Постанова

від 17.01.2024 по справі 138/3308/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/3308/18

Провадження № 22-ц/801/213/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 рокуСправа № 138/3308/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2023 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області та зобов`язання вчинити дії,

Ухвалу постановила суддя Київська Т. Б.

Ухвалу постановлено в м. Могилів-Подільський Вінницької області

Повний текст ухвали складено 28 листопада 2023 року,

встановив:

24 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на бездіяльність державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії, у якій просила визнати бездіяльність державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у виконавчих провадженнях № 138/3308/18 і № 138/3427/21, та зобов`язати його вчинити дії, а саме: вжити всіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» і усунути порушене право шляхом вчинення виконавчих дій, зокрема, шляхом накладення арешту на частину будинку, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , до погашення ним заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2023 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області та зобов`язання вчинити дії, повернуто скаржнику без розгляду.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить незаконну, оскільки постановлена без дотримання вимог статті 263 ЦПК України, ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки суд неправомірно застосував вимоги частини 4 статті 183 ЦПК України, а тому підлягає скасуванню. Вимоги частини 2 статті 183 Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини на які розповсюджуються вимоги розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень», тому не підлягають застосуванню у цій справі. З аналізу вимог статтей 447, 448, 449, 450, 451, 452, 453 ЦПК України вбачається, що від боржника не вимагається надсилання копії скарги, заяви іншим учасникам справи, а такий обов`язок покладений на суд.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на бездіяльність державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії, у якій просила визнати бездіяльність державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у виконавчих провадженнях № 138/3308/18 і № 138/3427/21, та зобов`язати його вчинити дії, а саме: вжити всіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» і усунути порушене право шляхом вчинення виконавчих дій, зокрема, шляхом накладення арешту на частину будинку, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , до погашення ним заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а. с. 21-64).

До цієї скарги ОСОБА_1 не додала доказів, які підтверджують факт направлення копії скарги іншим учасникам справи (провадження): боржнику та державному виконавцю.

Повертаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що її скарга не відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, оскільки заявником не додані докази надіслання копії скарги іншим учасникам справи (провадження): боржнику ОСОБА_2 та державному виконавцю Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області. Тому за приписами ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повернув її заявнику без розгляду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За правилами частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» надано право сторонам виконавчого провадження на звернення до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно роз`яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 13 постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державної виконавчого виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» (частині 4 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», в чинній редакції), зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК України (статті 185 ЦПК України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року).

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

За правилами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1). Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (частина 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

За приписами ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність виконавця є формою звернення за судовим захистом на стадії виконання судового рішення, тому до скарги, яка подається відповідно до статті 447 ЦПК України, застосовуються загальні вимоги (правила) щодо форми та змісту позовної заяви, а не правила, які процесуальний закон визначив для заяв з процесуальних питань (стаття 182 ЦПК України). Це пояснюється тим, що Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» - це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ, а тому, до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави».

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 761/16863/14-ц (провадження № 61-9843св21).

Вимоги частини 2 статті 183 параграфу 2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні відносини, а положення частини 4 статті 183 ЦПК України поширюються виключно на заяви (клопотання, заперечення) з процесуальних питань, подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті.

Процесуальні відносини, пов`язані із поданням скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця, регулюються Розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20 (провадження № 61-15520св20), від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження № 61-15478св20), від 10 березня 2021 року у справі № 766/17333/20-ц, від 04 травня 2022 року у справі № 711/12038/14-ц (провадження № 61-20375св21), від 23 листопада 2022 року у справі № 201/4132/19 (провадження № 61-5285св22).

При цьому, Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» - це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ.

Виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постанові від 05 грудня 2023 року у цивільній справі № 127/10203/16 (провадження № 61-13721ск23).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції помилково повернув скаргу ОСОБА_1 , якою вона оскаржує дії державного виконавця при виконанні рішення суду у виконавчих листах про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на підставі частини 4 статті 183 ЦПК України.

Отже, ухвала суду першої інстанції про повернення скарги без розгляду постановлена з порушенням норм цивільного процесуального права, обмежує права заявника і перешкоджає їй у доступі до правосуддя.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанції,є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з допущенням судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіІ. В. Міхасішин І. М. Стадник