Рішення

від 15.01.2024 по справі 459/2312/23

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2312/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Червоноградський ринок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в суд з даним позовом та просить стягнути з відповідачки у його користь заборгованість за Договором оренди торговельного місця на КП «Червоноградський ринок» №973 від 28.12.2018р. у розмірі 9709,75грн. пеню в розмірі 760,79грн., 3% річних в сумі 659,88грн., інфляційні втрати в сумі 3974,82грн., неустойку у розмірі 17870,64грн., витрати на професійну правову допомогу в сумі 5000,00грн. а також зобов`язати відповідачку звільнити торговельне місце на ринку шляхом демонтажу контейнера, що використовується в торгівельній діяльності.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.12.2018 року між КП «Червоноградський ринок» в особі директора Воєводи С.Г. та ОСОБА_1 укладено Договір оренди торговельного місця на КП «Червоноградський ринок» №973 (надалі Договір) із кінцевим терміном 31.12.2021р. Згідно умов Договору позивач як Орендодавець надає Орендарю (відповідачці) в оренду торговельне місце площею 4,32 м2 яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку за №922.

Згідно п.4.1 та 4.2. Договору розмір плати за оренду Торговельного місця становить 527,26грн. щомісяця, однак згідно Наказу директора ринку №136 від 19.05.2020р. з 17.03.2020р. по 15.05.2020р. на час карантину введено в дію тарифи на послуги оренди в сумі 0,96грн. за день що становить 235,87грн. за вказаний період. У період 15.05.2020р. по 30.06.2020р. діяв тариф 4,05грн./м2 на день тому плата за цей період становить 805,94грн. Із 10.10.2020р. директором ринку затверджено ціни на орендну плату в розмірі 4,00грн. за 1м2 у день. У період з 01.01.2021р. по 31.01.2021р. на період дії протиепідемічних заходів ціна за оренду становить 1,39грн. у день та за вказаний період склала 344,00грн. У період дії «червоного» рівня епідемічної небезпеки з 25.03.2021р. 26.04.2021р. ціна за оренду становила 1,39грн. у день та за вказаний період склала 414,72грн. Таким чином за період 01.01.2020р. по 16.05.2023р. Орендодавцем нараховано 11285,75грн. а Орендарем сплачено 1049,00грн., тому сума заборгованості складає 9709,47грн.

Оскільки відповідач прострочила суму основного зобов`язання тому позивачем нараховано штрафні санкції: пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, 3% річних від простроченої суми, інфляційних втрат та неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період січень 2022р. по травень 2023р.

Згідно п.3.2.10 Договору Орендар зобов`язаний протягом 10 календарних днів з моменту припинення ді Договору звільнити торговельне місце від розташованої на ньому тимчасової споруди контейнера, що використовувався для підприємницької діяльності. Враховуючи, що термін дії договору закінчився 31.12.2022р., однак відповідач не виконала своїх зобов`язань щодо звільнення торговельного місця, тому позивачем заявлено вимогу про зобов`язання звільнити торговельне місце на ринку шляхом демонтажу тимчасово споруди, що використовується в торгівельній діяльності.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 31.08.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

28.12.2018 року між КП «Червоноградський ринок» в особі директора Воєводи С.Г. та ОСОБА_1 укладено Договір оренди торговельного місця на КП «Червоноградський ринок» №973.

Згідно умов п. 1 Договору предметом договору є торговельне місце №922, загальною площею 4,32 м2, що розташоване на схемі розташування торгівельних місць на ринку, яке облаштовано тимчасовою спорудою некапітальної забудови Контейнер, що є власністю Орендаря. Торговельне місце надається для реалізації та зберігання товару.

Згідно п.3.2.10 Договору після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний повністю звільнити Торговельне місце від розташованої тимчасової споруди протягом 10 календарних днів.

Пунктом 4.2. даного Договору визначено, що розмір орендної плати за торговельне місце складає 527,26грн. на місяць в т.ч. ПДВ.

Пунктом 4.5 даного Договору сторони погодили, що тарифи на оренду та додаткові послуги за договором встановлюються Орендодавцем та можуть бути ним переглянуті.

Згідно розділу 5 договору оренди сторони дійшли згоди, що цей Договір є укладеним по 31.12.2021р. Дія договору припиняється у разі: закінчення терміну ді договору, за згодою сторін, за рішенням однією із сторін.

Позивач зазначає, що відповідачка умови договору в частині сплати орендної плати не виконала належним чином, орендна плата не сплачена протягом 01.01.2020р. 16.05.2023р.

За прострочення у звільненні торговельного місця позивач нарахував відповідачці неустойку з січня 2022 року по травень 2023 року в розмірі 17870,64грн.

24.03.2023р. позивач КП «Червоноградський ринок» надіслав відповідачці ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за порушення умов Договору за оренду Торговельного місця на суму 9709,47грн. із зазначенням терміну для погашення боргу та повідомив про наслідки: нарахування штрафних санкцій і звернення до суду.

Також з наданого позивачем і приєднаного до матеріалів справи Акту звірки взаємних розрахунків який нарахований відповідачці ОСОБА_1 за 01.01.2018р. по 24.03.2023р. за Договором №973 від 28.12.2018р. за вказаний період борг по орендній платі складає 17615,47, який останньою був частково погашений у розмірі 7906,00грн., а тому залишкова сума заборгованості складає 9709,47грн.

Таким чином в ході розгляду справи судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини, даний факт знайшов своє підтвердження у матеріалах справи та не оспорюється ніким із її учасників, а тому у даному випадку слід застосовувати норми закону щодо договірних відносин.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог частин першої статті 764 цього Кодексу, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України наслідки пов`язані з моментом припинення договору оренди (найму).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що із закінченням строку договору оренди на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у орендаря виникає новий обов`язок - негайно повернути річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в оренду. Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Оскільки поведінка відповідача не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно (Постанова від 18.06.2023 №159/4159/22 Волинського апеляційного суду).

Таким чином, з вказаного слідує, що позивач звертаючись з даним позовом до суду про стягнення орендної плати та штрафу за порушення строків сплати орендної плати обрав невірний спосіб захисту свого права, оскільки після припинення договору оренди користування майном стає неправомірним. У випадку якщо орендар не повертає майно після закінчення строку договору оренди орендодавець вправі звернутися до суду з позовом про стягнення з орендаря неустойки (ч. 2 ст. 785 ЦК України), в межах розгляду якого орендар вправі спростувати доводи щодо неповернення ним цього майна чи наявності вини у такому неповерненні.

Така неустойка є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі припинення договору, якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Враховуючи вищенаведене вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованість за Договором оренди торговельного місця у сумі 9709,75грн., та штрафних санкцій: пені в сумі 760,79грн., 3%річних в сумі 659,88грн. та інфляційних втрат в сумі 3974,82грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Отже, законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди.

Неустойка в сумі 17870,64грн. нарахована позивачем, виходячи із подвійного розміру щомісячної орендної плати. Розрахунок неустойки знаходиться в матеріалах справи.

На час розгляду справи відповідачкою не подано суду доказів на підтвердження сплати нарахованої неустойки та повернення торговельного місця позивачу.

Оскільки ОСОБА_1 в ході розгляду справи відзив на позовну заяву не подала, не спростувала доводи позивача щодо неповернення нею орендованого майна торговельного місця на КП «Червоноградський ринок» чи наявності вини у такому неповерненні, враховуючи вимоги ст. 785 ЦК України суд приходить до переконання про задоволення вимоги в частині стягнення з відповідачки неустойки в розмірі, зазначеному у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У п. 3.2.10 Договору сторони погодили, що орендар після припинення дії договору оренди протягом 10 календарних днів зобов`язаний звільнити Торговельне місце від розташованої на ньому тимчасової споруди некапітальної забудови.

Звертаючись до суду із даним позовом представником КП «Червоноградський ринок» заявлено вимогу, зокрема про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити торговельне місце площею 4,32 м2 на ринку за №922 шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови контейнера, що використовується в торговельній діяльності.

Також у матеріалах справи наявні докази, що між сторонами велись перемовини щодо повернення майна з оренди у досудовому порядку, зокрема дана вимога ставилася ОСОБА_1 24.03.2023р. Вимога про погашення заборгованості, яка була скерована на адресу останньої рекомендованим листом.

Таким чином, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що між сторонами діяв договір оренди торговельного місця №973, із кінцевий терміном якого скінчився 31.12.2021р., факт користування/володіння річчю поза межами дії договору між сторонами не оспорюється.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна з оренди станом на час розгляду справи суду не дано а тому суд приходить до переконання про задоволення позовної вимоги в цій частині.

Додатково зазначаю, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення відповідачем дій, які би свідчили про реальний намір передати позивачу орендоване майно та підписати з останнім відповідний акт приймання-передачі чи укласти новий договір оренди, оскільки у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 припинила діяльність фізичної особи-підприємця, даний факт також було перевірено судом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Також у позовній заяві представником позивача КП «Червоноградський ринок» заявлено вимогу про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн., однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази витрат на правову допомогу а лише наявний ордер №1216110 між КП «Червоноградський ринок» та адвокатом Бердар С.В.

Згідно висновку Верховного суду, викладеного у постанові № 370/463/21 від 06.12.2023р. витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином у зв`язку із відсутністю документально підтверджених понесених витрат позивача на правничу допомогу суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Червоноградський ринок» неустойку за договором оренди торговельного місця №973 від 28.12.2018р. у розмірі 17870 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень) 64коп.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити торговельне місце площею 4,32 м2, яке відображене на схемі розташування торговельних місць на ринку за №922 шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови контейнера, що використовується в торговельній діяльності.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручено в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: Комунальне підприємстве «Червоноградський ринок» ЄДРПОУ 0324922314, місце знаходження: 80105, м. Червоноград, вул. Сокальська 5, Львівської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Л. Ю. Фарина