Ухвала

від 04.03.2024 по справі 922/2786/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2786/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Ємця А. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» (далі - ТОВ «КАІС АГРО», скаржник)

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024

у справі № 922/2786/23

за позовом Фермерського господарства «Агроземля»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО»

про стягнення 5 729 738, 81 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КАІС АГРО» 30.01.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 (повний текст 16.01.2024) у справі № 922/2786/23 та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позовної заяви Фермерського господарства «Агроземля» (далі - ФГ «Агроземля») відмовити. Крім того, у прохальній частині скарги, скаржник просить зупинити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2786/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 у справі № 922/2786/23 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т. М., судді Бенедисюка І. М., Ємця А. А.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2024 касаційну скаргу ТОВ «КАІС АГРО» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 922/2786/23 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням які судові рішення оскаржуються та вимог щодо оскаржуваних судових рішень, також які повноваження Суд має застосувати за результатами перегляду цих оскаржуваних судових рішень та надання документа на підтвердження доплати судового збору за вимогу майнового характеру 0, 68 грн, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 922/2786/23 ТОВ «КАІС АГРО» 16.02.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подало заяву про усунення недоліків до якої, зокрема, додано оригінал платіжної інструкції № 9516 від 13.02.2024 про доплату 0, 68 грн судового збору та касаційну скаргу (нова редакція) в якій просило скасувати частково рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 922/2786/23 в частині стягнення з ТОВ «КАІС АГРО» на користь Фермерського господарства «Агроземля» заборгованості у загальному розмірі 5 729 715, 64 грн, з яких 4 624 301, 38 грн основна заборгованість із сплати вартості поставленого товару, 947 616, 76 грн інфляційні нарахування за весь час прострочення, 157 797, 50 грн 3% річних, крім того, 85 945, 74 грн судового збору та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ФГ «Агроземля» в цій частині. Крім того, у прохальній частині скарги (нова редакція), скаржник просить зупинити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2786/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

З огляду на дату (16.02.2024) усунення ТОВ «КАІС АГРО» недоліків, скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 08.02.2024 у справі № 922/2786/23.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 922/2786/23 усунуто недоліки касаційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «КАІС АГРО» з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, на відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування пункту 1 частини першої статті 236 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а саме щодо можливості застосування покупцем оперативно-господарської санкції у вигляді притримання оплати Товару в разі порушення постачальником (продавцем) наданих гарантій за договором, недостовірності наданих постачальником відомостей та документів.

Також скаржник зазначає, що:

- суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень дійшли до помилкового висновку щодо застосування до спірних правовідносин положення статті 666 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку мова йде не про документи щодо товару, а про документи щодо постачальника (продавця), його статусу;

- судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору порушені положення частин першої - третьої статті 235 ГК України, частини першої статті 236 ГК України та частини першої статті 237 ГК України, оскільки враховуючи вимоги частини другої статті 235 ГК України, якою чітко визначено, що до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором, у зв`язку і з цим не встановили з достовірністю обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, та дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог ФГ «Агроземля».

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «КАІС АГРО» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваних постанов з цієї справи.

Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2786/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке обґрунтовано тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О. В. знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 09.11.2023 № 922/2786/23 про стягнення з ТОВ «КАІС АГРО» на користь Фермерського господарства «Агроземля» грошових коштів в загальному розмірі 6 397 527, 51 грн. Постановою приватного виконавця від 24.01.2024 виконавче провадження поновлено на підтвердження чого скаржник до скарги додає копії постанов від 16.11.2023 ВП № НОМЕР_1, від 24.01.2024 ВП № НОМЕР_1.

Скаржник зазначає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та як наслідок рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2786/23 є діючими та можуть бути виконані у будь-який момент, що завдає невідворотної шкоди інтересам ТОВ «КАІС АГРО». Фактично, виконання рішення суду у справі № 922/2786/23 до перегляду справи касаційною інстанцією повністю та невідворотно зруйнує господарську діяльність та ділову репутацію скаржника, повністю задовольнить вимоги позивача, незважаючи на оскарження судових рішень, а їх поворот виконання буде утрудненим або неможливим.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскаржених судових рішень або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 129 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судового рішення, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Верховний Суд виходить з того, що саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийняті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення, а відкриття та проведення виконавчих дій не є безумовними підставами для зупинення судового рішення першої та другої інстанцій, які набрали законної сили. Твердження про те, що виконання рішення суду у справі № 922/2786/23 до перегляду справи касаційною інстанцією повністю та невідворотно зруйнує господарську діяльність та ділову репутацію скаржника, повністю задовольнить вимоги позивача, незважаючи на оскарження судових рішень, а їх поворот виконання буде утрудненим або неможливим без надання належних та допустимих доказів ймовірності утруднення виконання судового рішення, з огляду на інститут повороту виконання судового рішення, обов`язковість судових рішень, рівності сторін не є підставою для зупинення судових рішень.

Верховний Суд враховує, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх виконання, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду з огляду на міркування, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи № 922/2786/23, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/2786/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 922/2786/23.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 26 березня 2024 року о 12:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 19 березня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через «Електронний суд». Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2786/23.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

7. Витребувати матеріали справи № 922/2786/23 Господарського суду Харківської області за позовом за позовом Фермерського господарства «Агроземля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» про стягнення 5 729 738, 81 грн.

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець