Рішення

від 11.01.2024 по справі 340/8818/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8818/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 и ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Комунальний заклад «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» (25030, м. Кропивницький, вул. Ак. Корольова, 34/19, каб.9, ЄДРПОУ 03317424)

про визнання протиправною та скасування довідки, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати довідку медико-соціальної експертної комісії №2 від 04.04.2023 р.;

- зобов`язати відповідача провести повторний огляд і винести нове рішення.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов`язано позивача в письмовій формі вказати які конкретно діагнози та хвороби, на підставі яких є можливим встановити групу інвалідності, не були враховані при прийнятті рішення МСЕК (а.с.23-24).

Позивач пояснила, що в 6 років перенесла сильну травму голови, а в 7 років - параліч, і з того моменту її самопочуття погіршилось. Вказує, що дитяча медична карта знищена, а тому на разі довести той факт, що вона є інвалідом І групи вона не взмозі. В квітні 2023 року їй присвоєно ІІІ групу інвалідності, датою чергового огляду визначено 09.05.2024 року.

Позивач вважає довідку про встановлення їй ІІІ групи інвалідності протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У відзиві Кіровоградське обласне бюро МСЕ вказало, що ОСОБА_1 вперше оглянута 07.12.2000 року обласною МСЕК №2 за направленням КП "ЦПМСД м.Олександрії" за наполяганням хворої. Було встановлено, що вона з 1995 року спостерігається психіатром КНП "Олександрійська психіатрична лікарня КОР" з приводу дисоціативного розладу, отримує амбулаторне лікування від стаціонарного лікування відмовляється.

Позивачці запропоновано путівку на безкоштовне обстеження в ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ "України", де вона була обстежена з 04.04.2023 року по 14.04.2023 року.

Комісією складено довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 12ААВ №197986: комісією прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи. Це рішення переглянуто ЦМСЕК МОЗ України та залишено в силі.

Відповідач вважає позов безпідставним, а суд таким, що не вправі втручатися в діяльність спеціалізованого суб`єкта в медичній сфері.

Розглянувши справу, дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 07.12.2020 року вперше оглянута обласною МСЕК №2 за направленням КП "ЦПМСД м. Олександрії" за наполяганням хворої. При вивченні наданої медико-експертної документації з`ясовано, що ОСОБА_1 з 1995 року спостерігається психіатром КНП "Олександрійська психіатрична лікарня КОР" з приводу дисоціативного розладу, отримує лікування амбулаторно, від стаціонарного лікування відмовляється (а.с.82-83).

До МСЕК спрямована за особистим наполяганням хворої з приводу хронічної люмбоішалгії, торакалгії на фоні дегенеративнодистрофічних змін хребта. Порушення функції опори та ходи легкого ступеня. Змішаний зоб І ст.

При об`єктивному огляді виявлені функціональні порушення з боку опорно-рухового апарату, які незначно обмежують життєдіяльність, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності". Діагноз МСЕК: розповсюджений остеохондроз хребта першого-другого ступеню. Синдром незначної люмбалгії. Порушення біомеханіки хребта - нуль. Двобічний коксартроз першого-другого ступеня. Порушення функції суглобів нуль - першого ступеню.

ОСОБА_1 запропоновано путівку на безкоштовне обстеження до клініки ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", де вона була обстежена з 04.04.2023 по 14.04.2023.

За результатами консультативного висновку №1931 медико-експертної комісії ДУ "УкрДержНДГМСПІ МОЗ України" від 04.04.2023 року комісія прийняла наступні експертні рекомендації: у пацієнтки має місце обмеження наступних видів життєдіяльності:

- до здатності контролювати свою поведінку - І ст.,

- до самостійного пересування - 0 ст.,

- до трудової діяльності - І ст.,

- до самообслуговування - 0 ст.,

- до орієнтації - 0 ст.,

- до спілкування - 0 ст,

- до спілкування - 0 ст.,

- до навчання - 0 ст., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності" (а.с.112).

Основний діагноз медико-експертної комісії ДУ "УкрДержНДІМСШ МОЗ України" м. Дніпро: остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз з переважним ураженням шийного і попереково-крижового відділів хребта, кили дисків L4-L5, L5-S1, гемангіоми тіл L2, L4,Тh8 хребців, спондилосцит L4-5, цервікалгія, люмбалгія, ПФХ II ст.М42.

Супутній діагноз: двосторонній коксартроз, РС І ст. та правого плечового суглобу, ПФС І ст. ГХ І ст, 1 ст, ризик 2, СН 0 ст. Енцефалопатія першого ступеню гіпертонічна з вестибулокоординаторною, екстрапірамідною недостатністю, цефалгічним синдромом. Нейрогенний сечовий міхур. Розлад особистості.

Враховуючи дані об`єктивного обстеження, комісією прийняте рішення про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю III групи інвалідності, загальне захворювання (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 12ААВ №197986).

ОСОБА_1 повідомлено про рішення комісії листом №332 від 09.05.2023 року та надіслано довідку до акта огляду МСЕК 12ААВ №197986 (а.с.113).

У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення (п. 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

ОСОБА_1 з рішенням медико-експертної комісії ДУ "УкрДержНДГМСПІ МОЗ України" м. Дніпро та обласної МСЕК №2 м. Кропивницький не погодилася і 16.05.2023 року подала заяву щодо оскарження рішення (а.с.111).

Скарга була направлена до ДЗ "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ" м. Київ.

На засіданні ЦМСЕК МОЗ України розглянуто медико-експертні документи та оглянуто громадянку ОСОБА_1 з питання незгоди з рішенням обласної МСЕК №2 про встановлення їй III групи інвалідності.

При вивченні медичних документів та результатів огляду комісія дійшла висновку, що наявні функціональні порушення з боку опорно-рухового апарату, центральної нервової системи, на момент огляду обмежують життєдіяльність в помірному ступені і підпадають під критерії встановлення III групи інвалідності від загального захворювання терміном на один рік.

Рішення обласної МСЕК №2 підтверджено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, наказу МОЗ України № 561 від 05.09.2011 року, з урахуванням консультативного висновку УкрДержНДІ МСПЇ (№1931, 04.04.2023-14.04.2023р.) (а.с.108).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон №875-ХІІ) інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (стаття 3 Закону №875-ХІІ).

Згідно із ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу).

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - комісії), регламентує Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317).

Відповідно до пункту 3 Положення №1317, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно пункту 4 Положення №1317, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Пунктом 7 Положення №1317 встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п. 20 Положення про медико-соціальну експертизу).

Так, згідно п.1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

- обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

- обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

- обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

- обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

- обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

За результатами консультативного висновку №1931 медико-соціальної комісії ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ "України", від 04.04.2023 року комісія прийняла наступні експертні рекомендації. У ОСОБА_1 має місце обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

- обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

- обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

- обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

- обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

- обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Виявлені у ОСОБА_1 функціональні порушення, дають можливість для встановлення третьої групи інвалідності. Доказів встановлення позивачці інвалідності в дитинстві матеріали справи не містять. Підстави для встановлення інвалідності дитинства І групи відсутні, що підтверджується вищевикладеним та висновками спеціалізованих медичних установ.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постановах від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 29.12.2021 року у справі №638/2723/16-а та від 12.10.2021 року у справі №280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Тобто, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Водночас за змістом позову ОСОБА_1 не посилається на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення. У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем після проведення необхідних досліджень позивача лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження позивача членами комісії, що свідчить про відсутність порушення відповідачем порядку розгляду цього питання.

Отже, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання видачі довідки повторно з вказанням пов`язаності інвалідності з захистом Батьківщини.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА