Постанова

від 15.01.2024 по справі 916/4196/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4196/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.І.

за участю представників учасників справи:

від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - Ніценко О.С., в порядку самопредставництва;

від Фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича , смт.Чаплинка,Чаплинський р-н, Херсонська обл. - не з`явився.

від Фермерського господарства «Агролюкс 2020», смт.Чаплинка, Чаплинський р-н, Херсонська обл. - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м.Київ,

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду, м. Одеса, суддя першої інстанції Бездоля Д.О. повний текст ухвали складено та підписано 20.11.2023 року

у справі №916/4196/23

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», м.Київ

до відповідачів 1) Фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича,

АДРЕСА_1 ) Фермерського господарства «Агролюкс 2020» вул.Котляревського,5 смт.Чаплинка, Херсонська обл.

про стягнення 392 729 грн.74 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.

У вересні 2023 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича та Фермерського господарства «Агролюкс 2020», в якій просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за договором про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансування державної підтримки суб`єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9 % в АБ «Укргазбанк» від 27.03.2020 року № 368/2020/ХОД-МСБ в розмірі 392 729 грн. 74 коп., з яких: поточна заборгованість за кредитом в сумі 187 147 грн., прострочена заборгованість за кредитом в сумі 133 682 грн.98 коп., прострочена заборгованість по процентам в сумі 56 100 грн. 80 коп., поточна заборгованість по процентам (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва) в сумі 125 547 грн.88 коп.

В обґрунтування позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за вищезазначеним договором в частині повернення кредитних коштів, а також сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі та у визначені договором строки, за виконання яких поручився відповідач-2, уклавши з позивачем договір поруки від 27.03.2020 року №368/2020/ХОД-МСБ-П.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 року у справі №916/4196/23 позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м.Київ, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року у справі №916/4196/23 (суддя Бездоля Д.О.) на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м.Київ.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що позивач, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору та не виконала процесуальний обов`язок з`явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 916/4196/23 скасувати повністю та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, апелянт вважає, що судом першої інстанції незаконно застосовані положення п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Вказує, що представник позивача 13.11.2023 року о 15:00 був приєднаний до системи відеоконференцз`язку та готовий був прийняти запрошення суду до ВКЗ, але з невідомих причин Господарський суд Одеської області не розпочав слухання справи о 15:00.

Крім того, звертає увагу суду, що 13.11.2023 року, окрім справи №916/4196/23, представник позивача приймав участь в інших судових засіданнях в Господарському суді Одеської області по інших справах в режимі відеоконференцз`язку, які були призначені на 15:20 год. та 15:30 год., що підтверджується звітом відеоконференцз`язку.

Виходячи із вищенаведеного, позивач зазначає про неправомірність ухвали суду Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року у даній справі, якою суд залишив без розгляду позовну заяву позивача, безпідставно вважаючи неявку позивача 13.11.2023 року у судове засідання по даній справі без поважних причин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 № 916/4196/23, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 року у справі №916/4196/23 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Ярош А.І. з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року відповідно до наказу голови суду від 06.12.2023 року №232-в, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/4196/23 було прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі: головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Разюк Г.П., Принцевська Н.М.

Відповідачі своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзиви на апеляційну скаргу, в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про відправку ухвали суду апеляційної інстанції про призначення справи до судового розгляду на офіційні електрони адреси, будь-яких заяв чи клопотань суду не надавали.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин постановлення ухвали і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду в даному випадку є правом, а не обов`язком сторін, з`явлення учасників судового процесу до судового засідання ухвалою суду не визнано обов`язковим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

За приписами п. 16 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м.Київ не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 916/4196/23 є законною та обґрунтованою та не потребує скасування або зміни, з огляду на таке.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2023 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича та Фермерського господарства «Агролюкс 2020», в якій просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за договором про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-та малого бізнесу за Програмою фінансування державної підтримки суб`єктів мікро-та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9 % в АБ «Укргазбанк» від 27.03.2020 № 368/2020/ХОД-МСБ в розмірі 392 729 грн. 74 коп., з яких: поточна заборгованість за кредитом в сумі 187 147 грн., прострочена заборгованість за кредитом в сумі 133 682 грн.98 коп., прострочена заборгованість по процентам в сумі 56 100 грн. 80 коп., поточна заборгованість по процентам (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва) в сумі 125 547 грн.88 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 року у справі №916/4196/23 позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м.Київ, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.10.2023 року об 11:00.

Судове засідання, призначене судом першої інстанції 30.10.2023 року об 11:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 року у справі №916/4196/23 слухання справи призначено на 13.11.2023 року о 15:00, в яке викликано учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року у справі №916/4196/23 на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м.Київ.

Інших належних та допустимих письмових доказів матеріали оскарження ухвали не містять.

Предметом апеляційного перегляду є правомірність постановлення ухвали місцевого господарського суду, якою залишено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі та погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За умовами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Пунктом 2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Крім того, за змістом ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: 1) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); 2) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, натомість його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, в силу якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, якою унормовано, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту ч.4 ст. 202 та п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст. 202 та п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, положення ч.4 ст.202 та п. 4 ч.1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено в постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у вересні 2023 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича та Фермерського господарства «Агролюкс 2020», в якій просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за договором про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-та малого бізнесу за Програмою фінансування державної підтримки суб`єктів мікро-та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9 % в АБ «Укргазбанк» від 27.03.2020 № 368/2020/ХОД-МСБ в розмірі 392 729 грн. 74 коп., з яких поточна заборгованість за кредитом в сумі 187 147 грн., прострочена заборгованість за кредитом в сумі 133 682 грн.98 коп., прострочена заборгованість по процентам в сумі 56 100 грн. 80 коп., поточна заборгованість по процентам (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва) в сумі 125 547 грн.88 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 року у справі №916/4196/23 позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м.Київ, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30 жовтня 2023 року об 11:00.

Судове засідання, призначене судом першої інстанції 30 жовтня 2023 року об 11:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2023 року у справі №916/4196/23 слухання справи призначено на 13 листопада 2023 року о 15:00, в яке викликано учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року у справі №916/4196/23 (суддя Бездоля Д.О.) на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м.Київ.

Оскаржуючи вказану вище ухвалу суду першої інстанції, позивач наголосив на тому, що судом першої інстанції безпідставно залишено позовну заяву без розгляду, оскільки він 13.11.2023 року о 15.00 готовий був прийняти запрошення суду до ВКЗ, але з невідомих причин Господарський суд Одеської області не розпочав слухання справи о 15:00, а у час, коли відбувалося судове засідання, він вже був зайнятий в інших судових засіданнях і не міг про це повідомити суд на його виклик.

Проте, судова колегія не погоджується з такою позицією апелянта, зважаючи на таке.

Так, норми, закріплені у ч.4 ст.202 та у п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 року у справі №905/458/21).

В той же час, норми ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду зі стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.

Саме така стала правова позиція Верховного Суду викладена у низці постанов останнього, зокрема, від 19.01.2022 у справі №904/6347/21, від 10.02.2021 у справі №916/365/17, від 01.11.2021 у справі №904/5646/20, від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20 тощо.

Колегія суддів наголошує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Позивачу беззаперечно відомо про існування ініційованого ним позовного провадження та, відповідно, саме позивач, який на розгляд суду поставив питання про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, повинен цікавитися станом розгляду його позовної заяви.

Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 04.05.2023 у справі №910/12087/21.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Німеччини").

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Закон про виконання рішень Європейського суду з прав людини 2006 року передбачає, що суди при розгляді справ повинні застосовувати Конвенцію і протоколи, а також прецедентне право суду як джерело права.

Отже, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Проаналізувавши обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, оскільки матеріалами справи підтверджується, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи на наступне судове засідання, яке було призначено на 13.11.2023 о 15 год.

З телефонограми Господарського суду Одеської області вбачається, що секретар судового засідання здійснював на номер телефона представника позивача телефонний дзвінок 13.11.2023 о 15.35, о 15.36, о 15:40, але останнім телефонограму прийнято не було.

Разом з тим, з протоколу судового засідання, яке проводилося в режимі відеоконференції від 13.11.2023 року №2133327 вбачається, що Господарський суд Одеської області у справі №916/4196/23 розпочав її слухання у режимі відеоконференції о 15 год. 34 хв., на яке не міг приєднатися представник позивача у зв`язку з тим, що брав участь у іншій відеконференції і головуючий по справі визначав необхідність неодноразового запрошення представника позивача до участі в судовому засіданні по даній справі, чекаючи на його приєднання до цієї відеоконференції. Але представник позивача не тільки не приєднався до участі в відеоконференції та і ніяким чином не повідомив суд про неможливість його участі в судовому засіданні або про розгляд справи без його участі.

Тобто, із зазначеного вище, судова колегія дійшла висновку про те, що позивачем було визначено пріоритетною участь в іншому судовому засіданні, в той час, як за його клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у даній справі, судом першої інстанції слухання було розпочате о 15.34 год. в цей же день і ніяких заяв або клопотань від представника позивача суду не надійшло.

Апеляційний суд звертає увагу, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

А тому, у даному разі, позивачем за власної волі підтверджено відсутність його бажання на участь у справі №916/4196/23 як представника позивача.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі на підтвердження підстав для скасування вірної по суті ухвали суду першої інстанції про залишення позову банку без розгляду, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, представник позивача був належним чином повідомлений про розгляд справи на 13 листопада о 15.00 год., в судове засідання не з`явився, про причини неявки в засідання не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання без участі від нього до суду не надходило. Водночас, посилання на те, що суд не розпочав судове засідання саме о 15.00 год. і це спричинило неможливість представника прийняти участь в засіданні, яке відбулось з 15.33 до 15.51 год. в цей же день, судовою колегією відхиляється, оскільки представник позивача заздалегідь знав, що в цей день судом були призначені декілька справ за участю цього ж позивача буквально через 15 - 20 хвилин, що завчасно потребувало визначення позивачем його можливості участі в цих справах майже одночасно, і позивач мав можливість обрати або декілька своїх представників, або повідомити суд про необхідність відкладення розгляду справи тощо. Ініціатива обрання пріоритетного судового засідання належала саме представнику позивача, який не здійснив будь-яких дій щодо повідомлення суду свого волевиявлення. Протилежного скаржником ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не доведено, тоді як аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17 жовтня 2023 року у справі №910/25456/15).

Отже, оскільки у даній справі позивач не подав до суду заяви про розгляд справи по суті за його відсутності та не повідомив суд про неявку та про поважність причини такої неявки, висновки суду першої інстанції про відсутність у нього передбаченої процесуальним законом можливості розгляду даної справи у спосіб, визначений законом, є законним та обґрунтованим.

А тому, сукупність зазначених обставин у даній справі, з урахуванням правових висновків суду касаційної інстанції щодо правозастосування норм процесуального законодавства, вказує на правомірність прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з огляду на зміст ч.4 ст. 202 та п. 4 ч.1ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали суду , у зв`язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ, не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року про залишення позову без розгляду по справі №916/4196/23 відповідає вимогам процесуального законодавства і немає достатніх правових підстав для її скасування.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ, на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/4196/23 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/4196/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 15.01.2024 року.

Повний текст постанови складено 16 січня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

Г.П.Разюк