Ухвала

від 15.01.2024 по справі 907/773/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/773/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Ужгородської міської ради

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Патент"

до 1. Ужгородської міської ради, 2. Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 ,

про визнання права постійного користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , на підставі Державного акта серії II-ЗК №001809 від 21.03.1995; визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради №423 від 07.09.2021 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою",

ВСТАНОВИВ:

01.12.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 907/773/21, подана 27.11.2023 засобами поштового зв`язку разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023 касаційну скаргу Ужгородської міської ради залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційна скарга була оформлена з порушенням вимог пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України та у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявнику касаційної скарги необхідно навести інші підстави для поновлення строку. Надано скаржнику строк для усунення недоліків до 01.01.2024, який при цьому не повинен перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

01.01.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» від Ужгородської міської ради надійшла заява про усунення недоліків з наданням відповідних доказів сплати судового збору, крім того, у заяві про усунення недоліків заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглянувши подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду ухвалена 16.10.2023, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 06.11.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційною скаргою скаржник звернувся 27.11.2023, що підтверджується поштовим конвертом, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник зазначив наступне.

Повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 отримано Ужгородською міською радою 31.10.2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, протягом жовтня 2023 року - листопада 2023 року в Закарпатській області неодноразово оголошувались повітряні тривоги. Як зазначалося в тексті касаційної скарги, по даній справі здійснювалась заміна представника міської ради, а повітряні тривоги протягом вказаного періоду спричинили систематичне припинення виконання своїх посадових обов`язків представниками міської ради задля забезпечення безпеки життя. Зазначені обставини спричинили істотні перешкоди та труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій по справі, вивчення матеріалів такої справи для належного написання та подання касаційної скарги в строки визначені законодавством.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що текст оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського судом оприлюднено 31.10.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, крім того скаржник у касаційній скарзі зазначив, що 27.10.2023 отримав оскаржувану постанову через систему «Електронний суд», тому скаржник мав достатньо часу звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023, в межах строків, визначених ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, які судом могло б бути розцінено як поважні підстави для поновлення строку. Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що скаржник у клопотанні інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, які б не залежали від його волі, не навів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №907/773/21 за касаційною скаргою Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 907/773/21.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 907/773/21.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі платіжну інструкцію від 26.12.2023 № 212 на суму 9 080,00 грн) повернути Ужгородській міській раді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Н. О. Багай

В. А. Зуєв