Ухвала

від 12.01.2024 по справі 191/2948/22

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №191/2948/22

Провадження № 2-з/191/4/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Окладнікової О.І., за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі суду без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою представника відповідача адвоката Лисенка Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник відповідача адвокат Лисенка В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просив зупинити стягнення у виконавчому проваджені № 71823059 від 16 травня 2023 року, відкритого на підставі виконавчого листа №191/2948/22, виданого 04.04.2023 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заборгованості в розмірі 86310,34 грн. за кредитним договором №68-2008 від 31.03.2008 року, а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2481,00 грн., а всього 88791,34 грн. до вирішення судом питання про перегляд заочного рішення та можливого подальшого вирішення справи по суті.

Заяву обґрунтовує тим, що 27 лютого 2023 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення у справ № 191/2948/22, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 86310,34 грн. за кредитним договором №68-2008 від 31.03.2008 року.

Вказане судове рішення особисто заявником не було отримане, проти позовних вимог заявник заперечує та не визнає їх, але про розгляд вищезазначеної справи їй взагалі не було відомо.

Надалі, 16.05.2023 року за заявою позивача по справі, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрієм Олександровичем було відкрито виконавче провадження №71823242.

Згодом 01.11.2023 року Приватним виконавцем було винесено Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.11.2023 року, якою було накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,5 га кадастровий номер 1224856200:01:005:0326, розташована за адресою Дніпропетровська область, Синельниківський район, Славгородська селищна рада, належну заявнику.

Скаржник не має електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», немає адреси електронної пошти та засобами поштового зв`язку заочне рішення ухвалене у справі № 191/2948/22, не отримувала, заявнику взагалі не було відомо про судовий процес в результаті якого було прийнято вищезазначене заочне рішення.

02 січня 2024 року ОСОБА_1 було подано до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву про перегляд заочного рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року у справі № 191/2948/22, яке було ухвалено в результаті розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 86310,34 грн. за кредитним договором №68-2008 від 31.03.2008 року.

ОСОБА_1 має і інші заперечення щодо суті позовних вимог, що в свою чергу детально обґрунтовує у її заяві про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

04 січня 2024 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, відкрито провадження № 2-п/191/1/24 у цивільній справі №191/2948/22 та призначено судове засідання на 15.01.2024 року о 16.00 годині. В подальшому розгляд цієї справи було перенесено на 22 лютого 2024 року на 15.00 годину.

Але під час розгляду судом вищезазначеної заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №191/2948/22 та можливого судового поновленого розгляду цієї справи після скасування судом вищезазначеного заочного рішення до моменту поки в результаті перегляду даної справи нове судове рішення набере законної сили, то земельна ділянка ОСОБА_1 може бути примусово реалізована Приватним виконавцем в процесі здійснення ним примусового стягнення у відкритому виконавчому проваджені №71823059, що призведе до вкрай негативних наслідків для заявника та істотно ускладнить та/або унеможливить ефективний захист порушених прав або інтересів ОСОБА_1 .

Представник відповідача вважає, що оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому проваджені №71823059 від 16 травня 2023 року, відкритим на підставі виконавчого листа №191/2948/22 виданого 04.04.2023 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області, може ускладнити ефективний захист відповідачем своїх прав у випадку фактичного виконання стягнення та продажу земельної ділянки заявника до вирішення питання про перегляд заочного рішення та можливого подальшого вирішення справи по суті, стягнення за виконавчим провадженням № 71823059 від 16 травня 2023 року, слід зупинити.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Як вбачається зі змісту заяви адвоката Лисенка В.В. про забезпечення позову, він звертається в інтересах відповідача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Лисенка В.В. про забезпечення позову, оскільки, із такою заявою має право звертатися позивач (представник позивача) у зв`язку зі зверненням до суду із позовною заявою, або наміром звернутися до суду із позовною заявою для захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, але аж ніяк не відповідач чи його представник.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Лисенка Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду,якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 17.01.2024 року.

Суддя О. І. Окладнікова