Постанова

від 16.01.2024 по справі 910/700/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"16" січня 2024 р. Справа№ 910/700/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення та виклику учасників справи) апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 (повний текст складено 14.09.2023)

у справі №910/700/23 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради

до Житомирської обласної ради

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Житомирської обласної ради (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №403 одинадцятої сесії Ради VIII скликання від 14.07.2022 «Про припинення КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради реорганізувавши його шляхом приєднання до КНП «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр Житомирської обласної рад».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення відповідача прийняте з грубими порушеннями норм чинного законодавства, без дотримання положень Регламенту Ради щодо підготовки та розгляду процедурних питань на сесії, порядку внесення на сесію Ради проекту рішення, його обговорення та ухвалення.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.09.2023 у справі №910/700/23 зупинив провадження у справі №910/700/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 500/3752/21; зобов`язав учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/700/23.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що для надання правової оцінки правовідносинам у даній справі, вимоги в якій обґрунтовані прийняттям оскаржуваного рішення з грубими порушеннями норм чинного законодавства, без дотримання положень Регламенту Ради щодо підготовки та розгляду процедурних питань на сесії, порядку внесення на сесію Ради проекту рішення, його обговорення та ухвалення, має значення правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 500/3752/21 щодо предметної та суб`єктної юрисдикції спорів за участю органу місцевого самоврядування про реорганізацію (ліквідацію) комунальної установи, що є підставою для зупинення провадження у справі № 910/700/23 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №500/3752/21.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасування ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва іншим суддею.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки клопотання відповідача про зупинення провадження у справі розглянуто без участі представників позивача та третьої особи, при цьому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Як зазначає апелянт, справа №910/700/23 не є подібною із справою №500/3752/21, оскільки має свої індивідуальні властивості. Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, визначив відповідачем Житомирську обласну раду, а тому дана справа має розглядатись Господарським судом міста Києва за правилами виключної підсудності відповідно до частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України). Крім того, учасниками справи №500/3752/21 є інші юридичні особи, предметом позову є рішенням Кременецької міської ради від 03.06.2021 №1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та зміну назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області. Оскаржуване рішення у справі №910/700/23 передбачає припинення юридичної особи всупереч статті 49 Конституції України. На переконання позивача, даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для зупинення провадження у справі №910/700/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 500/3752/21.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.09.2023 витребував у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/700/23, відклав вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

05.10.2023 матеріали справи №910/700/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.10.2023 залишив без руху апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.10.2023 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) відповідно до вимог частини 2 статті 271 ГПК України.

16.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, за яким відповідач просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 залишити без змін, посилаючись на те, що для вирішення даної справи є необхідним висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №500/3752/21 щодо предметної та суб`єктної юрисдикції спорів за участю органу місцевого самоврядування про реорганізацію (ліквідацію) комунальної установи.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що наразі на розгляді Верховного Суду перебуває справа №910/697/23 за позовом Первинної профспілкової організації Обласного медичного центру здоров`я та спортивної медицини Житомирської обласної ради до Житомирської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення № 403 одинадцятої сесії Житомирської обласної ради VІІІ скликання від 14 липня 2022 року «Про припинення КНП «Обласний медичний центр здоров`я та спортивної медицини» Житомирської обласної ради, реорганізувавши його шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний консультативний центр» Житомирської обласної ради. Верховний Суд ухвалою від 16.08.2023 зупинив касаційне провадження у справі №910/697/23, відкрите за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації Обласного медичного центру здоров`я та спортивної медицини Житомирської обласної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі №910/697/23, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №500/3752/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М. про самовідвід від розгляду справи №910/700/23 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 задоволено, матеріали справи №910/700/23 відповідно до статті 32 ГПК України передано для здійснення автоматизованою системою визначення складу судової колегії.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 справу №910/700/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.11.2023 прийняв справу №910/700/23 до свого провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Частиною 1 статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У відповідності до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносини необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 вказала, що задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

На розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа №260/91/19 за позовом працівників поліклініки та мешканців району до Тячівської районної ради Закарпатської області, у якому просили визнати протиправним та нечинним рішення п`ятнадцятої сесії VII скликання Тячівської районної ради Закарпатської області від 29.11.2018 № 511 «Про державну реєстрацію припинення Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка» шляхом ліквідації». Позовні вимоги, з поміж іншого, були обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушена процедура підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях Тячівської районної ради Закарпатської області.

Велика Палата Верховного Суду у справі №260/91/19 зробила висновок про те, що спір про визнання протиправним і нечинним рішення районної ради про державну реєстрацію припинення комунального закладу (районної стоматологічної поліклініки) шляхом ліквідації підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у правовідносинах у справі №260/91/19 районна рада діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи (комунального закладу), тому оспорюване рішення в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи. Таке рішення є розпорядчим документом щодо власності територіальної громади, який передбачає індивідуалізовані приписи щодо ліквідації конкретної юридичної особи, є необхідним для вчинення реєстраційних дій з ліквідації лікувального закладу комунальної власності і після реалізації вичерпує свою дію.

На розгляді адміністративного суду перебувала справа №500/3752/21 за позовом Кременецької районної організації профспілки освіти і науки до Кременецької міської ради, у якому профспілка просила визнати протиправним та скасувати рішення Кременецької міської ради від 03.06.2021 №1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та зміну назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області».

Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовані тим, що при прийнятті рішення недотримано процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення, порушено порядок проведення громадських слухань в частині порядку скликання зборів громадян. Також не була врахована думка громадськості, які висловилися проти перепрофілювання навчального закладу, не повідомлено організацію профспілки за три місяці про реорганізацію закладу освіти, у зв`язку з чим не розглянуто профспілковим комітетом питання про надання згоди на реорганізацію закладу освіти.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №500/3752/21 вирішено передати зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки позивачем оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, з підстав порушення порядку його прийняття (недотримання процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення). Зазначене рішення оскаржене саме до адміністративного суду через суспільний інтерес до нього. На переконання колегії, зазначений спір не відноситься до спорів, що виникають з корпоративних правовідносин і його належить розглядати в суді адміністративної юрисдикції. В зв`язку з цим, Касаційний адміністративний суд зазначив про необхідність відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №260/91/19.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19.07.2023 прийняла справу №500/3752/21 до розгляду в порядку письмового провадження.

Судом враховано, що предметом позову є оскарження рішення відповідача №403 одинадцятої сесії Ради VIII скликання від 14.07.2022 «Про припинення КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради реорганізувавши його шляхом приєднання до КНП «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр Житомирської обласної рад», яке, на думку позивача, прийняте з порушеннями норм чинного законодавства, без дотримання положень Регламенту Ради щодо підготовки та розгляду процедурних питань на сесії, порядку внесення на сесію Ради проекту рішення, його обговорення та ухвалення.

В той же час, предметом позову у справі №500/3752/21 є рішення Кременецької міської ради від 03.06.2021 №1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та зміну назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області», яке, на думку позивача прийняте з недотриманням процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення, порушено порядок проведення громадських слухань в частині порядку скликання зборів громадян. Також не була врахована думка громадськості, які висловилися проти перепрофілювання навчального закладу, не повідомлено організацію профспілки за три місяці про реорганізацію закладу освіти, у зв`язку з чим не розглянуто профспілковим комітетом питання про надання згоди на реорганізацію закладу освіти.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №500/3752/21 зазначив таке.

Позивачем оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, з підстав порушення порядку його прийняття (недотримання процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення). Зазначене рішення оскаржене саме до адміністративного суду через суспільний інтерес до нього.

Звернення до суду із цим позовом обумовлено необхідністю захисту прав та інтересів мешканців вказаного району (суспільного інтересу) і свідчить про публічно-правовий характер цих відносин, оскільки оскаржуване рішення відповідача порушує конституційне право, як право на освіту мешканців Кременецького району Тернопільської області.

Отже, наразі існує правова невизначеність щодо визначення юрисдикції спорів, за якими оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, з підстав порушення порядку його прийняття (недотримання процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення).

Підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначені статтею 302 ГПК України.

Пунктом 6 вказаної норми визначено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Відповідно до частини 2 статті 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

З урахуванням вищевикладеного, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №500/3752/21 матиме суттєве значення для вирішення цієї справи, що переглядається судом апеляційної інстанції, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Великої Палати Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.

За змістом пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі №910/700/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 500/3752/21.

Доводи апелянта щодо визначення ним у позові відповідачем Житомирську обласну раду, а тому даний спір має розглядатися Господарським судом міста Києва за правилами виключної підсудності, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини 5 статті 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Згідно із статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Стаття 30 ГПК України міститься у параграфі 3 глави 2 ГПК України, який регулює процесуальну визначеність щодо територіальної юрисдикції (підсудності) справ, тобто визначає територію, на яку поширюються повноваження суду, тоді як параграф 1 глави 2 ГПК України визначає предметну та суб`єктивну юрисдикцію господарських судів, зокрема, стаття 20 ГПК України містить перелік справ, що відноситься до юрисдикції господарських судів.

Таким чином, визначення позивачем у даній справі відповідачем Житомирську обласну раду не свідчить про віднесення даної справи до юрисдикції господарських судів, зокрема, Господарського суду міста Києва.

Щодо доводів апелянта про розгляд судом першої інстанції клопотання відповідача про зупинення провадження без участі у судовому засіданні представників позивача та третьої особи, та відхилення клопотання позивача про відкладення, то такі доводи не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про зупинення провадження у справі №910/700/23.

Слід зазначити, по-перше, Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.08.2023 відкрив провадження у справі №910/700/23, розгляд справи призначив на 13.09.2023, при цьому участь учасників справи обов`язковою судом не визнавалась; по-друге, відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду в силу приписів ГПК України.

Посилання позивача на висновки Північного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 28.06.2023 у даній справі також не заслуговують на увагу, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України), а не апеляційного господарського суду.

Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 280 ГПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на апелянта (позивача).

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/700/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради.

4. Матеріали справи №910/700/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 16.01.2024 у зв`язку із перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. у відпустці з 26.12.2023 по 29.12.2023, з 01.01.2024 по 05.01.2024, та перебування судді Владимиренко С.В. у відпустці 15.01.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська