Постанова

від 17.01.2024 по справі 213/1468/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/368/24 Справа № 213/1468/22 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторінв приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської областіцивільну справу № 213/1468/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»»,

на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року,

встановив:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1» (далі по тексту ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1»), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі по тексту ПрАТ «СК «Альфа Страхування») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 квітня 2022 року, о 09 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ А21R22», н/з НОМЕР_1 , біля буд. 1д по вул. Волгоградська в м. Кривому Розі, не був уважним під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Rav4», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та який належить ОСОБА_1 , який зупинився позаду нього у попутному напрямку. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 10.9 ПДР України. Внаслідок даної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріального збитку. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 214/2235/22 від 04 травня 2022 року громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль «ГАЗ А21R22» н/з НОМЕР_1 належить ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1», на якому ОСОБА_2 працює водієм.

Власником транспортного засобу «Toyota Rav4», н/з НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 .

Транспортний засіб марки ГАЗ А21R22, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є забезпеченим в ПрАТ «СК «Альфа Страхування» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів No EP-208179933 від 16 лютого 2022 року, страхова сума - 130 000 гривень.

Позивачка звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа страхування» з заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування, щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 19 квітня 2022 року за участю вищевказаних транспортних засобів та водіїв.

10 травня 2022 року пошкоджений в результаті ДТП транспортний засіб «Toyota Rav4», н/з НОМЕР_2 , був оглянутий судовим експертом Чивчиш О.П., за результатами якого було складено висновок експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д9/05/22 від 18 травня 2022 року.

Згідно Висновку експерта ринкова вартість транспортного засобу «Toyota Rav4», н/з НОМЕР_2 на момент його пошкодження складає 839 731, 63 гривень, втрата товарної вартості - 24 837,11 гривень. Сума матеріального збитку завданого позивачці, як власниці ТЗ складає 88 273, 29 гривень.

30 травня 2022 року ПрАТ «СК «Альфа страхування» перераховано на рахунок позивачки 38 374,09 гривень. Різниця між визначеною судовим експертом сумою матеріального збитку та сумою, яку було перераховано позивачу складає 49 899,20 гривень.

Також, позивачка понесла витрати пов`язані із оглядом ТЗ та оцінки розміру матеріального збитку 3500 гривень. за проведення транспортно-товарознавчого дослідження та 1200 гривень за дефектацію автомобіля після ДТП.

Також 03 червня 2022 року ТОВ «Криворізький хлібозавод №1» перерахував на рахунок позивачки 2487, 50 гривень з призначенням платежу розмір франшизи.

Позивачка не погодилась із розміром виплаченого страхового відшкодування, тому звернулась з даним позовом.

При цьому, позовні вимоги про стягнення матеріального збитку за шкоду завдану ДТП позивачка пред`являє до ПрАТ «СК «Альфа страхування» в сумі 22 548,49 гривень (88 273, 00 грн. 24 837, 11 грн. 38 399, 09 грн. 2487, 50 грн.; де 88 273, 00 грн. сума матеріального збитку згідно висновку експерта, 24 837,11 грн. величина втрати товарної вартості згідно Висновку експерта, 38 399,09 грн. сума компенсована ПрАТ «СК «Альфа страхування», 2487,50 грн. сума франшизи компенсована ТОВ «Криворізький хлібозавод №1»; позовні вимоги про стягнення грошових коштів за втрату товарної вартості пошкодженого транспортного засобу в сумі 24 837,11 грн., 3500 грн. вартість проведення транспортно-товарознавчого дослідження, 1200 грн. за дефектацію автомобіля після ДТП та 15 000 грн. відшкодування моральної шкоди з ТОВ «Криворізький хлібозавод №1» всього 44 537,11 гривень.

Уточнивши позовні вимоги просила стягнути з ПрАТ «СК «Альфа страхування» на її користь страхове відшкодування за шкоду, завдану майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 22 548,49 гривень.

Стягнути з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» на її користь 44 537,11 гривень, які складаються з суми втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 24 837,11 гривень, витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 3500 гривень, витрат на проведення за дефектації автомобіля після ДТП в сумі 1200 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000 гривень.

Посилалася, що в результаті ДТП їй спричинена моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, викликаних страхом та переживаннями за власне життя і життя та здоров`я сім`ї в момент ДТП, дискомфортом та незручностями, які виникли внаслідок пошкодження автомобіля, втратою психологічної впевненості та рівноваги через порушення сталого побуту та життєвих зв`язків викликаних страхом. Пережиті позивачкою страждання вплинули та продовжують впливати на її психоемоційний стан, що характеризується переважно пригніченим настроєм, роздратованістю, апатією.

Також просила стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» на користь ОСОБА_1 44 537,11 гривень, які складаються з суми втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 24 837,11 гривень, витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 3 500 гривень, витрат на проведення за дефекації автомобіля після ДТП в сумі 1 200 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000 гривень. Стягнуто з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду, завдану майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 22 548,49 гривень. Стягнуто з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992,40 гривень. Стягнуто з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992,40 гривень. Стягнуто солідарно з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1», ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 гривень.

В апеляційній скарзі ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року в частині стягнення з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» грошових коштів та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» задовольнити частково, а саме:

стягнути з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» на користь ОСОБА_1 5000 гривень моральної шкоди;

відмовити у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 3500 гривень та витрат на проведення дефекації автомобіля після ДТП в сумі 1200 гривень;

зменшити загальний розмір стягнення з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» на користь ОСОБА_1 на 12,50 гривень;

відмовити в задоволенні стягнення витрат в солідарному порядку.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, всупереч положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», помилково покладено на ТОВ «Криворізький хлібокомбінат № 1» обов`язок з відшкодування витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 3500 гривень та витрат на проведення дефекації автомобіля після ДТП в сумі 1200 гривень, оскільки вказаний закон не містить виключень щодо обов`язку страховика відшкодувати вказані витрати. Посилається, що покладення вказаних витрат на ТОВ «Криворізький хлібокомбінат № 1» суперечить меті інституту цивільно-правової відповідальності, а умови, за яких саме «Криворізький хлібокомбінат № 1» має відшкодувати ці витрати Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачені.

Також вважає визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди значно завищеним і таким, що не відповідає критерію розумності та справедливості. Вважає, що розмір моральної шкоди на користь ОСОБА_1 підлягає зменшенню до 5000 гривень.

Посилається, що суд першої інстанції суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідачів солідарно витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 гривень за відсутності будь-яких документальних підтверджень понесених позивачем витрат на правову допомогу та без жодного належного вмотивування. При цьому звертає увагу, що під час судових дебатів стороною позивача було зроблено заяву про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що відображено в протоколі судового засідання. При цьому суд першої інстанції без жодних наявних у справі доказів витрат позивача на правову допомогу стягнув з відповідачів витрати в розмірі 30000 гривень, виходячи виключно з попереднього (орієнтовного) розрахунку. Крім того, звертає увагу, що ЦПК України не передбачає у відповідачів солідарного обов`язку щодо відшкодування судових витрат. Вважає, що в цій частині рішення суду підлягає скасуванню за недоведеністю.

Також посилається, що суд першої інстанції внаслідок неповного з`ясування обставин справи та невірного трактування наявних у справі доказів безпідставно відніс до суми стягнення з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» банківську комісію 12,50 гривень. Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 03 червня 2023 року ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» перерахував на користь ОСОБА_1 франшизу 2500 гривень, з якої банком утримано комісію 12,50 гривень. ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» не має жодного відношення до умов договору банківського обслуговування, укладеного між ОСОБА_1 та банком, та не може нести відповідальність за комісію банку. Тому вважає, що немає підстав для покладення на ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» обов`язку по сплаті комісії банку.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зеленяк Є.С., посилається, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини справи, надав вірну оцінку всім доказам та доводам сторін у справі, рішення суду є законним і обґрунтованим. Просить залишити рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, покласти на ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 гривень.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Альфа Страхування» просить скасувати рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року в частині стягнення з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» 22548,49 гривень страхового відшкодування, судового збору та солідарного стягнення витрат на правову допомогу і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «Альфа Страхування».

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ПрАТ «СК «Альфа Страхування» добросовісно та в повному обсязі виконала свої зобов`язання перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування, що цілком узгоджується з приписами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено солідарне стягнення судових витрат, тому рішення суду першої інстанції про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 гривень є порушенням ст. 141 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Альфа Страхування» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зеленяк Є.С., посилається, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини справи, надав вірну оцінку всім доказам та доводам сторін у справі, рішення суду є законним і обґрунтованим. Просить залишити рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, покласти на ПрАТ «СК «Альфа Страхування» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19 квітня 2022 року, о 09 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ А21R22», н/з НОМЕР_1 , біля буд. 1д по вул. Волгоградська в м. Кривому Розі, не був уважним під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Rav4», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та який належить громадянці ОСОБА_1 , який зупинився позаду нього у попутному напрямку. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 10.9 ПДР України. Внаслідок даної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріального збитку. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 214/2235/22 від 04 травня 2022 року громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.11)

Відповідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль «ГАЗ А21R22» н/з НОМЕР_1 належить ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1», на якому ОСОБА_2 працює водієм, та в момент ДТП виконував трудові обов`язки. (а.с.131-136)

Власником транспортного засобу «Toyota Rav4», н/з НОМЕР_2 , є позивачка ОСОБА_1 . (а.с.10)

Транспортний засіб марки ГАЗ А21R22, реєстраційний номер НОМЕР_1 , забезпечений в ПрАТ «СК «Альфа Страхування» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів No EP-208179933 від 16 лютого 2022 року, страхова сума - 130 000 гривень.

Відповідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У частині 1 статті 5 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року (надалі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 6 Закону № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Позивачка звернулась до ПрАТ «СК «Альфа страхування» з заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування, щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 19 квітня 2022 року за участю вищевказаних транспортних засобів та водіїв. (а.с.72)

10 травня 2022 року пошкоджений в результаті ДТП транспортний засіб «Toyota Rav4», н/з НОМЕР_2 , був оглянутий судовим експертом Чивчиш О.П., за результатами якого було складено висновок експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д9/05/22 від 18 травня 2022 року. Згідно Висновку експерта ринкова вартість транспортного засобу «Toyota Rav4», н/з НОМЕР_2 на момент його пошкодження складає 839 731,63 гривень. У відповідності до п.1.6 Висновку експерта Величина втрати товарно вартості характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження транспортного засобу і відповідного ремонту внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були у ремонті. Згідно Висновку експерта втрата товарної вартості складає 24 837,11 гривень.

Сума матеріального збитку завданого позивачці, як власниці ТЗ складає 88 273,29 гривень. (а.с. 12-42)

30 травня 2022 року ПрАТ «СК «Альфа Страхування» перераховано на рахунок позивачки 38 374,09 гривень. (а.с.44)

Таким чином різниця між визначеною судовим експертом сумою матеріального збитку та сумою, яку перерахувало ПрАТ «СК «Альфа Страхування» складає 49 899, 2 гривень.

Також, позивачка понесла витрати, пов`язані з оглядом ТЗ та оцінки розміру матеріального збитку 3 500 гривень за проведення транспортно-товарознавчого дослідження та 1 200 гривень за дефектацію автомобіля після ДТП. (а.с.42, 43)

03 червня 2022 року ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» перерахував на рахунок позивачки 2487, 50 гривень з призначенням платежу розмір франшизи. (а.с.47)

Врахувавши, що сума виплачених коштів ПрАТ «СК «Альфа Страхування» позивачу в розмірі 23 8399, 09 гривень є значно меншою ніж завдана позивачці внаслідок ДТП матеріальна шкода у розмірі 88273 гривень, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів відповідних сум. Оскільки діями працівника ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» позивачу було завдано немайнових втрат спричинених моральними стражданнями, які призвели до негативних змін у її особистому житті та житті родини суд першої інстанції вважав доведеним спричинення моральної шкоди ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» та визначений позивачкою розмір моральної шкоди співмірними з її моральними стражданнями у розмірі 15000 гривень. Також, врахувавши, що позов задовольняється в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача суд стягнув понесені витрати зі сплати судового збору та стягнув солідарно витрати на правову допомогу у відповідності до наданого попереднього (орієнтовного) розрахунку у розмірі 30000 гривень.

Апеляційний суд не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду першої інстанції за наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки, вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини працівника ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1», перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідачів на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням».

У даному випадку суд першої інстанції правильно врахував в якості належного та допустимого доказу по справі, яким підтверджується розмір матеріальної шкоди, висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку від 18 травня 2022 року № Д9/05/22, згідно якого сума матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля «Toyota RAV4» внаслідок ДТП, що мала місце 19 квітня 2022 року визначена експертом з урахуванням величини втрати товарної вартості 88273,29 гривень.

Також враховано, що ПрАТ «СК «Альфа Страхування» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування 38374,09 гривень, що є меншим максимального ліміту відповідальності страховика, який визначений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів No ЕР-208179933 від 16 лютого 2022 року в сумі 130 000 гривень.

Тому, з урахуванням того, що різниця між визначеною судовим експертом сумою матеріального збитку та сумою, яку перерахувало ПрАТ «СК «Альфа Страхування» складає 49899,20 гривень, у висновку експерта від 18 травня 2022 року № Д9/05/22визначено, що сума втрати товарної вартості автомобіля позивача складає 24837,11 гривень, позивач понесла витрати на проведення транспортно-товарознавчого дослідження та витрати на проведення дефектації автомобіля після ДТП, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» про стягнення суми втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 24 837,11 гривень, витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 3 500 гривень, витрат на проведення дефектації автомобіля після ДТП в сумі 1 200 гривень, а з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування за шкоду, завдану майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 22 548,49 гривень (з розрахунку: 88 273, 00 грн. (сума матеріального збитку згідно висновку експерта) 24 837, 11 гривень (величина втрати товарної вартості згідно висновку експерта ) 38 399,09 гривень (сума компенсована ПрАТ «СК «Альфа Страхування») 2487, 50 грн. (сума франшизи компенсована ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1») = 22 548,49 гривень).

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який виходив з того, що сам факт заподіяння шкоди власності пов`язаним з протиправними (необережними) діями відповідача є таким що спричиняє власнику моральні страждання.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд першої інстанції вмотивовано вважав, що характер і обсяг заподіяної моральної шкоди позивачу, характер і тривалість страждань та емоційних переживань, пов`язаних із пошкодженням її майна, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Щодо вирішення судом першої інстанції питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Положеннями ст.ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зст. 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18.

Згідно ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі задоволення позовуна відповідача, у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Відповідно п. 8 ч. 2 ст. 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 19 Закону УкраїниПро адвокатуру та адвокатську діяльністьвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону УкраїниПро адвокатуру та адвокатську діяльність).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У справі встановлено, правова допомога позивачеві ОСОБА_1 надавалася Адвокатським об`єднанням «Тейс»в особі голови об`єднання адвоката Зеленяк Е.С. на підставі Договору про надання правової допомоги № 1/С від 08 червня 2022 року.

В позовній заяві позивачем зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу: 30000 гривень витрат на правову допомогу, 1984,80 гривень витрат зі сплати судового збору.

На підтвердження повноважень адвоката Зеленяк Є.С., який приймав безпосередню участь в судових засіданням під час розгляду справи, надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1143066, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с. 48,49)

В частині вирішення питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000 гривень.

Апеляційний суд приймає доводи апеляційних скарг відповідачів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні цього питання та зазначає наступне.

Ухвалюючи рішення в частині солідарного стягнення витрат на правову допомогу з відповідачів на користь позивача, суд першої інстанції не врахував, що відповідно вимог ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правову допомогу розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Нормами ЦПК України солідарний обов`язок щодо відшкодування судових витрат не передбачений.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказане, рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року в частині солідарного стягнення з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 гривень підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

До відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» позивачем надано Додаткову угоду № 1/С/С від 08 червня 2022 року, відповідно п. 1.2.4 якої на виконання вимог п. 4.3 Договору про надання правової допомоги № 1/С від 08 червня 2022 року сторони домовилися, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за послуги надані на виконання п. 1.2 Договору складає 30000 гривень.

Відповідно Акту виконаних робіт № 1 до Договору про надання правової допомоги № 1/С від 08 червня 2022 року наданий детальний опис послуг наданий ОСОБА_1 Адвокатським об`єднанням «Тейс» та зазначено, що вартість послуг у відповідності до вищевказаного договору складає 30000 гривень, сторони підтверджують повноту та якість надання Адвокатським об`єднанням послуг за договором про надання правової допомоги від 08 червня 2023 року № 1/С.

Згідно Рахунку-фактури № 1/С від 02 серпня 2023 року ОСОБА_1 здійснено оплату 30000 гривень на рахунок Адвокатського об`єднання «Тейс» за договором про надання правової допомоги № 1/С від 08 червня 2022 року.

З метою ефективного захисту порушених прав позивачки, забезпечення реалізації принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, апеляційний суд приходить висновку про необхідність стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в сумі 10143 гривень (33,81%), з ТОВ «Криворізький хлібозавод № 1» в сумі 19857 гривень (66,19%) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновок про залишення без змін рішення суду в частині задоволених позовних вимог і скасування рішення суду першої інстанції лише в частині вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, підстав для перерозподілу судових витрат за подання апеляційних скарг немає.

Керуючись ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1» задовольнити частково.

Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року в частині солідарного стягнення витрат на професійну правничу допомогу з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1» на користь ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10143 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібозавод № 1» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 857 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 17 січня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста