Ухвала

від 15.01.2024 по справі 990/340/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 січня 2024 р.Справа № 990/340/23 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича про встановлення наявності повноважень на вчинення та здійснення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2023 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича, в якій позивач просив встановити наявність компетенції (повноважень) Голови Верховної Ради України - суб`єкта владних повноважень посадової (службової) особи єдиного законодавчого органу державної влади України при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, наданні адміністративних послуг ОСОБА_2 щодо підписання прийнятого Верховною Радою України в другому читанні та в цілому проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов`язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану" (реєстр. № 8312 від 27.12.2022) та здійснення певних дій відповідно до положень Глави 22 Регламенту Верховної Ради України затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI та положень Конституції України (Основного Закону України).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича про встановлення наявності повноважень на вчинення та здійснення певних дій передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Дана справа була передана судді Кучмі К.С. 10.01.2024 року.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав: фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

Згідно із частиною першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно із п.3 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.07.2019 року у справі №802/833/17-а.

Разом з тим, під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №705/748/17, від 13.03.2019 року у справі №820/3713/17 та у справі №9901/70/19 від 12.06.2019 року, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №800/566/17, від 10.07.2018 року у справі №825/1808/17, від 05.07.2019 року у справі №802/833/17-а, від 18.03.2020 року у справі №461/10234/15-а, від 26.05.2020 року у справі №808/4327/15, від 29.04.2020 року у справі №160/1106/19, від 07.10.2020 року у справі №320/1360/19, від 23.02.2021 року у справі №808/1259/18, від 18.11.2021 року у справі №280/9295/20.

У справі, яка переглядається, позивач не є суб`єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду вважає, що у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" щодо вказаних позовних вимог слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в жодній юрисдикції".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 243, 248 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича про встановлення наявності повноважень на вчинення та здійснення певних дій.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із копією позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма