Постанова

від 20.06.2024 по справі 340/8818/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/8818/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року (суддя Дегтярьова С.В., м. Кропивницький, повний текст рішення виготовлено 11.01.2024 року) у адміністративній справі №340/8818/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» про визнання протиправною та скасування довідки, зобов`язання вчинити певні дії, суд

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати довідку відповідача №2 від 04.04.2023 року; зобов`язати відповідача провести повторний огляд і винести нове рішення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувала тим, що їй необґрунтовано встановлено ІІІ групу інвалідності загального захворювання без назви основного діагнозу. Апелянт зазначала, що медиками знищено навмисне медичні документи її дитячої карти з доказами хвороб раннього дитинства, а тому вона хотіла щоб її визнали як хвору людину з дитинства (з народження) . Апелянт зазначала, що доказом її хвороби з дитинства є основна патологія хребцевої артерії, через що вона страждає через напади, який відбувся перший раз у 7-літньому віці. Апелянт вказала, що має вроджене скорочення лівої кінцівки на 5 см., перенесла у 6-річному віці травму голови. Апелянт просила суд поновити її втрачені медичні документи. На думку апелянта, суд не надав цьому оцінки, навпаки суд встав на бік медиків та не захистив її права.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 07.12.2020 року вперше оглянута обласною МСЕК №2 за направленням КП «ЦПМСД м. Олександрії» за наполяганням хворої. При вивченні наданої медико-експертної документації з`ясовано, що ОСОБА_1 з 1995 року спостерігається психіатром КНП «Олександрійська психіатрична лікарня КОР» з приводу дисоціативного розладу, отримує лікування амбулаторно, від стаціонарного лікування відмовляється. До МСЕК спрямована за особистим наполяганням хворої з приводу хронічної люмбоішалгії, торакалгії на фоні дегенеративнодистрофічних змін хребта. Порушення функції опори та ходи легкого ступеня. Змішаний зоб І ст. При об`єктивному огляді виявлені функціональні порушення з боку опорно-рухового апарату, які незначно обмежують життєдіяльність, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності». Діагноз МСЕК: розповсюджений остеохондроз хребта першого-другого ступеню. Синдром незначної люмбалгії. Порушення біомеханіки хребта - нуль. Двобічний коксартроз першого-другого ступеня. Порушення функції суглобів нуль - першого ступеню. ОСОБА_1 запропоновано путівку на безкоштовне обстеження до клініки ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», де вона була обстежена з 04.04.2023 року по 14.04.2023 року. За результатами консультативного висновку №1931 медико-експертної комісії ДУ «УкрДержНДГМСПІ МОЗ України» від 04.04.2023 року комісія прийняла наступні експертні рекомендації: у пацієнтки має місце обмеження наступних видів життєдіяльності - до здатності контролювати свою поведінку - І ст., - до самостійного пересування - 0 ст., - до трудової діяльності - І ст., - до самообслуговування - 0 ст., - до орієнтації - 0 ст., - до спілкування - 0 ст., - до спілкування - 0 ст., - до навчання - 0 ст., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності». Основний діагноз медико-експертної комісії ДУ «УкрДержНДІМСШ МОЗ України» м. Дніпро: остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз з переважним ураженням шийного і попереково-крижового відділів хребта, кили дисків L4-L5, L5-S1, гемангіоми тіл L2, L4,Тh8 хребців, спондилосцит L4-5, цервікалгія, люмбалгія, ПФХ II ст.М42. Супутній діагноз: двосторонній коксартроз, РС І ст. та правого плечового суглобу, ПФС І ст. ГХ І ст., 1 ст., ризик 2, СН 0 ст. Енцефалопатія першого ступеню гіпертонічна з вестибулокоординаторною, екстрапірамідною недостатністю, цефалгічним синдромом. Нейрогенний сечовий міхур. Розлад особистості. Враховуючи дані об`єктивного обстеження, комісією прийняте рішення про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю III групи інвалідності, загальне захворювання (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 12ААВ №197986). ОСОБА_1 повідомлено про рішення комісії листом №332 від 09.05.2023 року та надіслано довідку до акта огляду МСЕК 12ААВ №197986. ОСОБА_1 з рішенням медико-експертної комісії ДУ «УкрДержНДГМСПІ МОЗ України» м. Дніпро та обласної МСЕК №2 м. Кропивницький не погодилася і 16.05.2023 року подала заяву щодо оскарження рішення. Скарга була направлена до ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ» м. Київ. На засіданні ЦМСЕК МОЗ України розглянуто медико-експертні документи та оглянуто ОСОБА_1 . При вивченні медичних документів та результатів огляду комісія дійшла висновку, що наявні функціональні порушення з боку опорно-рухового апарату, центральної нервової системи, на момент огляду обмежують життєдіяльність в помірному ступені і підпадають під критерії встановлення III групи інвалідності від загального захворювання терміном на один рік. Рішення обласної МСЕК №2 підтверджено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, наказу МОЗ України №561 від 05.09.2011 року, з урахуванням консультативного висновку УкрДержНДІ МСПЇ (№1931, 04.04.2023-14.04.2023р.). Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався статтями 2, 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»; пунктами 3, 4, 7, 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317; п.1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561 та прийшов до висновку про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії; суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності; суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права. Суд зазначив, що ОСОБА_1 не посилається на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Матеріалами встановлено, що ОСОБА_1 07.12.2020 року вперше оглянута обласною МСЕК №2 за направленням КП «ЦПМСД м. Олександрії» за наполяганням хворої з приводу хронічної люмбоішалгії, торакалгії на фоні дегенеративнодистрофічних змін хребта. Порушення функції опори та ходи легкого ступеня. Змішаний зоб І ст. При об`єктивному огляді виявлені функціональні порушення з боку опорно-рухового апарату, які незначно обмежують життєдіяльність, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності». Діагноз МСЕК: розповсюджений остеохондроз хребта першого-другого ступеню. Синдром незначної люмбалгії. Порушення біомеханіки хребта - нуль. Двобічний коксартроз першого-другого ступеня. Порушення функції суглобів нуль - першого ступеню. ОСОБА_1 запропоновано пройти безкоштовне обстеження до клініки ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», де вона була обстежена з 04.04.2023 року по 14.04.2023 року та за результатами консультативного висновку №1931 медико-експертної комісії ДУ «УкрДержНДГМСПІ МОЗ України» від 04.04.2023 року встановила діагноз: остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз з переважним ураженням шийного і попереково-крижового відділів хребта, кили дисків L4-L5, L5-S1, гемангіоми тіл L2, L4,Тh8 хребців, спондилосцит L4-5, цервікалгія, люмбалгія, ПФХ II ст.М42. Супутній діагноз: двосторонній коксартроз, РС І ст. та правого плечового суглобу, ПФС І ст. ГХ І ст, 1 ст, ризик 2, СН 0 ст. Енцефалопатія першого ступеню гіпертонічна з вестибулокоординаторною, екстрапірамідною недостатністю, цефалгічним синдромом. Нейрогенний сечовий міхур. Розлад особистості. Комісією прийняте рішення про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю III групи інвалідності, загальне захворювання (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 12ААВ №197986).

Встановлено, що ОСОБА_1 з рішенням медико-експертної комісії ДУ «УкрДержНДГМСПІ МОЗ України» м. Дніпро та обласної МСЕК №2 м. Кропивницький не погодилася і 16.05.2023 року подала заяву щодо оскарження рішення, яка була розглянута на засіданні ЦМСЕК МОЗ України. При вивченні медичних документів та результатів огляду комісія дійшла висновку, що наявні функціональні порушення з боку опорно-рухового апарату, центральної нервової системи, на момент огляду обмежують життєдіяльність в помірному ступені і підпадають під критерії встановлення III групи інвалідності від загального захворювання терміном на один рік. Рішення обласної МСЕК №2 підтверджено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, наказу МОЗ України №561 від 05.09.2011 року, з урахуванням консультативного висновку УкрДержНДІ МСПЇ (№1931, 04.04.2023-14.04.2023р.).

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2023 року ОСОБА_1 зверталася до «УкрДержНДГМСПІ МОЗ України» м. Дніпро з проханням надання їй виписки та інших медичних документів та листом від 31.05.2023 року №349/01-19 їй було роз`яснено, що для визначення причини інвалідності «інвалідність з дитинства» необхідно представити на МСЕК будь-якого рівня медичну документацію, яка підтверджує, що захворювання, які призвели до інвалідності мали початок до 18-річного віку.

В матеріалах справи є виписка КНП «Олександрійська психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» від 2809.2020 року №1645/01-16, згідно якої з амбулаторної карти №457/95 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 вперше звернулася до Олександрійської психіатричної лікарні в 1995 році у зв`язку зі скаргами на головний біль, дратівливість, плаксивість, порушений сон, неприємні відчуття в тілі. Погіршення психічного стан пов`язувала з психотравмуючими ситуаціями в родині. Був встановлений діагноз неврастенія.

В матеріалах справи є епікриз, згідно якого ОСОБА_1 з 24.11. по 07.12.1994 року знаходилася на лікуванні в міській лікарні з діагнозом вегетососудиста дистонія по кардиальному типу. Скарги на загальну слабкість, роздратованість, болі колкого характеру в області серця. Голови, затилку. Виписана у зв`язку з одужанням. Рекомендовано спостереження у кардіолога, психотерапевта.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 , починаючи з 2017 року, періодично зверталася до лікарів. У виписках, амбулаторних картах зазначено було, що хворіє з дитинства після травми голови у шестирічному віці, описує оніміння в кінцівка, прояви нападів, однак медичні документи не були надані.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи. Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до п.3, 3, 7, 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи. Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ. Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності. Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту. Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені.

Відповідно до п.1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність доказів встановлення ОСОБА_1 інвалідності в дитинстві, оскільки такі у матеріалах справи відсутні. Суд апеляційної інстанції враховує, що суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта влади.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року у адміністративній справі №340/8818/23 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова