Ухвала

від 11.01.2024 по справі 145/1961/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/1961/20

Провадження №11-кп/801/129/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

із секретарем ОСОБА_5

за участю :

прокурора ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №12020021320000149 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_6 на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.10.2023, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городківка Крижопільського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше несудимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання, якщо протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців він не вчинить нового кримінального правопорушення.

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено долю речових доказів.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні 45 копійок за проведення судових експертиз технічного стану транспортного засобу, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи.

в с т а н о в и л а :

14серпня 2020року,близько 19годин 00хвилин, ОСОБА_8 ,керуючи технічносправним автомобілем«SkodaOctaviaA7», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку с.Городківка Крижопільського району Вінницької області автодорогою по вул. Замковій у с.Селище Вінницької області з двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, перетнувши при цьому горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1, перетинати яку заборонено, не переконавшись при цьому, що смуга зустрічного руху, на яку він виїхав, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, та що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ 110307», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_9 від отриманих травм загинув на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 761 від 27.08.2020 у ОСОБА_9 виявлено сполучну травму тіла (політравма) у вигляді закритої щелепно-лицевої травми (синці, рани та садна шкіри обличчя, поширені крововиливи в м`які тканини голови, багато чисельні уламкові переломи кісток лицевого черепа); закрита тупа травма грудної клітки (синці та садна на грудях, крововиливи в м`які тканини грудей, переломи грудини, крововиливи в клітковину середостіння та перикард, забій серця, багато чисельні уламкові переломи ребер з ушкодженням обох листків плеври та тканини легень, правобічний гемо пневмоторакс); закрита тупа травма живота (крововиливи в м`які тканини живота, стан після спленектомії у зв`язку з численними розривами селезінки, стан після оперативних втручань з приводу дренування черевної порожнини та ушивання виявлених розривів її органів); ознаки струсу тіла (поширені крововиливи у ворота та зв`язкові апарати внутрішніх органів, синці та садна верхніх та нижніх кінцівках; закриті переломи обох стегнових кісток.

Смерть ОСОБА_9 настала від вказаної сполучної травми тіла (політравми). Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_9 є прямий причинний зв`язок.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1059 від 09.10.2020 у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівого передпліччя в нижній третині.

Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_10 не були небезпечними для життя в момент заподіяння і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами і належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я та отримані від впливу твердих тупих предметів, терміном спричинення незадовго до госпіталізації 14.08.2020.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1060 від 09.10.2020 у ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої фаланги 2-го пальця лівої кисті.

Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_11 не були небезпечними для життя в момент заподіяння і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами і належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я та отримані від впливу твердих тупих предметів, терміном спричинення незадовго до госпіталізації 14.08.2020.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1061 від 09.10.2020 у ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому тіла лівої ключиці та поверхневі рани ділянки правого гомілково-ступневого суглобу.

Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_12 виникли від дії твердих тупих предметів, терміном спричинення незадовго до госпіталізації 14.08.2020, за ступенем тяжкості належать: закритий перелом тіла лівої ключиці - до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я; поверхневі рани ділянки правого гомілково-ступневого суглобу - до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 562 від 27.08.2020, у деталях та вузлах робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля "SkodaOctaviaA7", д.н.з. НОМЕР_1 , експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП, не виявлено.

Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 563 від 27.08.2020, у деталях та вузлах робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля «ЗАЗ 110307» державний номерний знак НОМЕР_2 , експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП, не виявлено.

Відповідно до висновку судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи №631 від 11.09.2020, в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля "SkodaOctaviaA7", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_13 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.10.1, 12.4, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України та вимогами горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати заборонено. Зіткнення автомобіля «ЗАЗ 110307», д.н.з. НОМЕР_2 , та "SkodaOctaviaA7", д.н.з НОМЕР_1 , сталося на проїзній частині вулиці Замкова с. Селище Тиврівського району, на смузі руху в напрямку м. Вінниця, в районі початку подряпин асфальтного покриття та слідів бокового юзу коліс транспортних засобів. В ситуації, яка склалася, можливість попередження зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307» у водія автомобіля «SkodaOctaviaA7", з технічної точки зору полягала у виконанні ним вимог п.п. 10.1 та 14.2 (в) Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "SkodaOctaviaA7" ОСОБА_8 вбачається невідповідність дій вимогам п.п. 10.1, 12.4, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля «SkodaOctaviaA7" ОСОБА_8 , що не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_8 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п. 10.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, згідно яких:

п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 14.2 (в) - «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані».

Порушення водієм ОСОБА_8 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України перебуває у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

У своїй апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 ставить питання про скасування вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.10.2023 щодо ОСОБА_8 через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, а також неправильного застосування кримінального закону. Просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 засудити за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання на строк 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вимоги мотивує тим, що суд не в повній мірі врахував, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, основним об`єктом даного кримінального правопорушення є безпека руху та експлуатація транспорту, і лише додатком обов`язковим об`єктом є життя і здоров`я особи. Оскаржуваний вирок не містить обґрунтування строку застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом. Протиправні дії обвинуваченого призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини.

У своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить змінити вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.10.2023 відносно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. З резолютивної частини виключити вказівку про призначення ОСОБА_14 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Вимоги обґрунтовує тим, що при призначенні додаткового покарання ОСОБА_14 судом не враховано його думку, який просив не призначати додаткове покарання, оскільки за способом виробничої діяльності обвинувачений повинен використовувати транспортний засіб, а позбавлення права керування призведе до звільнення його з роботи, а в нього на утриманні знаходиться троє малолітніх дітей, один з яких є інвалідом та дружина, яка на даний час не працює. Він мешкає за межами міста Вінниця, а місце його роботи знаходиться в обласному центрі. Позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами призведе до втрати ним роботи, можливості утримувати свою родину та допомагати матері потерпілого ОСОБА_15 .

Також вказує, що потерпіла будь яких майнових та моральних претензій до обвинуваченого не має. Цивільний позов не пред`являла та не має наміру пред`являти. Матеріальні та моральні збитки в міру можливостей обвинуваченим відшкодовано.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу з викладених в ній вимог, заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту; думку захисника-адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу адвоката, заперечили проти апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_6 - задоволенню не підлягають.

До таких висновків апеляційний суд прийшов з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим .

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом по даній справі дотримано вимог кримінального процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об`єктивної істини та вірного визначення юридично-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 .

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора в частині доводів щодо призначення більш суворої міри покарання, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи його апеляційної скарги є безпідставними, непослідовними та непереконливими, оскільки носять загально-інформативний характер без посилань на конкретні докази, юридичні факти по справі та відповідні норми закону.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України, яка ніким не оскаржується.

На думку апеляційного суду покарання ОСОБА_14 призначене судом відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, врахувавши при цьому, що ОСОБА_8 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні трьох малолітніх дітей, дружину, працює, позитивно характеризується. А також врахував пом`якшуючі покарання обставини - визнання вини, щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин.

Також судом взято до уваги думку потерпілої ОСОБА_16 , яка в заяві зазначила, що претензій майнового та морального характеру до ОСОБА_8 вона не має.

Крім того, згідно досудової доповіді, наданої Тульчинським районним сектором №1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченому оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Крім того, суд враховує і поведінку засудженого після вчинення злочину він вину визнав повністю, щиро розкаявся, відшкодував шкоду потерпілій. Апеляційний суд враховує і думку потерпілої, яка не наполягає на суворій мірі покарання, претензій до обвинуваченого немає. А також враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 на утриманні має трьох малолітніх дітей та дружину.

Окрім того, відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

У п.21 Постанови зазначено, що у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Твердження прокурора про збільшення строку додаткового покарання - позбавлення права ОСОБА_8 на керування транспортними засобами не є переконливими, оскільки збільшення цього строку на 2 роки не є істотним і невиправданим порівняно з визначеним судом строком. Призначений судом строк додаткового покарання на 1 рік є цілком достатнім для його виправлення.

З огляду на наведене вище, та матеріали провадження апеляційний суд погоджується і з висновком суду першої інстанції про призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки в прямому причинному зв`язку із вчиненням злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, фактично є грубе порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть людини.

Призначене обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідними і достатніми для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів зокрема в сфері дорожнього руху та транспортної дисципліни, які безумовно грубо порушив обвинувачений за доведених обставин.

За наведених обставин цього провадження та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 апеляційний суд вважає, що призначене йому основне і додаткове покарання та його умовне звільнення від основного покарання є справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним та іншими особами нових подібних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ національні суди застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Так, у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фризе проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було отримано принципу «законності» і воно не було свавільним», та у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Крім того, у справі Скополла проти Італії від 17.09.2009 року (заява №10249/03), суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Апеляційний суд приходить до висновку, що районний суд вірно дійшов висновку, з врахуванням всіх обставин провадження, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції її від суспільства з застосуванням ст. 75 КК України. На переконання апеляційного суду, з врахуванням обставин провадження ,особи винного, та вважає , що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, оскільки обвинувачений не представляє собою як особа з підвищеною суспільною небезпечністю для оточуючих та суспільства.

Відповідно ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.

Апеляційний суд вважає, що призначене судом покарання ОСОБА_14 в повній мірі відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів, та відповідає положенням ст. 65 КК України.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суди покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників кримінального провадження.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає ,що юридично-правових в цілому чи виключно процесуальних підстав для зміни чи скасування вироку районного суду - не має.

Керуючись ст. 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів

постановила :

Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 ,- залишити без задоволення.

Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.10.2023 відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду протягом 3-х (трьох) місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4