Рішення

від 15.01.2024 по справі 331/4325/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

15.01.2024

Справа № 331/4325/23

Провадження № 2/331/145/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жукової О.Є.

за участю секретаря Мироненко О.В.

представника позивача- ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фабрика «Віола» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 30.06.2023 через систему «Електронний суд» звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фабрика «Віола», в якому просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ в.о. керівника ПРАТ "ФФ "Віола" №44к від 03.05.2023р. про звільнення директора з досліджень та розвитку ОСОБА_3 ;поновити ОСОБА_3 на посаді директора з досліджень та розвитку ПРАТ "ФФ "Віола"; стягнути з ПРАТ "ФФ "Віола" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 04.05.2023р. по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі; стягнути з ПРАТ "ФФ "Віола" на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_3 працював на Приватному акціонерному товаристві "Фармацевтична фабрика "Віола" на посаді директора з досліджень та розвитку.

03.05.2023р. керівником відповідача було винесено наказ №44к про звільнення позивача у зв`язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України . Підставою винесення Наказу є наказ №19п від 28.02.2023р.

Позивач вважає Наказ протиправним, таким, що прийнято з порушенням вимог міжнародно-правових актів, Конституції України, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач зазначає , що ст. 40 КЗпП за своєю структурно- юридичною побудовою, не має пункту 1, як такого. Зазначена норма права має частини, а частини, у свою чергу, мають пункти. Таким чином, Відповідач не спромігся на якісне юридичне оформлення супровідної документації, підійшовши до звільнення громадянина України формально та буденно, із профанською складовою.

Крім того, позивачу, в порушення норм діючого законодавства України, не було запропоновано усі вакантні посади, що були в наявності в Відповідача на момент попередження позивача про наступне вивільнення та не було запропоновано жодної вакантної посади на момент вивільнення позивача. Також, в Позивача відсутні відомості, щодо того, що в відповідача дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці.

Навпаки, згідно офіційного сайту відповідача (https://violapharm.com), у відповідача були й є вакантними, наприклад, наступні посади:

- Project Manager;

- менеджер з продажу дезінфікуючих товарів;

- директор з маркетингу та багато інших.

Деякі вакантні посади за своїм функціоналом цілком та повністю є фактично ідентичними з посадовими обов`язками директора з досліджень та розвитку, тобто з посадою позивача, яку начебто було скорочено.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач не відмовлявся від функціоналу, що був передбачений посадою директора з досліджень та розвитку, а все зводиться тільки до звільнення неугодного працівника.

На думку позивача відповідачем було штучно утворено видимість відмови від посади позивача для наступного скорочення неугодного працівника, тобто скорочувалася не посада, як того вимагає закон, а конкретний працівник, тобто, як таких змін в організації виробництва і праці не відбувалося та не ставилося на меті саме скорочення штату і звільнення ОСОБА_3 відбулося у незаконний спосіб з порушенням норм чинного законодавства України.

Ухвалою судді від 05 липня 2023 року відкрите загальне позовне провадження по справі та витребувано від Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фабрика «Віола»:

- завірену копію посадової (-их) інструкції (-й) ОСОБА_3 , що діяла починаючи з

27.02.2023р. в ПрАТ "ФФ "Віола";

- розрахунок середньомісячної заробітної плати ОСОБА_3 , виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, відповідно до Постанови КМУ №100 від 08.02.1995р. з окремим вказанням середньоденної заробітної плати за вказаний період;

- інформацію щодо знаходження на робочому місці 28.02.2023р. члена правління ПрАТ "ФФ "Віола" ОСОБА_4 ;

- інформацію щодо реального виконання посадових обов`язків керівника в ПрАТ "ФФ "Віола" ОСОБА_5 03.05.2023р. Тобто, надати інформацію щодо того, чи

не перебував ОСОБА_6 03.05.2023р. на лікарняному;

- завірену копію штатного розпису ПрАТ "ФФ "Віола", що діяв на день попередження про заплановане звільнення та на момент звільнення ОСОБА_3 ;

- інформацію, щодо того, чи вносилися зміни до штатного розпису ПрАТ "ФФ "Віола" після 03.05.2023р.;

- завірену копію статуту ПрАТ "ФФ "Віола".

Відповідачем 31.07.2023 надано відзив на позов. У відзиві відповідач в задоволенні позовних вимог просив відмовити, пославшись на те, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог КЗпП України, ОСОБА_3 були запропоновані всі наявні на підприємстві вакансії без обмеження щодо вимог до освіти, кваліфікації, досвіду.

У відзиві відповідач також зазначив, що на підтвердження своїх доводів про те, що ОСОБА_3 не були запропоновані всі вакантні на підприємстві посади, позивачем надані скріншоти з сайту violapharm.com щодо вакансії Project Manager та директора з маркетингу, які датовані 15.05.2023 та 28.05.2023, тобто після його звільнення. Крім того, посада Project Manager відповідно до штатного розпису підприємства має назву «Фахівець з управління проектами та програмами» (одна одиниця), з 13.07.2020 по теперішній час цю посаду займає ОСОБА_7 , тобто вона не була і не є вакантною на сьогоднішній день.

Щодо посади Директора з маркетингу , то кваліфікаційними умовами до директора з маркетингу є наявність у кандидата на посаду вищої економічної освіти або освіти в сфері маркетингу та стажу роботи на аналогічних посадах не менше двох років. ОСОБА_3 має спеціальність «фармація», кваліфікація за дипломом - провізор, тобто не має вищої економічної освіти або вищої освіти в сфері маркетингу, не має стажу роботи на аналогічній посаді.

Також, у відзиві відповідач зазначив, що копію наказу про звільнення від 03.05.2023 № 44к ОСОБА_3 отримав 03.05.2023, тобто на момент подання 30.06.2023 позовної заяви термін позовної давності , визначений ст. 233 КЗпП України для звернення до суду з вимогами про поновлення на роботі сплив.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2023 рокузакрите підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 листопада 2023 року на 11-00 годин у приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів відмовлено, клопотання представника позивача про долучення доказів : копії відповіді на адвокатський запит ГУ ПФУ в Запорізькій області від 03.11.2023 та принт-скрин з сайту work.ua , залишено без розгляду.

У вступному слові представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав викладених у відзиві.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_3 працював на Приватному акціонерному товаристві "Фармацевтична фабрика "Віола" на посаді директора з досліджень та розвитку.

Відповідно до рішення засідання Правління ПрАТ Фармацевтична фабрика «Віола» (протокол від 28 лютого 2023 р. №2), 28.02.2023 підприємством був виданий наказ «Про внесення змін до штатного розпису ПрАТ Фармацевтична фабрика «Віола» у зв`язку зі скороченням штату» №19п, відповідно до п.1 якого зі штатного розпису підприємства з 04.05.2023 виключена штатна одиниця - Директор з досліджень та розвитку, яку на той час займав ОСОБА_3 ..

ОСОБА_3 03 березня 2023 року попереджено про те, що на підставі статті 49-2 КЗпП України посада « Директор з досліджень та розвитку» виведена зі штатного розпису, у зв`язку з чим з 03.05.2023 року його може бути звільнено із займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, про що свідчить Попередження про заплановане звільнення № 1 від 02 березня 2023 року.

ОСОБА_3 були запропоновані наявні на підприємстві вакансії , а саме :

інженер із стандартизації,

провідний інженер із стандартизації

інженер з якості

інженер (з валідації)

налагоджувальник складальних автоматів напівавтоматів та автоматичних лініях

хімік-аналітик

старший лаборант

різальник напівфабрикатів виробів медичного призначення

прибиральник виробничих приміщень

інженер-технолог

фасувальник медичних виробів

машиніст розфасувально-пакувальних машин

помічник машиніста розфасувально-пакувальних машин

мийник посуду й ампул

двірник

Також, судом встановлено, що з 04 травня 2023 року на Приватному акціонерному товаристві "Фармацевтична фабрика "Віола" затверджено та введено в дію новий штатний розпис, в якому виключена штатна одиниця - Директор з досліджень та розвитку.

03 травня 2023 року наказом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фабрика "Віола"№ 44к «Про припинення трудового договору (контракту) » ОСОБА_3 звільнено з посади Директора з досліджень та розвитку у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із частиною другоюстатті 40 КЗпП Українизвільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із статтею49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно

з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17 вказано, що «розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першоїстатті 42 КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 міститься правовий висновок про те, що «за положеннями частини першої статті40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП Українивбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами

в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьоїстатті 49-2 КЗпП Українироботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків».

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, щопро скорочення штату позивач був вчасно та належним чином повідомлений, йому були запропоновані всі вакантні посади на підприємстві, що підтверджується Попередженням про заплановане звільнення № 1 від 02 березня 2023 року.

Доказів про те, що відповідачем було приховано інформацію про наявність всіх інших посад з часу попередження позивача про його звільнення і до часу звільнення суду не надано.

Проте позивач протягом двох місяців не висловив свою згоду на переведення на жодну із запропонованих йому посад.

На підтвердження своїх доводів про те, що ОСОБА_3 не були запропоновані всі вакантні на підприємстві посади, позивачем надані скріншоти з сайту violapharm.com щодо вакансії Project Manager та директора з маркетингу, які датовані 15.05.2023 та 28.05.2023, тобто після його звільнення та не можуть бути належними доказами того, що позивачу не були запропоновані всі вакантні посади на підприємстві.

Крім того, суд зазначає, що посада Project Manager відповідно до штатного розпису підприємства , відсутня, натомість наявна посада «Фахівець з управління проектами та програмами» (одна одиниця), з 13.07.2020 по теперішній час цю посаду займає ОСОБА_7 , що підтверджено доказами долученими відповідачем до відзиву.

Щодо посади Директора з маркетингу - кваліфікаційними умовами до директору з маркетингу є наявність у кандидата на посаду вищої економічної освіти або освіти в сфері маркетингу та стажу роботи на аналогічних посадах не менше двох років.

ОСОБА_3 має спеціальність «фармація», кваліфікація за дипломом - провізор, тобто не має вищої економічної освіти або вищої освіти в сфері маркетингу, не має стажу роботи на аналогічній посаді.

Таким чином, ОСОБА_3 не відповідає кваліфікаційним вимогам до цієї посади.

З огляду на викладене, встановивши, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників, а саме посади ОСОБА_3 , останній завчасно попереджався про майбутнє вивільнення, з часу повідомлення про наступне вивільнення та до дати звільнення йому пропонувалися всі вакантні посади, що були на підприємстві (з урахуванням його освіти, кваліфікації та досвіду), на зайняття яких він свою згоду не висловив, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено вимоги трудового законодавства при звільненні позивача.

Разом з тим, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду , оскільки згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року, КЗпП України доповнено главою XIX, згідно з якою під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, звернувшись до суду з позовом 30 червня 2023 року - під час дії карантину, позивач не пропустив місячний строк, оскільки вказаний строк продовжується на строк дії карантину.

Разом з тим, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2023 року в справі № 593/1156/21 (провадження № 61-11963св23).

З огляду на викладене, оскільки звільнення позивача було законним, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають саме через безпідставність позовних вимог .

Також , з огляду на те, що судом не встановлено порушення прав позивача, підстав для покладення на відповідача згідно ст. 235 КЗпП України обов`язку виплатити працівникові середній заробіток за час вимушеного прогулу немає.

Судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фабрика «Віола» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складений 18 січня 2024 року.

Суддя: