Ухвала

від 11.04.2024 по справі 198/526/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 198/526/21

провадження № 61-4978ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Меркулова Тетяна Петрівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О. В. заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Свої вимоги заявник мотивував тим, що на підставі виконавчих листів, виданих 22 березня 2023 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 08 листопада 2012 року у сумі 548 550,00 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 4 540,00 грн, винесено постанову у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про опис та арешт майна боржника. Боржник ОСОБА_1 не погоджується з постановою та просив суд визнати незаконною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі О. В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 20 квітня 2023 року.

Ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2024 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі О. В. про опис та арешт майна (коштів боржника від 20 квітня 2023 року), винесену у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_1 за виконавчими листами від 21 березня 2023 року у справі № 198/526/21, виданими Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області.В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О. В. задоволено. Ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2024 року скасовано. Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О. В. залишено без задоволення.

05 квітня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Меркулова Т. П., через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 рокута залишити в силі ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2024 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм Закону України «Про виконавче провадження» та ЦПК України,що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про скасування ухвали суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця має відбуватися згідно із статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових

осіб) - це сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом. Виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частини перша-друга статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Судами встановлено, що відповідно до постанови про опис та арешт майна від 20 квітня 2023 року, ні представник боржника ні сам ОСОБА_1 не були присутні під час вчинення приватним виконавцем Ванжою О. В. виконавчих дій щодо опису та арешту, вчинених 20 квітня 2023 року. Водночас у постанові зазначено, що відповідно до вимог частини першої та другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проведені у присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким роз`яснено їх права та обов`язки.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О. В.,апеляційний суд дійшов об`єктивного висновку про те, що боржником не доведено порушення приватним виконавцем приписів Закону України «Про виконавче провадження», які могли б бути підставою для визнання протиправною постанови про опис та арешт майна боржника.

Боржник заявляє про виконання судового рішення, з метою виконання якого було накладено арешт на його майно, однак не погоджується із стягненням з нього винагороди приватного виконавця, що не є підставою для визнання протиправною постанови про опис та арешт майна боржника.

Зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення не виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм ЦК України, ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження». Правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм права не викликає розумних сумнівів.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Меркулова Т. П., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Меркулова Тетяна Петрівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича, заінтересована особа, - ОСОБА_2 , - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович