Ухвала

від 15.01.2024 по справі 198/526/21

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 198/526/21

Провадження № 4-с/0198/1/24

15.01.2024

У Х В А Л А

іменем України

15 січня 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., секретаря судових засідань Романчук А.С., представника скаржника - адвоката Меркулової Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за скаргою (боржника) ОСОБА_1 в особі представника адвоката Меркулової Т.П., стягувач ОСОБА_2 , на дії Ванжи Олександра Володимировича - приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області

в с т а н о в и в:

До Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга на дії приватного виконавця, в якій зазначено, що 20 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжею Олександром Володимировичем на підставі виконавчих листів № 198/526/21, виданих 22.03.2023 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 08.11.2012 року у сумі 548550,00 грн., витрат на правничу допомогу у розмірі 4540,00 грн. винесено постанову у зведеному виконавчому провадженні № 71395115 про опис та арешт майна боржника. Боржник ОСОБА_1 не погоджується з постановою приватного виконавця про опис та арешт майна боржника, вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Просить визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 20.04.2023 року винесену у зведеному виконавчому провадженні № 71395115 за виконавчими листами № 198/526/21 від 22.03.2023 року виданими Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області.

10 травня 2023 року ухвалою судді Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області прийнято скаргу до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі.

Боржник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився.

Представник боржника у судовому засіданні на задоволенні вимог зазначених у скарзі на дії приватного виконавця, наполягала в повному обсязі, з підстав викладених у скарзі. З приводу свідків зазначила, що відмовляється від їх допиту.

Суд прийняв відмову представника скаржника від допиту свідків, оскільки відповідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Стягувач та представник стягувача,будучи належнимчином,повідомлені продень,час тамісце слуханнясправи в судове засідання не з`явилися.

Приватний виконавець належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився. 15.01.2024 року надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що правова позиція викладена у його відзиві від 02.06.2023 року та у додаткових поясненнях з долученням відповідних доказів.У відзиву на скаргу зазначив, що вимоги скаржника є незаконними, необгрунтованими, таким, що непідлягають задоволенню. Вважає, що дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника та оскаржувана постанова відповідають вимогам законодавства, вказані дії вчинені в межах повноважень приватного виконавця при цьому боржником не доведено факту порушення її прав внаслідок винесення даної постанови. Також зазначає, що виконавче провадження № 71393688, що входило до складу зведеного виконавчого провадження № 71395115, закінчено з дотриманням вимог п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, про що винесена відповідна постанова. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволені скарги у повному обсязі.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.Згідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, 09 травня 2023 року на адресу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга на дії приватного виконавця в якій зазначено, що 20 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжею О.В. на підставі виконавчих листів № 198/526/21, виданих 22.03.2023 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за до договором позики від 08.11.2012 року у сумі 548550 грн., витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., судового збору у розмірі 4540 грн. винесено постанову у зведеному виконавчому провадженні № 71395115 про опис майна боржника (т.1 а.с.с№5,6).

Копію даної Постанови, направлено на адресу боржника - ОСОБА_1 -20.04.2023 року за вих.301-29/2480 т.1 а.с.№5), яку останій отримав 27.04.2023 року (т.1 а.с.№5).

У постанові від 20.04.2023 року про опис та арешт майна боржника зазначено: п. 1 постанови: Описати та накласти майно: 1) земельна ділянка площею 6,2971 га кадастровий номер 1225982500:01:002:0945, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 2) земельна ділянка площею 6,2973 га кадастровий номер 1225982500:01:002:0945, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У постанові приватного виконавця зазначено, що вказані земельні ділянки належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також приватний виконавець зазначив у постанові, що під час візуального огляду технічні комунікації на земельних ділянках не виявлені.; п. 2 постанови: На описане майно наклдено арешт та встановлено обмежене право користування ним: відчуження, пошкодження, підміна, будь - які протиправні дії, що можуть знецінити вартість майна; п.3 постанови: Призначити відповідальним зберігачем та попередити про кримінальну відповідальність ОСОБА_1 , як власника майна; п.4 постанови: Копію постанови про опис та арешт майна боржника надати сторонам виконавчого провадження та зберігачу; п. 5 постанови: Постанова про опис та арешт майна боржника може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ЗУ "Про виконавче провадження". Також у постанові зазначено про кримінальну та матеріальну відповідальність, відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна попереджений, копію постанови отримав зберігач ОСОБА_1 . Також у даній постанові зазначено, що виконавчі дії проведено у присутності понятих, яким роз"яснено їх права та обов"язки, відповідно до статті 22 Заклону України "Про виконавче провадження" - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1 а.с.№6)

Як вбачається зі змісту постанови приватного виконавця, що під час опису та арешту земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 , вчинення виконавчих дій з опису та арешту майна, огляду земельних ділянок, стягувач та боржник були відсутні, оскільки відсутні підписи боржника та стягувача. Також при призначені відповідальним зберігачем описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 не зазначена адреса зберігача та паспортні дані, тільки ПІБ, відсутній підпис зберігача. Відсутній підпис зберігача ОСОБА_1 про те, що він попереджений про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна та те, що він отримав копію постанови приватного виконавця. У постанові відсутні підписи стягувача та боржника, що їм роз`яснено про досягнення згоди щодо вартості описаного та арештованого майна та письмового повідомлення про це приватного виконавця. Приватний виконавець не повідомляв боржника про проведення виконавчих дій про опис та арешт земельних ділянок, які належать боржнику та вчинив виконавчі дії щодо опису та арешту майна без присутності боржника та стягувача. Приватний виконавець не звертався з вимогою до боржника про надання доступу до земельних ділянок, не звертався до суду про примусовий доступ до земельних ділянок, що свідчить про, що боржник не чинив перешкод приватному виконавцю у доступі до нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За приписами частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» одними із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, а також звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом ( ч.1, п.1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»)

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) ( ч.6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 вищевказаного закону - копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

У скарзі боржник зазначав, що він не був присутнім при складанні Постанови про опис та арешт майна, хоча, з його боку, він не чинив приватному виконавцю перешкод у доступі до опису та арешту даного майна. І не був повідомленим приватним виконавцем, про проведення опису та арешту даного майна. На томість приватний виконавець у своїх пояненнях вказував, щона те, що у нього відсутній обов`язок з повідомлення боржника про здійснення виконавчих дій щодо проведення опису та арешту майна (коштів) боржника та неправомірність скасування постанови із підстав незалучення боржника до опису.

Відповідно до приписів частин першої, другої та п`ятої статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Із постанови про опис та арешт майна від 20.04.2023 року, судом вбачається, що ні представник боржника ні сам боржник ОСОБА_1 не були присутні під час вчинення приватним виконавцем Ванжою О.В. виконавчих дій щодо опису та арешту, вчинених 20.04.2023 року (т.2 а.с.с№33-35).

Суд зазначає, що порядок звернення стягнення на майно боржника регулюється розділом VII Закону та положеннями Інструкції.

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад гласності та відкритості виконавчого провадження.

За правилами частини першої та другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі частиною першою статті 19 Закону сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, брати участь у вчиненні виконавчих дій.

Суд погоджується з позицією боржника ОСОБА_1 про те, що право боржника брати участь у вчиненні виконавчих дій, зокрема, бути присутнім при проведенні опису та арешті належного йому майна, кореспондується з обов`язком приватного виконавця завчасно повідомити боржника про проведення приватним виконавцем виконавчих дій, а саме про час та місце проведення опису та арешт майна боржника

Відповідно до частини першої статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Слід зазначити, що суду приватним виконавцем Ванжою О.В. не надано доказів повідомлення боржника - ОСОБА_1 про проведення 20.04.2023 року виконавчих дій, а тому висновки про неповідомлення боржника зроблені за наявності обґрунтованих підстав.

Стосовно залучення понятих, інформація про яких міститься в постанові. У постанові зазначено, що виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз`яснено їх права та обов`язки відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до вимог частини першої та другої ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натрі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Суд зазначає на те, що Закон не містить вимоги щодо забезпечення виконавцем обов`язкової участі боржника чи його представника при проведенні опису і арешту майна, однак зауважили, що вказаний Закон не виключає права боржника, у відповідності до статті 19 бути обізнаним про дату та час проведення опису та арешту майна, та відповідно бути присутнім під час проведення опису та арешту майна.

Отже, порушення приватним виконавцем обов`язку з повідомлення про вчинення виконавчих дій знайшли підтвердження.

У своїх письмових запереченнях на клопотання приватного виконавця скаржник скаржився на те, що ним не були дотримані вимоги пункту 10 розділу VIII Інструкції та зазначено у постанові дані необхідні для ідентифікації майна.

Статтею 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до вимог статті 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Отже, майбутній урожай відноситься до плодів як результат органічного розвитку самої речі.

Згідно з частиною третьою статті 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Пунктом 10 розділу VIII Інструкції передбачено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані, зокрема: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

З приводу даного суд зазначає, що із Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника (т.№2 а.с.№33-35), що приватним виконавцем Ванжою О.В. у постанові від 20.04.2023 року в графі назва кожного описаного предмета і його відмінні ознаки (відмітки про опечатування) зазначено лише загальні площі земельних ділянок, кадастровий номер, цілове призначення, адреса розташування (знаходження), підстава знаходження таких земельних ділянок у користуванні боржника, та вказано, що під час візуального огляду, технічної комунікації на земельніих ділянках не виявлено ( т.2 а.с.№34).

З боку скаржника та його представника дану обставину у судовому засіданні доведено не було. Представник скаржника, відмовилася від клопотання про виклик у суддове засідання для допиту в якості свідків, громадян, які були понятими при складанні

постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 20.04.2023 року і ця відмова була прийнята судом відповідно до положень ст.13, 43 ЦПК України.

З боку приватного виконавця Ванжі О.В. у додаткових письмових поясненнях вх.№2818/23 (т.2 а.с.№23-27) не вказано на докази щодо спростування тверджень боржника щодо обставин опису майна без фактичного виїзду за адресами об"єктів (полів, земельних ділянок). Однак, приватним виконавцем Ванжою О.В, зазначено, що твердження і міркування не доведені обставини визначені боржником щодо не встановлення фактично земельних ділянок на відповідному земельному масиві, наявних зареєстрованих договорів оренди, відсутності виїзду, присутності понятих тощо, жодним чином не підтверджені, не несуть підґрунтя та навпаки спростовуються наданими матеріалами виконавчого провадження, та як наслідок не спричиняють жодних порушень прав боржника, в тому зазначеного останнім, користування, розпорядження.

Що стосується заявленої вимоги скаржником про скасування постанови про опис та арешт майна боржника, суд, з огляду на висновки Верховного Суду, зазначає про наступне.

Згідно з приписами статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби / приватних виконавців.

Подібні за змістом правові висновки містяться в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/64/15, постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 924/408/19 та від 24.11.2021 у справі № 908/3994/14.

З урахуванням викладеного, наявні підстави для часткового задоволення скарги в частині вимог, які стосуються визнання протиправною Постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича про опис та арешт майна (коштів боржника від 20 квітня 2023 року, винесену у зведеному виконавчому провадженні №71395115 за виконавчими листами "№198/526/21 від 21 березня 2023 року виданим Юр"ївстким районним судом Дніпропетровської області, а в частині скасування Постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича про опис та арешт майна (коштів боржника від 20 квітня 2023 року, винесену у зведеному виконавчому провадженні №71395115 за виконавчими листами "№198/526/21 від 21 березня 2023 року виданим Юр"ївським районним судом Дніпропетровської області - відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Стосовно стягнення судового збору Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає сплату судового збору за звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця, проте ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється, в якому відсутній такий вид звернення як скарга на дії державного виконавця.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір»: до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, особи які оскаржують дії державного виконавця щодо неналежного виконання судового рішення, не включені.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду фізичною особою позовних заяв немайнового характеру справляється судовій збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з з приватноговиконавця виконавчогоокругу Дніпропетровськоїобласті ВанжіОлександра Володимировича необхідно стягнути на користь держави на відшкодування витрат по сплаті судового збору 536,80 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 8, 12,13, 14, 181, 189, 190, 260-261, 263, 264, 265, 268, 273,353 ЦПК України, ст.ст. 1, 2, 3, 10, 13, 18, 19, 26, 28, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження" суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу боржника ОСОБА_1 в особі представника адвоката Меркулової Т.П., стягувач ОСОБА_2 , на дії Ванжи Олександра Володимировича - приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області, - задовольнити частково.

Визнати протиправною Постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича про опис та арешт майна (коштів боржника від 20 квітня 2023 року, винесену у зведеному виконавчому провадженні №71395115 за виконавчими листами "№198/526/21 від 21 березня 2023 року виданим Юр"ївським районним судом Дніпропетровської області.

В іншій частині заявлених вимог у скарзі - відмовити.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича, адреса здійснення діяльності: м. Дніпро, вул. Самарського Якова,6 прим.15, офіс 3 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 17 січня 2024 року.

Суддя Наталя ЖМУД