Ухвала

від 17.01.2024 по справі 213/1492/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/210/24 Справа № 213/1492/22 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.

УХВАЛА

17 січня 2024 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання заяву про самовідвід судді Кішкіної І.В. у цивільній справі№213/1492/22за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Південний гірничо-збагачувальнийкомбінат»,третя особаМіська організаціяНезалежної профспілкигірників Україниміста КривогоРогу,про визнаннянезаконним таскасування наказупро звільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2023 року,

в с т а н о в и в:

Рішенням Інгулецького районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід19травня 2023року в задоволенні позову ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Південний гірничо-збагачувальнийкомбінат»,третя особаМіська організаціяНезалежної профспілкигірників Україниміста КривогоРогу,про визнаннянезаконним таскасування наказупро звільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу відмовлено.

З вказаним рішення не погодилася позивачка ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду від19травня 2023року та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявила відвід судді Кішкіній І.В.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Кішкіної І.В. відмовлено.

Під час розгляду справи головуючий суддя Кішкіна І.В. заявила самовідвід з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у її безсторонності або об`єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддів.

Відповідно до частини 5 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною 1 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до частин 1, 2 статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Виходячи з наведеного вище, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об`єктивності судді Кішкіної І.В., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддю, апеляційний суд вважає, що заява про самовідвід судді Кішкіної І.В. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 9 статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Керуючись статтями 36, 39-40, 381 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Заяву судді Кішкіної Ірини Вікторівни про самовідвід задовольнити.

Передати цивільну справу №213/1492/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа Міська організація Незалежної профспілки гірників України міста Кривого Рогу, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи відповідно до статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 17 січня 2024 року.

Судді І.В. Кішкіна

О.В. Агєєв

О.І. Корчиста