Ухвала

від 15.01.2024 по справі 183/3324/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3324/22

№ 2/183/4925/23

У Х В А Л А

15 січня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Губиниської селищної ради до Новомосковської районної державної адміністрації, Фермерського господарства «Самара», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання припиненим права користування земельною ділянкою, визнання державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність,

за участю:

представника позивача Луковенка А.А.

представника відповідача Новомосковської районної ради Рудня Д.С.,

представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_11 , -

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року Губиниська селищна рада звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову (т.2, а.с. 25) просила:

- визнати право користування земельною ділянкою площею 18,6900 га, кадастровий номер 1223281500:01:009:0002 та право користування земельною ділянкою площею 34,3000 га, кадастровий номер 1223281500:01:009:0001, які розташовані на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що були визначені на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Нв № 000148, виданого на підставі рішення сесії ХХІІ скликання Новомосковської районної Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області 31 травня 1996 року № 7-8/ХХІІ, з урахуванням змін внесених на підставі рішення Новомосковської районної ради ІІ сесії ХХІІІ скликання № 8-17/ХХІІІ від 29 липня 1999 року припиненими з моменту смерті ОСОБА_12 ;

- визнати Державний акт на право постійного користування землею серії ДПН в № 000148, виданий на підставі рішення сесії ХХІІ скликання Новомосковської районної Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області 31 травня 1996 року № 7-8/ХХІІ, з урахуванням змін внесених на підставі рішення Новомосковської районної ради ІІ сесії ХХІІІ скликання № 8-17/ХХІІІ від 29 липня 1999 року (зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 148), таким, що втратив чинність з моменту смерті ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року, закрито провадження по справі за позовом Губиниської селищної ради до Новомосковської районної державної адміністрації, Фермерського господарства «Самара», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання припиненим права користування земельною ділянкою, визнання державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2023 року, скасовано і справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 листопада 2023 року, справу передано на розгляд судді Сорокі О.В.

28 грудня 2023 канцелярією Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області зареєстровано заяву представника позивача Губиниської селищної ради - Луковенко Антона Андрійовича про відвід судді Сороки О.В., яку він мотивує тим, що справа, в якій ухвала про закриття провадження була скасована судом апеляційної інстанції згідно діючого законодавства не може бути передана на розгляд тому самому судді першої інстанції, що розглядав справу до закриття провадження у справі.

Крім того, як зазначає представник позивача, провадження у справі було відкрито 05.07.2022 року. Протягом року суд не провів жодного засідання, яке було б направлено саме не справедливий, неупереджений розгляд справи та встановлення обставин. Жодних розумних строків на стадії підготовчого засідання дотримано не було. Після відкриття провадження у справі, суд відразу, на наступному судовому засіданні, вирішив задовольнити заяву ФГ «Самара» та зупинив провадження. 01.12.2022 Дніпровським апеляційним судом скасовано дану ухвалу та справу направлено на новий розгляд. З 01.12.2022 суд розглянув чергову заяву ФГ «Самара», на підставі якої закрив провадження 08.08.2023, тобто через сім місяців після скасування Дніпровським апеляційним судом ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження. Представник позивача вказує, що ФГ «Самара» у справі є відповідачем, який у свою чергу заперечує проти позову та інших позицій позивача, тобто ФГ «Самара» є процесуальним опонентом позивача - Губиниської селищної ради і всі процесуальні дії, в тому числі, заяви та клопотання відповідача про зупинення, закриття провадження направлені проти позиції позивача. Тому, представник позивача вважає, що Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі судді Сороки О.В. позбавив Губиниську селищну раду права на захист своїх порушених прав та законних інтересів у судовому порядку, окрім того, проводячи судовий розгляд виключно з приводу клопотань відповідача протягом року, судом було порушено принцип верховенства права, змагальності сторін, розумності строків.

Також, клопотання відповідача про зупинення провадження та клопотання про закриття провадження є необґрунтованим, як і ухвала від 28.07.2022 року та ухвала суду від 08.08.2023 року, що підтверджується рішенням апеляційного суду. Представник позивача вважає, що судом першої інстанції порушено норми цивільного процесуального законодавства, порушення прав позивача, внаслідок чого рішення суду було прийнято на користь процесуального опонента.

Враховуючи викладене, представник позивача наголошує на тому, що участь судді Сороки О.В. у справі може створити враження в учасників, що в судді вже склались певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін, що в свою чергу може зашкодити всебічному, повному неупередженому та об`єктивному розгляду справи.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача, заяву про відвід судді підтримав та наполягав на її задоволенні з зазначених у ній підстав.

Представник відповідача Новомосковської районної ради - Рудень Д.С., в підготовчому судовому засіданні залишив вирішення даного питання на розсуд суду.

Представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_11 , в підготовчому судовому засіданні підтримала заяву представника позивача про відвід судді.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, розглянувши подану заяву, дійшов до наступного висновку.

Так, у відповідності ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, о розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до ч.1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

У відповідності до вимог частин 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.2). Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Вирішуючи заяву про відвід судді в частині неможливості повторної участі судді при розгляді цієї справи, суд враховує вимоги ч.1 ст. 37 ЦПК України, однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року про скасування ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2023 року про закриття провадження у справі, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, тобто раніше визначеному складу суду, тому протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 16 листопада 2023 року, справу передано на розгляд судді Сорокі О.В.

Вирішуючи заяву про відвід з підстав виникнення сумніву у неупередженості або об`єктивності судді, суд звертає увагу на наступне.

Так, заява про відвід мотивована тим, що участь судді Сороки О.В. у даній справі може створити враження в учасників, що в судді вже склались певні об`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін, що в свою чергу може зашкодити всебічному, повному неупередженому та об`єктивному розгляду справи.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

В той же час, відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Крім того, слід зазначити, що ЄСПЛ встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього. У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі № 826/14033/17.

Необ`єктивність та неупередженість судді, на думку представника позивача обґрунтовуються тим, що суддею Сорокою О.В. прийнято два процесуальних рішення, які скасовані апеляційною інстанцією.

За таких обставин, заявлений відвід є необґрунтованим, тому вирішення питання про відвід судді необхідно передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Згідно з п. 7 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід (п. 11 ч. 1 ст.253 ЦПК України).

Разом з тим, оскільки зупинити провадження у справі є правом, а не обов`язком суду, суд не вважає за необхідне зупиняти провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40, п.7 ст. 252 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Визнати необґрунтованим відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О.В., заявлений позивачем Губиниською селищною радою у цивільній справі за позовом Губиниської селищної ради до Новомосковської районної державної адміністрації, Фермерського господарства «Самара», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання припиненим права користування земельною ділянкою, визнання державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність.

Передати заяву позивача Губиниської селищної ради до канцелярії Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.