Рішення

від 09.01.2024 по справі 913/329/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м. Харків Справа № 913/329/23

Провадження № 3/913/329/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Пришви О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом

Заступника керівника Луганської обласної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1.Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Кремінна Луганської області

2.Північно-східного офісу Держаудислужби, м. Харків

до 1.Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської міської ради", м. Кремінна Луганської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд", село Мила Київської області

про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю за бюджетні кошти та застосування наслідків відповідної недійсності

в присутності представників учасників справи:

від органу прокуратури Хряк О.О. прокурор відділу Харківської обласної прокуратури, посвідчення від 01.03.2023 № 072721;

від позивачів представники не прибули;

від відповідачів представники не прибули.

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури 15.09.2023 (дата оформлення поштового відправлення) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1.Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та 2.Північно-східного офісу Держаудитслужби до 1.Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської міської ради" та 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд" з вимогами:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", оформлене протоколом його засідання від 17.10.2018 № 269, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі ДК 021:2015:45000000-7 "Будівельні роботи на поточний ремонт" роботи з реконструкції Кремінської міської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1а" в рамках проекту "Покращення умов надання первинної медичної допомоги мешканцям Кремінського району";

- визнати недійсним договір підряду від 29.10.2018 № 122/2018, укладений між Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд" на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської міської ради" 3 063 312 грн 11 коп., а з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської міської ради" одержані ним за рішенням суду грошові кошти 3 063 312 грн 11 коп. стягнути в дохід держави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", назву якої змінено на Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської міської ради", проведено процедуру закупівлі робіт з реконструкції Кремінської міської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1а з очікуваною вартістю 3 820 122 грн 00 коп. Оголошення про проведення відкритих торгів 25.09.2018 розміщено замовником в електронній системі публічних закупівель Prozorro за UA-2018-09-25-001970-с. За результатами проведення відкритих торгів рішенням тендерного комітету Комунальної установи "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" від 17.10.2018 № 269 переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд", назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд", з остаточною пропозицією 3 661 292 грн 40 коп., з яким 29.10.2018 було укладено договір підряду № 122/2018, на виконання якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" виконано роботи, а Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" сплачено кошти в сумі 3 063 312 грн 11 коп.

Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2020 № 70/101-р/к у справі № 6/01-99-20 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі "Роботи з реконструкції Кремінської міської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1а" в рамках проекту "Покращення умов надання первинної медичної допомоги мешканцям Кремінського району" (код 45000000-7 "Будівельні роботи та поточний ремонт" Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015), проведеній Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", ідентифікатор закупівлі в системи "Prozorro" UA-2018-09-25-001970-с.

Відповідне рішення в судовому порядку не оскаржувалось.

Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" результатів торгів.

Прокурор звертає увагу, що порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" тендеру, не сумісні з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, невілює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Тому дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору підряду від 29.10.2018 № 122/2018 не на конкурентних засадах, не узгоджуються із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки порушують правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяють, а навпаки, обмежують розвиток конкуренції у державі.

Отже, в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, у зв`язку з чим рішення тендерного комітету Комунальної установи "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", оформлене протоколом його засідання від 17.10.2018 № 269, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та є наслідком дій, вчинених з умислу однієї сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд", і підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Оскільки поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель, тому договір підряду від 29.10.2018 № 122/2018, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд", а одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" грошові кошти в рахунок оплати за договором мають бути повернуті Комунальній установі "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти стягуватись в дохід держави.

Враховуючи викладене, прокурор з посиланням на норми ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.09.2023 підтверджені підстави представництва заступником керівника Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудислужби за заявленими позовними вимогами, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/329/23, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 24.10.2023 об 11 год. 00 хв., встановлено відповідачам строк для подання відзивів.

23.10.2023 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І відповідача надійшло два аналогічних за змістом клопотання від 20.10.2023 № б/н про розгляд справи без участі представника І відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

У судове засідання 24.10.2023 прибув представник органу прокуратури.

Позивачі правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

І відповідач відзив не подав, правом на участь у судовому засіданні не скористався. Проте, заявив клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

ІІ відповідач відзив не подав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 24.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.12.2023, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 28.11.2023 об 11 год. 00 хв., а також встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи

Після судового засідання, яке відбулось 24.10.2023, на офіційну електронну адресу суду від І позивача надійшов незасвідчений кваліфікованим електронним підписом лист від 24.10.2023 № 01-21/2598, що підтверджується актом від 24.10.2023, в якому І позивач повідомив про відсутність відзивів від відповідачів, а також заявив клопотання про розгляд справи 24.10.2023 без участі І позивача та розгляд справи без виклику представника І позивача, а також висловив згоду про підтримку позовних вимог прокурора.

У судове засідання 28.11.2023 прибув представник органу прокуратури.

Позивачі правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

І відповідач відзив не подав, правом на участь у судовому засіданні не скористався. Проте, заявив клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

ІІ відповідач відзив не подав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 28.11.2023 закрито підготовче провадження та повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 12.12.2023 об 11 год. 50 хв., а також повернуто І відповідачу без розгляду лист від 24.10.2023 № 01-21/2598, оскільки він не містить підпису у розумінні зазначених положень законодавства, що є порушенням ч. 2 ст. 170 ГПК України.

У судове засідання 12.12.2023 прибув представник органу прокуратури.

Позивачі правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

І відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Проте, заявив клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

ІІ відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 12.12.2023 прокурор виступив зі вступним словом.

Ухвалою суду від 12.12.2023 повідомлено учасників справи про оголошення перерви в судовому засіданні до 09.01.2024 о 12 год. 20 хв.

15.12.2023 на офіційну електронну адресу суду від І позивача надійшов лист від 14.12.2023 № 01-21/3036, підписаний кваліфікованим електронним підписом, в якому І позивач зазначив, що не заперечує проти заявлених прокурором позовних вимог, та просить розглянути справу без участі І позивача.

Суд бере до уваги, що відповідно до абз. 1 ч. 6, абз. 2 ч. 8 ст. 6 ГПК України, в редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", який введено в дію 18.10.2023: адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з абз. 2 та 3 п. 10 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485) документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС. Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб.

За приписами абз. 1 п. 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-2 (зі змінами) до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Частиною 3 ст. 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до інформації з автоматизованої системи документообігу суду І позивач у цій справі Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44789075), як орган державної влади, має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, а отже в силу вищенаведених положень законодавства має подавати до суду документи в електронній формі, пов`язані з розглядом справ у суді (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Проте, І позивачем зазначений лист від 14.12.2023 № 01-21/3036 поданий до суду шляхом його надсилання на адресу електронної пошти суду, а не з використанням підсистеми "Електронний суд", що є порушенням вищенаведених приписів законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Як зазначено вище, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Тобто електронний підпис на адресованих суду процесуальних документах в електронній формі має накладатись саме у межах фунціоналу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що лист І позивача від 14.12.2023 № 01-21/3036 не містить підпису у розумінні зазначених положень законодавства, що є порушенням ч. 2 ст. 170 ГПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення листа від 14.12.2023 № 01-21/3036 Кремінській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області без розгляду.

Водночас суд зауважує, що вказаний лист надійшов до суду шляхом направлення його у pdf форматі на адресу електронної пошти суду, а тому лист у паперовій формі Кремінській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області не повертається, проте приєднується до матеріалів справи.

18.12.2023 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І позивача надійшло клопотання від 15.12.2023 № б/н, в якому І позивач просить розглянути справу без участі І позивача, проти заявлених прокурором позовних вимог не заперечує.

09.01.2024 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від заступника керівника Луганської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення від 09.01.2024 № б/н, в яких прокурор посилаючись на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18 зазначив, що правові наслідки визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарськими санкціями, які згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, то до них не може бути застосовано положення ч. 1 ст. 250 ГК України щодо річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій. Таким чином, до спірних правовідносин у справі мають бути застосовані загальні строки позовної давності, які повинні обраховуватись починаючи з 17.09.2020.

У судове засідання 09.01.2024 прибув представник органу прокуратури.

Позивачі правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачі правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд продовжив розгляд справи 09.01.2024 по суті та з`ясував обставини справи, дослідив докази, а також у судовому засіданні представник органу прокуратури виступив із заключним словом.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника органу прокуратури, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.09.2018 Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт за кодом ДК 021:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (роботи з реконструкції Кремінської міської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1а" в рамках проекту "Покращення умов надання первинної медичної допомоги мешканцям Кремінського району"); ідентифікатор закупівлі: UA-2018-09-25-001970-с. Очікувана вартість предмета закупівлі 3 820 122 грн 00 коп. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 11.10.2018 15:41 (том № 1, аркуші справи 36-37).

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій було подано три тендерні пропозиції такими учасниками: 1) Товариством з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд"; 2) Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд"; 3) Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія" (том № 1, аркуш справи 38).

Первинна тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" становила 3 820 122 грн 00 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" 3 819 641 грн 00 коп., а Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія" 3 737 694 грн 95 коп.

Остаточна тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" становила 3 514 504 грн 00 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" 3 661 292 грн 40 коп., а Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія" 3 661 292 грн 50 коп.

За результатами автоматичної оцінки електронною системою закупівель вказаних тендерних пропозицій, пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" визнана найбільш економічно вигідною, проте її було відхилено через невідповідність вимогам тендерної документації та ненадання забезпечення тендерної пропозиції, що підтверджується протоколом розкриття тендерних пропозицій (том № 1, аркуші справи 39-40).

17.10.2018 уповноваженою особою замовника прийняті наступні рішення:

- про визначення переможцем відкритих торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд", оформлене протоколом № 269 (том № 1, аркуші справи 41-42);

- про намір укласти договір на закупівлю робіт з Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд", оформлене протоколом № 270 (том № 1, аркуші справи 43-44).

Повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі опубліковано в електронній системі публічних закупівель 17.10.2018 (том № 1, аркуш справи 45).

29.10.2018 між Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" (підрядник) укладено договір підряду № 122/2018 (том № 1, аркуші справи 48-51).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору роботу. Замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її.

Згідно з п. 1.2 договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з реконструкції будівлі лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Кремінського району в рамках проекту "Покращення умов надання первинної медичної допомоги мешканцям Кремінського району", а саме: "Реконструкція Кремінської міської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1а").

Початок всіх робіт встановлюється з моменту підписання цього договору, закінчення всіх робіт та здача їх замовнику здійснюється до 31.12.219 з правом передчасного виконання (п. 2.2 договору).

За умовами до п. 3.1 договору сума за цим договором у відповідності до договірної ціни на реконструкцію об`єкту встановлюється в національній валюті України і складає 3 661 292 грн 40 коп.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 включно (п. 4.1 договору).

03.01.2020 в електронній системі публічних закупівель опубліковано звіт про виконання договору про закупівлю від 29.10.2018 № 122/2018, із якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" договір виконано та Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" сплачено суму в розмірі 3 063 312 грн 11 коп. (том № 1, аркуші справи 55-56).

Згідно з інформацією, розміщеною в Єдиному вебпорталі використання публічних коштів (https://spending.gov.ua), сума сплачених замовником коштів за договором підряду від 29.10.2018 № 122/2018 становить 3 063 312 грн 11 коп., які перераховані на підставі платіжних документів від 05.11.2018 № 2, № 2; від 26.12.2018 № 6, № 8; від 27.12.2018 № 12, № 12; від 03.09.2019 № 1, № 1, № 2, № 2; від 25.09.2019 № 3, № 3, № 4, № 4; від 24.12.2019 № 9, № 14 (том № 1, аркуші справи 57-72).

Отже, в результаті публічних закупівель між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" та Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" укладено договір, який виконаний в повному обсязі та Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" 3 063 312 грн 11 коп. за виконані роботи.

17.09.2020 Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 6/01-99-20 ухвалено рішення № 70/101-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі за текстом рішення Адміністративної колегії (том № 1, аркуші справи 73-95)).

У пункті 22 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антикорупційних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі "Роботи з реконструкції Кремінської міської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1а" в рамках проекту "Покращення умов надання первинної медичної допомоги мешканцям Кремінського району" (код 45000000-7 "Будівельні роботи та поточний ремонт" Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015), проведених Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", ідентифікатор закупівлі в системи "Prozorro" UA-2018-09-25-001970-с.

За порушення, зазначене в п. 22 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" накладено штраф у розмірі 68 000 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 6 рішення Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановила, що у закупівлі UA-2018-09-25-001970-с Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" вчинили протиправні дії, які полягали у:

- електронному листуванні між відповідачами;

- використанні однієї ІР-адреси;

- наданні одним відповідачем іншому відповідачу техніки в безоплатне користування;

- зазначенні Товариством з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" у документі про наявність спеціалістів працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд";

- відсутності конкурентної боротьби між відповідачами;

- не подачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Трест Рубіжанськхімбуд" для участі у торгах повного переліку документів;

- схожості в оформленні документів, завантажених відповідачами до системи Prozorro.

Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, відповідачі тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективних для них результатів, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення Адміністративної колегії в судовому порядку не оскаржувалось.

Проте, рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2022 у справі № 911/3475/21 за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд", яке змінило назву з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд", про стягнення 1 360 000 грн 00 коп. позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд" в дохід Державного бюджету України штраф в розмірі 680 000 грн 00 коп., накладений за рішенням Адміністративної колегії від 17.09.2020 № 70/101-р/к у справі № 6/01-99-20, та пеню в розмірі 680 000 грн 00 коп. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України судовий збір в сумі 20 400 грн 00 коп. (https://reestr.court.gov.ua/Review/106352448).

Дане рішення Товариством з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд" у встановленому порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 11.10.2022, на виконання якого видані відповідні накази від 23.12.2022 (https://reestr.court.gov.ua/Review/108058192, https://reyestr.court.gov.ua/Review/108058193).

Докази виконання рішення місцевого суду в матеріалах справи відсутні.

Отже, Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановила, що поведінка ІІ відповідача є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Прокурор посилаючись на той факт, що рішення тендерного комітету Комунальної установи "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", оформлене протоколом засідання від 17.10.2018 № 269, та договір, укладений за результатами процедури закупівлі, результати якої спотворено антиконкуреними узгодженими діями його учасників, підлягають визнанню недійсними, як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд", тому одержані ним 3 063 312 грн 11 коп. за цим правочином повинні бути повернуті Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської міської ради" (правонаступнику Комунальною установою "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги"), як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду стягнуті в дохід держави, звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

Зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява № 22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає ст. 13 Конвенції.

У постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" публічна закупівля придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Роботи розроблення проектної документації на об`єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об`єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (пункти 22, 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.

При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 236 ЦК України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Суд зазначає, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується лише до оспорюваних правочинів.

Предметом позову у справі є визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору про закупівлю, а також застосування наслідків відповідної недійсності.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету.

Судом встановлено, що 25.09.2018 оголошено про проведення відкритих торгів.

Згідно з рішеннями уповноваженої особи Комунальної установи "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", оформленими протоколами від 17.10.2018 № 269 та № 270, вирішено: визначити переможцем відкритих торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд"; прийняти рішення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Східекобуд".

За результатами проведення процедури закупівлі 29.10.2018 Комунальна установа "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" (підрядник) уклали договір підряду № 122/2018.

З огляду на висновок суду про те, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, позовна вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника Комунальної установи "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", оформлене протоколом від 17.10.2018 № 269, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Отже, заступником керівника Луганської обласної прокуратури в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету обрано неефективний спосіб захисту, який не забезпечить поновлення порушених прав держави, за захистом яких він звернуся до суду.

Обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи "Кремінський районний центр первинної медико-санітарної допомоги"-, оформленого протоколом його засідання від 17.10.2018 № 269, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі ДК 021:2015:45000000-7 "Будівельні роботи на поточний ремонт" роботи з реконструкції Кремінської міської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1а" в рамках проекту "Покращення умов надання первинної медичної допомоги мешканцям Кремінського району" слід відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи ст. 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Частинами 1 і 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 ч. 5 ст. 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80-82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

Звертаючись до суду з позовом з вимогою про визнання недійсним договору про закупівлю, прокурор заявив вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічні приписи містяться в ч. 1 ст. 208 ГК України, згідно з якою якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов`язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За приписами ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України застосування санкцій можливе лише судом, що кореспондується з положеннями ст. 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Відповідно, з цих підстав суд і дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України санкції є конфіскаційними.

Так, наслідками недійсності правочину, передбаченими ст. 208 ГК України, є стягнення в доход держави коштів (майна) за рішенням суду за своєю природою є заходом державного примусу, що застосовується до порушників, тобто мають ознаки, притаманні конфіскації майна, оскільки за своїм змістом і порядком передбачають примусове вилучення отриманого, і таке вилучення здійснюється на користь держави.

Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання встановлена у розділі V ГК України, який містить п`ять глав, що регулюють: загальні засади відповідальності учасників господарських відносин (глава 24); відшкодування збитків у сфері господарювання (глава 25); штрафні та оперативно-господарські санкції (глава 26); адміністративно-господарські санкції (глава 27); відповідальність суб`єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства (глава 28).

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у ч. 2 цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 238 ГК України регулює порядок застосування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання. Так, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій визначає ст. 239 ГК України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, та стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГПК України, а тому санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Так, ст. 250 ГК України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначено Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні послуги" та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи. Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів".

Отже, застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 802/470/17-а, від 08.05.2018 у справі № 2а-3847/08/0470, від 04.06.2020 у справі № 2а-6995/12/1370, від 03.09.2020 у справі № 2а/0370/3412/12, від 26.10.2021 у справі № 2а/19251/11/2670.

Цей строк повинен розглядатися як такий, що встановлює терміни, протягом і в межах яких має право ініціюватися перед судом питання застосування наслідків недійсності правочину (процесуальний строк звернення до суду), оскільки застосування таких наслідків є видом адміністративно-господарської санкції, яка передбачена главою 27 розділу V ГК України. Цей строк також повинен розглядатися і як граничний строк для вжиття (накладення) таких заходів судом (матеріально-правовий строк строк давності (постанова Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 160/14095/21)).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами у справі 29.10.2018 укладений договір підряду № 122/2018, який сторонами правочину виконаний 27.12.2018 (остаточна оплата замовником виконаних робіт).

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом лише 15.09.2023 (дата оформлення поштового відправлення), а тому на момент звернення до суду із цим позовом у вересні 2023 року закінчився встановлений ст. 250 ГК України строк застосування адміністративно-господарських санкцій.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 зазначила, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч. 2 ст. 2 ГПК України (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5-5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Об`єднана палата наголосила, що фактично уточнюючи висновок, викладений в п. 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в п. 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч. 1 ст. 216, ст. 387, частини 1, 3 ст. 1212 ЦК України).

Також об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, уточнила зазначений висновок в аспекті ефективності визнання недійсним договору про закупівлю у випадку, коли вимогу про проведення двосторонньої реституції не було заявлено одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, сформулювавши свій висновок таким чином:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Враховуючи, що прокурор звернувся до суду з порушенням строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, що виключає можливість застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, та стягнення коштів, а також огляду на те, що визнання недійсним укладеного за наслідками торгів договору про закупівлю без застосування наслідків його недійсності не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраного прокурором способу захисту, тому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину слід відмовити.

Посилання прокурора на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18 стосовно того, що правові наслідки вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарськими санкціями, судом до уваги не приймаються, оскільки з цього питання Верховним Судом сформовано хронологічно більш пізній, протилежний висновок, який було враховано судом під час розгляду цієї справи.

Крім того, суд зазначає, що лише сам факт вчинення вказаними учасниками торгів порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Адміністративної колегії, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на Луганську обласну прокуратуру.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позовних вимог заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1.Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та 2.Північно-східного офісу Держаудислужби до 1.Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської міської ради" та 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанотрейд" про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю за бюджетні кошти та застосування наслідків відповідної недійсності відмовити.

2.Судові витрати покласти на Луганську обласну прокуратуру.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

4.Повне рішення складено 18.01.2024.

Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ