Постанова

від 18.01.2024 по справі 520/15124/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 р. Справа № 520/15124/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут-сервіс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 , головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.06.21 року по справі № 520/15124/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут-сервіс"

до Київської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФРУТ-СЕРВІС звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 29.04.2020 за № UА100480/2020/610053/2, № UА100480/2020/610054/2, № UА100480/2020/610055/2, № UА100480/2020/610056/2, № UА100000/2020/100070/2, № UА100000/2020/100071/2, № UА100000/2020/100072/2, № UА100000/2020/100073/2.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФРУТ-СЕРВІС задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 по справі № 520/15124/2020 скасовано, прийнято постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФРУТ-СЕРВІС задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 29.04.2020 за № UА100480/2020/610053/2, № UА100480/2020/610054/2, № UА100480/2020/610055/2, № UА100480/2020/610056/2, № UА100000/2020/100070/2, № UА100000/2020/100071/2, № UА100000/2020/100072/2, № UА100000/2020/100073/2.

04.11.2021 від представника ТОВ ФРУТ-СЕРВІС через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 37100,00 грн.

Заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачем направлено на офіційну електронну адресу Київської митниці, на підтвердження чого до матеріалів справи надано роздруківку відповідного повідомлення.

16.11.2021 року відповідачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду заперечення на заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 37100,00 грн., в якій представник відповідача зазначає, що Київська митниця, як державна установа, фінансується з Державного бюджету України та має обмежене фінансування.

Згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду, дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, але в подальшому суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального провадження відповідно за заявою адвоката.

Результат вирішення даної справи не впливає на репутацію позивача та не має публічного інтересу. Крім того ціна позову, складає 168495,68 грн. Витрати на професійну правн допомогу, за наданим договором, складуть 37100,0 грн., тобто 21,96% від суми позову.

На переконання представника відповідача розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 37100,0 грн., не є пропорційним до предмету спору виходячи з того, що даний спір є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався судом в режимі відеоконференції; за умови наявності усталеної судової практики Верховно Суду.

Крім того, встановлений у договорі про надання правової допомоги фіксований розмір адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Також, 17.01.2024 року, відповідачем через систему "Електронний суд" повторно надано до Другого апеляційного адміністративного суду заперечення на заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 37100,00 грн., які фактично дублюють доводи викладені в запереченні поданому до суду апеляційної інстанції 16.11.2021 року.

Представник відповідача повторно наголосив, що витрати на правничу допомогу у розмірі 37100,0 грн, не відповідають ні складності справи, ні ціни позову. Витребуваний гонорар 37100,00 грн. адвокату О.О. Зудінову за надану правову допомогу є завищеним та становить надмірний тягар для позивача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.

Враховуючи викладене вище, Київська митниця просить суд апеляційної інстанції врахувати надані заперечення, доводи від митниці щодо заяви ТОВ «ФРУТ-СЕРВІС» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою ТОВ «ФРУТ-СЕРВІС» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 по справі №520/15124/2020 та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні вимог заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги у суді першої та апеляційної інстанції надано до матеріалів справи копії таких документів: договору про надання правничої (правової) допомоги № 08/20/41202170 від 18.08.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Олег Зудінов та партнери»; акта передачі-прийняття професійної правничої (правової) допомоги у справі № 520/15124/2020 від 26.07.2021; рахунку № 26-07 від 26.07.2021; платіжного доручення № 497 від 30.07.2021.

Отже, надані до суду апеляційної інстанції документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, згідно з пунктом 1.1. та підпунктами 2.1.1. 2.1.3. пункту 2.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 08/20/41202170 від 18.08.2020 адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання звертатися з адвокатськими запитами, складати відповідні документи, представляти інтереси клієнта в судах всіх інстанцій та юрисдикцій з питань, що стосуються оскарження в судовому порядку отриманих клієнтом від митних органів України в період з 23.04.2020 по 11.06.2020 рішень про коригування митної вартості товарів.

За актом передачі-прийняття професійної правничої (правової) допомоги у справі № 520/15124/2020 від 26.07.2021 адвокатським бюро надано клієнту такі послуги (із розрахунку 2000 грн за 1 годину надання послуг):

- попереднє вивчення наявних у клієнта документів митного оформлення, складення позовної заяви, копіювання доданих до неї матеріалів, засвідчення копій на суму 14000 грн;

- складання та направлення засобами «Електронного суду» заяви щодо усунення недоліків позовної заяви на суму 2000 грн;

- складення та направлення до суду відповіді на відзив на позовну заяву відповідача 6000 грн;

- участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза приміщенням суду 04.03.2021 на суму 1000 грн;

- складення додаткових пояснень щодо порушення відповідачем послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів на суму 2000 грн;

- участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза приміщенням суду 12.05.2021 на суму 500 грн;

- участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза приміщенням суду 03.06.2021 на суму 1600 грн;

- складення та направлення апеляційної скарги на суму 10000 грн.

Усього надано допомогу на суму 37100 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 497 від 30.07.2021 оплата послуг здійснена позивачем на суму 37100 грн.

З акта передачі-прийняття професійної правничої (правової) допомоги у справі № 520/15124/2020 від 26.07.2021 убачається, що адвокатом позивача вчинялись дії, перелік яких наведено у такому акті, зазначено час, затрачений на надання послуг, вартість 1 години виконання роботи та загальну вартість послуг за таким актом.

Проаналізувавши наведений в акті від 26.07.2021 детальний опис наданих позивачу адвокатом Зудіновим О. О. послуг, подані ним документи та заперечення Київської митниці Державної митної служби України колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Так, написання позовної заяви, на яку адвокатом було витрачено 7 год. 00 хв., що пропорційно сумі у 14 000,00 грн, не є співмірним зі складністю справи, з огляду на те, що доводи позовної заяви містять здебільшого виклад обставин справи та цитування документів, які стали підставою звернення позивача до суду, та є предметом позову. При цьому, виклад обставин справи здійснено непослідовно та неповно, що під час судового розгляду справи зумовило необхідність надання представником позивача додаткових пояснень.

Так, у відповіді на відзив на позовну заяву відповідача, додаткових поясненнях щодо порушення відповідачем послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів та, у подальшому, на вимогу суду апеляційної інстанції, у додаткових поясненнях у справі позивачем було доповнено виклад обставин справи та нормативно-правове обґрунтування вимог позовної заяви.

Разом з цим, заява щодо усунення недоліків позовної заяви фактично містить посилання на розрахунок ціни позову, наведений позивачем у позовній заяві, та не містить інформації, відмінної від тієї, яка наведена у позовній заяві та додатках до неї.

Тобто, підготовка представником позивача заяви щодо усунення недоліків позовної заяви вочевидь не вимагала від адвоката витрат часу у вказаному обсязі, як зазначено в акті передачі-прийняття професійної правничої (правової) допомоги, а отже витрати, які підлягають відшкодуванню за її складання, слід зменшити.

Враховуючи наведене, предмет спірних правовідносин, загальний розмір різниці митних платежів, що підлягали сплаті із урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, та наявність значного обсягу судової практики з цього питання, колегія суддів дійшла висновку, що витрати, які підлягають відшкодуванню за складання позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву відповідача, додаткових пояснень щодо порушення відповідачем послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів слід зменшити до 17000 грн.

Отже, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу позивача у суді першої інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у сумі 17000 грн.

З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Разом з цим, апеляційна скарга переважно містить цитування висновків Верховного Суду у постановах у справах, сторони та предмет якої є майже аналогічними цій справі, а для повного з`ясування обставин, на які посилався позивач у апеляційній скарзі та позовній заяві, судом апеляційної інстанції витребувано у представника позивача додаткові пояснення на підтвердження доводів стосовно спростування правової позиції, обраної митним органом.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, визначений судом апеляційної інстанції за аналогічні послуги в суді першої інстанції, колегія суддів уважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи у суді апеляційної інстанції та її незначну складність, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у сумі 8000 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ-СЕРВІС" та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, у сумі 25 000,00 грн (17000 + 8000).

Керуючись ст. ст. 229, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ-СЕРВІС» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (б. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ-СЕРВІС» (вул. Валентинівська, 26, корпус А, кв.97, м. Харків, 61170, ЄДРПОУ 41202170) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Мінаєва О.М.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 18.01.2024.