Рішення

від 12.01.2024 по справі 120/11425/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 січня 2024 р. Справа № 120/11425/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни,

за участю

секретаря судового засідання Ридванської Наталії Борисівни

представника позивача Шкелебея Олександра Васильовича

представника відповідача Вишнівського Вадима Вікторовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16- АД від 19.06.2023);

- зобов`язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19.06.2023) та прийняття на її підставі рішення про встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 «Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу» на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, захист якої відбувся 24.06.2008.

Обґрунтовуючи вимоги, представник позивача зазначає, що відповідач діяв за відсутності підстав та повноважень, що визначені Конституцією та законами України та всупереч їх вимог. Вказує, що відповідно до п. 7 Порядку розгляду скарг Скарга/повідомлення щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації надсилаються в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на офіційну адресу електронної пошти Національного агентства. Втім, надісланій відповідачем копії Скарги ОСОБА_2 та копії скарги, опублікованої ним на власному веб-сайті, відсутня інформація про ї підписання електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та відсутній протокол перевірки електронного підпису.

Також відповідно до п.8 Порядку розгляду скарг Скарга/повідомлення реєструється у секретаріаті Національного агентства. За дорученням заступника голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок, секретаріат Національного агентства здійснює перевірку поданої скарги/повідомлення на відповідність вимогам пункту 6 Порядку у строк до семи робочих днів з дати її надходження - для скарг/повідомлень з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у наукових роботах, за результатами захисту яких видано диплом доктора (кандидата) наук). Таким чином, оскільки скарга подана 18.06.2023, то строк проведення перевірки скарги на відповідність встановленим до неї вимогам закінчився 28.06.2023. Відтак, максимальний строк перевірки скарги закінчився 28.06.2023, то останнім днем строку на прийняття Комітетом з питань етики НАЗЯВО одного з рішень, передбачених п. 10 Порядку розгляду скарг є 05.07.2023.

Крім того, рішення №26 (39) підписано кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_3 , сертифікат на який видано АЦСК АТ КБ «Прватбанк» як фізичної особи, а не як Голови комітету з питань етики.

Представник позивача також звертає увагу, що у відповідача та його структурних підрозділів відсутні повноваження здійснювати будь-які дії щодо перевірки дисертації позивачки, яку вона захистила у 2008 році, оскільки на тай час діяв Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984-ІІІ, який не передбачав жодних положень щодо процедур перевірки наукових робіт на предмет виявлення академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації. Такі норми з`явилися з прийняттям нової редакції Закону України «Про вищу освіту» №1556-VІІ від 01.07.2014, який набрав чинності 06.09.2014.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача вважає протиправними дії відповідача щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 , тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 31.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Вільчинським О.В. та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

03.08.2023 представник позивача адвокат Шкелебей О.В. подав заяву про долучення доказів, у якій просив суд долучити до матеріалів справи відповідь Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (лист №975 від 25.07.2023) на адвокатський запит з додатками.

23.08.2023 представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 25.08.2023 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шкелебея О.В. про забезпечення позову задоволено частково. В порядку забезпечення адміністративного позову заборонено Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи Комітетом з питань етики за скаргою/повідомленням ОСОБА_2 від 18.06.2023 (реєстраційний № 16-АД від 19.06.2023р.) щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

17.10.2023 на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою суду від 17.10.2023 заяву представника позивача про відвід судді Вільчинського О.В. задоволено. Відведено від розгляду справи №120/11425/23 суддю Вільчинського О.В. Адміністративну справу №120/11425/23 передано для повторного автоматизованого розподілу справ у порядку ст. 31 КАС України.

За результатами проведеного повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.10.2023 для її розгляду визначено суддю Віятик Наталію Володимирівну.

Ухвалою від 23.10.2023 справу прийнято до провадження суддею Віятик Н.В., призначено судове засідання.

01.11.2023 представник позивача подав заяву про зміну предмету позову та заявляє наступні позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19.06.2023);

- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за скаргою ОСОБА_2 на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 № 26 (39) від 30.06.2023;

- зобов`язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19.06.2023) та прийняття на її підставі рішення про встановлення наявності (виявлення) чи відсутності академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 «Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу» на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, захист якої відбувся 24.06.2008 та науковій статті ОСОБА_1 «Активність панкреатичних ферментів в умовах раннього експериментального панкреатиту», опублікованій у журналі «Вісник наукових досліджень» (2008, №2, с. 50-52).

Ухвалою від 07.11.2023 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву.

22.11.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки станом на дату написання відзиву мотивованого проєкту рішення Комітету з питань етики із доданими матеріалами перевірки відомостей, викладених у скарзі/повідомленні доповідачем на розгляд Комітету з питань етики не вносилося та відсутні остаточні рішення Комітету з питань етики та Агентства, тому вважає, що відповідач здійснює перевірку фактів, викладених у скарзі з додержанням законодавства. Свою позицію обґрунтовує тим, що днем отримання результатів перевірки секретаріатом Національного агентства скарги/повідомлення є 23.06.2023, а тому термін прийняття одного з рішень Комітетом з питань етики, передбачених пунктом 10 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 обчислюється до 30.06.2023.

Крім того, вказує, що Національне агентство, за наслідками розгляду скарги/повідомлення зобов`язане надіслати до МОН копію рішення Національного агентства про виявлення в дисертації, за якою було присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук академічного плагіату разом із супровідним листом і зверненням про позбавлення відповідного наукового ступеня. Тобто, остаточне рішення про позбавлення особи наукового ступеня доктора (кандидата) наук приймає не Національне агентство, а Міністерство освіти і науки України, що спростовує твердження позивача про те, що відповідач діє як суб`єкт владних повноважень та приймає індивідуальні акти на виконання публічно-владних управлінських функцій.

Щодо підпису рішення №26 (39) кваліфікованим електронним підписом, то представник зазначає, що ОСОБА_3 є членом Національного агентства і разом з цим Головою комітету з питань етики та виконує покладені на нього функції на підставі укладених з ним цивільно-правових договорів, а тому в розумінні трудового законодавства не є працівником державної установи Національного агентства. Тобто, отримання кваліфікованого сертифікату електронного підпису представника Національного агентства Артюховим А.Є., виходячи із законодавчих вимог до оформлення електронних довірчих послуг видається неможливим, а отже підписання ОСОБА_3 . Рішення №26 (39) відповідає чинному законодавству.

Представник відповідача також не погоджується із твердженням позивача, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавство України не містило правової категорії «академічної доброчесності» та «академічного плагіату», оскільки відповідно до пункту «в» ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» плагіат оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Відповідно до пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №567 (постанова діяла до 01.01.2022) у разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права ї повторного захисту. Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня. Тобто, незалежно від періоду часу, коли відбувся захист дисертації, законодавством передбачена можливість перевірки її на наявність фактів академічного плагіату.

Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що приймаючи скаргу/повідомлення ОСОБА_2 від 19.06.2023 №16-АД до розгляду, НАЗЯВО діяло на підставі, у межах та у спосіб, що визначені законодавством.

Разом із відзивом представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі.

27.11.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

Ухвалою від 27.112023 відмовлено у задоволенні клопотання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про закриття провадження у справі.

04.12.2023 представник відповідача подав заперечення, у яких не погоджується з доводами позивача про порушення строків при розгляді скарги/повідомлення ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 12.01.2024 представник позивача адвокат Шкелебей О.В. просив суд задовольнити позов у повному обсязі, представник відповідача Вишнівський В.В. заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 24.06.2008 ОСОБА_1 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України захистила дисертацію «Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу» на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук».

19.06.2023 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) в електронній формі надійшла скарга/повідомлення №16-АД ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 .

Секретаріат НАЗЯВО здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт від 20.06.2023 №47/СЗ-23 про відповідність скарги/повідомлення ОСОБА_2 та дійшов загального висновку: подана скарга відповідає вимогам п. 5-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.

Зазначений звіт був переданий разом із відповідною скаргою на розгляд Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

30.06.2023 Комітет з питань етики НАЗЯВО на своєму засіданні встановив, що скарга відповідає вимогам пунктів 5-7 Порядку та ухвалив рішення №26 (39) прийняття скарги до розгляду, призначив ОСОБА_4 доповідачкою по скарзі, яка розглядається та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 «Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу», поданої на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, фактів академічного плагіату та передати доповідачці звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги (за дорученням доповідачки).

З даним рішенням відповідача позивач не погоджується, вважає його протиправним та прийнятим із порушенням вимог законодавства, а тому звернулася до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII), «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII), Статутом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 244 (далі - Статут Національного агентства), Положенням про комітет Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке затверджено Національним агентством 25.02.2019 (далі - Положення).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини першої статті 12 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначає стаття 17 Закону України «Про вищу освіту» відповідно до частин першої, другої якої Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти встановлює стаття 18 Закону України «Про вищу освіту». Частина перша цієї статті закріплює, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти:

1) формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти;

3) проводить інституційну акредитацію;

5) формує єдину базу даних запроваджених закладами вищої освіти спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;

6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;

7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти України, за якими можуть визначатися рейтинги закладів вищої освіти України;

8) розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, розробляє порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присудження ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність;

10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр;

11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №244 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №761).

Згідно з пунктом 9 цього Статуту Національне агентство:

формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його МОН для затвердження;

розробляє порядок інституційної акредитації закладів вищої освіти і подає його МОН для затвердження;

аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти;

проводить ліцензійну експертизу, готує експертний висновок щодо можливості видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти;

формує галузеві експертні ради у складі від дев`яти до п`ятнадцяти членів на строк не більше ніж три роки з числа осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менш як п`ять років, крім представників органів студентського самоврядування;

формує за поданням закладів вищої освіти та наукових установ, що провадять освітню діяльність у сфері вищої освіти, пропозиції, зокрема з метою запровадження міждисциплінарної підготовки, щодо переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на відповідних рівнях вищої освіти, і подає його МОН;

погоджує розроблені МОН стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю;

формує єдину базу даних запроваджених закладами вищої освіти спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;

приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації відповідної освітньої програми за результатами акредитаційної експертизи освітньої програми;

приймає рішення про акредитацію відповідної освітньої програми відповідно до письмової заяви закладу вищої освіти, що має відповідний сертифікат про інституційну акредитацію;

у порядку, затвердженому МОН, приймає рішення про акредитацію чи відмову в інституційній акредитації відповідного закладу вищої освіти;

скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

скасовує рішення спеціалізованої вченої ради на підставі подання Апеляційного комітету за результатами розгляду звернення, заяви або скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти, за якими можуть складатися рейтинги закладів вищої освіти;

подає пропозиції щодо надання закладу вищої освіти статусу національного в порядку та за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України;

встановлює один раз на сім років відповідність діяльності національного закладу вищої освіти критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, для підтвердження чи позбавлення його такого статусу;

вносить Кабінетові Міністрів України подання щодо надання національному закладу вищої освіти за результатами конкурсного відбору в разі відповідності критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, статусу дослідницького;

встановлює один раз на сім років відповідність діяльності дослідницького закладу вищої освіти критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, для підтвердження чи позбавлення його такого статусу;

розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені;

подає МОН для схвалення порядок присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ) для внесення в установленому порядку Кабінетові Міністрів України;

погоджує розроблений МОН порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та наукових ступенів;

розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та подає його МОН для затвердження, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присудження ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність;

акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти та веде їх реєстр;

бере участь в установленому законом порядку у формуванні показників державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою за рівнями вищої освіти та спеціальностями з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці;

щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про свою діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та подає зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення і належного реагування;

затверджує положення про комітети Національного агентства;

затверджує та оприлюднює порядок оскарження рішень Національного агентства;

затверджує порядок висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад та положення про них;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Пунктами 20 - 22 Статуту Національного агентства встановлено, що у складі Національного агентства утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства.

Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Протоколом засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №2 від 25.02.2019 затверджено Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Комітети мають право, зокрема, виносити питання та проекти рішень на розгляд Національного агентства; приймати рішення, ухвалювати рекомендації, надавати висновки та вчиняти інші дії з метою виконання покладених на комітети завдання (підпункти 5, 6 пункту 7.1 Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти).

Відповідно до підпункту 11.1 цього ж Положення за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються: рішення; рекомендації; висновки.

Додатком до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Перелік комітетів Національного агентства складається з таких комітетів: Апеляційний комітет; Комітет з питань етики; Комітет з питань акредитації освітніх програм, незалежних установ оцінювання якості та інституційної акредитації; Комітет з питань діяльності та акредитації спеціалізованих вчених рад; Комітет з питань стандартів та економіки вищої освіти; Комітет з питань оцінювання якості вищої освіти.

Відповідно до Повноважень комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Комітет з питань етики:

- розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності;

- виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Враховуючи наведені норми, суд вважає, що забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання виявлення академічного плагіату, є одним із заходів, здійснення яких передбачено в межах системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.

На рахунок доводів позивача, що у відповідача відсутні повноваження здійснювати будь-які дії щодо перевірки її дисертації та застосовувати правові наслідки такого виявлення, оскільки на час підготовки та захисту дисертації не існувала правової категорії «академічної доброчесності» та «академічного плагіату», то суд вважає за необхідне окремо зазначити, що оскаржуваним рішенням Комітету з питань етики від 30.06.2023 №26 (39) встановлено, що скарга відповідає вимогам пунктів 5-7 Порядку та ухвалено: прийняти скаргу до розгляду; призначити доповідачку по скарзі та доручено секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей.

Тобто, проведення заходів щодо встановлення фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації є наступним етапом в процедурі розгляду скарги, який відносно позивачки не здійснювався. Комітетом з питань етики не приймалося рішення щодо наявності чи відсутності академічного плагіату у дисертації позивачки, а лише перевірено відповідність скарги вимогам пунктів 5-7 Порядку, тому суд не надає оцінку доводам щодо протиправності процедури встановлення академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, оскільки права позивачки в цій частині не були порушені.

Щодо перевірки накладення електронного підпису ОСОБА_2 на скаргу від 19.06.2023, то суд зазначає наступне.

Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації затверджено на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21.06.2022 (протокол №10 (15)) (далі Порядок розгляду скарг).

Відповідно до п. 8 Порядку розгляду скарг, секретаріат Національного агентства здійснює перевірку отриманої скарги та, у разі її відповідності, надає результати перевірки голові Комітету з питань етики.

За наслідками перевірки скарги ОСОБА_2 , секретаріатом Національного агентства складено Звіт №47/СЗ-23 від 20.06.2023.

У рядку 1.11-Е Звіту зазначено, що перевірку електронного підпису ОСОБА_2 на скарзі проведено (проставлено «+»), у графі «Коментар щодо наданих відомостей» нічого не вказано.

18.07.2023 представник позивача звернувся із адвокатським запитом до відповідача, у відповідь на який Національне агентство листом №975 від 25.07.2023 надіслало представнику копії: скарги/повідомлення про наявність фактів академічного плагіату; додатки до скарги; звіт про перевірку скарги №47/СЗ-23 від 20.06.2023; рішення Комітету з питань етики; протокол засідання Комітету; листи до закладів вищої освіти з інформацією про надходження скарги..

З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_2 вбачається, що перевірка підпису проведена відповідачем 21.07.2023, тобто після складання Звіту про перевірку скарги/повідомлення ОСОБА_2 на відповідність вимогам п. 5-7 Порядку розгляду скарг №47/СЗ-23 від 20.06.2023.

У п. 7 Прядку розгляду скарг передбачено, що скарга надсилається, серед іншого, в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на офіційну адресу електронної пошти Національного агентства.

Відповідно до п. 10 Порядку розгляду скарг, Комітет з питань етики у строк до п`яти робочих днів з дня отримання результатів перевірки секретаріатом Національного агентства скарги/повідомлення приймає рішення про прийняття до розгляду та про призначення, за пропозицією голови Комітету, доповідача з членів Комітету у разі відповідності повідомлення вимогам пункту 6 Порядку розгляду скарг.

Тобто, перевірка наявності електронного підпису скаржника у скарзі/повідомленні є обов`язком секретаріату Національного агентства при встановленні відповідності скарги пунктам 5-7 Порядку розгляду скарг, однак секретаріат Національного агентства не перевірив електронного підпису, накладеного на скаргу та склав Звіт про результати її перевірки, що суд вважає протиправним.

Щодо строку прийняття Рішення Комітету з питань етики від 30.06.2023, то суд зазначає, що відповідно до п.8 Порядку розгляду скарг, скарга/повідомлення реєструється у секретаріаті Національного агентства. За дорученням заступника голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок, секретаріат Національного агентства здійснює перевірку поданої скарги/повідомлення на відповідність вимогам пункту 6 Порядку у строк до семи робочих днів з дати її надходження - для скарг/повідомлень з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у наукових роботах, за результатами захисту яких видано диплом доктора (кандидата) наук).

Таким чином, враховуючи, що скарга ОСОБА_2 надійшла 19.06.2023, то строк проведення перевірки скарги на відповідність встановленим до неї вимогам закінчився 28.06.2023.

Згідно з п. 10 Порядку розгляду скарг, Комітет у строк до п`яти робочих днів з дня отримання результатів перевірки секретаріатом Національного агентства скарги/повідомлення приймає рішення: ??

- у разі невідповідності скарги/повідомлення вимогам пункту 6 Порядку про повернення скарги/повідомлення особі без розгляду; ??

- у разі наявності обставин, передбачених пунктом 9, про залишення скарги/повідомлення без розгляду;

- у разі відповідності повідомлення вимогам пункту 6 Порядку, про прийняття до розгляду та про призначення, за пропозицією голови Комітету, доповідача з членів Комітету.

Оскільки максимальний строк перевірки скарги закінчився 28.06.2023, то останнім днем строку на прийняття Комітетом з питань етики НАЗЯВО одного з рішень, передбачених п. 10 Порядку розгляду скарг, є 05.07.2023

Судом установлено, що вказане Рішення №26(39) від 30.06.2023 підписане ОСОБА_3 (голова Комітету з питань етики) лише 06.07.2023, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, сформованого 07.07.2023, у якому наявна інформація про кваліфіковану електронну позначку часу підписання Рішення №26(39) електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (статті 14, 18, 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного.

Згідно ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 82 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 №55, дата підписання визначається кваліфікованою електронною позначкою часу, що невід`ємно пов`язана з кваліфікованим електронним підписом.

Кваліфікована електронна позначка часу має презумпцію точності дати та часу, на які вона вказує, та цілісності електронних даних, з якими ці дата та час пов`язані (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Рішення №26(39) створене як електронний документ 06.07.2023 (датою його підписання), а не 30.06.2023, як про це вказано у відповідному реквізиті цього документу, що свідчить про порушення строку, встановленого Порядком розгляду скарг для його прийняття.

Щодо підписання Рішення Комітету з питань етики НАЗЯВО №26 (39) від 30.06.2023 Головою Комітету ОСОБА_3 з порушенням вимог, то суд дійшов наступних висновків.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Відповідно до п. 17 ч.1 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам згаданого Закону.

При цьому вказаний Закон України передбачає два види електронних підписів.

Так, п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Кваліфікований сертифікат відкритого ключа - сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам зазначеного Закону (підпункт 25 частина 1 стаття 1 Закону).

Згідно з п. 44 ст. 1 аналізованого Закону України удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувана та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Отже, удосконалений електронний підпис має криптографічний захист інформації, тобто вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторство тощо (стаття 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»).

Захищений носій особистих ключів - засіб КЕП чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (пункт 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №749).

Указаним Порядком встановлено, що державні установи для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для здійснення повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, здійснення інформаційного обміну з іншими юридичними особами, - виключно захищені носії особистих ключів.

Засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки є апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам цього Закону (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про електронні довірчі послуги» засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки повинні забезпечувати: належний рівень унікальності пари ключів, що ними генеруються; конфіденційність особистих ключів під час їх генерації, зберігання та створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; захист від доступу до особистих ключів сторонніх осіб.

Відповідно до розділу 6 Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого Головою НАЗЯВО 25.02.2019, Комітети виконують функції, покладені на них рішеннями НАЗЯВО; готують проекти рішень НАЗЯВО, виконують доручення тощо.

Згідно розділу 6 Положення про комітети, для організації роботи комітету з його складу рішенням Національного агентства обирається Голова, який підписує рішення, ухвалені комітетом.

Підписувач - представник державної установи працівник державної установи, що створює електронний підпис для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, що передбачено п. 2 Порядку №749.

Судом установлено, що у Протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.07.2023, зазначено:

- назва файлу: Рішення за скаргою ОСОБА_5 ;

- підписувач ОСОБА_3 ;

- організація (установа): фізична особа;

- сертифікат виданий АЦСК АТ КБ «Приватбанк»;

- тип носія особистого ключа: незахищений;

- тип підпису: удосконалений.

Тобто, ОСОБА_3 , здійснював повноваження на виконання державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної особи, а тому повинен використовувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа як голова Комітету, який є кваліфікованим та захищеним. Натомість, ОСОБА_3 підписав Рішення №26 (39) незахищеним удосконаленим електронним ключем як фізична особа, що на думку суду є протиправним.

Отже, судом встановлено недотримання відповідачем процедури прийняття до розгляду скарги, а саме: не перевірено електронний підпис ОСОБА_2 при перевірці відповідності скарги пунктам 5-7 Порядку розгляду скарг, чим порушено п. 8 Порядку розгляду скарг, порушено строк прийняття Рішення Комітету з питань етики №26 (39) від 30.06.2023, що передбачений п. 10 Порядку розгляду скарг та підписання оскаржуваного Рішення Головою Комісії ОСОБА_3 незахищеним удосконаленим електронним підписом як фізичною особою.

При цьому суд зазначає, що недотримання Порядку розгляду скарг у вимірі зазначених спірних правовідносин, мети, значення та за можливими наслідками, не може і не повинно визнаватися формальними порушеннями.

Отже, вчиняючи дії із перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 відповідач діяв з порушенням критерію, закріпленого пунктом 1 частини 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до позиції, закріпленої у Рішенні Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 9901/364/21, встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із критеріїв, які закріплені у статті 2 КАС України, може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване Рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за скаргою ОСОБА_2 на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 №26 (39) від 30.06.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також зазначає, що вимога позивача про визнання протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки дії відповідача щодо перевірки скарги юридично виражені у Рішенні Комітету з питань етики №26 (39) від 30.06.2023, оцінка якому була надана судом, а тому належним та ефективним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування такого рішення.

Водночас, вимога позивача про зобов`язання відповідача утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 спрямована на майбутнє, що суперечить положенням частини 1 статті 2 КАС України. Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто захисту підлягає апріорі уже порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких наразі не відомо чи матиме місце їх порушення у майбутньому чи ні. У зв`язку з чим, рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, зокрема, із зобов`язанням особи вчиняти певні дії у майбутньому, та не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах, котрі ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Крім того, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного Рішення Комітету з питань етики №26 (39), яким скаргу ОСОБА_2 від 19.09.2023 прийнято до розгляду, що є ефективним способом вирішення даного адміністративного спору.

Відтак, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за скаргою ОСОБА_2 на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 №26 (39) від 30.06.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.01.2024.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (02222, м. Київ, вул. Володимира Винниченка, 5, код ЄДРПОУ 40927307)

СуддяВіятик Наталія Володимирівна