Постанова

від 16.01.2024 по справі 953/8817/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Іменем України

16 січня 2024 року

м. Харків

справа № 953/8817/21

провадження № 22-ц/818/342/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

треті особи: КП «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: КП «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині реєстрації права власності та скасування запису про право власності за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Зуб Г.А., -

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: КП «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині реєстрації права власності та скасування запису про право власності.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2023 року позов залишено без розгляду. Роз`яснено позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

В апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що у судове засіданні 21.06.2023 року судом першої інстанції постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху з мотивів недостатньої сплати судового збору, яка повністю повторила ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 14.05.2021 року по даній справі. Судом першої інстанції було безпідставно проігноровано той факт, що це питання вже було вирішено ще 2021 році, недолікі були усунуті та справа була призначена до розгляду, в матеріалах справи знаходяться відповідні квитанції про сплату судового збору на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2021 року. Вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача була отримана ухвала суду від 21.06.2023 року про залишення позовної заяви без руху 11.09.2023 року (т.2, а.с. 30а), та представник позивача адвокат Очеретько Р.М. ознайомився з її змістом в приміщенні Київського районного суду м. Харкова 11.10.2023 року, але недоліки на час постановлення ухвали виконані не були. Тому відповідно до пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, наявні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: КП «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині реєстрації права власності та скасування запису про право власності.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: КП «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині реєстрації права власності та скасування запису про право власності залишено без руху з підстав неповної сплати судового збору у відповідності до всіх позовних вимог. В ухвалі суду першої інстанції зазначено, що судовий збір сплачено не за кожну вимогу немайнового характеру, тому позивачу слід доплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру у розмірі 2270 грн(за кожну вимогу немайнового характеру), що разом складає 36320 грн. Позивачу запропоновано протягом 5 діб з моменту отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви.

На виконання вказаної ухвали 01.06.2021 року на адресу суду надійшли оригінали квитанцій про сплату судового збору в розмірі 26000 грн та 3510 грн, та зазначено, що позовні вимоги п. 2,3,4 є однією вимогою немайнового характеру, оскільки запис про право власності ОСОБА_1 та видане свідоцтво про право власності здійснено на підставі рішення КП «Харківське МБТІ», яке і є предметом розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2021 року прийнято та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: КП «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині реєстрації права власності та скасування запису про право власності до свого провадження. Визначено, що справу буде розглянуто в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Провадження відкрито після усунення позивачем недоліків, допущених при зверненні до суду, призначено підготовче засідання.

Розгляд справи за вищевказаним позовом неодноразово відкладався.

Після повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 року, вищевказану справу перерозподілено судді Зубу Г.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 травня 2023 року вищевказану справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про залишення позовної заяви без руху задоволено. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині реєстрації права власності та скасування запису про право власності залишено без руху із зазначенням, що позивачу необхідно доплатити за подання до суду вказаної позовної заяви судовий збір в розмірі 6810 грн, надано позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів зі дня отримання копії ухвали. Роз`яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2023 року справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: КП «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині реєстрації права власності та скасування запису про право власності залишено без розгляду відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За приписами п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог визначається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частина 13 ст.187 ЦПК України передбачає, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито після усунення зазначених в ухвалі суду від 14 травня 2021 року недоліків, а саме: доплати судового збору.

21.06.2023 року залишаючи повторно позовну заяву без руху з тих же самих підстав, що були зазначені в ухвалі суду від 14.05.2021 року та виконані позивачем, суд першої інстанції не врахував, що провадження у даній справі відкрито було вже після усунення позивачем недоліків, допущених при зверненні до суду, а саме - доплати судового збору.

Виходячи з вищевикладеного судова колегія зазначає наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною.

Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) проведено лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Зокрема, у рішеннях у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29, вказано, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Отже, проаналізувавши підстави для залишення позовної заяви без руху та, як наслідок, залишення її без розгляду, предмет та підстави позову, а також доводи позивача, колегія суддів доходить висновку, що зазначені судом недоліки можуть бути усунуті при вирішені справи по суті, проте не впливають на оцінку обставин, які стали підставою для відкриття провадження у справі.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичної особою підлягає сплаті в розмірі - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до вимог ч.3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Докази сплати судового збору містяться у матеріалах справи.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції безпідставно застосував до позовної заяви вимоги положення статті 175 ЦПК України, не перевірив правильності сплати судового збору позивачем, залишив поза увагою, що при подачі позовної заяви та на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 14.05.2021 року(про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору) стороною позивача сплачено судовий збір, якій було прийнято судом першої інстанції, та відкрито провадження у справі у 2021 році.

Колегія суддів зазначає, що процесуальна поведінка суду має бути послідовна.

Дії суду щодо регулювання здійснення учасниками справи процесуальних прав та обов`язків мають бути зрозумілими останнім, прогнозованими та незмінними.

Відкриваючи провадження у справі після усунення недоліків по сплаті судового збору, суд фактично визнав правільність його сплати.

Тому повторне залишення позовної заяви без руху для доплати судового збору після спливу двох років з моменту відкриття провадження у справі, порушує права позивача.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами, доплати або повернення надмірно сплаченої суми може бути вирішено судом за наслідками розгляду справи.

За положеннями ст.ст.55, 124 Конституції України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема верховенство права, що передбачає право на справедливий суд та пропорційність.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантії регламентовані статтею 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, вони повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення ЄСПЛ у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії).

Колегія суддів вважає, що чітке дотримання вимог процесуального закону є необхідним явищем, оскільки забезпечує вірне дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя. Оскільки згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд покладено обов`язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є помилковим.

Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20.

Залишення позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» без розгляду з формальних міркувань не відповідає завданням цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАРАБАШОВА -32» задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2023 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 17.01.2024 року.