Постанова

від 10.01.2024 по справі 922/2786/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/2786/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

за участю:

позивача Підлісний М.О. на підставі ордеру серії АХ №1162775 від 12.12.2023 ;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м.Харків, (вх. №2443 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 (суддя Аріт К.В., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту 19.10.2023 ) та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 (суддя Аріт К.В., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту 02.11.2023 ) у справі №922/2786/23

за позовом: Фермерського господарства Агроземля, Харківська область, Дворічанський район, смт. Дворічна,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", м.Харків,

про стягнення 5729738,81грн.

ВСТАНОВИВ:

28.06.2023 Фермерське господарство Агроземля звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" про стягнення заборгованості за договорами поставки №030820АЗ від 03.08.2020, №241220АЗ від 24.12.2020, №211020АЗ-Ков від 21.10.2020, №300920АЗ від 30.09.2020, №22102АЗ від 22.10.2020 в розмірі 5729738,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами поставки №030820АЗ від 03.08.2020 , №241220АЗ від 24.12.2020 , №211020АЗ-Ков від 21.10.2020 , №300920АЗ від 30.09.2020 , №22102АЗ від 22.10.2020 в частині оплати товару.

У відзиві на позовну заяву поданому 25.07.2023 до господарського суду Харківської області відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що позивачем, як постачальником було порушено гарантії, визначені пунктами 1.3 укладених договорів поставки щодо підтвердження продавцем того факту, що він є сільськогосподарським підприємством-виробником товару, а також відповідачем було отримано інформацію про недостовірність наданих постачальником відомостей та документів, зазначених в пунктах 1.4 укладених договорів.

З огляду на вказані обставини, відповідач, як покупець вважав, що має право застосовувати до позивача, як постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару за поставлений товар щодо якого було вчинено невиконання гарантій, що прямо передбачено умовами пункту 5.7. укладених між сторонами договорів поставки.

Крім того, відповідач вказував на наявність кримінального провадження №42020000000000856 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, фігурантом якого є ФГ «Агроземля».

Зокрема, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42020000000000856 від 14.05.2020 було встановлено, що підприємствами реального сектору економіки в період з 2017 року по теперішній час проводяться операції з реалізації та придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності з метою незаконного формування штучного податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, в ході досудового розслідування також було встановлено, що службові особи ТОВ "КАІС АГРО" в період з 2020 року відобразили фінансово-господарські відносини з ФГ «Агроземля», яке має ознаки фіктивності, на загальну суму 25 млн. грн. Суть даних взаємовідносин полягає у нібито поставці товару даним підприємством для ТОВ "КАІС АГРО", а саме: пшениця 4 класу врожаю 2020 року, пшениця 3 класу врожаю 2020 року, придбання якого не можливо відслідкувати по ланцюгу придбання у вказаного підприємства транзитно-конвертаційної групи.

Отже, за наведених обставин, відповідач посилаючись на положення пункту 5.4 договорів поставки зазначав, вважав, що строк оплати товару в повному обсязі не настав у зв`язку із отриманням інформації про виявлення контролюючими органами у ланцюгах поставки сільськогосподарської продукції до виробника суб`єкта господарювання з ознаками фіктивності.

Виходячи з умов укладених між сторонами договорів, та враховуючи порушення позивачем їх умов в частині отримання відповідачем інформації про недостовірність наданих постачальником відомостей та документів, останній вважав, що строк оплати товару в повному обсязі не настав, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/2786/23 в позові відмовлено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" на користь Фермерського господарства Агроземля заборгованість в загальному розмірі 5729715,64грн., з яких 4624301,38грн. основна заборгованість із сплати вартості поставленого товару, 947616,76грн. інфляційні за весь час прострочення, 157797,50грн. 3% річних, крім того, 85945,74грн. судового збору.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 509, 526, 530, 599, 666, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193 Господарського кодекс України в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу за договорами поставки №030820АЗ від 03.08.2020, №241220АЗ від 24.12.2020, №211020АЗ-Ков від 21.10.2020, №300920АЗ від 30.09.2020, №22102АЗ від 22.10.2020 в сумі 4624301,38грн. мотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем отриманого товару у визначений договором строк.

Господарським судом першої інстанції також було задоволено в повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 947616,76грн. та частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних на суму 157797,50грн., з огляду на часткову арифметичну невірність наданого позивачем розрахунку.

17.10.2023 позивачем подано до господарського суду Харківської області клопотання (вх.№28332) про стягнення 20000,00грн. витрат на правничу допомогу, та докази наданих послуг, виконаних адвокатом по справі №922/2786/23 на вказану суму.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23 частково задоволено заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" на користь Фермерського господарства Агроземля 19999,92грн., в якості витрат на правничу допомогу.

Місцевий господарський суд керуючись приписами статей 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру та є такими, що підтверджуються матеріалами справи. Разом з тим, з урахуванням часткової відмови в позові, судові витрати в розмірі 20000,00грн. судом було розподілено пропорційно розміру задоволених позовних вимог та покладено на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19999,92грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі у справі №922/2786/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Також, апелянт просить суд скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактично доводи апеляційної скарги є тотожними доводам викладеним відповідачем у відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області 25.07.2023.

Також, апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі у справі №922/2786/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та додаткового рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23; встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на "13" грудня 2023 о 15:15 годині.

13.12.2023 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№15427), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 оголошено в судовому засіданні перерву до "10" січня 2024 о 16:00 год.

29.12.2023 апелянтом подано до апеляційного господарського суду пояснення щодо відзиву, в яких підтримує доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.01.2024 представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23 залишити без змін.

Враховуючи, що представник позивача з`явився в судове засідання та надав пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а відповідач (апелянт) був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 03.08.2020 між Фермерським господарством Агроземля (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №030820АЗ (надалі договір №1).

Відповідно до умов пункту 1.1 договору №1 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар на умовах даного договору.

Пунктом 1.2. договору №1 визначено, що товаром є: ячмінь 3 класу, врожаю 2020 року. Асортимент (класність) товару визначається згідно з додатками до цього договору.

Відповідно до пункту 1.3. договору №1 постачальник підтверджує, що він є сільськогосподарським підприємством - виробником товару, і поставка товару за цим договором є першою.

Пунктом 1.4. договору №1 встановлено, що при укладанні цього договору постачальник зобов`язаний надати покупцеві наступні документи:

1.4.1. довідку про банківські та поштові реквізити підприємства;

1.4.2. засвідчену копію чинної зареєстрованої редакції статуту постачальника (повністю) зі змінами (якщо такі є);

1.4.3. засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію (або виписку про державну реєстрацію);

1.4.4. засвідчену копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (або витяг з реєстру платників ПДВ);

1.4.5. засвідчену копію протоколу/рішення вищого органу управління про призначення керівника;

1.4.6. засвідчену копію наказу про початок виконання обов`язків керівника;

1.4.7. у випадку існування встановлених установчими документами обмежень на підписання керівником договору - засвідчену копію протоколу (рішення) вищого органу управління про зняття таких обмежень;

1.4.8. у випадку підписання договору не керівником - засвідчену копію довіреності на представника постачальника із зазначенням повноважень на укладання та підписання договорів;

1.4.9. засвідчену копію заповненої форми державного статистичного спостереження №4сг (річна) "Посівні площі сільськогосподарських культур" під урожай 2020 року з відміткою органу державної статистики про її прийняття;

1.4.10. засвідчену копію заповненої форми державного статистичного спостереження №29-сг (річна) "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" за 2019 рік з відміткою органу державної статистики про її прийняття;

1.4.11. засвідчену копію довідки з держземагенства або сільської (або іншої місцевої) ради про наявність сільськогосподарських угідь.

Пунктом 3.1. договору №1 визначено місце поставки товару (базис поставки EXW, відповідно до Інкотермс 2010), строк поставки до 17.08.2020 року включно (додаток №1 до договору).

Товар вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладних (пункт 3.3 договору №1).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач зазначав, що ним, як постачальником, було належним чином виконані зобов`язання щодо поставки товару відповідачу, як покупцю, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних, а саме:

- видатковою накладною №КС-я08/011 від 06.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 397,324 т на загальну суму 1996553,10грн., у тому числі ПДВ 332758,85грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серія БА №584946 за №779 від 06.08.2020, виданою зерновим складом ТОВ «Куземівське»;

- видатковою накладною №КС-я08/012 від 07.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 140,000 т на загальну суму 714000,00грн., в тому числі ПДВ 119000,00грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серія БА №566703 за №304 від 07.08.2020, виданою зерновим складом ТОВ «АПК Новаагро»;

-видатковою накладною №КС-я08/016 від 11.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 70,000т на загальну суму 357000,00грн., в тому числі ПДВ 59500,00грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серія БА №566713 за №314 від 11.08.2020, виданою ТОВ «АПК Новаагро»;

- видатковою накладною №КС-я08/015 від 11.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 70,000т на загальну суму 351750,00грн., в тому числі ПДВ 58625,00грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серією БА №636995 за №431 від 11.08.2020, виданою ТОВ «Сватове-Агро»;

- видатковою накладною №КС-я08/014 від 11.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 553,820 т на загальну суму 2879861,78грн., в тому числі ПДВ 479976,96грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серія АЧ за №849675 від 11.08.2020, виданою зерновим складом АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;

- видатковою накладною №КС-108/013 від 11.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 25,760 т на загальну суму 129444,00грн., в тому числі ПДВ 21574,00грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серія БА №584986 за №815 від 11 08.2020, виданою зерновим складом ТОВ «Куземівське»;

- видатковою накладною №КС-я08/017 від 12.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 584,382 т та 76,013 т на загальну суму 3368014,50грн., в тому числі ПДВ 561335,75грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серія БА №602351 за №351 від 12.08.2020 та складською квитанцією на зерно серія БА №602350 за №350 від 12.08.2020 року видані зерновим складом ТОВ «АГРО ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА»;

- видатковою накладною №КС-я08/020 від 13.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 23,554 т. на загальну суму 120125,40грн., в тому числі ПДВ 20020,90грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серія БА №602358 за №358 від 13.08.2020 виданою ТОВ «АГРО ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА»;

- видатковою накладною № КС-я08/025 від 17.08.2020 підтверджується поставка ячменю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 49,730 т на загальну суму 249893,26грн., в тому числі ПДВ 41648,88грн. Поставка товару також підтверджується складською квитанцією серією ББ №177031 за №460 від 17.08.2020, виданою зерновим складом елеватор ТОВ «Сватове-Агро».

Отже, загальний обсяг поставленого ячменю 3 класу за договором поставки №030820АЗ від 03.08.2020 становив 1990,583 тон на загальну суму 10166642,04грн. з ПДВ.

Товар за якістю та кількістю прийнятий відповідачем, як покупцем без заперечень, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін вищезазначені видаткові накладні. Постачання та перехід права власності на товар до покупця також підтверджується вищезазначеними складськими квитанціями на зерно, які були внесені та зареєстровані в Реєстрі складських документів на зерно. Крім того, факт отримання товару не заперечується відповідачем.

Пунктом 5.1. договору №1 передбачено, що порядок розрахунків оплати товару здійснюється за кожним додатком до договору: оплата у розмірі 80% від вартості поставленого товару - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару, остаточний розрахунок - після отримання покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової (-их) накладної (-них) на загальний обсяг поставленого товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з урахуванням положень пункту 5.1. договору №1, зобов`язання покупця зі здійснення остаточної оплати вартості поставленого товару (20% від його вартості) наступили протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, як постачальником, на виконання вимог пункту 5.1. договору №1 було виписано податкові накладні та направлено для реєстрації в Реєстрі податкових накладних. На кожну виписану податкову накладну отримано квитанцію про прийняття та реєстрацію документу, а саме:

- Податкова накладна від 13.08.2020 №17 на поставку 23,554 т ячменя 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 120125,40грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 16.09.2020 за номером 9235225634 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.74-76).

Остаточний розрахунок у розмірі 24025,08грн. настав 17.09.2020.

- Податкова накладна від 03.08.2020 №32 на поставку ячменя 3 класу врожаю 2020 року партіями 523,05 т, 70 т, 70 т, 112,03 т; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 400000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 25.09.2020 за номером 9244457863 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.77-79).

Остаточний розрахунок у розмірі 800000,00грн. настав 28.09.2020.

- Податкова накладна від 12.08.2020 №16 на поставку 320,90 т ячменя 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 636623,38 грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 29.09 .2020 за номером 9246946704 підтверджується квитанцією (т.1 а.с. 80-82).

Остаточний розрахунок у розмірі 327324,67грн. настав 30.09.2020.

- податкова накладна від 04.08.2020 №11 на поставку 227,45 т ячменя 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 1160000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 29.09.2020 за номером 924695470 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.83-85).

Остаточний розрахунок у розмірі 232000,00грн. настав 30.09.2020.

- Податкова накладна від 17.08.2020 №21 на поставку 49,73 т ячменя 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 249893,26грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 29.09.2020 за номером 9246925648 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.86-88).

Остаточний розрахунок у розмірі 49978,65грн. настав 30.09.2020.

- Податкова накладна від 03.08.2020 №8 на поставку 199 т ячменя 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 1000000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 24.09.2020 за номером 9242551632 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.89-91).

Остаточний розрахунок у розмірі 200000,00грн. настав 25.09.2020.

- Податкова накладна від 03.08.2020 №34 на поставку ячменя 3 класу врожаю 2020 року партіями 198,319 т, 140 т, 25,76 т, 30,769 т; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 2000000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 29.09.2020 за номером 9246925444 підтверджується квитанцією (т.1 а.с. 92-94).

Остаточний розрахунок у розмірі 400000,00грн. настав 30.09.2020.

Позивав зазначив, що, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково на суму 9160000,00грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень: № 64583020/47 від 03.08.2020, № 64783010/588 від 03.08.2020, № 6368301Е/609 від 03.08.2020, № 9189Б06У/863 від 28.09.2020, № 6638401Р/644 від 04.08.2020, № 913 9Р01М/1181 від 25.09.2020 (т.1 а.с.68-73).

30.09.2020 між Фермерським господарством Агроземля (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №300920АЗ (надалі договір №2).

Відповідно до пункту 1.1. договору №2 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар на умовах даного Договору.

Пунктом 1.2. договору №2 визначено, що товаром є: пшениця 3 класу, врожаю 2020 року та/або пшениця 4 класу врожаю 2020 року.

Загальна кількість товару: 415,0 т +/- 10%. Показники якості товару визначені пунктом 2.4. договору №2.

Ціна товару за одну тону: 5458,35грн без ПДВ, ПДВ 1091,67 грн, разом з ПДВ 6550,02 грн. Загальна сума договору: 2265215,25 грн без ПДВ, ПДВ 453043,05 грн, разом з ПДВ 2718258,30 грн +/- 10% (пункт 4.2. договору №2).

Асортимент товару, його кількість та вартість кожної окремої поставки товару зазначається у видаткових накладних.

Пунктом 3.1. договору №2 визначено місце поставки товару (базис поставки EXW, відповідно до Інкотермс 2010), а також встановлено строк поставки товару: до 08.10.2020 включно (пункт 3.2. договору №2). Товар вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладних (пункт 3.3. договору №2).

Крім того, відповідно до умов додаткової угоди №1 від 06.10.2020 до договору №2, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити партію товару (в рамках загальної кількості товару, зазначеної в пункті 2.2. договору №2) пшеницю 3 класу, врожаю 2020 року кількістю 13,0 т +/-10% та пшеницю 4 класу, врожаю 2020 року кількістю 30,0 т +/-10%. Ціна товару за одну тонну : - 5458,35 грн. без ПДВ, разом з ПДВ - 6 550,02 грн.

Вартість товару за цією додатковою угодою складає: 234709,05грн. без ПДВ, ПДВ - 46941,81грн., разом з ПДВ 281650,86грн. +/-10%.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом (базис поставки DAT, відповідно до Інкотермс 2010) (пункт 5 додаткової угоди №1).

Право власності на товар за цією додатковою угодою переходить до покупця у місці призначення в дату поставки товару з моменту підписання Сторонами видаткових накладних (пункт 7. додаткової угоди №1).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач, як постачальник зазначав, що ним було належним чином виконані взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару відповідачу, як покупцю, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних, а саме:

- видатковою накладною № КС-п09/039 від 07.10.2020 підтверджується поставка пшениці 3 класу врожаю 2020 року в кількості 16,560 т на загальну суму 108468,34грн., в тому числі ПДВ 18078,06грн. Факт поставки товару також підтверджено складською квитанцією на зерно серії ББ №177410 за №831 від 07.10.2020, виданою зерновим складом елеватор ТОВ «Сватове-Агро»;

- видатковою накладною № КС-п09/040 від 02.10.2020 підтверджується поставка пшениці 4 класу врожаю 2020 року в кількості 213,270 т та пшеницю 3 класу, врожаю 2020 року в кількості 35,740 т на загальну суму 1631020,48грн., в тому числі ПДВ 271836,75 грн. Факт поставки товару також підтверджено складською квитанцією на зерно серії ББ №177400 за №821 від 02.10.2020 та складською квитанцією на зерно серії ББ №177399 за №820 від 02.10.2020, виданими зерновим складом елеватор ТОВ «Сватове-Агро»;

- видатковою накладною № КС-п09/041 від 07.10.2020 підтверджується поставка пшениці 3 класу врожаю 2020 року в кількості 36,580 т на загальну суму 239599,73грн., в тому числі ПДВ 39933,29грн. Факт поставки товару також підтверджено складською квитанцією на зерно серії A4 №849834 за №849834 від 07.10.2020, виданою зерновим складом АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація У країни»;

- видатковою накладною № КС-п09/042 від 02.10.2020 підтверджується поставка пшениці 3 класу врожаю 2020 року в кількості 69,000 т на загальну суму 451951,38грн., в тому числі ПДВ 75325,23грн. Факт поставки товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серія БА №582023 №2898 від 02.10.2020, виданою зерновим складом елеватор ТОВ "Східзерноальянс";

- видатковою накладною № КС-п09/043 від 06.10.2020 підтверджується поставка пшениці 4 класу врожаю 2020 року в кількості 30,100т та пшеницю 3 класу врожаю 2020 року в кількості 13,180т на загальну суму 283484,87грн., в тому числі ПДВ 47247,48грн. Факт поставки товару також підтверджується товарно-транспортною накладного №0050КА_0001 від 06.10.2020 та товарно-транспортною накладною №0050КА_0002 від 06.10.2020, які підписані сторонами та скріплені печатками, а також копіями реєстру №256 від 06.10.2020 та реєстру №255 від 06.10.2020 на прийняте зерно, видані Філією АТ «Деожавна продовольчо-зернова корпорація України» «Сахновщинський елеватор.

Отже, загальний обсяг поставленої пшениці 3 класу, врожаю 2020 року та пшениці 4 класу, врожаю 2020 року за Договором поставки №300920АЗ від 30.09.2020 року становить 414,43 т на загальну суму 2714524,80грн. з ПДВ.

Товар за якістю та кількістю прийнятий відповідачем, як покупцем без заперечень, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін вищезазначені видаткові накладні. Постачання та перехід права власності на товар до покупця також підтверджується вищезазначеними складськими квитанціями на зерно, які були внесені та зареєстровані в Реєстрі складських документів на зерно. Крім того, факт отримання товару не заперечується відповідачем.

Пунктом 5.1. договору №1 передбачено, що порядок розрахунків оплати товару здійснюється за кожним додатком до договору: оплата у розмірі 80% від вартості поставленого товару - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару, остаточний розрахунок - після отримання покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової (-их) накладної (-них) на загальний обсяг поставленого товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з урахуванням положень пункту 5.1. договору №1, зобов`язання покупця зі здійснення остаточної оплати вартості поставленого товару (20% від його вартості) наступили протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, як постачальником на виконання вимог пункту 5.1. договору №1 було виписано податкові накладні та направлено для реєстрації в Реєстрі податкових накладних. На кожну виписану податкову накладну отримано квитанцію про прийняття та реєстрацію документу, а саме:

- податкова накладна від 07.10.2020 №8 на поставку 16,56 т пшениці 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 108468,34 грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 26.10.2020 за номером 9277292449 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.183-185).

Остаточний розрахунок у розмірі 21693,67грн. настав 27.10.2020.

- податкова накладна під 07.10.2020 №9 на поставку 36,58 т пшениці 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 239599,73 грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 26.10.2020 за номером 9277292908 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.186-188).

Остаточний розрахунок у розмірі 47919,95грн. настав 27.10.2020.

- податкова накладна під 07.10.2020 №50 на поставку 29,29 т пшениці 4 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 191850,08 грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 28.12.2020 за номером 9347611244 підтверджується квитанцією та рішенням про реєстрацію податкової накладної №2292796/42775888 від 05.01.2021 (т.1 а.с.189-193).

Остаточний розрахунок у розмірі 38370,01грн. настав 06.01.2021.

- податкова накладна від 30.09.2020 №55 на поставку 118,73 т пшениці 3 класу врожаю 2020 року, 213,27 т пшениці 4 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 2174606,64грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 05.11.2020 за номером 9288568763 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.194-196).

Остаточний розрахунок у розмірі 434921,39грн. настав 06.11.2020.

Проте, як зазначав позивав, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково на суму 2244220,64грн, що підтверджується платіжними дорученнями №930_9U01S/641 від 30.09 2020, №1064_АS01S/637 від 28.10.2020 (т.1 а.с.181-182).

21.10.2020 між Фермерським господарством Агроземля (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" (надалі- покупець) було укладено договір поставки №211020АЗ-Ков (надалі договір №3), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар на у мовах даного договору (пункт 1.1. договору №3).

Пунктом 1.2 договору №3 визначено, що товаром є: кукурудза 3 класу, врожаю 2020 року.

Загальна кількість товару: 750,0 т +/- 10%. Показники якості товару визначено пунктом 2.4 договору №3.

Ціна товару за одну тонну: 5562,50 грн без ПДВ, ПДВ 1112,50 грн, разом з ПДВ 6675,00 грн.

Загальна сума договору: 4171875,00 грн без ПДВ, ПДВ 834375,00 грн, разом з ПДВ 5006250,00 грн +/- 10% (пункт 4.2. договору №3).

Асортимент товару, його кількість та вартість кожної окремої поставки товару зазначається в видаткових накладних.

Пунктом 3.1. договору №3 визначено місце поставки товару (базис поставки EXW, відповідно до Інкотермс 2010), а строк поставки товару: до 02.11.2020 року включно (Додаткова угода №1).

Товар вважається поставленим з моменту підписання Сторонами видаткових накладних (пункт 3.3. договору №3).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач, як постачальник зазначав, що ним було належним чином виконані взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару відповідачу, як покупцю, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних, а саме:

- видатковою накладною № 67 від 26.10.2020 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року в кількості 510,62 т на загальну суму 3408388,50грн., в тому числі ПДВ 568064,75грн. Факт поставки товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серії ББ №066503 за №524 від 26.10.2020, виданою зерновим складом ТОВ «АПК Новаагро»;

- видатковою накладною №77 від 02.11.2020 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в кількості 165 т на загальну суму 1101375,00грн. в тому числі ПДВ 183562,50грн. Факт поставки товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серії ББ №066520 №541 від 02.11.2020, виданою зерновим складом ТОВ «АПК Новаагро».

Отже, загальний обсяг поставленої кукурудзи 3 класу за договором поставки №9211020АЗ-Ков від 21.10.2020 становить 675,62 тонн на загальну суму 4509763,50 грн з ПДВ.

Товар за якістю та кількістю прийнятий відповідачем, як покупцем без заперечень, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін вищезазначені видаткові накладні. Постачання та перехід права власності на товар до покупця також підтверджується вищезазначеними складськими квитанціями на зерно, які були внесені та зареєстровані в Реєстрі складських документів на зерно. Крім того, факт отримання товару не заперечується відповідачем.

Пунктом 5.1. договору №1 передбачено, що порядок розрахунків оплати товару здійснюється за кожним додатком до договору: оплата у розмірі 80% від вартості поставленого товару - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару, остаточний розрахунок - після отримання покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової (-их) накладної (-них) на загальний обсяг поставленого товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з урахуванням положень пункту 5.1. договору №1, зобов`язання покупця зі здійснення остаточної оплати вартості поставленого товару (20% від його вартості) наступили протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, як постачальником на виконання вимог пункту 5.1. договору №1 було виписано податкові накладні та направлено для реєстрації в Реєстрі податкових накладних. На кожну виписану податкову накладну отримано квитанцію про прийняття та реєстрацію документу, а саме:

- податкова накладна від 21.10.2020 №13 на поставку 600 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року, загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 4005000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 27.10.2020 за номером 9277830316 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.154-156)

Остаточний розрахунок у розмірі 801000,00грн. настав 28.10.2020.

- Податкова накладна від 02.11.2020 №2 виписана постачальником ФГ « Агроземля» покупцю TOB «КАІС АГРО» на поставку 75,62 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ -504763,50грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 27.11.2020 за номером 9314263290 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.157-159).

Остаточний розрахунок у розмірі 100952,70 грн настав 30.11.2020.

Проте, як зазначав позивав, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково на суму 4005000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1031 AL01W/283 від 21.10.2020 (т.1 а.с.153).

Крім того, 22.10.2020 між Фермерським господарством Агроземля (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №22102АЗ (надалі договір №4), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар на умовах даного договору (пункт 1.1. договору №4).

Пунктом 1.2. договору №4визначено, що товаром є; кукурудза 3 класу, врожаю 2020 року.

Загальна кількість товару: 360,0 т +/- 10%. Показники якості товару визначено пунктом 2.4. договору №4.

Ціна товару за одну тонну: 5683,35 грн. без ПДВ, ПДВ - 1 136,67 грн, разом з ПДВ - 6820,02грн.

Загальна сума договору: 2046006,00грн. без ПДВ, ПДВ - 409201,20грн., разом з ПДВ - 2 455 207,20 грн +/- 10% (пункт 4.2. договору №4).

Асортимент товару, його кількість та вартість кожної окремої поставки товару зазначається в видаткових накладних.

Пунктом 3.1. договору №4визначено місце поставки товару (базис поставки EXW, відповідно до Інкотермс 2010), а також встановлено строк поставки товару: до 22.11.2020 року включно (пункт 3.2. договору №4).

Товар вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладних (пункт 3.3. договору №4).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач, як постачальник зазначав, що ним було належним чином виконані взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару відповідачу, як покупцю, що підтверджується доданою до позовної заяви копією видаткової накладної № 83 від 16.11.2020, відповідно до якої було постановлено кукурудзу 3 класу, врожаю 2020 року в кількості 360 т на загальну суму грн з ПДВ 2455207,20 грн, в тому числі ПДВ 409201,20 грн. Факт поставки товару також підтверджується складською квитанцією на зерно серії АЦ №385767 №33 від 16.11.2020, виданою зерновим складом ТОВ «АПК МОВААГРО».

Загальний обсяг поставленого товару кукурудза 3 класу за договором №22102АЗ від 22.10.2020 року становить 360 тонн на загальну суму 2455207,20грн з ПДВ.

Товар за якістю та кількістю прийнятий відповідачем, як покупцем без заперечень, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін вищезазначені видаткові накладні. Постачання та перехід права власності на товар до покупця також підтверджується вищезазначеними складськими квитанціями на зерно, які були внесені та зареєстровані в Реєстрі складських документів на зерно. Крім того, факт отримання товару не заперечується відповідачем.

Пунктом 5.1. договору №1 передбачено, що порядок розрахунків оплати товару здійснюється за кожним додатком до договору: оплата у розмірі 80% від вартості поставленого товару - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару, остаточний розрахунок - після отримання покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової (-их) накладної (-них) на загальний обсяг поставленого товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з урахуванням положень пункту 5.1. договору №1, зобов`язання покупця зі здійснення остаточної оплати вартості поставленого товару (20% від його вартості) наступили протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, як постачальником на виконання вимог пункту 5.1. договору №1 було виписано податкові накладні та направлено для реєстрації в Реєстрі податкових накладних. На кожну виписану податкову накладну отримано квитанцію про прийняття та реєстрацію документу, а саме:

- податкова накладна від 30.10.2020 №40 на поставку 29,325 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року: загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ - 200000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 27.11.2020 за номером 9314300920 підтверджується квитанцією (а.с. 210-212).

Остаточний розрахунок у розмірі 801000,00 настав 30.11.2020.

- податкова накладна від 22.10.2020 №16 на поставку 96 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ - 648000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 27.10.2020 за номером 9279194490 підтверджується квитанцією (а.с.213-215).

Остаточний розрахунок у розмірі 129600,00 грн настав 28.10.2020.

- податкова накладна від 16.11.2020 №64 на поставку 72 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ - 491041,44грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 05.01.2021 підтверджується квитанцією та рішенням про реєстрацію від 05.01.2021 №2292799/42775888 (а.с.216-220).

Остаточний розрахунок у розмірі 98208,288 грн настав 06.01.2021.

- податкова накладна від 30.10 2020 №48 на поставку 163,66 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ - 1116165,76 грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 06.01.2021 підтверджується квитанцією та рішенням від 06.01.2021 №2296985/42775888 (а.с.221-225).

Остаточний розрахунок у розмірі 223233,15грн. настав 07.01.2021.

Проте, як зазначав позивав, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково на суму 2428207,20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1036_АМ01Т/1345 від 22.10.2020, № 1068_AU010/825 від 30.10.2020, № 1080_AU01Т/699 від 30.102020, №84_CL078/1045 від 21.12.2020, № 180_ 1L01R/3006 від 21.01.2021 (т.1 а.с.205-209).

24.12.2020 між Фермерським господарством Агроземля (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №241220АЗ (надалі договір №5), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийнята та оплатити товар на умовах даного договору (пункт 1.1. договору №5).

Пунктом 1.2. договору №5визначено, що товаром є: кукурудза 3 класу, врожаю 2020 року.

Загальна кількість товару: 2 000,0 т +/- 10%. Показники якості товару визначено пунктом 2.4 договору.

Ціна товару за одну тонну: 5 562,50 грн без ПДВ, ПДВ - 1 112,50 грн,. разом з ПДВ - 6 675,00 грн.

Загальна сума Договору: 11 125 000,00 без ПДВ, ПДВ - 2 225 000,00 грн, разом з ПДВ - 13 350 000.00 грн +/- 10% (пункт 4.2. договору №5).

Асортимент товару, його кількість та вартість кожної окремої поставки товару зазначається в видаткових накладних.

Пунктом 3.1. договору №5 визначено місце поставки товару (базис поставки EXW, відповідно до Інкотермс 2010), а також встановлено строк поставки товару: до 15.01.2021 включно (пункт 3.2. договору №5).

Товар вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладний (пункт 3 3. договору №5).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач, як постачальник зазначав, що ним було належним чином виконані взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару відповідачу, як покупцю, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних, а саме:

- видатковою накладною №151 від 29.12.2020 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в кількості 100,11 т на загальну суму 668234,26грн., в тому числі ПДВ 111372,38грн. Факт передання товару також підтверджується складською квитанцією на зерно ББ 066548 від 29.12.2020, виданої зерновим складом ТОВ «АПК Новаагро»;

- видатковою накладною №152 від 29.12.2020 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року в кількості 407,435 т на загальну суму 2719628,63 грн, в тому числі ПДВ 453271,44грн. Факт передання товару також підтверджено складською квитанцією на зерно A4 №588631 від 29.12.2020, виданою УАСП ТОВ «КАІС»;

- видатковою накладною №153 від 29.12.2020 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в кількості 214,579 т на загальну суму 1432314,83грн., в тому числі ПДВ 238719,14грн. Факт передання товару також підтверджено складською квитанцією на зерно ББ №177608 від 29 12.2020, виданої ТОВ «Сватове-Агро»;

- видатковою накладною №154 від 29.12.2020 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в кількості 230,474 т на загальну суму 1538413,96грн., в тому числі ПДВ 256402,33грн. Факт передання товару також підтверджено складською квитанцією на зерно A4 №589880 від 29.12.2020, виданої УАСП ТОВ «КАІС»;

- видатковою накладною №155 від 30.12.2020 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в кількості 151,378 т на загальну суму 1010448,16грн., в тому числі ПДВ 168408,03грн. Факт передання товару також підтверджено складською квитанцією на зерно БА №582149 від 30.12.2020, виданої ТОВ «СХІДЗЕРНОАЛЬЯНС».

- видатковою накладною №156 від 30.12.2020 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в кількості 148,177 т на загальну суму 989081,47грн., в тому числі ПДВ 164346,91грн. Факт передання товару також підтверджено складською квитанцією на зерно БА №261435 від 30.12.2020, виданою ПРАТ "КИРИКІВСЬКЕ ХПП";

- видатковою накладною №1 від 13.01.2021 підтверджується поставка кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в кількості 705,418 т на загальну суму 4708665,16грн., в тому числі ПДВ 784777,53грн. Факт передання товару також підтверджено складською квитанцією на зерно АЦ №385774 від 12.01.2021, виданою ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод".

Отже, загальний обсяг поставленої кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року за договором поставки №241220АЗ від 24.12.2020 року становить 1957,571 тонн на загальну суму 13066786,47грн з ПДВ.

Товар за якістю та кількістю прийнятий відповідачем, як покупцем без заперечень, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін вищезазначені видаткові накладні. Постачання та перехід права власності на товар до покупця також підтверджується вищезазначеними складськими квитанціями на зерно, які були внесені та зареєстровані в Реєстрі складських документів на зерно. Крім того, факт отримання товару не заперечується відповідачем.

Пунктом 5.1. договору №1 передбачено, що порядок розрахунків оплати товару здійснюється за кожним додатком до договору: оплата у розмірі 80% від вартості поставленого товару - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару, остаточний розрахунок - після отримання покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової (-их) накладної (-них) на загальний обсяг поставленого товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з урахуванням положень пункту 5.1. договору №1, зобов`язання покупця зі здійснення остаточної оплати вартості поставленого товару (20% від його вартості) наступили протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, як постачальником на виконання вимог пункту 5.1. договору №1 було виписано податкові накладні та направлено для реєстрації в Реєстрі податкових накладних. На кожну виписану податкову накладну отримано квитанцію про прийняття та реєстрацію документу, а саме:

- податкова накладна від 12.01.2021 №1 на поставку 142,50 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року, загальна сума коштів, то підлягає сплаті з урахуванням ПДВ- 951197,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН за номером 9007707971 підтверджується квитанцією, а також рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26,09.2022 №520/1540/22 (т.1 а.с.119-135)

Остаточний розрахунок у розмірі 190239,40грн. настав 27.01.2021.

- податкова накладна від 29.12.2020 №6 на поставку 449,348 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 3000000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 15.01.2021 за номером 9368113644 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.136-138)

Остаточний розрахунок у розмірі 600000,00 грн настав 18.01.2021.

- податкова накладна від 28.12.2020 №5 на поставку 973,782 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 6500000,00грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 15.01.2021 за номером 9368113146 підтверджується квитанцією (т.1 а.с.139-141).

Остаточний розрахунок у розмірі 1300000,00 грн настав 18.01.2021.

Проте, як зазначав позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково на суму 10451197,00грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №106_CS09R/1447 від 28.12.2020, №142_1С01Q/1207 від 12.01.2021, №110_СТ0ІТ/2214 від 29.12.2020.

З огляду на те, що відповідачем, як покупецем не було в добровільному порядку сплачено суму наявної заборгованості за поставлений товар, 28.06.2023 Фермерське господарство Агроземля звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" про стягнення заборгованості за договорами поставки №030820АЗ від 03.08.2020 , №241220АЗ від 24.12.2020 , №211020АЗ-Ков від 21.10.2020 , №300920АЗ від 30.09.2020 , №22102АЗ від 22.10.2020 в розмірі 5729738,81грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у даній справі в позові відмовлено частково, з підстав викладених вище.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до вимог статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, пунктами 3.3. договорів №1, №2, №3, №4, №5, сторони погодили, що товар вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладний.

Матеріалами справи підтверджується, що товар за якістю та кількістю було прийнято відповідачем, як покупцем без жодних зауважень чи заперечень, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін копії видаткових накладних наявні в матеріалах справи.

Постачання та перехід права власності на товар до покупця також підтверджується вищезазначеними складськими квитанціями на зерно, які були внесені та зареєстровані в Реєстрі складських документів на зерно.

Крім того, факт отримання товару не заперечувався відповідачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду даної справи.

Пунктом 5.1. договорів №1, №2, №3, №4, №5 передбачено, що порядок розрахунків оплати товару здійснюється за кожним додатком до договору: оплата у розмірі 80% від вартості поставленого товару - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару, остаточний розрахунок - після отримання покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової (-их) накладної (-них) на загальний обсяг поставленого товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з урахуванням положень пунктів 5.1. договорів №1, №2, №3, №4, №5, зобов`язання відповідача, як покупця зі здійснення остаточної оплати вартості поставленого товару (20% від його вартості) наступили протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, як постачальником на виконання вимог пунктів 5.1. договорів №1, №2, №3, №4, №5 було виписано податкові накладні та направлено для реєстрації в Реєстрі податкових накладних, крім того, на кожну виписану податкову накладну отримано квитанцію про прийняття та реєстрацію документу.

З наведених вище умов укладених між сторонами договорів, а також приписів чинного законодавства, що регулює спірним правовідносини випливає, що строк оплати за поставлений позивачем товар є таким, що настав.

Проте, як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи відповідач, як покупець наголошує на порушенні позивачем, як постачальником гарантій, визначених пунктом 1.3 укладених договорів №1, №2, №3, №4, №5 щодо підтвердження продавцем того факту, що він є сільськогосподарським підприємством-виробником товару, а також відповідачем було отримано інформацію про недостовірність наданих постачальником відомостей та документів, зазначених в пунктах 1.4 укладених договорів.

З огляду на вказані обставини, відповідач, як покупець вважає, що має право застосовувати до позивача, як постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару за поставлений товар щодо якого було вчинено невиконання гарантій, що прямо передбачено умовами пунктів 5.7. укладених між сторонами договорів поставки та відповідно строк оплати поставленого товару в повному обсязі не настав.

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 5.7. №1, №2, №3, №4, №5 у разі наявності достатніх підстав вважати, що було вчинено порушення гарантій, визначених в пункті 1.3 договору, покупець може застосовувати до постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару в розмірі вартості товару, щодо якого було вчинено невиконання гарантії, визначених п.1.3. договору.

Пунктом 1.3. договорів №1, №2, №3, №4, №5 сторони погодили, що постачальник підтверджує, що він є сільськогосподарським підприємством - виробником товару, і поставка товару за цим договором є першою.

Судова колегія зазначає, що зі змісту вказаного пункту договору не випливає обов`язку надання позивачем, як постачальником будь-яких документів на підтвердження викладених в ньому обставин. Даною умовою договору постачальник лише підтверджує факт (гарантує покупцю), що він є виробником продукції за договором поставки та першим постачальником продукції.

Крім того, пунктом 1.4. договорів №1, №2, №3, №4, №5 сторони погодили, що при укладанні цього договору постачальник зобов`язаний надати покупцеві наступні документи:

1.4.1. довідку про банківські та поштові реквізити підприємства;

1.4.2. засвідчену копію чинної зареєстрованої редакції статуту постачальника (повністю) зі змінами (якщо такі є);

1.4.3. засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію (або виписку про державну реєстрацію);

1.4.4. засвідчену копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (або витяг з реєстру платників ПДВ);

1.4.5. засвідчену копію протоколу/рішення вищого органу управління про призначення керівника;

1.4.6. засвідчену копію наказу про початок виконання обов`язків керівника;

1.4.7. у випадку існування встановлених установчими документами обмежень на підписання керівником договору - засвідчену копію протоколу (рішення) вищого органу управління про зняття таких обмежень;

1.4.8. у випадку підписання договору не керівником - засвідчену копію довіреності на представника постачальника із зазначенням повноважень на укладання та підписання договорів;

1.4.9. засвідчену копію заповненої форми державного статистичного спостереження №4сг (річна) "Посівні площі сільськогосподарських культур" під урожай 2020 року з відміткою органу державної статистики про її прийняття;

1.4.10. засвідчену копію заповненої форми державного статистичного спостереження №29-сг (річна) "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" за 2019 рік з відміткою органу державної статистики про її прийняття;

1.4.11. засвідчену копію довідки з держземагенства або сільської (або іншої місцевої) ради про наявність сільськогосподарських угідь.

Таким чином, зі змісту вказаного пункту договору випливає, що сторони узгодили перелік документів, копії яких мають бути надані постачальником саме при укладенні договору, а не після поставки товару покупцю та його часткової оплати.

При цьому, колегія суддів враховує, що стаття 666 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки, що настають в разі невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару. Зокрема, якщо продавець не передає покупцеві документи, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як було зазначено вище, матеріалами справи підтверджується, що доказів відмови відповідача, як покупця, від прийняття товару за видатковими накладними останнім надано не було, як і не було заявлено про свої зауваження чи вимоги стосовно наявності будь-яких невідповідностей щодо самого товару, які позивач повинен був усунути. Крім того, матеріалами справи також підтверджується той факт, що відповідачем, як покупцем було здійснено часткову оплату за поставлений това

Отже, за наведених обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про порушення позивачем, як постачальником умов пунктів 1.3, 1.4 договорів №1, №2, №3, №4, №5 в частині ненадання документів під час поставки товару та як наслідок відсутність правових підстав для застосовування до позивача, як постачальника оперативно-господарських санкцій у вигляді притримання оплати товару за поставлений товар щодо якого було вчинено невиконання гарантій, передбаченої умовами пункту 5.7 договорів №1, №2, №3, №4, №5.

Щодо доводів апелянта про наявність кримінального провадження №42020000000000856 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, фігурантом якого є позивача Фермерське господарство «Агроземля», судова колегія зазначає, що вказана обставина не свідчить про фіктивність укладених між сторонами договорів поставки, оскільки відповідного факту не встановлено відповідним судовим рішенням, яке набрало законної сили. А наявність зазначеного кримінального провадження не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведення факту порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами поставки в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за поставлений товар в сумі 4624301,38грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в розмірі 947616,76 грн та 3% річних в сумі 157820,67 грн., судова колегія зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, наданий позивачем, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у відповідній частині, а саме: інфляційних в розмірі 947616,76грн. та 3% річних в сумі 157797,50грн.

Зі змісту апеляційної скарги також вбачається, що апелянт не погоджується з висновками місцевого господарського щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).

За приписами статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З наведеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем - Фермерським господарством Агроземля (надалі - клієнт) та адвокатським об`єднанням "Справар" в особі директора (керуючого партнера) Михайлова Володимира Леонідовича виникли на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 24.05.2023 №2405/23-ПД-01, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання виконувало роботи та надавало послуги у обсязі та порядку, встановленому за домовленістю сторін.

19.06.2023 між Фермерським господарством Агроземля (надалі - клієнт) та адвокатським об`єднанням "Справар" в особі директора (керуючого партнера) Михайлова Володимира Леонідовича було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №2405/23-ПД-01 від 24.05.2023 (надалі додаткова угода), відповідно до умов якої адвокатське об`єднання здійснює представництво інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до ТОВ "КАІС АГРО" та надає іншу професійну правничу допомогу, пов`язану із представництвом та захистом прав та інтересів клієнта під час судового розгляду справи в господарському суді Харківської області.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено обсяг та зміст правової допомоги, а також розмір гонорару за правову допомогу, надану клієнту, у зв`язку із підготовкою та розглядом позовної заяви, заяви про забезпечення позову, представництва інтересів клієнта у господарському суді Харківської області та зазначено опис робіт (наданих послуг) з вартістю таких робіт. Розмір гонорару за правову допомогу складає 20000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди оплата за надану правову допомогу здійснюється клієнтом шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок адвокатського об`єднання протягом 5 днів з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди та підставі рахунку.

На виконання умов договору та додаткової угоди між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг №172 від 13.10.2023, відповідно до якого Адвокатське об`єднання "Справар" надало, а Фермерське господарство "Агроземля" прийняло послуги, загальний обсяг яких складає 20000,00грн., в тому числі:

- юридична консультація клієнта щодо судового розгляду справи - 500,00грн.;

- правовий аналіз представлених клієнтом документів, підготовка доказів, виготовлення копій документів - 1500,00грн.;

- моніторинг судової практики з аналогічних питань - 1000,00грн.;

- підготовка та затвердження позовної заяви - 6500,00грн.;

- підготовка заяви про забезпечення позову - 2000,00грн.;

- підготовка заяв та клопотань по суті справи, а також представництво прав та інтересів клієнта під час розгляду справи у суді першої інстанції - 8500,00грн.

З аналізу умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього випливає, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначено сторонами у вигляді фіксованої суми.

Відповідно до правової позиції викладеної у постановах Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21, від 02.02.2023 у справі № 915/606/21, у разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Отже, у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між позивачем і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом позивача час на надання послуг правничої допомоги та зазначення кількості витрат такого часу.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього, враховуючи складання і підписання адвокатом процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, а також враховуючи надані позивачем належні та допустимі докази в обґрунтування понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. є пов`язаними з цією справою, підтвердженими та відповідають фактично наданим послугам.

Крім того, з урахуванням часткової відмови в позові, місцевий господарський суд правомірно застосував положення частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та розподілив судові витрати в розмірі 20000,00грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог поклавши на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19999,92грн., що свідчить про відсутність правових підстав для скасування додаткового рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин і норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, а рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та додаткового рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/2786/23 залишити без змін.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2023 у справі №922/2786/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.01.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий