Ухвала

від 02.09.2024 по справі 120/11425/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2024 року

м. Київ

справа №120/11425/23

адміністративне провадження №Зі/990/94/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П., Шарапи В.М., від розгляду справи № 120/11425/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

у с т а н о в и в :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, в якому просила:

- визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19 червня 2023 року);

- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за скаргою ОСОБА_2 на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 № 26 (39) від 30 червня 2023 року;

- зобов`язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19 червня 2023 року) та прийняття на її підставі рішення про встановлення наявності (виявлення) чи відсутності академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 «Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу» на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, захист якої відбувся 24 червня 2008 року та науковій статті ОСОБА_1 «Активність панкреатичних ферментів в умовах раннього експериментального панкреатиту», опублікованій у журналі «Вісник наукових досліджень» (2008, №2, с. 50-52).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за скаргою ОСОБА_2 на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 №26 (39) від 30 червня 2023 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року скасовано в частині відмовлених позовних вимог. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19 червня 2023 року).

Зобов`язано Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19 червня 2023 року) та прийняття на її підставі рішення про встановлення наявності (виявлення) чи відсутності академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 «Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу» на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, захист якої відбувся 24 червня 2008 року та науковій статті ОСОБА_1 «Активність панкреатичних ферментів в умовах раннього експериментального панкреатиту», опублікованій у журналі «Вісник наукових досліджень».

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року залишено без змін.

24 липня 2024 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі - НАЗЯВО) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі № 120/11425/23.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії: Берназюк Я.О., Стародуб О.П., Шарапа В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

У зв`язку із відпусткою судді Шарапи В.М.протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії: Берназюк Я.О., Стародуб О.П., Коваленко Н.В.

19 серпня 2024 року до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П. та Шарапи В.М., від розгляду цієї справи.

Заяву про відвід судді Берназюка Я.О. обгрунтовано наявністю підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України (наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді). Обгрунтування щодо наявності підстав для відводу суддів Стародуба О.П. та Шарапи В.М. у поданій заяві відсутнє.

Заявниця вказує, що суддя Берназюк Я.О. у 2009 році був опонентом ОСОБА_3 під час захисту ним дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук та надав йому позитивний відгук. У 2017 році ОСОБА_3 , як член Громадської ради доброчесності, на думку ОСОБА_1 , сприяв у встановленні відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_4 критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції ГО «Фундація Деюре» та ОСОБА_3 , як керівник зазначеної громадської організації, на власних сторінках у соціальній мережі «Facebook» публікували дописи, в яких у негативному контексті згадували позивачку. Зазначені обставини викликають у ОСОБА_1 побоювання щодо безсторонності судді ОСОБА_4 .

Крім того, у 2014 році суддя Берназюк Я.О. здобув науковий ступінь доктора юридичних наук та НАЗЯВО може розпочати перевірку його дисертації, що, на думку ОСОБА_1 , створює потенційний конфлікт інтересів.

Також позивачка вважає ухвалу Верховного Суду від 05 серпня 2024 року про відкриття касаційного провадження у справі неналежно мотивованою. На її думку, Верховний Суд не мав підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Враховуючи обставини, які наведені у заяві про відвід, у позивачки виникли сумніви щодо неупередженості та об`єктивності суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від розгляду адміністративної справи №120/11425/23 та передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду вказаної заяви про відвід.

Постановлюючи зазначену ухвалу Суд вважав, що заява про відвід не містить обставин, визначених статтями 36 та 37 КАС України. Заява ОСОБА_1 про відвід суддів ґрунтується на припущеннях та незгоді з ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2024 року про відкриття касаційного провадження. У заяві позивачки відсутні об`єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності суддів.

За результатами автоматизованого розподілу 30 серпня 2024 року, заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П., Шарапи В.М. від розгляду справи № 120/11425/23 , передано на розгляд судді Стрелець Т.Г.

Перевіривши заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відводу з огляду на таке.

Положення частини першої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Згідно із частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

Разом з цим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід суддям, Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П., Шарапи В.М. від участі у справі № 120/11425/23, оскільки заявницею не наведено фактів прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їх упередженість чи безсторонність у цій справі.

Наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення суддів, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу.

Так, доводи заявниці зводяться до того, що у колегії суддів були відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі. Однак у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, прийняття колегією суддів процесуального рішення за результатом розгляду питання про відкриття касаційного провадження у справі, не може бути підставою для відводу.

Доводи щодо конфлікту інтересів у судді ОСОБА_4 з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти також є безпідставними, оскільки здобуття суддею Берназюком Я.О. наукового ступеню не створює потенційний конфлікт інтересів з відповідачем у цій справі. Так, НАЗЯВО з огляду на статті 18 та 19 Закону № 1556-VII має обов`язок, а не право, здійснювати контроль за дотриманням академічної доброчесності. Тому ухвалення суддею або колегією суддів за результатами розгляду спору судового рішення не впливає на ймовірність розгляду Комітетом з питань етики питання порушення академічної доброчесності та внесення відповідного подання до НАЗЯВО.

Також, призначення 15 років тому судді Берназюка Я.О. офіційним опонентом ОСОБА_3 для забезпечення незалежної експертизи не може свідчити прямо чи опосередковано про зацікавленість судді у розгляді цієї справи та/або упередженість до позивачки.

ОСОБА_1 не надала об`єктивних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 , як керівник ГО «Фундація Деюре», або особисто може здійснювати будь-який вплив на розгляд Судом цієї справи.

Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість суддів або їх необ`єктивність під час розгляду справи позивачка у своїй заяві не вказала, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив.

Отже, з огляду на наведені аргументи у заяві та положення статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя вважає, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40 КАС України, Суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П., Шарапи В.М., від розгляду справи № 120/11425/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Г. Стрелець