Ухвала

від 18.01.2024 по справі 308/16170/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2024 року

м. Київ

справа № 308/16170/22

провадження № 61-751ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дубровської Олени Миколаївни на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- установити факт проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період із 01 січня 2004 року до 09 липня 2015 року;

- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- здійснити поділ спільного майна, виділивши та визначивши за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частину спільного майна, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59.9 кв. м, житловою площею 24.5 кв. м; квартири, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2 , загальною площею 51.3 кв. м, житловою площею 31,0 кв. м.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна відмовлено.

Заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2022 року шляхом накладання арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 скасовано.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 липня 2023 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із 01 січня 2004 року до 09 липня 2015 року.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Здійснено поділ спільного майна, виділивши та визнавши за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частину спільного майна, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,9 кв. м, житловою площею 24,5 кв. м; квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51,3 кв. м, житловою площею 31,0 кв. м.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 723,58 грн у відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

10 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дубровська О. М. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року (надійшла до суду 15 січня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 16 96478 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2022 році та заявляв дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру (про визнання права власності).

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд звертає увагу представника заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості спірного майна), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовні вимоги майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %) та судовий збір за подачу касаційної скарги за дві позовні вимоги немайнового характеру ((992,40*2)*200% = 3 969,60 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Дубровської Олени Миколаївни на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць