Постанова

від 08.01.2024 по справі 910/13895/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. Справа№ 910/13895/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Панчишин А.В.,

від відповідача - представник не прибув,

від третьої особи - Радченко Р.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 про застосування заходів забезпечення позову у справі №910/13895/23 (суддя Гулевець О.В.) за позовом VOREX LLC до Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

ВСТАНОВИВ наступне.

VOREX LLC звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" про визнання банківської гарантії №28644 від 05.08.2023 (зі змінами №1 від 05.08.2023), виданої Акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" такою, що не підлягає виконанню.

Разом з позовом позивачем подано до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" здійснювати будь-які виплати на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" за банківською гарантією, наданою Змінами № 1 до Банківської гарантії № 28644 (забезпечення виконання договору) за якою надано гарантію на суму 257 410,76 Євро.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що існує реальна загроза настання обставин (виплата Банком гарантії на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ"), які можуть унеможливити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі №910/13895/23 заяву VOREX LLC про застосування заходів забезпечення позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову, а саме: шляхом заборони Акціонерному товариству "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5, ідентифікаційний код 35591059) здійснювати будь-які виплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5, ідентифікаційний код 35591059) за банківською гарантією, наданою Змінами № 1 до Банківської гарантії № 28644 (забезпечення виконання договору) за якою надано гарантію на суму 257 410,76 Євро.

За висновками суду першої інстанції, визначені заходи забезпечення позову гарантуватимуть ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких останній звернувся до суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, третя особа звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та залишити заяву позивача про забезпечення позову без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що вжиттям визначених заходів забезпечення місцевим господарським судом фактично вирішено спір по суті, не забезпечено збалансованості інтересів учасників, а також, на думку скаржника, є недоведеними обставини того, що невжиття заходів забезпечення призведе до істотного ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить довідка про доставку електронного документу до його електронного кабінету.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення відповідача, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16).

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Такий правовий висновок викладено в пункті 8.9 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19.

Разом з тим, оскільки предметом позову (забезпечити який просив його заявник) є вимоги немайнового характеру, а саме про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Наведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19 та від 14.04.2021 у справі №910/11177/20.

Колегія суддів враховує, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони АТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" здійснювати будь-які виплати на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" за банківською гарантією, гарант може у безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ") суму Банківської гарантії, вимога про визнання останньої такою, що не підлягає виконанню, є предметом позовних вимог у даній справі.

В свою чергу, така виплата гарантії призведе до неможливості ефективного захисту позивачем своїх прав в межах одного цього судового провадження за його позовом.

З огляду на викладене, невжиття заходу забезпечення позову в даній справі зумовить виникнення інших судових спорів, що, у свою чергу, не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захистові порушеного права.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи скаржника про недоведеність обставини того, що невжиття заходів забезпечення призведе до істотного ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази відповідно до вимог ст. 86 ГПК України суд встановив пов`язаність заходів забезпечення позову з його предметом.

При цьому, колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжитий захід забезпечення позову має наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.

Також, вказаний захід забезпечення позову не призводить до зупинення господарської діяльності ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", як і не припиняє права на банківську гарантію.

Отже, доводи скаржника про те, що вжиттям визначених заходів забезпечення місцевим господарським судом фактично вирішено спір по суті та не забезпечено збалансованості інтересів учасників, не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 про застосування заходів забезпечення позову у справі №910/13895/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - третю особу у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 17.01.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук