Рішення

від 15.01.2024 по справі 917/1844/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024 Справа № 917/1844/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Ткача Андрія Костянтиновича, АДРЕСА_1

до відповідача Фізичної особи-підприємця Дуднікова Ігоря Анатолійовича, АДРЕСА_2

про стягнення 516 171,18 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Фізична особа - підприємець Ткач Андрій Костянтинович просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Дуднікова Ігоря Анатолійовича 516 171,18 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 06.09.2022 року між сторонами Договору підряду № 06/09/2022-1, з яких : 320 000,00 грн заборгованість з оплати вартості робіт і матеріалів, 160 578,63 грн пеня, 25 755,84 грн інфляційні втрати та 9 836,71 грн три проценти річних.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях : договір №06/09/2022-1 від 06.09.2022 року; специфікація №1 до договору №06/09/2022-1 від 06.09.2022 року; дефектний акт від 06.09.2022 року; рахунок на оплату №53 від 06.09.2022 року; акт надання послуг №55 від 06.09.2022 року; платіжна інструкція №142 від 13.09.2022 року; платіжна інструкція №144 від 13.09.2022 року; розрахунок заборгованості від 29.09.2023 року; рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2023 року по справі №922/986/23; постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 року по справі №922/986/23; договір про надання правничої (правової) допомоги №120923 від 12.09.2023 року; калькуляція вартості правничої допомоги від 29.09.2023 року; рішення РАХО №13/1/7 від 21.07.2021 року; квитанція про сплату послуг адвоката від 29.09.2023 року; ордер на надання правничої допомоги серії АХ №1143785 від 22.09.2023 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002460 від 19.08.2020 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

09.10.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Ткача Андрія Костянтиновича (вх № 1969/23) до Фізичної особи-підприємця Дуднікова Ігоря Анатолійовича про стягнення 516 171,18 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 06.09.2022 року між сторонами Договору підряду № 06/09/2022-1, з яких : 320 000,00 грн заборгованість з оплати вартості робіт і матеріалів, 160 578,63 грн пеня, 25 755,84 грн інфляційні втрати та 9 836,71 грн три проценти річних.

Разом з позовом від позивача надійшла заява про забезпечення даного позову, в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони відчуження транспортного засобу SKODA OKTAVIA А5, держ. номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер кузову (VIN) НОМЕР_2 , та земельної ділянки, кадастровий номер 5310136400:13:003:0360, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 справу № 917/1844/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 11.10.2023 відмовив у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Ткача Андрія Костянтиновича про забезпечення позову від 04.10.2023 (вхідна дата 09.10.2023)

Суд ухвалою від 16.10.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений за місцем його реєстрації про покладені на нього обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи : рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 16.10.2023) наявне у матеріалах справи. Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

06.09.2022 року між Фізичною особою - підприємцем Дудніковим Ігорем Анатолійовичем (далі - замовник) та Фізичною особою - підприємцем Ткачом Андрієм Костянтиновичем (далі - підрядник) було укладено договір № 06/09/2022-1 (далі - Договір, а.с. 10-11).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- підрядник зобов`язується виконати роботи з ремонту вертикального координатор - оброблювального центру Cincicinnati Arrow CNC, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи, виконані підрядником (п. 1.1 Договору);

- вартість робіт і матеріалів за цим договором узгоджується сторонами в специфікації, наданій підрядником, яка є додатком до договору та його невід`ємною частиною, і становить 540 000,00 грн. ПДВ не нараховується (п. 2.1 Договору);

- оплата за цим договором проводиться в такому порядку : перерахування авансового платежу у розмірі 50 % вартості робіт і матеріалів по договору після укладання даного договору; остаточний розрахунок за виконані роботи у розмірі 50 % від вартості робіт і матеріалів з даного договору здійснюється протягом десяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, переданого підрядником, при відсутності зауважень до якості виконаних робіт (п. 2.2. Договору);

- даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 3.1 Договору);

- термін виконання робіт - 30 календарних днів, з моменту початку робіт (п. 3.2 Договору);

- після закінчення робіт, підрядник в присутності замовника зобов`язується провести випробування і здачу верстата (п. 3.3 Договору);

- замовник зобов`язаний: якщо після прийняття робіт замовник виявив відступи від умов договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки) у тому числі такі, які були навмисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника, а підрядник усунути за свій рахунок протягом 15 календарних днів (пп. 4.1.3 п. 4.1 Договору);

- по завершенню робіт підрядник надає замовнику акт виконаних робіт у двох примірниках. За результатами приймання замовник протягом 3 банківських днів з дня надання актів зобов`язаний направити підряднику підписані акти або мотивовану відмову від приймання робіт (п. 5.1 Договору);

- якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору або недоліки виконаних робіт, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника, який зобов`язаний усунути їх за свій рахунок у встановлені сторонами терміни, але не більше 15 календарних днів. Якщо підрядник відмовляється від їх усунення або усуває несвоєчасно, замовник має право усунути їх за свій рахунок з подальшим стягнення з підрядника понесених витрат на підставі цього пункту і виставлення рахунку (пункту 5.3. Договору);

- підрядник гарантує якість закінчених робіт та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. Гарантійні строки якості закінчених робіт становить для геометричних параметрів верстату 12 місяців, для технічних параметрів - 01 місяць з моменту підписання акту прийому - передачі виконаних робіт, при нормативній експлуатації і техобслуговуванню верстата (п. 5.5. Договору);

- у разі виявлення дефектів під час гарантійного терміну, замовник зобов`язаний не пізніше п`яти днів повідомити про це підрядника, після чого, викликати представників підрядника, для складання дефектного акту (форма якого затверджена чинним законодавством України) (п. 5.7. Договору);

- при несвоєчасній оплаті виконаних Підрядником робіт, Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених вчасно робіт за Договором за кожен день прострочення (п. 6.4 Договору).

Також між сторонами було підписано специфікацію № 1 до Договору (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 12).

На виконання умов Договору щодо оплати вартості робіт і матеріалів Підрядником був наданий Замовникові рахунок на оплату від 06.09.2022 року №53 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 14).

Відповідно до умов Договору позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 540 000,00 грн, про що складено акт надання послуг від 06.09.2022 року №55, який підписаний без зауважень по об`єму, якості та строкам виконання робіт представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с. 15).

13.09.2022 року відповідно до платіжних інструкцій № 142 та 144 відповідачем була здійснена часткова оплата вартості робіт і матеріалів за Договором в загальній сумі 220 000,00 грн. (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 16-17).

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Дудніков Ігор Анатолійович звертався до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Ткач Андрія Костянтиновича про стягнення авансового платежу 220 000, 00 грн, суму коштів у відшкодування вартості капітального ремонту у розмірі 378 000,00 грн, штраф 10 % від вартості робіт за договором у розмірі 54 000,00 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 9 780,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, та витрати на проведення експертизи у розмірі 59 575,81 грн. Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 06/09/2022-1 від 06.09.2022 року, а саме : допущення значних недоліків у якості виконаних робіт, дефектів у виконанні ремонту, що призвели до несправності станка та неможливості ним користуватись.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2023 року, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 року по справі №922/986/23, у позові було відмовлено з огляду на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов`язання по Договору, щодо оплати отриманих ним результатів робіт не виконав, заборгованість останнього складає 320 000,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 516 171,18 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 06.09.2022 року між сторонами Договору підряду № 06/09/2022-1, з яких : 320 000,00 грн заборгованість з оплати вартості робіт і матеріалів, 160 578,63 грн пені, 25 755,84 грн інфляційні втрати та 9 836,71 грн три проценти річних.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (п. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем підрядних робіт за умовами Договору. В порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів ст. 854, ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач результати отриманих підрядних робіт оплатив частково, заборгованість останнього на момент прийняття даного рішення складає 320 000,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 320 000,00 грн є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

У п. 6.4 Договору сторони узгодили, що при несвоєчасній оплаті виконаних Підрядником робіт Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених вчасно робіт за Договором за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 160 578,63 грн пені за період з 20.09.2022 по 29.09.2023, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" частково, а саме : в сумі 160 490,96 грн за період з 20.09.2022 по 29.09.2023. В частині стягнення з відповідача 87,67 грн пені позовні вимоги задоволенню не підлягають як неправильно обраховані.

Розрахунок суми пені судом здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт".

При цьому суд враховує приписи п. 7 розділу ІХ Прикінцеві положення ГК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 25 755,84 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2022 по серпень 2023 та 9 836,71 грн трьох процентів річних за період з 20.09.2022 по 29.09.2023, суд виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому дійшов висновку, що вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню частково, а саме : 20 915,26 грн інфляційних нарахувань та 9 836,71 грн 3% річних (перерахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт" та залучено до матеріалів справи). В частині стягнення з відповідача 4 840,58 грн інфляційних нарахувань позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 320 000,00 грн заборгованості з оплати вартості робіт і матеріалів, 160 490,96 грн пені, 20 915,26 грн інфляційних втрат та 9 836,71 грн трьох процентів річних, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 7 668,64 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження отримання правової (правничої) допомоги позивач надав копії : договору про надання правничої (правової) допомоги №120923 від 12.09.2023 року; калькуляцію вартості правничої допомоги від 29.09.2023 року; рішення РАХО №13/1/7 від 21.07.2021 року; квитанцію про сплату послуг адвоката від 29.09.2023 року; ордер на надання правничої допомоги серії АХ №1143785 від 22.09.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002460 від 19.08.2020.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена додатковій у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Крім того, у даній постанові суд дійшов висновку, що поряд з вищевикладеним чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У договорі про надання правничої (правової) допомоги № 120923 від 12.09.2023, який укладений між Позивачем (далі - Клієнт) та адвокатом Грищенко О.В. (далі - Адвокат) сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобовязання надати наступну правову (правничу) допомогу : захист прав та представництво інтересів Клієнта в межах господарської справи щодо стягнення заборгованості зп договором № 06/09/2022-1 від 06.09.2022, укладеного між ФОП Дудніковим І.А. та Клієнтом (п. 2.1 договору про надання правничої (правової) допомоги);

- вартість наданих правничоїих (правових) послуг Адвокат розраховує самостійно після одержання від Клієнта замовлення про надання правової допоги, з урахуванням рекомендацій викладених у Рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №1317 та виходячи із розрахунку : 1 година роботи - 1 500,00 грн (п. 4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги);

- оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання Клієнтом рахунку/рахунків (калькуляції) від Адвоката (п. 4.2 договору про надання правничої (правової) допомоги).

Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов`язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Згідно калькуляції вартості надання правничої допомоги (а.с. 32) до послуг які надавались клієнту включено наступні : аналіз судової практики, формування правової позиції, збір доказів, здійснення розрахунку заборгованості (6 годин) 9 000,00 грн; складання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, формування пакету документів та подання до Господарського суду Полтавської області (7 годин) 10 500,00 грн; представництво клієнта в суді першої інстанції (фіксований розмір за участь у підготовчому засіданні та у засідання з розгляду справи по суті) 5 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач (Клієнт) квитанцією від 29.09.2023 року оплатив послуги Адвоката у розмірі 25 000,00 грн (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 35)

В даному випадку при розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне: дана справа є малозначною і розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За таких обставин, оскільки судові засідання у даній справі не проводились, з переліку послуг, передбачених калькуляцією вартості надання правничої допомоги вбачається лише часткове надання адвокатом зазначених послуг (за виключенням представництва клієнта в суді першої інстанції (фіксований розмір за участь у підготовчому засіданні та у засідання з розгляду справи по суті).

Отже, матеріалами справи підтверджуються понесення Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 19 500,00 грн.

Суд встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом цієї справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, характеру спірних правовідносин та значення справи для сторін, жодних заперечень від відповідача щодо витрат на правничу допомогу чи клопотань про зменшення їх розміру матеріали справи не містять, підстав для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених позивачем обставин суд не вбачає.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є частково підтверджений матеріалами справи та частково співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг. Враховуючи вищевикладене та приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 19 313,82 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дуднікова Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця Ткача Андрія Костянтиновича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 320 000,00 грн основного боргу, 160 490,96 грн пені, 20 915,26 грн інфляційних втрат, 9 836,71 грн, 7 668,64 грн судового збору та 19 313,82 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 87,67 грн пені та 4 840,58 грн інфляційних нарахувань відмовити.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 15.01.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик