Ухвала

від 21.03.2024 по справі 922/2786/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2786/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Ємця А. А.,

розглянувши заяву адвоката АО "Справар" Підлісного Микити Олексійовича

про розгляд справи в режимі відеоконференції

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» (далі - ТОВ «КАІС АГРО», скаржник)

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024

у справі № 922/2786/23

за позовом Фермерського господарства «Агроземля»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО»

про стягнення 5 729 738, 81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 922/2786/23 за касаційною скаргою ТОВ «КАІС АГРО» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 922/2786/23 та призначено її розгляд у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 26 березня 2024 року о 12:20.

На електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.03.2024 надійшла від адвоката Підлісного Микити Олексійовича, підписане кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом, заява про проведення судового засіданні у справі № 922/2786/23 призначеного на 26.03.2024 о 12:20 в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з огляду на таке.

Верховною Радою України 29.06.2023 прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами п`ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом №3200-IX чинності.

Разом з тим з 04.11.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» (далі - Закон № 3424-ІХ).

Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону № 3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону № 3424-ІХ в абзац перший частини шостої статті 6 ГПК України та викладення частини сьомої статті 6 ГПК України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці).

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною другою вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Відповідно до частини четвертої вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи адвокатом, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.

Посилання адвокта Підлісного М.О., що він не має можливості подати цю заяву шляхом використання електронної підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» через відсутність доступу до матеріалів судової справи в електронному вигляді на час складання цієї заяви не заслуговують на увагу, оскільки особа не позбавлена права подати клопотання до Суду у паперовій формі, як у спосіб передбачений ГПК України (альтернативний до електронного).

У зв`язку з відсутністю у поданій адвокатом Підлісним Микитою Олексійовичем у заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 922/2786/23 відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, як у представника позивача так і у позивача та зважаючи на обрання неналежного способу звернення, його слід залишити без розгляду.

Вказане повернення заяви не є перешкоджанням доступу до правосуддя адже особа може подати повторну заяву.

Також, згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Водночас суд касаційної інстанції звертає увагу заявника, що з 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон №1401).

За приписами частини третьої статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини

першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

При цьому підписання та / або подання скарг, заяв чи клопотань є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Поряд з цим 29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX.

Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції підписано «Представник Позивача Адвокат АО «СПРАВАР» - Микита Підлісний», на підставі ордеру серія АХ № 1165204 від 22.01.2024 на надання правничої (правової) допомоги (1) Товариству з обмеженою відповідальністю «Тех Агро Запчастина» у (2) Східному апеляційному господарському суді.

Разом з тим до матеріалів заяви, адвокат Підлісний Микита Олексійович не додав доказів його повноважень, як представника Фермерського господарства «Агроземля», що підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», як це передбачено приписами статті 60 ГПК України так і на представництво інтересів саме у Верховному Суді.

Отже, матеріали касаційної скарги не містять документів, які підтверджують повноваження адвоката Підлісного Микити Олексійовича, як на підписання заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції від імені Фермерського господарства «Агроземля» так і на представництво його інтересів у Верховному Суді.

Відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК України Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення заяви про проведення судового засідання у режимі відеоконференції на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України, оскільки заяву Фермерського господарства «Агроземля» підписана особою, яка не має права її підписувати.

Керуючись статтями 170, 234, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката АО "Справар" Підлісного Микити Олексійовича про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі № 922/2786/23 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець