Ухвала

від 08.02.2024 по справі 922/2786/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2786/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» (далі - ТОВ «КАІС АГРО», скаржник)

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024

у справі № 922/2786/23

за позовом Фермерського господарства «Агроземля»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО»

про стягнення 5 729 738, 81 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КАІС АГРО» 30.01.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 (повний текст 16.01.2024) у справі № 922/2786/23 та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позовної заяви Фермерського господарства «Агроземля» (далі - ФГ «Агроземля») відмовити. Крім того, у прохальній частині скарги, скаржник просить зупинити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2786/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 у справі №922/2786/23 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т. М., судді Бенедисюк І. М., Ємець А. А.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір», Верховний Суд встановив таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі ТОВ «КАІС АГРО» з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, на відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування пункту 1 частини першої статті 236 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а саме щодо можливості застосування покупцем оперативно-господарської санкції у вигляді притримання оплати Товару в разі порушення постачальником (продавцем) наданих гарантій за договором, недостовірності наданих постачальником відомостей та документів.

Також скаржник зазначає, що:

- суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень дійшли до помилкового висновку щодо застосування до спірних правовідносин положення статті 666 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку мова йде не про документи щодо товару, а про документи щодо постачальника (продавця), його статусу;

- судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору порушені положення частин першої - третьої статті 235 ГК України, частини першої статті 236 ГК України та частини першої статті 237 ГК України, оскільки враховуючи вимоги частини другої статті 235 ГК України, якою чітко визначено, що до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором, у зв`язку і з цим не встановили з достовірністю обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, та дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог ФГ «Агроземля».

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «КАІС АГРО» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Відтак не є очевидно не прийнятною за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд виходить з того, що визначення вимог касаційної скарги є проявом реалізації принципу диспозитивності. Втім вимоги касаційної скарги мають бути чіткими та зрозумілими і відповідати повноваженням суду.

ТОВ «КАІС АГРО» у прохальній частині касаційної скарги просить: « 3) Задовольнити касаційну скаргу ТОВ «КАІС АГРО», скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2023 р. по справі № 922/2786/23, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 січня 2024 р. по справі № 922/2786/23 та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позовної заяви ФГ «Агроземля» відмовити».

Скаржник у вступній частині касаційної скарги зазначив «Межі оскарження: у повному обсязі».

Статтею 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статей 290, 308 ГПК України дає підстави для висновку, що особа, яка подає касаційну скаргу має конкретно визначено, повно та однозначно вказати як судові рішення оскаржуються так і вимоги особи, яка подає касаційну скаргу. Тобто касаційна скарга має містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються з датою прийняття та інформацію про те в якій саме частині судові рішення оскаржуються, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Від предмету оскарження судових рішень, меж (повністю, частково) та вимог їх оскарження залежить як розмір сплати судового збору, адже так визначається об`єкт сплати судового збору так і межі перегляду справи та повноваження суду касаційної інстанції.

Проте подана касаційна скарга у повній мірі зазначеним вимогам не відповідає, оскільки скаржник не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 922/2786/23 просить їх переглянути у повному обсязі.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника, а касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, які судові рішення оскаржуються та в якій частині та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень, Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення прохальної частини касаційної скарги, з урахуванням наведених вище вимог та наведеного нижче.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договорами поставки у розмірі 5 729 738, 81 грн.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, у справі № 922/2786/23, зокрема, в позові відмовлено частково. Стягнуто з ТОВ «КАІС АГРО» на користь ФГ «Агроземля» заборгованість у загальному розмірі 5 729 715, 64 грн, з яких 4 624 301, 38 грн основна заборгованість із сплати вартості поставленого товару, 947 616, 76 грн інфляційні нарахування за весь час прострочення, 157 797, 50 грн 3% річних, крім того, 85 945, 74 грн судового збору.

Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року визначений у розмірі 2 684, 00 грн.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те що розрахунок судового збору, що належить до сплати за подання касаційної скарги залежить від вимог скаржника і меж оскарження судових рішень, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 922/2786/23 та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позовної заяви ФГ «Агроземля» відмовити. Водночас Суд констатує, що скаржник, зазначивши у вступній частині касаційної скарги межі оскарження як повне оскарження судових рішень доходить до висновку про необхідність у такому разі сплати скаржником судового збору у сумі 171 892, 16 грн (5 729 738, 81 грн х 1,5 % х 200%).

Водночас скаржником до касаційної скарги додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів про сплату судового збору в сумі № 9436 від 29/01/2024 у сумі 171 891, 48 грн, а тому в такому разі скаржнику необхідно доплатити 0,68 грн судового збору, якщо ним оскаржується позовні вимоги у повному обсязі та сплата якого має бути перерахована за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «КАІС АГРО» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням які судові рішення оскаржуються та вимог щодо оскаржуваних судових рішень, також які повноваження Суд має застосувати за результатами перегляду цих оскаржуваних судових рішень;

- документа на підтвердження доплати судового збору за вимогу майнового характеру 0, 68 грн, якщо позовні вимоги оскаржуються повністю та який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі усунення недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2786/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку розглядатиметься після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України, статтями 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 922/2786/23 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова