27 Закону України «Про оплату праці», ст. 15, 16 ЦК України, ч.ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 12, 13, 60, 76-81, 89, 124, 141, 263-265, 274-279, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323522, юридична адреса: вул. Івана Гончара, буд. 1а, с. Лип`янка, Звенигородський район, Черкаська область, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 29.04.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі, заборгованість по заробітній платі при звільненні, а саме допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у 2022 році у загальному розмірі 7224,00 (сім тисяч двісті двадцять чотири гривні 00 копійок), з утримання із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнути із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323522, юридична адреса: вул. Івана Гончара, буд. 1а, с. Лип`янка, Звенигородський район, Черкаська область, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 29.04.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі, середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 7224,00 (сім тисяч двісті двадцять чотири гривні 00 копійок), з утримання із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнути із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323522, юридична адреса: вул. Івана Гончара, буд. 1а, с. Лип`янка, Звенигородський район, Черкаська область, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 29.04.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323522, юридична адреса: вул. Івана Гончара, буд. 1а, с. Лип`янка, Звенигородський район, Черкаська область, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 29.04.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі, поштові витрати у сумі 363,00 (триста шістдесят три гривні 00 копійок).

Стягнути із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323522, юридична адреса: вул. Івана Гончара, буд. 1а, с. Лип`янка, Звенигородський район, Черкаська область, інші відомості про особу суду не відомі, на користь, на користь держави, судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок): за такими реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Шполянського

районного суду С.С. Сивокінь

Рішення в повному обсязі складене 15.01.2024 року.